Після вправ самомасажу переходять до диференційованої артикуляційної гімнастики. Виконувати її можна, сидячи перед дзеркалом. При цьому треба тримати спину прямо, слідкувати за тим, щоб плечі були розслаблені і не виникала напруга в м'язах тулуба. Важливо, щоб виконання заданих вправ не супроводжувалося рухами м'язів обличчя. На перших заняттях при мимовільних рухах нижньої щелепи допускається її фіксація вказівним пальцем.

Кожна вправа виконується спочатку в повільному, а потім у помірному темпі. Дотримання ритму рухів упорядковує виконання і збільшує точність переключення від одного руху до іншого, тому вправи бажано робити під рахунок.

Наводимо приклади вправ диференційованої артикуляційної гімнастики для різних груп м'язів артикуляційного апарата.

Вправи диференційованої артикуляційної гімнастики

Тренування рухливості нижньої щелепи

1.                   В. п. — голова прямо, губи і зуби спокійно зімкнуті. На рахунок “один” — опустити нижню щелепу (відкрити рот) на відстань ширини двох пальців. Язик вільно лежить на дні порожнини рота, його кінчик — у нижніх зубів. Губи зберігають округлу форму, зуби не оголюються. Голову не нахиляти. На рахунок ”два” — зафіксувати положення рота. На рахунок “три” — закрити рот.
2.                   В. п. — голова прямо, рот трохи відкритий. На рахунок “один” — щелепа рухається вправо; на рахунок “два” — повертається у в. п.,

3.                   В. п. — див. впр. 2. На рахунок “один” — виставити щелепу вперед; на рахунок “два” — прийняти вихідне положення; на рахунок “три” — відтягнути скільки можливо щелепу назад; на рахунок “чотири” — повернути в і. п.
4.                   В.п. див. впр. 2. На чотири рахунки — повільні кругові рухи нижньої щелепи вліво, вниз, вправо, нагору. Стежити за тим, щоб не виникало мимовільних кругових рухів головою.
5.                   В.п. Див. впр 1. Імітація жування. Стежити за активним скороченням м'язів щік, губ, язика.

Тренування рухливості м'язів губ

1.                   В. п. — губи і зуби спокійно зімкнуті. На рахунок “один” — витягнути губи вперед “трубочкою”; на рахунок “два” — розтягти губи в сторони “у посмішку”, не оголюючи зубів.
2.                   В. п.— зуби спокійно зімкнуті; губи витягнуті вперед “трубочкою”. На рахунок “один” — витягнуті губи відвести вправо; на рахунок “два” — повернутися у в. п.; на рахунок “три” —відвести витягнуті губи вліво; на рахунок “чотири”— повернутися у в. п.
3.                   В. п. — див. впр.2. Не розтискати губи і не змінювати їх форми “трубочкою”, зробити кругові рухи (ліворуч, вниз, праворуч, нагору) спочатку в ліву, а потім у праву сторони.
4.                   В. п. — див. впр.1. На рахунок “один” опустити нижню губу, оголити нижні зуби; на рахунок “два” — повернути губу у в. п.
5.                   В. п. — див. впр. 1. На рахунок “один” — підняти верхню губу, оголити верхні зуби; на рахунок “два” — повернути губу у в. п.
6.                   В. п. див. Впр.1. На рахунок “один” одночасно підняти верхню губу нагору і опустить нижню губу вниз; на рахунок “два” — повернутися у в п.
7.                   В. п. — губи щільно зімкнуті, нижня щелепа злегка опущена. Під сильним струменем видихуваного повітря губи розмикаються і рот широко розкривається.
8.                   Нижні зуби торкаються верхньої губи і масажують її; потім той же рух роблять верхні зуби, відносно нижньої губи.

Тренування рухливості м'язів язика

1.                   В. п. — рот відкритий, язик спокійно лежить на дні ротової порожнини, його кінчик у нижніх передніх різців. На рахунок “один” — підняти кінчик язика до верхніх передніх зубів; на рахунок “два” — опустити у в. п.; на рахунок “три” кінчик язика підняти до альвеол; на рахунок “чотири” повернути у в. п.; на рахунок “п'ять” — кінчик язика підняти за альвеоли; на рахунок “шість” — у в. п.
2.                   В. п. впр. 1. На рахунок “один” — уперти кінчик язика в ліву щоку; на рахунок “два” —повернути у в п.; на рахунок “три” — уперти кінчик язика в праву щоку; на рахунок “чотири” —повернути у в. п.

3. В. п. впр. 1. На рахунок “один” — висунути язик з ротової порожнини, надавши йому гостру форму— “жалом”; на рахунок “два”- повернутися у в. п.

4.                   В. п. впр. 1. На рахунок “один” — висунути з ротової порожнини широкий язик “лопаткою”; на рахунок “два” — повернутися у в. п.
5.                   В. п. впр. 1. Кінчик язика висовується назовні і рухається між губами спочатку по вертикалі, а потім по горизонталі. При включенні голосу виходить звук, подібний до дитячої гри “Подразнювання”.

6.В. п. впр. 1. На рахунок “один” — висунути язик з ротової порожнини, згорнути його “трубочкою”; на рахунок “два” — повернутися у в. п.

7.                   В. п. впр. 1. Круговими рухами кінчика язика облизувати верхню і нижню губу спочатку в ліву, а потім у праву сторони.
8.                   В. п. впр. 1. “Поцокати” язиком. Стежити за тим, щоб нижня щелепа залишалася нерухомою.

Тренування рухливості м'якого піднебіння

1.                   Покласти язик, так, щоб при відкритій ротовій порожнині була видна задня стінка глотки. Зробити глибокий вдих через рот, при цьому піднебінна фіранка піднімається нагору.
2.                   Губи зімкнуті, язик лежить на дні ротової порожнини, його кінчик — у нижніх передніх зубів. Не розжимаючи губи зробити вдих через ніс, опустити нижню щелепу при зімкнутих губах. Відчувається напружений стан м'язів піднебінної фіранки і кореня язика. На деякий час затримати цей стан, а потім зняти напругу.

Крім того, для розвитку рухливості піднебінної фіранки треба використовувати такі вправи, як покашлювання, імітація позіхання, ковтання.