Вправи до теми" Мовотворення І. Котляревського та Т. Шевченка".

Вправи до теми « Мовотворення І. Котляревського, Т. Шевченка»

1. Прочитайте подані уривки з творів І. Котляревського й Т. Шевченка. Спробуйте, використовуючи свій читацький досвід, визначити авторів уривків. На основі яких змістовних і мовних ознак ви зробили висновок щодо авторства?

А.   Уста коральні посиніли,
       Румяні щоки поблідніли,
       І білий цвіт в лиці пожовк;
       Закрилися і ясні очі,
       Покрились тьмою вічной ночі,
       На віки милий глас умовк…

Б.     І тут, і всюди — скрізь погано.

   Душа убога встала рано,

   Напряла мало та й лягла

   Одпочивать собі, небога.

   А воля душу стерегла.

    — Прокинься, — каже. — Плач, убога!

   Не зійде сонце. Тьма і тьма!

2. Прочитайте вірш Т. Шевченка !І Архімед, і Галілей …». Визначте його мовностилістичні особливості за тими ознаками, які взяті за основу поданого вище мовного дослідження.

І Архімед і Галілей
Вина й не бачили. Єлей
Потік у черево чернече!
А ви, святії предотечі,
По всьому світу розійшлись
І крихту хліба понесли
Царям убогим. Буде бите
Царями сіянеє жито!
А люди виростуть. Умруть
Ще незачатії царята…
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

 Які рядки цього вірша стали крилатими?  Чому, на вашу думку, ці слова так припали до душі українського народу?

3. Прочитайте уривок з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». До якого стилістичного прийому вдається автор для досягнення комічного ефекту?

Возний.   Не в состоянії поставить на вид тобі сили любві моей. Когда би я іміл — теє-то як його — столько язиков, сколько артикулов в Статуті ілі сколько зап’ятих в Магдебурзьком праві, то і сих не довліло би навосхваленіє ліпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечності.

Наталка.    Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей в толк собі не возьму.

Возний.    Лукавиш — теє-то як його — моя галочко! і добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.

Наталка.  Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару.

4. Прочитайте. Визначте ознаки епістолярного стилю в листі до Т. Шевченка до А. Лизогуба.

Лист до Андрія Лизогуба

(8 листопада 1849 р.)

Друже мій єдиний! Позавчора вернувся я із того степу киргизького та моря Аральського до Оренбурга, та й заходився оце писать до тебе. Пишу, а ще і сам добре не знаю, чи живий ти на світі чи здоровий. Бо вже оце трохи чи не півтора року, як ми не переписались з тобою ані одним словом, а за таке врем'я багато води у море утекло. Може, і у вас кого не стало, бо холера, кажуть, здорово-таки косила. Коли живий ти та здоровий, то напиши до мене, друже мій, не гаючись, то я тоді вже і одпишу до тебе, геть усе порозказую, як мене носило по тому морі, як я у степу отім безкраїм пропадав. Геть усе розкажу, нічого не потаю. А тепер поки що поклонись од мене всьому дому вашому і добрій В.Н., скажи їй, що я живий, здоровий, і коли не дуже щасливий, то принамені веселий.

Оставайся здоров, не забувай на безталанні Т.Шевченка.

5. Зробіть стилістичний аналіз уривка з поеми Т. Шевченка «Юродивий».

Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п'яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра,
А надто стрижений Гаврилич
З своїм єфрейтором малим
Та жвавим, на лихо лихим,
До того люд домуштрували,
Що сам фельдфебель дивувались
І маршировкою, і всім,
І "благосклонні пребивали
Всегда к єфрейторам своїм".
А ми дивились, та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби,
Підніжки царськії, лакеї
Капрала п'яного! Не вам,
Не вам, в мережаній лівреї
Донощики і фарисеї,
За правду пресвятую стать
І за свободу. Розпинать,
А не любить ви вчились брата!
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш? Коли
Ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!

Не сотні вас, а міліони
Полян, дулебів і древлян
Гаврилич гнув во время оно;
А вас, моїх святих киян,
І ваших чепурних киянок
Оддав своїм прафосам п'яним
У наймички сатрап-капрал.

Вам і байдуже. А меж вами
Найшовсь-таки якийсь проява,
Якийсь дурний оригінал,
Що в морду затопив капрала ,
Та ще й у церкві, і пропало,
Як на собаці.
<Тоді, дурні, і вам було б
На його вийти з рогачами,
А ви злякалися…>*
Так-то так!
Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів,
Що царство все оголосив:
Сатрапа в морду затопив.
А ви, юродиві, тим часом,
Поки нездужає капрал,
Ви огласили юродивим
Святого лицаря!..