"Впровадження ігрових елементів на різних етапах уроку"

Впровадження ігрових елементів  на різних етапах уроку

 

Зробити кожен урок цікавим, захоплюючим і домогтися того, щоб він розвивав пізнавальний інтерес, творчу розумову активність учнів можливо за допомогою ігрових технологій.

Серед безлічі шляхів формування у школярів пізнавального інтересу одним з найбільш ефективних є організація ігрової діяльності. Ігрові форми навчання дозволяють пожвавити навчальний процес, зробити його більш привабливим для учнів, підвищують інтерес до предмета в цілому, активізують мислення та творчу діяльність учнів. В процесі гри відбувається більш ефективне придбання нових знань, умінь і навичок, збагачується індивідуальний досвід, створюється атмосфера творчої співпраці.

 Ігрові елементи можна використовувати на різних етапах уроку. Так, під час актуалізації опорних знань, можна пропонувати учням розгадати фізичні ребуси. Розгадавши зашифроване слово, дати відповідь на поставлені питання.

 

1.

Яка фізична величина тут зашифрована?

Як вона позначається?

Як знайти дану величину?

 

 

2.

Який фізичний прилад тут зашифрований?

Яку фізичну величину вимірюють цим приладом?

Як його підключають в електричне коло?

Як позначається на схемі?

 

 

3.

Яка фізична величина тут зашифрована?

Як вона позначається?

Від яких величин залежить?

 

 

4.

Який фізичний прилад тут зашифрований?

Яку фізичну величину вимірюють цим приладом?

Як його підключають в електричне коло?

Як позначається на схемі?

 

5.

Яка одиниця тут зашифрована?

Яка фізична величина вимірюється цією одиницею?

Як вона позначається?

 

 

6.

Яка фізична величина тут зашифрована?

Як вона позначається?

Як знайти дану величину?

Яка одиниця вимірювання?

 

 

Використовуючи тільки традиційну організацію навчальних занять, не можна домогтися стовідсоткової зацікавленості дітей своїм предметом, підтримати стійке бажання кожного учня займатися фізикою.

Застосування ігрової технології на уроках дає можливість не тільки зацікавити учнів змістом предмета, а й сприяти їх соціальній адаптації, освоєння дітьми нових соціальних ролей. Саме на таких уроках учні працюють більш активно. Особливо радує, що ті учні, які вчаться неохоче, на таких уроках працюють з великим захопленням. Якщо ж урок побудований у формі змагання, то у кожного учня виникає бажання перемогти, а для цього вони повинні мати добрі знання (учні це розуміють і намагаються краще підготуватися до уроку). Після кожного такого уроку я чую від дітей фразу: «Давайте ще пограємо», що свідчить про успішність уроку.

Так, на узагальнюючому уроці пропоную учням фізичну естафету (9 клас «Закони постійного струму».) Завдання естафети записані на дошці, учасники по черзі підходять до неї і виконують завдання під своїм номером, в якості вихідних даних використовується відповідь попереднього учасника. Таким чином, в ігровій формі перевіряються знання формул та використання їх під час розв’язку задач.

 

Фізична естафета

№1

 

 

 

 

 

 

 

 

№2

 

Оживляє процес навчання фізики використання фрагментів художньої літератури, надання допомоги мультиплікаційним і казковим героям. Доречне використання літературного матеріалу в навчанні фізики роблять процес пізнання більш емоційним і соковитим.

Читаючи казки, художню літературу ми часто не звертаємо уваги на фізичні явища, що зустрічаються там. У одних творах фізичні явища зображуються точно і правдиво, в інших мають місце поетичне перебільшення, фантазія.

Уривки з казок, сюжети міфів, художньої літератури можна використовувати для створення проблемних ситуацій, для постановки закріплюючого питання, при поясненні нового матеріалу, закріпленні, для індивідуальної роботи з дитиною. Використання уривків з художньої літератури розвиває інтерес до предмету, підвищує уважність і активність дітей на уроці.

На уроці в потрібний момент зачитується тільки фрагмент з казки, билини, оповідання. А учням пропонується відповісти на питання, поставлене вчителем, або ж придумати самим питання, яке б відповідало і фрагменту з уривку і явищу, що вивчалося, на уроці.

 

1. Українська народна казка «Ріпка»

 

Покликала кішка мишку:

мишка за кішку,

кішка за Жучку,

Жучка за внучку,

внучка за бабку,

бабка за дідуся,

дідусь за ріпку –

тягнуть-потягнуть, - витягнули ріпку!

 

Чому ріпку треба тягнути повільно?

Чому дорівнює сила тертя спокою ріпки в землі, якщо Дідусь може створювати зусилля 200 Н, а зусилля кожного слідуючого персонажу удвічі менше, ніж в попереднього.

 

393,75 Н.

 

2. Всеволод Гаршин «Жаба – мандрівниця»

 

Пролітаючи над третім поселенням, жаба не втрималася і заквакала: - Це я! Я! І впала в якесь болото.

 

Чому жаба впала не прямо на те місце, над яким закричала,а набагато далі?

 

За інерцією.

 

3. Ну постривай!

 

 

Чи наздожене Вовк Зайця?

 

Не наздожене. Швидкість вовка - 8,9 м/с.

 

4. Роман Жюля Верна «Діти капітана гранта»

 

«О п’ятій годині ранку барометр показав, що мандрівники досягли висоти в сім тисяч п’ятсот футів. Таким чином вони знаходились на вторинних плоскогір’ях,…»

 

Знайти тиск на вторинних плоскогір’ях.

 

Відомо, що в середньому на кожні 12 метрів підйому тиск зменшується на 1 мм. рт. ст. На рівні моря атмосферний тиск дорівнює 760 мм. рт. ст.

1м = 3,281футів, тоді 7500:3,281=2286 м

 

Зменшення тиску на цій висоті дорівнюватиме

2286:12=190,5мм.рт.ст.

 

Тоді покази барометра дорівнюють:

760-190,5=569,5мм.рт.ст.

 

«Паганель прихопив з собою барометр і, глянувши на нього, переконався, що ртуть тримається на рівні 0,495 міліметра. Падіння ртутного стовпа барометра відповідало висоті в 11700 футів.»

 

Чи відповідає це дійсності?

 

1м = 3,281футів, тоді виходить, що

11700 футів = 3566 метрів

 

Так як на кожні 12 метрів підйому тиск зменшується на 1мм.рт.ст., то зменшення тиску з висотою на висоті 11700 футів буде дорівнювати

3566:12=297 мм. рт. ст.

 

Тоді барометр показуватиме

760-297=463 мм. рт. ст.

 

5. Л. М. Толстой «Лід, вода і пара»

 

«…В холодній воді легше плавати, ніж в теплій. А в гарячій і дерево тоне.»

Чому в холодній воді плавати легше?

Чому в гарячій воді тоне дерево?

 

Виштовхувальна сила залежить від густини рідини. З підвищенням температури густина води зменшується, тому виштовхувальна сила, що діє на тіла, зменшується. Густина дерева трохи менша за густину води при кімнатній температурі, а при нагріванні стає меншою за густину гарячої води. Тому в гарячій воді дерево тоне.

 

6. Редьярд Кіплінг «Мауглі»

 

«... Мауглі недовго думаючи забрався на дерево, зв'язавши разом дві-три ліани, і набагато швидше, ніж можна про це розповісти, гойдався в гамаку в п'ятдесяти футах над землею.»

 

Знайти потенціальну енергію Мауглі, якщо його маса    41 кг.

 

1м = 3,281футів, тоді виходить, що

h=50 футів=15,2 метрів

 

7. Тарас Шевченко. Уривок з поеми «Княжна».

 

Зоре моя вечірняя,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

 

Яке явище спостерігається в даному уривку?

Як утворюється веселка?

 

 

 

 

Важливість ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних уроків - ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з фізики.

Учні зазвичай краще запам’ятовують те, що їм приємно робити. Тому ігрові елементи дають можливість глибоко і надовго запам’ятати матеріал, посилюють мотивацію до навчання. Учні дуже активні під час гри, тому що ніхто не хоче, щоб через нього приємне проведення часу швидко закінчилося. Ігри змушують їх боротися.

Використання ігрових елементів на уроках допомагає вчителеві глибше розкрити особистісний потенціал кожного учня, зберегти і зміцнити навчальну мотивацію.