Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури (Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор»)
Міністерство освіт і науки України
УО Краматорської міської ради
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
ТГ «Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури» філологів м. Краматорська
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури
(Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор»)
м. КРАМАТОРСЬК
УДК 796.01
УКЛАДАЧ:
Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл. Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури. (Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор») [методичний посібник]. – Краматорськ, 2021. – 43с.
РЕЦЕНЗЕНТ:
Байдаченко Т.С., методист відділу, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, заслужений учитель України
В методичному посібнику подано матеріали про впровадження інноваційних уроків з використанням ІКТ на уроках зарубіжної літератури.
Методичний посібник рекомендований вчителям філологічного циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.
Представлено матеріали, які висвітлюють необхідність використання сучасних інноваційних технологій.
Рекомендований до друку засіданням навчального відділу ДОІППО (протокол №1 від 14 січня 2021 року)
РЕЦЕНЗІЯ
на методичний посібник
«Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури» (Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор»)
для вчителів філологічного курсу та студентів
В методичному посібнику подано матеріали про сучасний урок зарубіжної літератури. Пріоритетним напрямком процесу інформатизації освіти є запровадження засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню галузь. Проте, у ході розвитку цифрового інформаційного освітнього простору виникають певні питання щодо доцільності та ефективності, місця та ролі ІКТ у навчально-виховному процесі, що є цілком закономірним.
Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові способи, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.
Методичний посібник рекомендований вчителям філологічного циклу та студентам під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.
Представлено матеріали, які розкривають сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність впровадження інтерактивних інноваційних технологій
РЕЦЕНЗЕНТ:
Т.С.Байдаченко, методист відділу, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, заслужений учитель України
ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури
Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів зарубіжної літератур, зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради
Реалізація головних дидактичних функцій за допомогою комп’ютерних технологій
Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення світової літератури, методисти визначають наступні:
● пізнавальна. Використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп'ютерної бази, так і розміщену на дисках чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними серед молоді є мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії, зокрема "Велика енциклопедія Кирила та Мефодія", "Ілюстративна популярна дитяча енциклопедія" чи відома 32-томна Британська енциклопедія, а також різноманітні тематичні енциклопедії;
● розвивальна. Під час використання ІКТ навчання надається можливість враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів, виявляти і розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас коригувати недоліки у розвитку їхніх навичок та умінь. Робота з різноманітними комп'ютерними програмами, крім активізації літературних можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічного мислення, пам'яті, уяви;
● дослідницька. На основі широкого спектру інформації, представленої завдяки комп'ютерним технологіям, сучасні учні готують різноманітні роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У школярів з'являється можливість узяти участь у роботі літературних пошукових груп, Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти; дослідити певні проблемні питання, представляти своє досліджувати на різноманітних Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, - форумах;
● комунікативна. Під час обміну інформацією між учнями створюється певна віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти популярних сучасних митців; вони мають можливість зіставити різні погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції.
Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання. Я.А.Коменський зазначав: "... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...."
На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях світової літератури. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожного разу будується учнем по-новому, за його розсудом, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.
Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так:
- урізноманітнення форм подання інформації;
- урізноманітнення типів навчальних завдань;
- створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;
- забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;
- широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;
- широке застосування ігрових прийомів;
- широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);
- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);
- посилення мотивації навчання.
Види навчальної діяльності учнів з використанням мультимедійних програм, поєднання різних засобів роботи та форми роботи
Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності учнів, визначимо такі:
І. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань).
ІІ . Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів (мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу).
ІІІ. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал (розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення зарубіжної літератури. Необхідно підкреслити, що використання мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом – це не "доважок" до уроку літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір).
ІV. Мультимедія у поєднанні з іншими засобами навчання.
Академік С. Г. Шаповаленко так пояснював сутність та необхідність такого поєднання: „...засоби навчання обслуговують усі моменти навчання: сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому що функціональні можливості його обмежені”. Тому залежно від того, яке завдання необхідно розв'язати, учитель-словесник залучає ті або інші засоби. Так виникають поєднання - комплекси засобів навчання.
Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.
Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.
Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).
Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:
- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?
- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?
- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?
- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?
У такий спосіб поради К. Д. Ушинського будуть цілком виконані: "Педагог ... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять" [3
Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури:
- вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи принаймні половини учнів класу;
- використання Інтернету, компакт-дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;
- проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання. Необхідно відзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Але водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми).
Мультимедійний супровід уроків розширює інтерпретаційне поле художнього твору:
- отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструктору на основі отриманої інформації, культурні зразки;
- поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних;
- новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та адитивної наочності.
Основні напрями реалізації ідеї : залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту; включення мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки; розвиток критичного мислення; розвиток творчих здібностей; розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі; формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб; інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ; удосконалення науково - методичного забезпечення навчально - виховного процесу; оптимізація освіти на основі використання інформаційно – комунікаційних технологій головне завдання медіаосвіти – підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.
Варто зазначити, що часто уроки з використанням ІКТ називають також мультимедійними. Тому слід пам`ятати коли говорять мультимедійний урок, то мається на увазі урок з використанням ІКТ.
Існують різні види мультимедійних уроків. Щоб зрозуміти всю масштабність мультимедійного уроку розглянемо саме поняття «мультимедіа»
Мультимедіа – це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).
Мультимедійний урок має такі властивості: емоційність, різноплановість, різнорівневість, творчий й художній потенціал. Таким чином можна виділити такі види медіауроків: урок-презентація, урок-розробка інтерактивного плакату або колажу, урок захисту проектів, урок-коментар аудіокниги, урок-екранізація роману, урок – створення скрапбуку персонажа або письменника, урок-дискусія у режимі Інтернет-конференції, урок – створення Wiki –газети, web -квест та ін.
Практичність мультимедійних уроків: практична значимість; принцип адаптивності: пристосування комп’ютера до індивідуальних особливостей дитини; керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання; інтерактивність і діалоговий характер навчання (ІКТ мають властивість «відкликатись» на дії учня та вчителя, «вступати» з ними в діалог, що і складає головну особливість методик комп’ютерного навчання); оптимальне поєднання індивідуальної й групової роботи; підтримка в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп’ютером; безлімітне навчання: зміст, його інтерпретації та додатки наскільки завгодно великі.
Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сценарій уроку, його режисура – важлива складова такого заняття.
Маючи ряд переваг, уроки з використання ІКТ також мають і свої недоліки, про які також слід говорити.
Для мультимедійного уроку властиві: відмирання традиційної культури читання, знецінення культу книги; зменшення частки «живого» спілкування учасників освітнього процесу; згортання соціальних контактів, зменшення практики соціальної взаємодії, індивідуалізм (народжується покоління, що живе в Інтернет-просторі: «В контакті», «Однокласниках», чатах, форумах, Живих Журналах, віртуальних іграх, казино та ін.); розширення доступу до небажаної інформації; небезпека порушення авторських прав, поширення плагіату; поява різнотипної комп’ютерної залежності; загроза здоров’ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).
Урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням. Учні на уроках з використанням ІКТ – це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів – тобто творчі люди, які вміють творити у співпраці, у команді. Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Варто розумно використовувати медіазасоби та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою навчального заняття (урок-презентація, урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.). Необхідно пам’ятати про здоров’язбережні технології та не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його. І найголовніше: у центрі уваги уроку світової літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.
Використання ІКТ в організації проектної діяльності учнів при вивченні світової літератури
Із розвитком комп’ютерних технологій великого поширення набуло мультимедійне оформлення результатів пошукової навчальної діяльності школярів.
Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовуємо найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачуємо необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.
У класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учнів, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та підготовки його до самостійної роботи.
У практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:
- презентації для лекційного викладу матеріалу;
- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;
- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла і логічна.
Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу.
Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення зарубіжної літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи.
Так, презентація як вид наочності може використовуватися для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів, адже головне завдання використання проектної технології у процесі вивчення зарубіжної літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.
Таким чином, мультимедійна презентація залишається найпродуктивнішим видом оформлення проектних робіт. Вона є творчою роботою учнів, однак вчителі слідкують за дотриманням певних вимог і критеріїв її створення (проблемне питання, аргументи, висновки, література). Також інформаційні проекти-презентації не мають бути обтяжені матеріалом, повинно бути вибране найголовніше.
Проектна технологія
Уміння використовувати на уроках ІКТ дає можливість широко застосовувати на уроках проектну технологію.
Проектна технологія дозволяє учителеві застосувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль вчителя.
Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему «учень — технологія — учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.
Мета творчих проектів: формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів; розвивати логічне мислення, навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності; стимулювати рішучість, ініціативність, навички співробітництва; використовувати як найповнішу інформацію.
До чого зобов'язує проектна діяльність?
Завдяки проектуванню на уроках літератури учні вчаться: усвідомлювати мету; планувати свою роботу, передбачати можливі результати; використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців та ін.); самостійно шукати і накопичувати матеріал; аналізувати та зіставляти різноманітні факти; доводити власні погляди, приймати власні рішення;
Виділяють основні вимоги проектів: добре знати текст, уміти орієнтуватися в ньому; милуватися і насолоджуватися твором, розмірковувати і збагачуватися красою, мудрістю,натхненням; не проголошувати затертих стандартів, не зубрити премудрий книжний аналіз, а дивуватися, запитувати, сперечатися, доводити, ділитися враженнями; не боятися цитувати на підтвердження сказаного; не забувати робити висновки, обов'язково висловлювати своє ставлення до героя, вчинку, події,предмета тощо; намагатися виділяти головне, не втомлювати слухачів зайвими деталями; розглядати твір із позицій загальнолюдського,вічного, постаратися збагнути цінність його для сучасників; не забувати, що кожне слово у художньому творі несе змістове навантаження; аналізуючи вчинок героя, уміти пояснити, чому він так учинив; учитись чітко, грамотно і логічно висловлюватися; готуватися до відповіді завчасно: скласти, в разі потреби, план або схему відповіді; пам'ятати: твір — це айсберг, на поверхні лише його частина; отже, треба вміти заглиблюватись у суть.
Як організувати роботу над проектом ?
1. Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їх роботи в проекті.
2. Переглянути разом з учнями підібраний для проекту матеріал, надаю рекомендації для подальшої роботи.
3. Організувати самостійну роботу школярів.
4. Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту.
5. Зробити фотографії учнів за роботою.
6. Оцінити учнівські проекти. Проводжу оцінювання проекту загалом, отримую відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів, експертів).
7. Організувати виставку кращих робіт.
8. Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках, а також під час вивчення інших навчальних предметів, для яких ці теми також важливі.
Форми і методи роботи на уроці з використанням проектної технології
Форми роботи: групові ( “Точка зору”, “Доведіть правильність твердження або спростуйте”, “Метод ПРЕС…”); індивідуальні (“Так – ні”, “Закінчить речення”…).
Методи навчання: інформаційні (лекція з елементами бесіди, демонстрація,); пошукові (ділова гра, ситуація, проблемне питання…); операційні (алгоритм, літературна вікторина…); метод самостійного учіння (слухання, читання, аналіз, робота з додатковою літературою, …)
Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку: визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці; ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо); планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді); вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття; мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо; забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми; надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час; забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя); рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах – індивідуальна роботи, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.
Літературний Інтернет
За допомогою Інтернету, CD–дисків, власних комп'ютерних баз можна отримати різні види інформації, які стануть у пригоді під час вивчення світової літератури. Наприклад, "Велика енциклопедія 2000 Кирила і Мефодія" чи мультимедійна програма "Дитяча енциклопедія".
Вибір мультимедійних засобів навчання, вирішення питання про те, де, як і коли їх використовувати, належить учителеві. Оптимальним є варіант, коли в учителя буде багато таких засобів, а сам він буде вільно володіти методикою використання їх на навчальних заняттях світової літератури.
Літературний Інтернет
- Бібліотека японіста – http://jlib.sinor.ru/ – художні тексти, інформація про письменників японської літератури ( російською мовою);
- Електронна бібліотека класичної літератури – http://www.klassika.ru/ (російською мовою);
- "Литературная газета" – http://www.lgz.ru/ ( російською мовою);
- Сайт сучасної і класичної поезії – http://sttihi.net.ru/ (російською мовою);
- Електронна поетична бібліотека – http://article.da.ru/ (російською мовою);
- "Фензин" – сайт про фантастику та фентезі – http://www.fenzin.org/ (російською мовою);
- Бібліотека української поезії – http://ukrart.lviv.ua/biblioteks.html;
- Велика електронна бібліотека української літератури (університет Торонто) – http://www.utoronto.ca/elu/Main-Ukr.html;
- Весна. Словник – http://www.slovnvk.org/ – літературно-критичні матеріли;
- Бібліотека ІнтерNeтрі. Українські твори, документи або їх зібрання – http://www.internetri.net/lib/;
- Бібліотека кошового писаря: бібліотека української поезії. Містить вірші О.Олеся, М.Рильського, М.Вороного, В.Симоненка, В.Cамійленка, Лесі Українки та інших – http://pysar.tripod.com;
- БРАМА. Мистецтво і Культура: проза, поезія, казки... – http://www.brama.com/ukr.html;
- Енциклопедія української літератури – http://proza.com.ua/enc/;
- Мережева бібліотека української літератури – http://www.ukrlib.com.ua/;
- Український літературний портал – http://www.proza.com.ua/;
- Сайт україномовних рефератів – http://www.ukrreferat.com;
- Енциклопедія Інтернет-фольклору (російською мовою) – http://lurkmoar.ru
- Про ресурси центральних наукових бібліотек можна дізнатися за наступними адресами:
- Національна бібліотека України імені Вернадського – http://www.nbuv.gov.ua/;
- Національна парламентська бібліотека України – http://www.nplu.kiev.ua/;
- Енциклопедія Britannika (електронна версія – www.britannika.com);
- Офіційний сайт Спілки Письменників України – http://www.nspu.kiev.ua;
- Сайт "Грінландія" http://www.grinlandia.narod.ru/, присвячений російському письменнику Олександру Гріну;
- Сайт Національної бібліотеки імені Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/;
- Інтервидання "Словесник" – www.slovesnik.ru;
- Сервер тематичних форумів в Українському Інтернеті – http://www.flame.com.ua/;
- Бібліотека "Весна" – http://www.vesna.sammit.kiev.ua/;
- "Бібліотека Максима Мошкова" – http://www.lib.ru/.
Доцільність використання ІКТ на уроках літератури - статистика
Про використання ІКТ на уроках багато говориться. Згідно Наказу МОНмолодьспорт №436 від 11 травня 2011 року «Про підготовку до початку 2011/2012 навчального року».
Пункт 3.18. розробити плани оволодіння 100% педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів основ інформаційно-комунікативних технологій.
Лист МОНмолодьспорт №1/9-493 від 24 червня 2011 року «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій».
Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.
Відповідність рівня володіння вчителями інформаційно-комунікаційними технологіями наведеним вище орієнтовним вимогам мають визначати місцеві органи управління освітою. Міністерство передбачає проведення моніторингу навченості вчителів.
Навчальним закладам, всі вчителі яких відповідають вимогам до рівня володіння ІКТ, районні (міські) відділи освіти видають сертифікат "100 відсотків володіння ІКТ".
Проте чи дійсно використання ІКТ увійшло у практичну роботу вчителя та було сприйнято учнями?
Щоб дати відповідь на це запитання проведено опитування вчителів та учнів власної школи. Опитування велося за питальником який максимально лаконічно відобразив ставлення як вчителя до ІКТ на уроках світової літератури так і учня.
Опитано 30 вчителів та 30 учнів.
Таким чином виявлено, що 25% вчителів використовує ІКТ щоб полегшити пояснення нового матеріалу та такий же відсоток педагогів вважає, що використання медіаосвіти є джерелом додаткової інформації. 34% використає такі технології для урізноманітнення уроку і лише 16% вважає, що це є вимогою часу.
Більшість вчителів (72%) бажає частіше використовувати ІКТ на уроці. Проте лише 14% педагогів вважає, що добре володіє логікою і методикою використання ІКТ.
Доцільність використання ІКТ на уроках світової літератури була підтверджена опитуванням учнів, оскільки 67% з них відповіло, що це допомагає їм краще зрозуміти матеріал, 82% вважає, що ІКТ та література гармонійно поєднуються, а 37% назвали ІКТ невід`ємною частиною уроку.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Кротова Н.М., керівник ТГ вчителів російської мови та літератур, зарубіжної літератури Краматорських загальноосвітніх шкіл «Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури», учитель російської мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради
Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор»
Аналіз «Ревізор» Гоголь
● Тема
П’єса Гоголя “Ревізор” зробила своєрідну революцію в російській драматургії: в композиційному і змістовому плані. Її успішному вивченню на уроках літератури допоможе докладний аналіз твору за планом, який ви знайдете в статті.
Історія створення комедії, її перша постановка, проблематика і художні особливості п’єси розглянуті нижче. В “Ревізорі” аналіз передбачає знання історичних і соціальних умов описуваної епохи. Гоголь завжди вірив у майбутнє Росії, тому намагався “вилікувати” суспільство за допомогою мистецтва.
Короткий аналіз
Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з самим твором Ревізор.
● Рік написання – 1835 рік, останні правки в п’єсу М. В. Гоголь вніс в 1842 році – це остаточний варіант;
● Історія створення – ідею для сатиричної п’єси подарував Гоголю О. С. Пушкін, який розповів історію про П. П. Свиньїна (видавця журналу “Вітчизняні записки”), якого прийняли за високопоставлену особу, яка приїхала з ревізією;
● Тема – пороки суспільства, чиновництво і його беззаконня, лицемірство, духовна бідність, загальнолюдська дурість;
● Композиція – Кільцева структура, відсутність експозиції, “психологічність” і авторські ремарки;
● Жанр – комедія соціально-сатиричної спрямованості;
● Напрямок – реалізм (типовість, властива 19 століттю).
Історія створення
У 1935 році, перервавши роботу над “Мертвими душами”, Микола Васильович просить у Пушкіна ідеї для написання сатиричної п’єси, яка б висміювала суспільні вади, життя вищих чинів. Пушкін ділиться з Гоголем історією про П. П. Свиньїна, яка трапилася в Бессарабії.
Також він повідомляє, що одного разу сам потрапив в подібний стан в Нижньому Новгороді, коли приїхав збирати матеріал про Пугачова. Ситуація, дійсно, комічна: вона сподобалася Гоголю, і протягом жовтня-листопада 1935 року він написав п’єсу.
У цей період схожі теми фігурують у кількох письменників-сучасників Гоголя, його це засмучує, втрачається інтерес до задуму. У своїх листах до Пушкіна, він говорить про бажання кинути роботу, але Олександр Сергійович переконує його не зупинятися і закінчити свій твір.
Нарешті, комедія була зачитана автором в гостях у В. Жуковського, де зібралися відомі літератори і письменники. Присутні сприйняли її з захопленням, але суть комедії вислизнула від слухачів, що засмутило автора.
“Ревізора” порахували звичайною класичною п’єсою з типовими персонажами і, що виділяється з собі подібних, тільки завдяки почуттю гумору автора.
Сцена знайшла п’єсу далеко не відразу (перша постановка була в 1836 році в Олександрійському театрі), сам Жуковський умовляв імператора дозволити постановку твору, запевняючи його в благонадійності сюжету та ідеї. Саме драматична дія справила двояке враження на правителя, але п’єса йому сподобалася.
Тема
Реалізм Гоголя поміщав типову особистість в типові обставини, але результат, якого хотів домогтися драматург, повинен був донести до глядача щось більше, ніж п’єсу про пороки.
Автор робив кілька спроб в надії донести до акторів і постановників основну думку п’єси, писав супроводжуючі коментарі та рекомендації до постановки. Гоголю хотілося розкрити конфлікт настільки повно, наскільки це можливо: підкреслити комізм і абсурдність ситуації.
Головна тема п’єси – це:
● проблеми і вади суспільства;
● дурість і лицемірство чиновництва;
● показ моральної і духовної сторони життя цього стану.
Мова комедії гостра, сатирична, уїдлива. У кожного персонажа своя неповторна мовна манера, яка характеризує і викриває його ж самого.
Серед героїв п’єси немає позитивних персонажів, що досить ново для жанру і напрямку, в якому працював автор. Двигуном сюжету є банальний страх – перевіряючі високого рангу могли вирішити долю будь-кого таким чином, що він міг втратити положення в суспільстві і понести серйозне покарання.
Гоголю хотілося розкрити величезний пласт вад суспільства, тим самим вилікувавши його від них. Автор планував підняти все саме підле, несправедливе і аморальне, що твориться в сучасному суспільстві.
Ідея, яка реалізована автором в п’єсі – показати бездуховність, вульгарність і ницість життєвого укладу російського чиновництва.
Те, чого вчить твір – знаходиться на поверхні: зупинити ситуацію можна, якщо кожен почне з себе. Дивно, що автор хотів адекватного сприйняття п’єси від глядачів, які були, фактично, прототипами його дійових осіб.
Композиція
Особливістю композиції є те, що п’єса не має експозиції, а починається з зав’язки. У творі присутня кільцева структура: вона починається і закінчується повідомленням про те, що “приїхав ревізор”.
Хлестаков опиняється в центрі подій абсолютно випадково, деякий час не розуміючи, чому в місті так добре його приймають. Після він приймає умови гри, підтримуючи роль, яку йому нав’язали. Вперше в літературі головний герой:
● брехливий;
● безпринципний;
● низький;
● огидний.
Тема: М. Гоголь “Ревізор”
Мета уроку: ознайомитися із життям і творчістю М.Гоголя;
знання з теорії літератури; розвивати навички
виразного читання і роботи з художніми творами.
Тип уроку: урок – презентація.
Епіграф: “Русского мы просим! Своего давайте нам! Что нам
французы и весь заморский люд? Разве мало у нас
нашего народа? Русских характеров! Своих характеров!
Давайте нам на наших плутов… На сцену их! Пусть
видит их весь народ! Пусть посмеется над ними!”
М.Гоголь.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
“Вправа “Гра в капелюсі ” – 2 бали.
(Гра – лото, учні розігрують завдання).
Самостійна робота.
1.Дати визначення драматичний твір.
2. Дати визначення комедія.
3. Що таке гумор?
4. Що таке сатира?
5. Що таке іронія?
6. Що таке ремарка?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Слово вчителя.
Ім’я письменника про якого ми будемо говорити сьогодні огорнене серпанком таємниці. Тривалий час дослідники не могли встановити точну дату народження митця, щодо місця народження існувало кілька версій, а також щодо його смерті. Чи це була смерть чи летаргійний сон?
Діти , скажіть творчість яких письменників оповита серпанком? (Шекспір, Жуль Верн ).
Сьогодні ми не можемо дати чіткої відповіді на запитання. Письменником якої країни був Гоголь? України чи Росії?
2. Оголошення теми і мети уроку.
3. Ознайомлення з епіграфом.
4. Історія написання комедії.
Яку роль відігравав О.С.Пушкін у написанні комедії М.Гоголя “Ревізор”.(розповідь підготовленого учня.)
5. Контроль тексту.
Тести. (6 балів)
1. За жанром “Ревізор” це …
а) комедія;
б) трагедія;
в) п’єса-казка.
2. Скільки дій має твір “Ревізор”.
а) 2;
б) 6;
в) 5.
3. Який епіграф використав Гоголь до твору “Ревізор”.
а) “В тихому болоті чорти водяться”;
б) “Не кивай на дзеркало, коли пика крива”;
в) “Порожній голові ніяке місце не дасть розуму”
4. Хто з героїв “Ревізора” прочитав аж 6 книг?
а) Городничих;
б) Ляп кін-Тяпкін;
в) Добкін.
5. Хто керував лікарнями у творі М.Гоголя “Ревізор”?
а) Бобкін;
б) Земляніка;
в)Хлестаков.
6. Хто брав хабарі “борзымы щенками”?
а) Сквознік – Дмухановський;
б) Ляп кін – Тяпкін;
в) Лука Лукіч.
7. Яке завдання дає городничих квартальному?
а) вимести всі дороги, що ведуть до трактиру;
б) чергувати на своїх постах;
в) відпочивати.
8. Хто такий Хлестаков?
а) ревізор із Петербурга;
б) нікчемний чиновник, що їде до свого батька;
в) багатий поміщик.
9. Який колір сукні носить дочка Ляпкіна – Тяпкіна?
а) Червоний;
б) голубий;
в) різнокольоровий.
10 Що відповів Осип на запитання – ваш господар генерал?
а) ні не генерал;
б) генерал;
в) генерал, але з другої сторони.
11. Чим брав хабарі Хлестаков?
а) грішми;
б) продуктами;
в) не брав.
12.Чим закінчується комедія “Ревізор”?
а) оголошенням жандарма про прибуття чиновника з
Петербурга;
б) весіллям Хлестакова і Марії Антонівни;
в) німою сценою.
ІІІ. Оцінювання (Взаємоперевірка)
Слово вчителя.
Ну що ж ми повторили зміст комедії М.Гоголя “Ревізор” в якій він висміяв російських чиновників, а зараз зустрічамо цих героїв.
На сцену їх! Нехай побачить їх народ! Нехай посміється над ними. О, сміх - це велика сила! Нічого більше не боїться людина так, як сміху. Він не відніме ні життя, ні маєтку, хто винен: він йому зв’яже сили, та, боячись сміху, людина утримається від того, від чого б не утримала її ніяка сила.
Ви знаєте, не тільки ради сміху,
Тут сцена розгуляється на втіху!
Ця п’єса мала назву “Ревізор” –
Росії безперечно приговор.
Чиновників побачите ви ряд,
В усій красі – чудовий маскарад.
/Маскарад героїв “Ревізора”/
1. Я Сквознік – Дмухановський,
Хабарник перший, перший в місті плут.
Пліткують “Всі живуть, як я,
Не вірте чиста то брехня.”
2. Я Ляпкін – Тяпкін перед вами,
І прочитав аж шість я книг,
Беру хабар я “борзими щенками”,
Щоб правосуддя образ геть не зник…
3. Я Земляніка, вам моє вітання,
Керую лікарнями, хворими в них теж,
Кругом свій ніс я суну і живу плітками,
Моя фантазія не знає меж.
4. Ось перед вами Шпекін, ваш поштар,
Цікава дуже це персона, люди.
Усі листи читаю, що приходять,
Така посада є повсюди.
5. Я Хлестаков – такий собі невдаха,
Та доля усміхнулася мені.
Мене прийняли всі за ревізора,
Таке не снилося навіть у сні.
ІV. Робота з текстом.
V. Закріплення матеріалу.
Відгадай героя.
Учитель показує слайди, учні з тексту знаходять цитати до характеристики героїв. /Захист ілюстрацій/.
Вчитель. Ці герої вам відомі,
Гоголь добре всипав їм,
На балу, в гостях і вдома,
Скрізь іронія , а втім,
Словом вдалим, ім’ям влучним
Всіх лікує він і всім,
Всім виписує пилюлі, всім поради він дає,
Від брехні хапуг лікує…
І по вадах влучно б’є.
Слово вчителя.
Робота в групах.
1 група – гронування на тему: “ Гоголь.”
2 група – сенкан “Ревізор”.
- “Яке відношення мав Пушкін до написання комедії М. Гоголя “Ревізор”?
VІ. Підсумки уроку.
VІІ. Оцінювання.
Комедія «РЕВІЗОР»
Вікторина
1. Хто подарував Гоголю ідею сюжету комедії «Ревізор»?
2. До сюжету якого твору Г. Квітки-Основ'яненка подібний сюжет «Ревізора»?
3. Що означає слово «авантюрист»?
4. Що означає слово «абсурд»?
5. Що означає слово «інкогніто»?
6. Як городничий дізнався про можливий приїзд ревізора-інкогніто?
7. Чому Хлестаков відмовляється платити трактирнику?
8. Хто приніс повідомлення про підозрілого молодика, який відмовляється платити за постій?
9. Чому чиновники-хабарники в Хлестакові «упізнали» ревізора?
10. Чому Хлестаков заявляє, що не хоче йти до в'язниці?
11. Чому городничий, почувши, що Хлестаков не хоче йти до в'язниці, пропонує йому гроші і запрошує до свого помешкання?
12. Про кого сказано: «... бо ти людина розумна й не любиш пропускати того, що пливе до рук»?
13. Кому належать слова: «Людина проста: якщо помре, то й так помре; якщо видужає, то й так видужає»?
14. Які саме неймовірні історії про своє столичне життя з великим запалом вигадує Хлестаков?
15. Як ставляться до Хлестакова місцеві чиновники після його розповідей?
16. Яким чином місцеві чиновники «здобувають прихильність» Хлестакова?
17. Чому городничий планує невдовзі оселитися з родиною в Петербурзі?
18. Як чиновники дізнаються, що над ними посміявся пройдисвіт Хлестаков?
19. Що означає німа сцена в комедії?
Комедія «РЕВІЗОР»
Вікторина
1. Хто подарував Гоголю ідею сюжету комедії «Ревізор»?
(Олександр Сергійович Пушкін)
2. До сюжету якого твору Г. Квітки-Основ'яненка подібний сюжет «Ревізора»?
(До комедії Г. Квітки-Основ'яненка «Приїжджий зі столиці, або Метушня в повітовому місті»)
3. Що означає слово «авантюрист»?
(Авантюрист
- Той, хто схильний до авантюризму; пройдисвіт.
- Людина з сумнівною мораллю.
- заст. Шукач пригод)
4. Що означає слово «абсурд»?
Абсýрд (від лат. absurdus — не милозвучний) — безглуздість, нісенітниця, те, що суперечить здоровому глузду. Також незвичайний, нелогічний, дивний випадок або феномен, котрий не має сенсу, значення у розумінні людини та вважається протиріччям.
5. Що означає слово «інкогніто»?
(Інкогніто -
1. Ховаючи, затаюючи своє ім'я, не відкриваючи його; потай, таємно.
2. Особа, що хоче залишитися невідомою й приховує своє справжнє ім'я)
6. До якого жанру належить п’єса Миколи Гоголя «Ревізор»?
(До жанру комедії ситуацій та комедії характерів)
7. Як городничий дізнався про можливий приїзд ревізора-інкогніто?
(Городничий одержав листа від кума Андрія івановича Чмихова з повідомленням про можливий приїзд ревізора-інкогніто)
8. Чому Хлестаков відмовляється платити трактирнику?
(Бо Хлестаков програвся у карти й не має чим платити)
8. Хто приніс повідомлення про підозрілого молодика, який відмовляється платити за постій?
(Міські поміщики Добчинський і Бобчинський)
9. Чому чиновники-хабарники в Хлестакові «упізнали» ревізора?
(Бо Хлестаков відмовлявся платити за постій трактирнику)
10. Чому Хлестаков заявляє, що не хоче йти до в'язниці?
(Бо Хлестаков не навчився нести відповідальності за свої ганебні вчинки і вважає, що відсутність грошей не є причиною йти до в’язниці. Він очікує, що йому передадуть гроші, тоді можна буде продовжити подорож)
11. Чому городничий, почувши, що Хлестаков не хоче йти до в'язниці, пропонує йому гроші і запрошує до свого помешкання?
(Бо вважає, що Хлестаков ревізор-відповідальна людина, яка чесно робить свою справу й відмовляється порушувати закон, бо це може привести його до в’язниці)
12. Про кого сказано: «... бо ти людина розумна й не любиш пропускати того, що пливе до рук»?
(Про городничого Сквозника-Дмухановського в листі його кума Чмихова)
13. Кому належать слова: «Людина проста: якщо помре, то й так помре; якщо видужає, то й так видужає»?
(Артемію Пилиповичу Земляниці – попечителю богоугодних закладів)
14. Які саме неймовірні історії про своє столичне життя з великим запалом вигадує Хлестаков?
(Про те, що він - великий чиновник у Петербурзі (навіть департаментом керував); що його звуть «Ваше превосходительство»; навіть міністри підчиняються йому; що живе у великому будинку; їсть заморську їжу; відомий літератор, що близько знайомий з Пушкіним…)
15. Як ставляться до Хлестакова місцеві чиновники після його розповідей?
(Ще більше плазують перед Хлестаковим, намагаються відкупитися від нього)
16. Яким чином місцеві чиновники «здобувають прихильність» Хлестакова?
(Дають йому хабарі під виглядом позичок)
17. Чому городничий планує невдовзі оселитися з родиною в Петербурзі?
(Бо Хлестаков посватався до його дочки й обіцяв невдовзі одружитися з нею)
18. Як чиновники дізнаються, що над ними посміявся пройдисвіт Хлестаков?
(З листа Хлестакова, написаного другові-літературу Тряпічкіну. Це послання перехопив поштмейстер і приніс городничому. У листі Хлестаков з гумором описав свою пригоду та йолопів, на яких натрапив у провінційному місті)
19. Що означає німа сцена в комедії?
(Письменник упевнений, що за недобросовісне ставлення до своїх обов’язків чиновники будуть покарані)
Гоголь "Ревізор" план
План “Ревізора” можна скласти за наданими варіантами. Це може бути і план по главам (по діям чи явищам) і цитатний план до твору Гоголя на українській мові.
Гоголь “Ревізор” план
1.Новина про приїзд ревізора.
2. Розпорядження Городничого чиновникам. Новина з готелю.
3. Візит Городничого в готель.
4. Огляд Хлестаковим богоугодних закладів.
5. Хлестаков в будинку Городничого.
6. Парад чиновників і скаржників.
7. Сватання Хлестакова.
8. Брехня Хлестакова і торжество Городничого.
9. Лист Хлестакова Тряпічкіну.
10. Звістка про приїзд справжнього ревізора.
План комедії “Ревізор”
- Городничий повідомляє про приїзд ревізора.
- Розпорядження по благоустрою міста та різних установ.
- Хлестакова відвідує городничий.
- Хлестаков знайомиться з сім’єю городничого і чиновниками.
- Прихід купців до Хлестакова зі скаргами на городничого, потім унтер-офіцерської вдови і слесарши.
- Сватання Хлестакова до дочки городничого.
- Від’їзд Хлестакова з міста.
- Читання листа Хлестакова на прийомі у городничого, з якого всі дізнаються, що він зовсім не ревізор.
- Приїзд справжнього ревізора.
Микола Гоголь “Ревізор” план
1. Городничий повідомляє про приїзд ревізора.
2. Добчинський і Бобчинський повідомляють про прибуття ревізора.
3. Скрутне становище Хлестакова. Приїзд городничого до нього.
4. Городничий дає «ревізору» гроші і везе в свій будинок.
5. Дружина і дочка городничого знайомляться з Хлестаковим, який натхненно бреше про своє високе становище в суспільстві.
6. Чиновники клопочуть про виконання своїх прохань. Хлестаков бере у них гроші.
7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві Тряпічкіну про події.
8. «Ревізор» бере купців, «займає» гроші і у них.
9. Хлестаков робить пропозицію дочці городничого Марії Антонівні
10. Від’їзд Хлестакова
11. Мрії городничого про щасливе життя завдяки вигідному заміжжю дочки.
12. Поштмейстер приносить лист Хлестакова.
13. Приїзд справжнього ревізора.
Цитатний план “Ревізор”:
I. “Отсюда хоть три года скачи, ни до какого государства не доедешь”.
2. “Лекарств дорогих мы не употребляем”.
3. “Берет взятки борзыми щенками”.
4. Учителя “имеют очень странные поступки, натурально неразлучные с ученым званием”.
5. “Нельзя ли всякое письмо… этак немножко… распечатать и прочесть”.
6. “Мне бы только немножко этак в щелочку в дверь посмотреть”.
7. “Он всем для порядка фонари под глазами ставит и правому, и виноватому”.
Твір на тему: “Актуальність комедії М. Гоголя “Ревізор”
Комедія М. В. Гоголя “Ревізор” створювалася протягом шести років, з 1836 по 1842 рік. Цей твір став першою в Росії суспільно-політичної комедією. У ньому висміюються порядки і звичаї провінційної Росії, сучасної Гоголю. Але цей твір, який увійшов в класику російської літератури, залишається актуальним у всі часи. На мій погляд, “Ревізор” зберігає свою злободенність і донині.
У комедії показано життя повітового міста N, звичаї його чиновників і покірливість жителів. Містечко, про яке оповідає Гоголь, – маленьке, в самому центрі Росії,
“хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Усім у місті заправляє городничий Антон Антонович Сквозник-Дмухановський. Під його “прикриттям” у суді обманюють, в лікарні “мруть, як мухи”, в школах немає місця, на вулицях міста безлад. Всі гроші, які повинні йти на благо городян і міста, йдуть в кишеню чиновникам. Згадаймо, як городничий дає розпорядження приватному приставу перед приїздом ревізора: “Так розметати нашвидку старий паркан, що біля шевця, і поставити солом’яну віху, щоб було схоже на планування. Воно, чим більше ламання, тим більше означає діяльність градоправителя”.
З цих слів ми розуміємо, що гроші, спрямовані на благоустрій міста та поліпшення життя городян, пішли зовсім не за призначенням. А тепер, коли біда в особі ревізора близька, Сквозник-Дмухановський намагається створити видимість діяльності. Як це схоже на те, що відбувається зараз в деяких українських, маленьких і не дуже, містах! Губернатори (сучасні городничі) є у своїх містах маленькими царьками, які вважають, що вони можуть розпоряджатися долями міста і городян по своїй волі. Їм чомусь здається несоромно витрачати мільйони з міської казни на свої потреби. А потім, напередодні перевірок, що називається, “відмивати” ці гроші. Так, в одному з міст губернатор наказав всім приватним підприємцям в обов’язковому порядку придбати в свої фірми тую. Рослина така. Красива, але дорога. Так і набрав гроші, які безоплатно запозичив у скарбниці рідного міста.
Городничий в “Ревізорі” лаяв своїх підлеглих за погане виконання ними своїх обов’язків. Але лаяв несерйозно, тільки тому, що мав приїхати ревізор. А якби він побачив, що насправді діється в місті N, то, в першу чергу, прочуханку отримав би Сквозник-Дмухановський. Саме тому, боячись за своє “тепле місце”, городничий дає цінні вказівки всім міністрам: “Дивіться, по своїй частині я деякі розпорядження зробив, раджу і вам”. Чиновники повинні зробити вигляд, що все в їхніх установах в порядку. А після від’їзду ревізора життя в повітовому містечку знову піде “по накатаній”.
З вказівок городничого ми дізнаємося про стан всіх основних систем в місті. Страшно, що ні в одній з цих областей справи не йдуть так, як треба. Всі чиновники дбають лише про одне: як би жити розкошуючи, нічого не роблячи. Правосуддя, охорона здоров’я, освіта – справи у всіх цих сферах залишають бажати кращого. Чи не так відбувається і в більшості сучасних українських міст і містечок? Мені здається, що тут, як і двісті років тому, все залежить від хабара. Якщо ти зумів дати чиновнику “на лапу”, то є гарантія, що тебе будуть добре лікувати, справедливо судити або якісно навчати. Якщо ж ні, то сподівайся тільки на удачу.
Всі чиновники “Ревізора” беруть хабарі. Це одна з ознак їх морального розкладання, моральної деградації. Все починається з “невинного” хобі поштмейстера читати чужі листи, а закінчується байдужим ставленням до доль багатьох людей. Згадаймо, що жителі міста N абсолютно безпорадні перед своїми “управителями”. Городничий їх і навіть за людей не вважає. Вони для нього – лише засіб збагачення. Недарма Антон Антонович каже квартальному: “Що ти зробив з купцем Черняєвим – а? Він тобі на мундир дав два аршини сукна, а ти стягнув всю штуку. Дивись! Не по чину береш!”. Дуже важливо, що городничого хвилює лише, щоб квартальний не взяв більше, ніж йому слід по чину.
На жаль, багато сучасних чиновників і “сильних світу цього” дивляться на звичайних людей як на “дійних корів”. Пересічні громадяни платять податки, вони приносять дохід. Дуже вигідно, щоб цих платників податків було багато. Чим більше людей, тим більше грошей. В іншому – не рипайся. Як говориться у відомому анекдоті, “ти на все маєш право, але нічого не можеш”.
Гоголівські чиновники впевнені у своїй безкарності. З будь-якої, навіть самої делікатної ситуації, для них є вихід. Адже в їх володіннях все підвладне місцевим “царям”, з усіма можна домовитися (за певну винагороду, звичайно). Дуже показова сцена, коли до Хлестакова довгою чергою тягнуться чиновники з “дарами”. У їх розумінні хабар – найвірніший спосіб вирішити всі проблеми. На жаль, і зараз в цьому відношенні нічого не змінилося. І чиновники, і звичайні громадяни вважають, що це так.
Тому, мені здається, що в системі, яка склалася ще в 19 столітті і продовжує існувати досі, винне все суспільство. Населення, яке лає уряд, нічого не робить і тим самим підтримує існуючий порядок. А також чиновники, розбещені владою і своєю безкарністю. Комедія “Ревізор” дуже актуальна і в наш час. Я думаю, що вона, на жаль, буде актуальна в нашій країні ще багато-багато років.
ВИСНОВКИ
Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки. В умовах значного зростання кількості нової інформації традиційний навчально-методичний супровід не спроможний забезпечити виконання таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування набутих знань для розв'язування нетрадиційних завдань.
Сучасні комп'ютерні технології дають можливість учителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння.
Використання ІКТ значно полегшує вчителеві налагодити тісну співпрацю з учнем, полегшує виклад нового матеріалу, стимулює до власної пошукової діяльності. Велика різноманітність уроків з ІКТ шляхів і форм роботи урізноманітнює педагогічний процес, робить урок світової літератури творчим процесом, дає можливість перетворити вивчений матеріал на гіпертекст і створити таким чином в уявленні учня загальну картину розвитку світової літератури у просторі і часі.
З використанням ІКТ стало можливо проводити уроки проектної технологій, що наближує вивчення світової літератури до життя і надає ще більш практичного значення.
Головні завдання даної роботи були виконані.
Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури є доцільним і виправдовує себе. Література має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіаосвіта – невід’ємною частиною уроку
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6. — С. 12-25.
- Байков В. Интернет: поиск информации, продвижение сайтов. - Спб.: БХВ, 2000. - 288с.
- Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37 (373). – С. 13–15.
- Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання:крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24 (421–424). − С. 60–62.
- Громовий В. Як навчати дітей, які сидять спиною до вчителя // Завуч. – 2011. – №25. – С. 20-22.
- Гузеев В. Поколения образовательных технологий: технология образования в глобальном информационном сообществе / В. Гузеев // Химия в школе. – 2004.− № 2. – С. 12–17.
- Дячок С. Комп ’ ютерні технології осучаснюють урок літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 11-12. – С. 22.
- Жарковська Т. Інтеграція медіаосвіти з предметами гуманітарного циклу / Т. Жаровська // Завуч. – 2002. − № 16 (130). – С. 6–7.
- Желтые страницы Интернет /Под ред. Ю. Г.Гордиенко. – К.: Диалектика, 1997. - 574с.
- Жук Ю. Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на формування особистісних якостей учнів загальноосвітніх навчальних закладів / Ю. Жук // Вересень. – 2003. − № 1 (23). – С. 18–21.
- Зязюн І. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій / І. Зязюн // Рідна школа. – 2006. − № 5. – С. 3–7.
- Ісаєва О. Комп’ ютер на уроці літератури як методична проблема // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 5. – С. 2-5.
- Каніболоцька О.А. Використання аудіокниг у процесі вивчення прецедент них художніх творів світової літератури. На матеріалі новели Гі де Мопасана «Намисто» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2010. – № 10. – С. 32-35.
- Коменський Я.А. Велика дидактика / Вибр. пед. твори. - К., 1940. – Т.1.
- Костюк Г. С. Психологія програмованого навчання. — К: Радянська школа, 1973. — 123 с.
- Крамар Н.К., Крамар В.М. «Інноваційні технології розвитку інтелектуальних та творчих здібностей шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності у процесі навчання ».
- Крол Эд. Всё про Internet. - К.: Торг.-изд. бюро ВНУ, 1995. - 591 с.
- Мадзігон В.М.. Проблематика та перспектива інформатизації освіти. – К., 2006. – 112 с.
- Максимович Г.Ю., Романенко А.Г., Самойлюк О.Ф. Информационные системы: Учебное пособие / Под общей ред. К.И.Курбакова. - М.: Рос. экон. акад, 1999. - 198с.
- Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2. – С. 22-23.
- Орлов А. П. Мас-медійна освіта: перспективи й впровадження /А. П. Орлов // Постметодика. − № 1(53). – С. 34–40.
- Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 1997.– 214 с.
- Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3. – С. 26-30.
- Пошук в Інтернет. РГПУ. 2001. - http://rspu.edu.ru/search.htm.
- Пшеничникова О. В., Смоляр Л. Л. Застосування комп'ютерних технологій на уроках російської та української мов // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 6. — С. 31-32.
- Серова Т. Гипертекст в информационных сетевых коммуникациях /Т. Серова // Школьные технологии. – 2006. − № 3. – С. 176–178.
- Сигалов А. В. Российские ресурсы. - Спб: Питер, 1997. - 575 с.
- Талантов М. Поиск информации в Интернете: подводные камни // Компьютер Пресс. - 1999. - № 9. - С. 29-34.
- Таранік-Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально-мобільного світу// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 4. – С. 61-63.
- Умецька Н. Медіаосвіта – сучасна педагогічна технологія // Відкритий урок. – 2010.– № 2. – С. 14-15.
- Ушинський К.Д. 36 творів у 6-ти томах. - К: Рад.школа, 1952. – Т.4.
- Федоров А.В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. – Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. – 64 c. // http://evartist.narod.ru/text23/0013.htm
- Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2010. – № 3-4. – С. 3-5.
- Шуляр В. І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
- Шуляр В. І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: [методичний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – [2-ге видання]. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 284 с.
- Шуляр В. Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12-річноїшколи: [науково-методичний посібник] / ВасильШуляр, Надія Огренич. –Миколаїв : Видавець : Ганна Гінкул, 2006. – 208 с.
ЗМІСТ
ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Навчальне видання
Кротова Наталія Михайлівна
Методичний посібник
Впровадження інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури
(Розробка завдань до теми М. Гоголь «Ревізор»)
Підписано до друку 14.01.2021 Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.
Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 25 пр.
Друкарня ПП «Дорошенко Ю. і Ко»
84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40Ш
Тел.: 0626462897
про публікацію авторської розробки
Додати розробку