Впровадження інноваційних технологій як засіб здійснення креативної освіти.

Впровадження інноваційних технологій як засіб здійснення креативної освіти.

Середня школа  - це школа самореалізації і самоактивації особистості. Завдання вчителя – не тільки дати дітям суму знань, а й навчити їх спілкуватися, розв’язувати проблеми, знаходити вихід із нестандартної ситуації.

Актуальність досвіду

 Даний педагогічний досвід сприяє розв’язанню завдань, поставлених суспільством перед українською національною школою. З одного боку він відповідає положенням Державного освітнього стандарту та чинній Програмі

з іноземних мов нашої країни, з другого – новітнім тенденціям методичної науки у всьому світі, орієнтується на її кращі зразки, враховує рекомендації Ради Європи щодо мовної освіти.

 Розбудова нашої держави збільшує попит на гармонійно вихованих та розвинутих особистостей, на людей, які були б розвинені і духовно, і психічно, і фізично, й інтелектуально, здатних до саморозвитку та самореалізації власних нахилів та здібностей, тобто успішних особистостей. Важлива роль у навчально – виховному процесі належить саме вивченню іноземних мов. Їх знання вимагає майже кожна галузь людської діяльності.

Я завжди нагадую учням вислів: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина».

Провідна ідея  досвіду

 У світлі сучасних методичних уявлень розвиваюча функція іноземної мови полягає у розвитку мовленнєвих здібностей учнів. Як вчитель німецької мови я замислююсь над тим, як організувати навчальний процес так, щоб

учні здатні були використовувати іноземну мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для набуття знань, щоб вони могли орієн-

туватися в соціокультурних аспектах країни, мова якої вивчається  Зважаючи на актуальність проблеми формування успішної особистості та необхідності запровадження в навчально-виховний процес нових освітніх технологій, мною було розпочате активне використання інтерактивних технологій,  що, на мою думку, має сприяти формуванню успішної особистості, підвищити рівень сформованості навчально-організаційних, контрольно-оцінних умінь та навичок, розвинути навчально-інтелектуальні та творчі здібності, пошуково-дослідницькі вміння та навички, допоможе виховати громадянську позицію, ініціативність, наполегливість, уміння планувати свою діяльність, оволодіти навичками рефлексії. Використання інтерактивних методів навчання сприяє також формуванню та розвитку комунікативно-інформаційної компетентності учнів. Адже необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти.

Теоретична база

 Суть комунікативної спрямованості навчання за словами

Й. І. Пасова «заключается в том, что процесс обучения является моделью процесса общения».

          Комунікативна спрямованість навчання базується на застосуванні вчителем комунікативної методики. Останню я розумію як підхід у викладанні іноземних мов, який підкреслює, що метою вивчення мови є комунікативна компетенція.

         Комунікативна компетенція- сукупність умінь і навичок здійснювати спілкування.

До складу комунікативної компетенції входять: мовленнєва та мовна компетенція, соціокультурна та соціолінгвістична, дискурсивна та стратегічна. Мовленнєва компетенція включає вміння:

-аудіювання – розуміти на слух зміст автентичного текстового матеріалу;

-мовлення – здійснювати усне спілкування у формі монологічного та діалогіч

ного висловлювань;

-читання – декодувати графічні символи та розуміти текстовий матеріал;

-писемне мовлення – фіксувати інформацію, а також передавати її в письмовій формі. Кожен мій урок (див. розробки уроків) складається із цих

чотирьох видів діяльності.

        Мовленнєва компетенція – практичне опанування сукупності умінь і навичок здійснювати усне спілкування в типових ситуаціях навчально- трудової, побутової та культурної сфер спілкування,розуміння на слух (слу-

хання або аудіювання ), читання з розумінням основного змісту текстів різних жанрів та видів, фіксування і передача на письмі необхідної інформації. Мовна компетенція – опанування лінгвістичного матеріалу (лек-

сики, граматики, фонетики, орфографії) як засобу оформлення або розуміння висловлювань у прцесі спілкування на рівні, визначеному певним стандартом, наприклад, навчальною програмою.

Соціокультурна та соціолінгвістична компетенції передбачають  розуміння і засвоєння комунікативних функцій засобів спілкування для їх колективного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміння добирати мовні засоби, оптимальні для реалізації комунікативного наміру, адекватні в соціально-функціоональному плані у сфері спілкування. Дискурсивна компе-

терція – вміння зв’язно, логічно організовувати мовлення у межах тієї чи іншої теми, послуговуючись різноманіттям виражальних

засобів. Комунікативна компетенція дає учню можливість уміти вибирати ефективні стратегії для вирішення комунікативних завдань; самостійно здобувати та використовувати знання, планувати навчальний процес (Додаток 1).

       Завдання кожного вчителя – створювати умови для формування

позитивної мотивації навчання.(Додаток 3. Мотиваційна сфера навчання) У загальному плані розрізняють два види мотивації зовнішню і внутрішню.

Зовнішню мотивацію пов’язують з усвідомленням учнем загально-навчальної значущості предмета. Внутрішня мотивація виконує тактичну, інструментальну роль. При комунікативній спрямованості навчання застосовують різні види внутрішньої мотивації, а саме ігрову, комунікативну, соціокультурну, пізнавальну тощо.

        Комунікативна мотивація тісно взаємопов’язана з іншими видами мотивації учня, зокрема з ігровою мотивацією. Гра дозволяє надавати комунікативної цінності практично будь якій мовній одиниці.(Див. мою

статтю в наук.-метод. журналі « Німецька мова» № 12, 2009р.). Досвід

свідчить, що багато вчителів в школі не можуть швидко, а інколи і зовсім «перевтілитися в учнів», і тому ті вправи та види діяльності, які вони планують, часто не відповідають віковим особливостям учнів, перенасичені

інформацією. Я вважаю, що вчителям треба відчути себе дітьми, для того щоб оцінити, наскільки цікаво буде дітям виконувати запропоновані завдан-

ня, зрозуміти проблеми та передбачити труднощі, з яким вони можуть зіткнутися, вірно розподілити навантаження, дійсно зацікавити їх тощо.За-

провадження та використання на уроках вправ Ice – Breaker західних методик, створюють позитивну творчу психологічну атмосферу в класі, за-

повнюють паузи, розколюють лід байдужості, невпевненості, непорозуміння,

допомагають швидко познайомитись, налагодити відносини в групі тощо.

(Моя стаття в журналі «Англійська мова» № 14 2007р.).

- Організацію інтерактивної роботи учнів на уроці підпорядковую певним правилам. (Додаток 7. Творча робота.   Додаток 11. Моя стаття в

журналі «Німецька мова» №12 2010р.).

- Активно використовую інтерактивні технології як у навчальній, так і у виховній діяльності. (Додаток 5)

- Сподівання успіху живе в кожній дитині. Але це не означає, що кожне сподівання здійснюється. Успіх гарантовано не для будь-кого, а лише для того, хто докдадає зусиль. Навчити дитину досягати успіху – означає закласти фундамент для формування успішної особистості. Вчителю необхідно велику увагу приділяти мотиваційній сфері навчання (Додаток 3;8)

- З метою формування комунікативно-інформаційної компетентності учнів широко використовую різноманітні творчі вправи на розвиток словотворчості, уміння комбінувати, уміння шукати аналоги. (Додаток 2)

- Самостійно створюю ігрові технології, які можна використовувати як на уроках навчання  німецької мови (Додаток 11. Стаття в наук-метод. журналі «Німецька мова» №12 2009р.)

- Систематично застосовую завдання, спрямовані на вдосконалення психічних процесів учнів, а саме: розвиток зорової та слухової пам'яті, тренування уваги та швидкості реакції, асоціативного та логічного мислення тощо.

- Урізноманітнюю структуру уроку і методи роботи, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси. Для цього створюю нетрадиційні уроки, які дають змогу виявляти нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень. Використовую на своїх уроках нові освітні технології та методики навчання. Вважаю, що застосування саме розвитку критичного мислення дає змогу дитині висловити особисту думку

та мати можливість пристосуватись до стрімких змін у суспільстві.

- Впроваджую проектні технології, основне завдання яких - озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях.

- Залучаю батьків до участі у навчально-виховній діяльності. Цікавою формою співпраці школи та родини є проведення Батьківського дня, який вже став традиційним для нашої школи. Плануючи Батьківський день (а це і уроки, і виховні заходи), орієнтуюсь на систему творчих ситуацій, які допомагають і дітям, і батькам, і вчителю розкрити себе як неординарну особистість, здатну творчо переосмислити набуту інформацію.

- З метою підвищення власного професійного рівня, намагаюсь брати активну участь у житті школи, районного методичного об’єднання, районної творчої групи.

Технологія досвіду

 Як би не розвивались дидактичні системи у школах, вони обов’язково реалізуються в певних організаційних формах. Урок не є ідеальною організаційною формою навчання. Йому притаманні суб’єктивні та об’єктивні вади, над усуненням яких слід працювати. Серед них обмежена часом регламентація діяльності дітей із різними навчальними можливостями, однаковий темп роботи, брак оперативного контролю, обмаль зворотної інформації про якість засвоєння матеріалу тощо. Підвищенню ефективності сприяють оновлення змісту освіти, включення учнів у самостійну пізнавальну діяльність, задоволення їхніх потреб у знаннях і вміннях, залучення до практичної діяльності, яка вимагає застосування знань, впровадження інтерактивних технологій тощо. Саме тому, будуючи урок, намагаюсь дотримуватись головних вимог до особистісно зорієнтованих технологій, сформульованих І. Якиманською:

 - навчальний матеріал повинен забезпечити виявлення змісту суб'єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;

 - виклад знань учителем повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктного досвіду кожного учня;

 - у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб'єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

 - активне стимулювання учня до самостійної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати учню можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

- конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учню вибирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв'язуванні задач тощо;

 - виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими учень користується самостійно, стійко, продуктивно;

- забезпечення контролю й оцінювання процесу навчання, а не тільки його         результатів.(Додаток 7)

 Зазначеним вище вимогам якнайкраще відповідають нестандартні уроки. (Додатки 4, 10) Вони допомагають вчителю урізноманітнювати роботу учнів, знімають напруження від звичайної навчальної діяльності, переключають увагу школярів. Нестандартні уроки є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що в свою чергу активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. Саме тому в своїй практичній діяльності використовую уроки – вікторини, уроки – мандрівки, уроки –диспути, , уроки - ігри, уроки – фантастичні історії, уроки – експедиції, уроки – конференції, уроки – концерти, уроки – захисти проектів, тощо. У досвіді представлена методична розробка серії нестандартних уроків з німецької мови у 5-му класі з теми: «Їжа», яка включає:

• Методичну розробку уроку на тему: «Ми накриваємо на стіл.»
• Методичну розробку уроку –конференції на тему: «Здорове харчування.»
• Методичну розробку уроку на тему: «Традиціїї харчування в Німеччині та на Україні.»
• Методичну розробку інтегрованого уроку  у п’ятому класі. Німецька мова та Основи здоров’я.
• Методичну розробку уроку – казки у другому класі.
• Методичну розробку уроку в 5-му класі на тему «Зима. Зимові розваги».
• Лексико граматичний тест з теми «Їжа».

         На сучасному етапі актуальним є питання включення учнів у комунікативну діяльність. (Додаток 1; 2) Від діяльності дорослого вона відрізняється тим, що не є суспільно значущою. Але значущість такої діяльності для психічного розвитку дитини важко переоцінити. Я пропоную педагогам на уроках розвитку комунікативних умінь учнів будувати завдання на основі творчих стратегій, а точніше стратегічних тенденцій.

дітей найбільше відповідають стратегічні тенденції аналогізування й комбінування. Розвиток таких умінь доцільно проводити за методикою творчого тренінгу КАРУС (академіка В. Моляко). Для цього вчитель може у доступній формі розповісти про те, що таке аналоги і як ці аналоги комбінуються для утворення нового рішення. А потім учням дають завдання для розвитку уміння комбінувати й аналізувати. На розвиток творчої особистості активно впливає творча особистість учителя й творче середовище, яке він створює.              

 Отже, у своєму досвіді пропоную вашій увазі детальний опис низки вправ, які розвивають мовлення дітей ( «Складання слів», «Зашифроване слово», «Римування», «Що змінилось у слові», «Анаграми», «Чарівні клітинки», «Склади прислів’я», «Відгадай ребус», «Найуважніший слухач», «Відгадай», «Впіймай звук», «Утвори слово», «Цікаві слова», «Книжковий хробачок», «Математичні дії з буквами», «Плутаниця», «Головоломка», тощо Уведення одного чи кількох творчих завдань до навчального процесу на різних етапах уроку допоможе активізувати творчий пошук дітей.

 Особливу увагу приділяю інтерактивним методам та вправам як у навчальній, так і у виховній діяльності. (Додатки 7, 9, 11) Головна мета – створення комфортних умов пізнавальної діяльності, за яких учень відчуває свою успішність, що робить продуктивним сам навчально-виховний процес. Суттєвість інтерактивних методів полягає у тому, щоб навчально-виховний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів і вчителя. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу (Додаток 3,8) Працюючи з інтерактивними технологіями, я помітила, що мої учні завжди готові працювати разом та отримують задоволення від такої взаємодії на уроці. Але через невміння узгодити свої дії з діями інших, швидко втрачають інтерес до цієї роботи. Щоб підтримати і розвинути зацікавленість до різноманітних форм групової роботи учнів, насамперед, необхідно навчити спілкуванню і співпраці .Вони сприймають у повному обсязі ту інформацію, яку отримують через дії і тактильні відчуття. Тому інтерактивні методи та вправи є найкращим шляхом заохочування дітей до спілкування, співпраці. У досвіді надано зразки використання деяких інтерактивних методів та вправ на уроках та у позаурочний час. Наприклад, під час проведення Батьківського дня, який став традиційним для нашої школи у якому з задоволенням взяли участь не тільки діти, а й батьки.

 Окремої уваги заслуговує питання впровадження у навчально-виховний процес проектних технологій (Додаток 7), адже метод проектів є ефективним у світлі підготовки успішної особистості, яка вміє співпрацювати з іншими, а також:

• дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання;
• дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проектної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією, тощо;
• розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;
• створює ситуацію успіху, тобто таке середовище, у якому слабші учні набувають сили та впевненості;
• дає можливість набути досвіду самостійної діяльності, репродуктивної,      творчої, що знадобиться у житті.

 На останок зауважу, що саме від педагога залежить, чи щасливими будуть наші маленькі учні, чи полюблять вони навчання, чи швидко досягнуть успіхів, чи легко уникнуть життєвих «тернів». Але, сподіваюся, що попереду у них і «зірки» - у кожного свої.

Прогнозування результату

 Застосування комунікативної спрямованості навчання є передумовою успіху у практичному оволодінні учнями німецькою мовою. У навчальній діяльності сприятиме формуванню успішної особистості, тобто особистості, яка не боїться конкуренції або ситуації, де потрібно себе виявити; має чітке уявлення про неї, розумно планує досягнення цієї мети. У діяльності такий учень – наполегливий, завзятий, самостійний, швидко реагує на все нове, має реалістичну оцінку як власних досягнень, так і причин невдач, шукає шляхи подолання проблем та вирішення нестандартних ситуацій. Адже, щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен мати певні якості:

- гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

- самостійно та критично мислити;

- уміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення;

- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючий дійсності;

- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

- грамотно працювати з інформацією;

- бути комунікабельним, уміти працювати в колективі;

- уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Саме тому використання комунікативної спрямованості навчання я вважаю перспективним напрямком у вдосконаленні організації навчально-виховного процесу у школі.