Впровадження наскрізних змістових лінії на уроках фізики

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

«ЛУЦЬКА ГІМНАЗІЯ № 12 ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 

 

 

Впровадження наскрізних змістових лінії на

уроках фізики

 

 

 

 

Підготував вчитель фізики

Юричко В. М.

 

 

Луцьк – 2023
З М І С Т

 

 

Вступ…………………………………………………………………………3

Розділ І. Теоретичні основи використання наскрізних змістових ліній у навчальному процесі ……………………………………………………4

1.1 Актуальність обраної теми …………………………………………….4

1.2  Теоретичні основи використання наскрізних змістових ліній у викладанні фізики……………………………………………………………5

1.3  Шляхи реалізації наскрізних змістових ліній…………………………5

Розділ ІІ.  Практичне застосування наскрізних змістових ліній при вивченні фізики……………………………………………………………..7

2.1  Організація навчального процесу з використанням наскрізних змістових ліній……………………………………………………………7

2.2  Використання наскрізних змістових ліній у вивченні фізики………...8

2.3  Наскрізні змістові ліній в позакласній роботі………………………...12

Висновок ……………………………………………………………………14

Використана література…………………………………………………..15

Додаток 1.  Етапи творчої роботи вчителя ………………………………..16

Додаток 2.  Система зв’язку фізики з іншими предметами………………17

Додаток 3.  Зв'язок фізики з літературою……………………………….....19

Додаток 4.  Прилади, якими користуються фахівці різних професій …...20

Додаток 5.  Вода – найнезвичайніша речовина природи …………….......22

 

 

Вступ

 

В даний час, мабуть, не має необхідності доводити важливість наскрізних змістових ліній у процесі навчання. Вони сприяють кращому формування окремих понять всередині окремих предметів, груп і систем, так званих міжпредметних понять, тобто таких, повне уявлення про які неможливо дати учням на уроках якої-небудь однієї дисципліни (поняття про будову, різні процеси, види енергії).

Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням наук одна в одну, і особливо проникненням математики і фізики в інші галузі знань.

Зв'язок між навчальними предметами є передусім відображенням об'єктивно існуючої зв'язку між окремими науками і зв'язку наук з технікою, з практичною діяльністю людей. Необхідність зв'язку між навчальними предметами диктується також дидактичними принципами навчання, виховними завданнями школи, зв'язком навчання з життям, підготовкою учнів до практичної діяльності.

Здійснення наскрізних змістових ліній допомагає формуванню в учнів цілісного уявлення про явища природи та взаємозв'язки між ними. А тому робити знання практично більш значущими і це допомагає учням ті знання і вміння, які вони придбали при вивченні одних предметів. Використовувати при вивченні інших предметів. Учні отримують можливість застосовувати їх у конкретних ситуаціях, при розгляді приватних питань, як у навчальній, так і у позаурочній діяльності та суспільному житті випускників середньої школи.

 

Мета фізики – розкрити загальні закони природи і на їх основі пояснити конкретні процеси.

 

Мета цієї роботи – розкрити деякі шляхи встановлення наскрізних змістових ліній при вивченні програмного матеріалу з фізики, математики та інших наук.

Розділ І. Теоретичні основи використання наскрізних

змістових ліній у навчальному процесі

 

1.             Актуальність обраної теми

 

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й змінною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Адже сучасне суспільство висуває нові вимоги не тільки до завдань, змісту, забезпечення освіти, але й до особистості педагога. Сьогодення потребує від мене високого рівня професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання. А особливу увагу необхідно приділити вмінню постійно вчитися й самоудоскона-люватися, творчому підходу під час виховання і навчання учнів. Та дуже часто під час навчання учнів я стала відчувати, що не встигаю за величезним потоком інформації, не завжди можу знайти необхідну літературу.

Ось одна з причин, яка спонукала мене до професійного розвитку від учителя – дилетанта до справжнього майстра своєї справи. Для розв’язання будь-якої значущої проблем я підбирав інновації, впровадження яких позитивно впливатиме на навчання учнів. Основними результатами моєї роботи стало впровадження педагогічних ідей К.Д. Ушинського, які в подальшому трансформувалася в педагогічну технологію застосування міжпредметних зв'язків при викладанні фізики. Це зумовлено стратегічною метою розвитку системи освіти в Україні, яка визначена державною національною програмою "Освіта", потребою вироблення державних стандартів і відповідного формування системи і обсягу знань, умінь, навичок, творчої діяльності. Навчаючи учнів вже з десяток років, я виявив, що без знань математики, інформатики, хімії, географії, біології, природознавства неможливо створити повноцінний урок та викласти доступно матеріал.

Тому перед мною постало завдання віднайти таке проблемне питання,  яке б допомогло мені втілити в навчання цей зв'язок. Тому це зумовило вибрати тему «Наскрізні змістові лінії у навчанні фізики на уроках та в позаурочний час». Адже навчання – це процес різнобічний, багатоплановий, але в той же час він і єдиний, цілісний, бо отримані знання з інших предметів допомагають і побудувати матема-тичний графік під час розв’язування задач з фізики, провести обчислювальні роботи під час лабораторних з фізики. Саме реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні фізики допомогла мені досягти бажаного результату.

 

 

 

 

2.        Теоретичні основи використання наскрізних

змістових ліній у викладанні фізики

 

У педагогічній літературі є більш ніж 30 ви­значень поняття «наскрізні змістові лінії», існу­ють дуже різні підходи до їх педагогічної оцінки й різні класифікації. Але й досі немає більш-менш точного загаль­новизнаного визначення наскрізних змістових ліній. В педагогічних дослідженнях і публікаціях 50-х середини 70-х років в означенні поняття "міжпредметні зв'язки" і їх педагогічної оцінки можна умовно виділити дві групи.

До першої групи можна віднести дидактичні і методичні означення категорії  "міжпредметні зв'язки". Так, більша група авторів визначає міжпредметні зв'язки як дидактичну умову, причому у різних авторів ця умова трактується неоднаково. Наприклад: міжпредметні зв'язки виконують роль дидактичної умови підвищення ефективності учбового процесу (Ф. П. Соколова); дидактична умова як сукупність зв'язків між змістом навчання і ефективними методами і організаційними формами навчання (А. Ю. Сикорскене).

Ряд авторів, дає такі означення міжпредметних зв'язків: " міжпредметні зв'язки є відображення в курсі, побудованому з урахуванням його логічної структури, признаків понять, які розкривають на уроках інших дисциплін"; "під міжпредметними зв'язками в широкому розумінні цього слова слідує використовувати в навчальному процесі всі видів зв'язків, здібних проявити найбільшу ефективність у покращенні якості навчання в випадку їх застосування в органічній єдності всіма вчителями школи". Н.А. Лошкарьова приводить такі трактовки поняття " міжпредметні зв'язки", в одному випадку як "дидактична умова удосконалення навчального процесу", в іншому - "як конкретний засіб підвищення ефективності навчання", в третьому - як "стимул розвитку пізнавальної активності учнів", в четвертому - як "складова частина змісту освіти", в п'ятому - "дидактичний еквівалент міжнаукових зв'язків". Міжпредметним зв'язкам приписуються значення бути "суттєвою особливістю змісту освіти", "конденсатом різнопредметної "інформації, " дидактичною системою з складною залежністю між елементами", "методичним зв'язком", "принципом конструювання змісту", "критерієм відбору змісту..."

 

 

1.3  Шляхи реалізації наскрізних змістових ліній

 

Предметна система викладання дисциплін природничо-наукового циклу в школі в цілому за­безпечує можливість формування в учнів певної системи наукових знань і вмінь. Проте неузгодже­ність шкільних навчальних програм із фізики, хі­мії, біології, географії, математики, інформатики, відсутність у них взаємопов'язаної спадкоємності та єдиної інтерпретації понять, законів і теорій призводить до фрагментарності знань школярів; відсутності в учнів цільної наукової картини сві­ту й розуміння закономірностей його розвитку, а в загальному підсумку — до нездатності комп­лексно застосовувати знання й практичні нави­чки, отримані під час вивчення основ природних наук у школі, у ході вирішення завдань, що по­стають перед дітьми в реальному житті. У подоланні цих недоліків освіти велика роль належить міжпредметним зв'язкам.

Шляхи реалізації між предметних зв’язків:

1. Ознайомлення з програмами з математики, хімії, біології, географії, природознавства.

2. Установлення зв’язків між темами з цих предметів.

3. Співпраця з вчителями математики, хімії, біології, природознавства, географії.

4. Спільне планування уроків.

5. Взаємовідвідування уроків з цих предметів.

6. Створення спільних позакласних заходів з даних предметів природничого циклу.

Розділ ІІ.  Практичне застосування наскрізних

змістових ліній при вивченні фізики

 

2.1  Організація навчального процесу з

використанням наскрізних змістових ліній

 

Опрацьовуючи матеріали я довідався, що проблема міжпредметних зв'язків цікави­ла педагогів ще в далекому минулому. Я. А. Коменський виступав за взаємопов'язане вивчення граматики й філософії, філософії й літератури, Дж. Локк – за простеження зв'язку історії й гео­графії. Усе більший інтерес до міжпредметних зв'язків виявляють і сучасні вчителі. Збільшення розумового навантаження на уро­ках змушує педагогів замислитися над актуаль­ною проблемою: як підтримати в учнів цікавість до матеріалу, що вивчається, досягти активнос­ті впродовж усього уроку.

Відзначимо, що це особливо важливо в підлітковому віці, коли ще формуються, а іноді й тільки визначаються по­стійні інтереси й схильності до того чи іншого предмета. Навчання – двосторонній процес. Навіть штучно обмеживши його лише інформаційним ас­пектом, можна показати, що діяльність учителя й учня неоднакові.

Учитель викладає учням знан­ня, виявляє логічні зв'язки між окремими части­нами змісту, показує можливості використання цих зв'язків для отримання нових знань.

Учень засвоює ці знання, набуває індивідуального до­свіду пізнання, вчиться самостійно застосовува­ти знання. Процес пізнання школярів триває під керівництвом учителя, що ще раз підкреслює від­мінність у їхній діяльності. Учитель фізики з урахуванням загальношкільного плану навчально-методичної роботи розроб­ляє індивідуальний план реалізації міжпредмет­них зв'язків у фізиці.

 Методика творчої роботи вчителя має кілька етапів (додаток 1) Реалізація міжпредметних зв'язків усуває ду­блювання у вивченні матеріалу, заощаджує час і створює сприятливі умови для формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів. Установлення міжпредметних зв'язків у курсі фізики, інформатики, хімії й інших навчальних дисциплін підвищує ефективність політехнічної й практичної спрямованості навчання. Наведу декілька прикладів використання міжпредметних зв'язків на різних етапах уроку.

Методичний прийом «Дивуй». Вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми). У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків. Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому – дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали. Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. (фізика – географія: приливи, відливи).

Методичний прийом «Технологія розв'язування дослідницьких задач «(ТРДЗ): добре відома вчителям шкіл. Нагадаю, що дослідницькі (винахідницькі, відкриті, творчі і т.п.) завдання – це завдання, що не мають прямої відповіді. Вони вимагають від учнів нестандартного, креативного мислення. На кольорових фотознімках, зроблених із спалахом, зіниці очей людей часто виходять червоними. Це відбувається, якщо їх розмір у момент зйомки достатньо великий. Тоді значна кількість світла проникає в очне яблуко і відображається від його насичених кров'ю внутрішніх тканин. Як бути? (біологія – фізика: світлові явища). 

Методичний прийом «Питання до тексту». Додому вчителі фізики, крім задач, задають цей вивчення теорії. Але часто діти не читають параграфів. Тому по закінченню уроків бажано було б використовувати даний прийом і запропонувати учням знайти відповіді на нього в параграфі заданому додому. Пропонується наступний текст при вивченні пристосувань тварин ряду Китоподібні до середовища існування: На глибинах під водою тварини дихають повітрям при підвищеному тиску. Кров їх насичується при цьому газами повітря, особливо азотом. При підйомі з глибин азот виділяється у вигляді бульбашок і може привести до закупорки невеликих судин (газова емболія), що має серйозні наслідки для організму. Кашалот здатен перебувати під водою не дихаючи годину - півтори та пірнати на глибину до 1 км. Тиск величезного стовпа води повинен був би розплющити кита, роздавити його. Проте цього не відбувається. Чому? Відповідь на це запитання знайдіть у підручнику. (біологія - фізика: тиск рідини і газів).

Діяльнісна інтеграція – формування вмінь працювати з текстом. Найбільше діти цікавляться взаємним зв’язком фізики, біології та географії. Наприклад: при вивченні електрики учням треба повідомити, що електричні заряди і електричне поле відіграють важливе значення в життєдіяльності клітин. В не збудженому стані клітини завжди зовнішньо заряджені позитивно, а внутрішньо – негативно. Напруга між зовнішніми і внутрішніми частинами клітин становить 0,05- 0,1В. В живих організмах завжди є біотоки. В організмі людини проходить безпреривне окислення поживних речовин. «Згорають» спершу вуглеводу і жири, і в меншій мірі білки. Так при окисленні 1г білка 1г вуглеводів виділяється 17Дж, а при 1г жирів 38Дж енергії.  На цьому прикладі пропоную учням розрахувати калорійність добового раціону для шахтарів, спортсменів і т.д., якщо їм потрібно в середньому 163г білків, 153г жирів і 631г вуглеводів.

В 7 кл. діти з задоволенням виконують практичні і лабораторні роботи по виміру густини і об’єму, розраховують середній розмір різних сільськогосподарських рослин (овочів, плодів, зерен).

При вивчені у 7 – 8 кл. теплових явищ завжди приділяю увагу на вплив штучних морів – водосховищ на мікроклімат, рівень ґрунтових вод і т.д. У учнів закріплюються і поглиблюються знання про теплове розширення тіл, конвекцію води та повітря про кругообіг води в природі, застосування енергії рік, вітру, Землі, океану і т.д. Великий зв'язок географії та розділу фізики «Електрика і магнетизм». Завжди при вивчені законів фізики звертаюся до історії.

Це і історичні довідки про відкриття законів, це біографія вчених – фізиків, це і історичні події і час відкриття їх. Дуже добре діти сприймають тему про відкриття атмосферного тиску Торрічеллі, якщо викладати її в історичному плані, діти завжди уважні і особливо реагують на історичні факти з біографії вчених фізиків :  життя та загибель Архімеда при облозі римлянами Сіракуз, цікаве відкриття і закону термодинаміки , та трагічну долю Р.Майєра , про спільну працю великого вченого Резерфорда та росіянина Капиці, про видатного вченого фізика – Кондратюка, Фарадея, Йоффе, Коперніка, Галілея, Ньютона, Бруно і т.д.

Задачі з історичним змістом, завжди викликають на уроці у дітей особливої уваги і ретельного розрахунку ( наприклад, задачі про корону Царя Гієррона, задачі з радіоактивності, розпаду ядра, наслідки аварії на ЧАЕС ). На своїх уроках приділяю увагу зв’язку фізики і фізичної культури. Можна розраховувати силу удару Кличків, швидкість та прискорення атлетів, фігуристів, розраховували енергетичну необхідність спортсмена, тощо. Застосування міжпредметних зв’язків при вивчені фізики відіграють важливу роль в пізнанні, зацікавленості учнів до даного предмету.

 

 

2.2  Використання наскрізних змістових ліній у вивченні фізики

 

Впровадження наскрізних змістових ліній в процесі вивчення фізики – важливий вид навчальної діяльності. При цьому задачи міжпредметного характеру, в тому числі різний пізнавальний матеріал, в якому прослідковується зв'язок фізики не тільки з предметами шкільного курсу, а також з життєдіяльності людства. При здійсненні міжпредметних зв’язків існує проблема, коли вчитель фізики повинен знати не лише свій предмет, а і інші      (хімію, географію, біологію, інформатику) в результаті чого вчитель витрачає багато часу до підготовки уроків, і тому не кожен вчитель бажає застосовувати цю методику на своїх уроках. Жоден урок не може бути реалізовано на сучасному етапі навчання з використанням шкільного підручника. Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання активізує інтелектуальну і дослідницьку діяльність,  яка сприяє на зростання успішності учнів. Усе це підштовхнуло мене звернутися до між­предметних зв'язків, проштудіювати програми з біології, хімії, трудового навчання та інших предметів і спробувати самостійно створити єдину систему міжпредметних зв'язків фізики й інших предметів (додаток 2).

Якщо розглядати тему «Будова атома», то можна пов’язати її з новим предметом «Основи здоров’я». Дітям часто говорять: не можна робити це, не можна робити те, бо це небезпечно для життя. А показати таку небезпеку можна на уроці фізики. Наприклад, під час знайомства з інерцією. Показати їм ролик, чому небезпечно перебігати дорогу перед транспортом, а вже у 8 класі можна про аргументувати свої пояснення математичними розрахунками гальмівного шляху. Це буде для дітей найкращим аргументом. На кожному уроці можна проводити профорієнтаційну роботу. Тобто доводити дітям важливість знань фізики в різних галузях.

Якщо розглядати професію лікаря, то з огляду на сучасний рівень розвитку медичної апаратури лікарям необхідно знати і властивості та будову лазерів, і властивос­ті рентгенівських променів, і ультразвук та його властивості, і струми високої частоти. Потрібно знати принципи дії приладів, уміти розбиратися в електричних колах і регулюванні підсилювачів високої та низької частот.

Агроному фізика по­трібна, щоб розумітися, на яких ґрунтах краще прогрівається земля, а також механізми вико­ристання поживних речовин рослинами, фізичні основи роботи теплиць. Здавалося б, у школі ді­ти, обравши професію археолога, юриста, геоло­га, далекі від фізики, але, досліджуючи архео­логічні розкопки, гірські породи, вони все одно користуються законом радіоактивного розпаду, щоб з'ясувати вік землі, а юристи послуговуються спектральним аналізом, щоб визначити хімічний склад речових доказів. Вони використовують ті чи ті закони фізики.

Та хіба можна уявити гарного токаря, шофера, фрезерувальника, які не знають принципів роботи електричних двигунів, будови електричних кіл, залежності міцності матеріалів від нагрівання тощо. Дуже багато професій не мо­жуть обійтися без роботи вимірювальних прила­дів, налаштування автоматичних ліній і загалом електричних приладів.

Зараз багато уваги приділяється розвитку, со­ціалізації особи. І одне із соціальних замовлень суспільства – розвивати таланти. Але без знан­ня математики не можна ані розв'язувати зада­чі з фізики, ані проводити експеримент. Багато найбільших відкриттів зроблено в наш час саме на стику хімії й фізики, фізики й біології та ін. Розширюючи свої знання з інших предметів, учні розширюють свій кругозір, а отже, розвивається їхня особистість.

На першому етапі (у 5 класі) – у ході ви­вчення курсу природознавства – слід приділити особливу увагу елементарним знанням із фізики, хімії, біології, щоб забезпечити пропедевтичну природничо-наукову основу для повноцінного за­своєння школярами знань про процеси в живій і неживій природі.

На другому етапі (у 6-9 класі) у процесі вивчення фізики важливо встановлюва­ти міжпредметні зв'язки з біологією, хімією, мате­матикою для поглибленого осмислення школяра­ми фізичних, фізіологічних та екологічних знань.

На третьому етапі (у 10 –11 класах) у ході вивчен­ня фізики й астрономії необхідно широко реалізу­вати знання учнів із природничо-математичних і гуманітарних дисциплін.

Перший урок із фізики в 7 класі слід почати так – представити дітям безліч фізичних прила­дів. Після ознайомлення з тим, що вивчає фізика, відбувається перехід до вивчення фізичних вели­чин і приладів, якими можна виміряти ці величи­ни. Наприклад, для вимірювання часу використо­вують різні годинники. У зв'язку з цим представ­ляю дітям різні будильники, наручний і пісочний годинники, метроном, секундомір, зображення сонячного годинника. Показую прилади для ви­мірювання довжини, об'єму, температури, маси, тиску, сили, а також деякі прилади, користувати­ся якими школярі будуть наступного року, у стар­ших класах.

На вступному занятті з'ясовуємо, що спільною в цих приладах є шкала, ціна поділки вимірювального приладу. Також на першому ета­пі знайомства з деякими фізичними величинами пропонується як домашнє завдання зобразити цю величину на рисунку так, як діти її собі уявляють. У своїх роботах деякі учні помічають і зображу­ють на рисунку такі нюанси цієї величини, на які інші не звертають уваги. Домашні роботи розгля­даються на наступному уроці, і діти розширюють свої знання за допомогою доступних рисунків і по­яснень до них, розвиваючи таким чином образне й об'ємне мислення. Ці рисунки можна викорис­товувати як практичний матеріал для фронталь­ного опитування за вивченою темою.

Художні тексти чудово розширюють кругозір учнів і їхні уявлення про фізичні явища. Після вивчення деяких тем школярі самі намагаються писати твори. Образотворче мистецтво має найбагатші мож­ливості для естетичного виховання в рамках ви­кладання фізики. Цікавим є взаємний зворотний зв'язок, бо пряма ілюстрація уроку або явища мало що дає для глибокого розвитку естетично­го почуття в дітей. До завершального уроку з те­ми «Світлові явища» учні готують творчу роботу, що складається з п'яти завдань. Це можуть бути малюнки з різними світловими явищами, репро­дукції картин, ілюстрації зі старих журналів, по­етичні рядки, що описують яке-небудь світлове явище. Охочі готують повідомлення про одне з та­ких чудових явищ, як блискавка, північне сяйво, веселка, міраж тощо. Діти отримують величезне задоволення від цієї роботи, оскільки вона має творче начало, й із задоволенням презентують її на заліковому уроці. Але слід пам'ятати голов­не: живопис на уроці фізики – не мета, а лише засіб. Також дітям дуже подобається розбирати з фі­зичної точки зору прислів'я й добирати нові для обговорення (додаток 3) Одним із найважливіших чинників розвитку цікавості до навчання в дітей є чітке розуміння необхідності вивченого матеріалу (додаток 4).

 

 

2.3  Наскрізні змістові ліній в позакласній роботі

 

Позакласна робота відкриває додаткові мож­ливості для здійснення міжпредметних зв'язків, які стимулюють самоосвітню діяльність учнів: їх звернення до додаткової літератури, повторення навчального матеріалу з різних дисциплін під новим кутом зо­ру, розширення кругозору в результаті організо­ваного спілкування.

Аналіз досвіду проведення позакласної роботи на основі наскрізних змістових ліній дозволяє виді­лити кілька умов, що забезпечують ефективність її організації:

1) висунення комплексної проблеми, що дозво­ляє групувати знання з різних предметів на­вколо одного об'єкта пізнання;

2) включення виховних завдань, питань прак­тичної діяльності учнів у позакласні заходи міжпредметного характеру;

3) опора на вже наявні стійкі інтереси учнів і вміння знайти таку спільну роботу для учнів із різними інтересами, яка спричинила б потре­бу у вивченні спільної для них галузі знань;

4) закріплення, розширення й поглиблення обся­гу знань, отриманих на уроках, використання науково-популярної літератури з предметів, тісний зв'язок навчальної й позакласної роботи. Усі ці умови можуть бути реалізовані під час проведення декади фізики.

У нашій школі дека­да фізики традиційно відбувається у квітні з пев­ної тематики: «Фізика й космонавтика», «Фізика у твоїй професії», «Зв'язок фізики з іншими пред­метами», «Фізики-лірики» та ін. Протягом дека­ди лекторська група старшокласників організовує лекторій до Дня космонавтики. Останнім часом провожу з учнями 7 – 9 класів, які захоплюють­ся фізикою, такі уроки міжпредметного змісту: «Урок ерудитів» та «Урок за інтересами», у змі­сті яких простежується зв'язок з астрономією, хі­мією, математикою, біологією, екологією, ОБЖД. Під час позакласних заходів, я використовую зв'язок фізики не тільки з предметами природно математичного циклу, а й з предметами гуманітарного профілю.

Разом з вчителем української мови та літератури ми запропонували учням 9 класу залік, де треба було написати реферат на тему: «Закон Всесвітнього тяжіння ». В цьому рефераті повинні бути наявними різнобічні форми : наочність, фантастика, лірика і т.д. За допомогою цього реферату, кожен учень зміг здати залік з двох предметів української мови та фізики. Об’єднуючим заходом між фізикою та українською мовою і літературою можна провести конкурс « Фізики – лірики», де учням пропонують різні завдання, відгадати вченого, письменника, по деяким явищам природи, скласти повір’я і т.д. На уроках з’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики достовірність і правильність описання в літері фізичних явищ. Діти залюбки виконують домашнє завдання, де треба знайти в художньому творі опису фізичного явища. Прикладами позакласних заходів із вираже­ними міжпредметними зв'язками можуть бути комплексні вечори, міжпредметні конференції, профорієнтаційні виставки, міжпредметні кон­церти КВК (Додаток 5). Вважаю, що такі заходи дозволяють підвищу­вати рівень розвитку учнів і стимулюють їхнє тя­жіння до знань.

 

.
Висновок

 

Виявлення й подальша реалізація необхід­них і важливих для розкриття провідних поло­жень навчальних тем міжпредметних зв'язків до­зволяє:

1) зосередити увагу учителів та учнів на вузло­вих аспектах навчальних предметів, які віді­грають важливу роль у розкритті провідних наукових ідей;

2) здійснювати поетапну організацію роботи зі встановлення наскрізних змістових ліній, по­всякчас ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле дії творчої ініціативи й пі­знавальної самодіяльності школярів, застосо­вуючи все розмаїття дидактичних засобів для ефективного " втілення багатосторонніх наскрізних змістовиїх ліній;

3) формувати в учнів пізнавальний інтерес до різ­них навчальних предметів у їхній органічній єдності;

4) здійснювати творчу співпрацю учителів з уч­нями;

5) вивчати найважливіші світоглядні проблеми й питання сучасності засобами різних предме­тів і наук у зв'язку з життям. У цьому знаходить своє вираження головна лінія міжпредметних зв'язків. Проте ці зв'язки мають свою специфіку, яка позначається на ви­кладанні. Наприклад, викладаючи математику, слід звернути увагу на вдосконалення тих розді­лів навчального курсу, які знаходять широке за­стосування в курсі фізики. Реалізація міжпредметних зв'язків сприяє систематизації, а отже, поглибленню знань, допо­магає представити учням цілісну картину світу. При цьому підвищується ефективність на­вчання й виховання, забезпечується можливість наскрізного застосування знань, умінь, навичок, отриманих на уроках із різних предметів. Навчальні дисципліни в певному сенсі почина­ють допомагати один одному. У послідовному втіленні принципу міжпред­метних зв'язків акумульовано важливі резерви подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу. А. Ейнштейну належать слова про те, що, як­що викладач поширює навколо себе подих нудь­ги, у такій атмосфері все захиріє; натомість уміє вчити той, хто вчить цікаво. Цією педагогічною заповіддю видатного нау­ковця хотів би скористатися кожен учитель фізи­ки. Адже навчити можна лише тоді, коли в учнів буде пробуджено цікавість до науки й до процесу пізнання, коли навчання відбуватиметься не з примусу, а через захоплення. Нашим дітям жити і працювати в XXI століт­ті, і необхідно навчити їх відчувати красу й гар­монію природи на крихітній планеті Земля, почу­ватися частиною цієї природи.

Використана література

 

 

1.Ильченко В. Р. Перекрестки (физики, химии и биологии / В. Р. Ильченко. – М. : Просвещение, 1986.

2.Коржуев А. В. Методические основи реализации сущностного подхода при обучении физике в средней школе / А. В. Коржуев. – М., 1998.

3.Максимова В. Н. Межпредметнме связи в процессе обучения / В. М. Максимова. – М. : Просвещение, 1989.

4.Максимова В. Н. Межпредметнме связи в учебно-воспитательном процессе современной школы/ В. Н. Максимова. – М. : Просвещение, 1986.

5.Минченков Е. Е. Роль учителя в организации межпредметных связей / Е. Е. Минченков // Межпредметные связи в преподавании основ наук в средней школе: МежВУЗовский сборник научных трудов. – Челябинск : Челябинский пед. ин-т, 1982.

6.Підручники з фізики Ф. Я. Божинової, В. Р. Ільченко та ін.

7.Програми для загальноосвітніх навчальних закла­дів: 7 – 11  класи / Затверджено МОН України 2001 р. – К. : Шкільний світ.  Фізика та астрономія. 7-12 класи / Затвер­джено МОН України (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.). – К. : Ірпінь.

8.Федорец Г. Ф. Межпредметнме связи в процессе обучения / Г. Ф. Федорец. – М. : Наука, 1985. – С. 45.

9.Федорчук О. М. Методи активізації пізнавальної ді­яльності учнів під час вивчення фізики / О. М. Фе­дорчук // Фізика в школах України. – 2009. – № 22. – С.

Додаток 1

Етапи творчої роботи вчителя

 

Методика творчої роботи вчителя має кілька етапів:

1. Вивчення курсу фізики й опорних тем із про­грам і підручників з інших предметів, читан­ня додаткової наукової, науково-популярної й методичної літератури;

2. Поурочне планування міжпредметних зв'язків із використанням календарних і тематичних планів;

3. Розробка засобів і методичних прийомів реалі­зації міжпредметних зв'язків на конкретних уроках;

4. Розробка методики підготовки й проведення таких форм організації навчання, які б допомогли викладати матеріал спираючись на життєвий досвід учнів та знання з інших предметів;

5. Розробка прийомів контролю й оцінювання ре­зультатів здійснення міжпредметних зв'язків у навчанні.

 Додаток 2

Система зв’язку фізики з іншими предметами.

 

Тема уроку з фізики.	Назва іншого предмета	Тема уроку в іншому предметі
Дисперсія світла.	Образотворче мистецтво	Безліч кольорів та відтінків пов’язаних з різною довжиною хвилі видимого спектру.
Графіки руху тіла.	Математика	Координатна площина. Приклади графіків залежності між величинами.
ККД механізмів.	Математика	Відсоткові розрахунки.
Вимірювання температури.	Математика	Координатна пряма. Протилежні числа.
Площі та одиниці площ.	Математика	Площа прямокутника та квадрата.
Об’єм та одиниці об’єму.	Математика	Прямокутний паралелепіпед, його виміри.
Визначення ціни поділки шкали вимірювального приладу.	Математика	Шкала.
Відбивання світла. Закони відбивання.	Геометрія	Кут. Вимірювання і побудова кута.
Виробництво, переробка, використання електричної енергії.	Географія	Паливно – енергетичний комплекс.
Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання.	Біологія	Дія ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання на живі організми.
Склад ядра атома. Ядерні реакції.	Хімія	Періодична система Менделеєва. Ізотопи. Склад атомних ядер.
Закони радіоактивного розпаду.	Математика	Властивості поканикових функцій.
Закони радіоактивного розпаду.	Географія	Вік і будова Землі.
Поділ ядер Урану. Ланцюгова реакція. Термоядерна реакція	Астрономія	Внутрішні джерела енергії зір. Сонце – найближча до нас зірка. Активні утворення на сонці
Методи реєстрації іонізаційних випромінювань. Отримання й застосування радіоактивних ізотопів.	Історія	Визначення віку давніх предметів органічного походження.
Метод радіоактивного вуглецю.	ОБЖ	Радіоактивне забруднення та засоби. захисту від нього.
Метод радіоактивного вуглецю.	Біологія	Мутаційна дія іонізаційної радіації.
Метод радіоактивного вуглецю.	Хімія	Отримання радіоактивних ізотопів усіх хімічних елементів.
Вільні електричні коливання. Електричний контур. Рівняння, що описує процеси в коливальному просторі.	Математика	Властивості гармонічних функцій, правило похідної, розв’язування рівнянь другої похідної.

Додаток  3

 

Зв'язок фізики з літературою

 

Проект учнів 7 класу «Зв'язок фізики з літературою: застосування прислів’їв на уроках фізики» (прислів’я та приказки в яких зустрічаються фізичні тіла або які пояснюють якесь фізичне явище) Земля.

1. Більше землю удобряй – будеш мати урожай

2.Дай землі, то і вона тобі дасть

3.Земля дає все і забирає все

4.Земля багата – народ багатий

5. Земля – мати

6. Земля – наша мати, всіх годує

7. Земля найбагатша, вода найсильніша

8. Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, доброго робітника Місяць

9. Нема мені ні від сонця, ні від місяця

10. Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються Сонце

11. Блисне сонце і в наше віконце

12. Засвітить сонце і в наше віконце

13. І в наше вікон­це заглянуло сонце

14. Загляне сонце і в наше віконце

15. І в наше віконце засвітить сонце ...загляне сонце Тінь

16. Від своєї тіні ся не сховаєш

17. І найменший волос свою тінь кидає

18. Нема тіні без світла

19. Темрява, темно.

20. Де темно, там приємно

21. Темно, хоч падай

22. Темно, хоч очі виколи

23. Темно, хоч татарву веди;

24. Темно в хаті, як у горобину піч

25. Темрява перед світлом мусить уступити

26. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться Вода

27. Ані в студеній воді не вмиєшся

28. Ані за холодну воду

29. За холодну воду не візьметься

30. Ані священною водою не відхрестишся

31. Без води й борщу не звариш

32. Без води каші не звариш

33. Без води і не туди, і не сюди Болото, калюжа

34. Хто в болото лізе, того ще й підпхнути

35. Хто в болото лізе, той ся покаляє

36. Хто боло­то місить, забруднитися мусить

37. Хто обкидає болотом других, у того руки брудні

38. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає

39. Хто шукає за болотом, той знайде його Море.

40. В морі тому води багато, що її ніхто не п'є

41. До моря води не доливай

42. Нащо в море воду лити, коли море повне

43. Жди в моря погоди

44. Жди з моря погоди, то роса очі виїсть Ріка

45. Всі ріки до моря йдуть

46. Глибока річка, як думка, йде спокійно

47. Де ріки текли, там і будуть

48. Добре річці з потоками

49. І великі ріки впадають до моря

50. Мала ріка береги ломить

51. Мала ріка круті береги миє

52. Хоч річка і невеличка, а береги ламає

53. Не пхай ріки – вона сама плине

54. Одна ріка – просто вода, а много рік – море

55. Правдива заслуга, як велика ріка, що глибша, то тихіше йде

56. Прудка ріка береги розмиває Вогонь

57. Без вогню пече

58. Без вогню варить

59. Вогнем дихати

60. В вогонь за ним пішов би

 Додаток 4

 

Прилади, якими користуються фахівці різних професій

 

Міні – гра «Прилади, якими користуються фахівці різних професій» Наприклад, на закріплення теми «Фізична величина» можна провести міні-гру.

Учитель. Укажіть прилади, якими користу­ються названі (записані на дошці) фахівці.

1-й учень. Я вибираю зі списку професію ліка­ря. Він користується такими приладами: тонометр, терези, вимірювальна стрічка, термометр тощо.

2-й учень. Професія – продавець. Прила­ди: ваги, метр (для вимірювання довжини), мірна склянка тощо.

3-й учень. Професія – кравець. Прилади: вимірювальна стрічка, лінійка тощо.

4-й учень. Професія – водій. Прилади: ма­нометр, спідометр, амперметр тощо. При цьому з'ясовуємо, що деякими прилада­ми користуються різні фахівці.

Додаток 5

 

Вода – найнезвичайніша речовина природи

 

Міжпредметний турнір для учнів 7 – 9 класі

І. Вступ

1. Відбірковий тур Знайти відповіді на запитання і з правильних тестових відповідей дати назву фізичного приладу

1. Яка частина вод на Землі прісна?

 а) 3%  б) 5%  в) 79%

2. Чому айсберги плавають?

а) бо солоні

б) бо легші за воду

в) бо не можуть прикріпитися до дна

3. Як називають воду в газоподібному стані?

а) газована вода

б) водяна пара

в) водень

4. Яке море найбільше у світі?

а) Північне   б) Південно - Китайське  в) Мертве

5. Яка частина запасів морської води міститься у Північно – Льодовитому океані?

а) 1%  б) 10%  в) 25%

6. У скільки разів Мертве море солоніше за Світовий океан?

а) у 100 разів  б) у 25 разів  в) у 5 разів

7. Яке з внутрішніх морів найбільше у світі?

а) Південно - Китайське  б) Північне  в) Каспійське

8. Що таке атол?

а) маленький підводний вулкан

б) кільцевий кораловий риф

в) кораловий поліп

9. До яких видів близькі корали?

а) губок  б) трепангів  в) актиній

 Відповідь: пікнометр

 

ІІ. Розповідь про значення води в природі та житті людини

Сьогодні у нас змагатимуться три команди за звання кращих знавців властивостей води. Відеоролик: Виникнення води на Землі.

 

ІІ. Представлення команд. (Назва, девіз, емблеми)

Під час знайомства з командами можна учням поставити такі питання: ·

Скільки відсотків поверхні Землі займає вода? (71%) ·

 Скільки відсотків маси тіла людини займає вода? (70%) ·

Скільки відсотків води має людський ембріон? (95%) ·

Скільки відсотків води у тілі новонародженого? (75%) ·

Скільки відсотків води у тілі дорослої людини? (60%)

 

III. Розминка (питання до всіх команд)

 Кожна команда може одержати по 1 балу за правильну відповідь.

1. Початкові стихії єдиної матерії: Земля, Во­гонь, Повітря. Якої не вистачає? (Вода)

2. Як давні греки називали повелителя морів, що керував ними за допомогою тризуба? (Посейдон)

3. Духи води в Стародавній Русі? (Русалки)

4. За легендою, вона народилась з морської пі­ни? (Афродіта)

 5. У вигляді ліній якої форми в давнину люди зображували воду? (Хвилястоподібиі, зигза­гоподібні)

 6. Яка частина поверхні Землі вкрита водою? )

 7. Де на Землі знаходяться найбільші запаси пріс­ної води? (В Антарктиді)

8. Біохіміки жартують: «Життя – це одухотворе­на вода». А скільки тепла потрібно, щоб нагріти кілограм води? (4,2 кДж)

9. Скільки діб людина може прожити без води? (Найбільше – 7 діб)

«Рекламна пауза» Одна з команд представляє рекламу приладу, використання якого пов'язане з водою. (3-5 хв.)

Можливе демонстрування таких приладів, як психрометр, пральна машина, поливалка-розприскувач, праска з резервуаром для води, поїлка для птахів, чайник та інших.

 

IV. Бліц-турнір. Визначається команда, яка дасть більше правильних відповідей за найменший час. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

I команда

1. У якому морі ловлять рибу моряки трьох час­тин світу? (У Середземному)

2. Назвіть найповноводнішу річку світу. (Ама­зонка)

3. Вода в твердому стані. (Лід)

4. Як називається суміш води та солі? (Розчин, електроліт)

5. Як називають художника, що малює море? (Мореніст)

 6. Яка течія пом'якшує клімат на Європейському континенті? (Гольфстрім)

7. Який з океанів наймілкіший? (Північний льо­довитий)

8. Яка сила діє на тіло, занурене у воду? (Сила Архімеда)

 9. Чим пояснюється підвищення рівня світово­го океану останнім часом? (Глобальне потеп­ління)

10.Скільки існує «кольорових» морів? (Мраморне, Жовте, Червоне, Біле, Чорне – 5)

II команда

1. Яка частина світу омивається всіма океанами? (Азія)

2. Назвіть найдовшу річку Європи. (Волга)

3. Вода в газоподібному стані. (Пара)

4. Як називається суміш води та кислоти? (Роз­чин, електроліт)

 5. Назва якого коштовного каменя з латині пере­кладається «морська вода»? (Аквамарин)

6. Як називається вода, що вибилась з-під землі? (Джерело)

7. Назвіть головну річку Англії. (Темза)

8. Як передається тиск в рідинах? (У всіх напря­мах однаково)

9. У якому місці на землі можна залишитися су­хим під дощем? (У пустелі)

 10. На берегах якої африканської річки вів практи­ку лікар Айболіт? (Лімпопо)

III команда

1. Куди впадає річка Дніпро? (У Чорне море)

2. Легкий вітер з моря. (Бриз)

3. Чи може вода кипіти за температури 70 °С? (Так, за тиску нижче атмосферного)

4. Назвіть найдешевший електроліт. (Морська вода)

5. Вимовте слово «вода» латинською мовою. (Аква)

 6. Як називається руйнування берегів водойм хви­лями? (Абразія)

7. Підняття рівня води та її розлив. (Паводок)

8. Чи може вода існувати одночасно в рідкому та газоподібному стані? (Так, за вологості 100%)

9. Де зимують раки? (На дні водойм, де темпера­тура 4 °С)

10. На березі якої річки жили Том Сойєр та Гекльберрі Фін? (Міссісіпі)

 

 V. ВАША ВЕРСІЯ

У 1848 році всесвітньовідомий Ніагарський водоспад на кордоні Сполучених Штатів і Канади зупинився. 30 хвилин жодної краплі води не впало зі стрімчака, з якого зазвичай щохвилини стікає вниз 425000 м3 води. Версій щодо створення такої ситуації може бу­ти багато. Ось правдива. Винен у цьому був ураган, який зламав льодовий покрив озера Ері й нагрома­див крижані брили просто перед стоком водоспаду. Як відомо, вода з озера Ері тече через 40-кілометрову річку Ніагара і однойменний водоспад в озеро Онтаріо, розташоване на 107 м нижче. Я зачитую вам питання. Після 1 хвилини об­думувань ви повинні дати свою версію відповіді на питання.

1. Одного разу сталось неймовірне. Вантажний корабель під час плавання розірвався, хоча на борту не було вибухових речовин, а поблизу корабля не було жодного ворожого судна. Як це могло статись? (Корабель перевозив у трюмах горох. У обшивці корабля утворилась тріщина, горох розбух і буквально розірвав корабель.)

2. Для спортивної стрільби застосовувались гли­няні тарілочки. Але після тренувань усе по­ле було засипане уламками. До якого способу вдалися, щоб після тренувань поле залишалось чистим? (Виготовляли тарілочки з підфарбо­ваного льоду)

 3. Якщо в киплячу воду вкинути жменю солі, вона одразу перестане кипіти і знову закипить лише за деякий час. Чому? (Температура ки­піння солоної води більша за 100 °С)

4. Одне з чудес світу – Олександрійський маяк – знаходиться на березі Середземного моря. Час його зруйнував, але до цього він стояв декілька століть. На його вершині був напис: «Для богів і в ім'я спасіння моряків побудував Состратос з Книда, син Дексифона». Так звали будівель­ника, і люди запам'ятали його ім'я на століття. Але історія пам'ятає й інше. Коли завершува­лось будівництво, Состратоса викликав імпера­тор і звелів: «Ти висічеш моє ім'я на маяку». Состратос знав: якщо він не виконає наказ, то його стратять, а якщо виконає, то нащадки ніколи не взнають його ім'я. Що він вигадав? (Будівельник витесав на камені своє ім'я, потім закрив його вапняним розчином, на якому на­писав ім'я імператора. За багато століть вапно вивітрилось і виступило ім'я Состратос.)

5. В Японії 12 000 висококваліфікованих спеці­алістів роблять кожен по 400-800 операцій молюскам. Навіщо? (Вони вирощують штучні перлини, поміщуючи в раковини молюсків пісчинки і витягуючи з них готові перлини.) 6. Майбутній римський імператор Веспасіан під час Іудейської війни проявив себе і як при­родознавець: він наказав зв'язати та кинути у воду декількох полонених. Полонені не вміли плавати, але все-таки вижили, і в цьому нічого немає дивовижного. Чому? (Усе відбувалося в Мертвому морі, де через високу концентрацію солі дуже велика густина води. За таких умов неможна потонути.)

 

 

VI. РИЗИК – БЛАГОРОДНА СПРАВА

Вам пропонуються питання різних рівнів. А – питання по 1 балу, Б –  питання по 2 бали, В – пи­тання по 3 бали. Учні по черзі вибирають номери завдань з будь-якої категорії. За даний тур можна отримати від 3 (3 питання по 1 балу) до 9 балів (3 питання по 3 бали). А – питання по 1 балу

1. Як називається прилад, що вимірює глибину води? (Ехолот)

2. Назви яких морських мешканців нагадують про зоряне небо? (Морська зірка, риба-місяць)

3. Навіщо потрібні водолази? (Щоб виконувати роботи на глибині: пошук затонулих кораблів, монтажні та рятувальні роботи, дослідницькі роботи...)

4. Чи постійно діють гейзери? (Періодично)

5. У яких одиницях вимірюється швидкість ко­рабля? (У вузлах, 1 вузол = 1 морська миля за годину – 1852 м/год)

6. З чого складається град? (Дощові краплі, що ле­тять на землю, потрапляють у холодні шари повітря, там вони замерзають і перетворю­ються на град – горошини льоду.)

7. Що таке авіаносець? (Величезний бойовий над­водний корабель, основна ударна міць якого складається з палубних вертольотів та літаків)

8. Чим відрізняється іній від роси? (Іній – це за­мерла роса)

9. Як в нашій країні прозвали собаку породи нью­фаундленд? (Водолаз)

10. У давнину, коли шукали місце для колодязя, устромляли в землю прутик дерева. Якщо пру­тик не падав, а випрямлявся, то в цьому місці починали копати колодязь. Що це за дерево? (Верба)

 Б – питання по 2 бали

1. Чому на сході дуже популярні турецькі ба­ні? (Водяна пара – основний компонент ту­рецької бані — сприяє спаленню зайвих жирів та покращенню кровообігу)

2. Над водою знаходиться лише його 9 частина, а все інше знаходиться під водою, тому вони ду­же небезпечні для судів. Деякі з них досягають у висоту 800м, за ними спостерігають спеціаль­ні служби. Про що йде мова? (Про айсберги)

 3. Назвіть три міста на Кавказі, назви яких гово­рять про те що вони побудовані поряд із цілю­щими джерелами води. (Кисловодськ, Желєзно­водськ, Мінеральні Води)

4. Чим відрізняється океанологія від океаногра­фії? (Це синоніми, океанологія – використову­ється в Росії, Україні, а океанографія – у Аме­риці, Західній Європі)

5. Що таке ламінарія? (Морська капуста)

 6. Що таке «водяний кінь»? (Гіпопотам. Такий переклад з грецької мови має це слово. Назвав конем цю тварину римський натураліст Пліній Старший. Дійсно, коли бегемот висовує голову з води, вона нагадує кінську)

7. Який вид спорту був включений до програ­ми Третіх Олімпійських ігор у Сент-Луїсі в 1904 році? (Стрибки у воду, змагання було назване «високі стрибки у воду»)

8. Морська ігуана-василіск бігає по воді, але не тоне. Чому? (Вона так швидко пересуває лап­ками по воді, що вони не встигають провалю­ватися у воду)

9. Що таке морський компас? (Морський компас не має стрілок. Його намагнічений циферблат може обертатись у круглому корпусі, заповне­ному водно-спиртовим розчином. Тому пово­роти циферблата плавні, а сам він завжди зберігає горизонтальне положення.)

 10. Хто побудував перший колісний пароплав? (Американець Роберт Фултон)

В – питання по 3 бали (відео питання) Учням пропонується розшифрувати явища природи за відео картинками та пояснити їх походження

 1. Дощ  2. Град  3. Заметіль   4. Хуртовина

5. Сніг  6. Ливень  7. Лід   8. Роса

«Рекламна пауза» однієї з команд.

 

 VII. КОНКУРС КАПІТАНІВ-ЕКСПЕРИМЕНТАТОРІВ
(або можна запросити по одному учню від класу, який за нього вболіває) Учені одностайно вважають воду найбільшою загадкою природи. Здавалося б – проста речовина, молекула якої складається з двох атомів водню та одного атома кисню. Головна її властивість – це здатність як завгодно змінювати форму, зберігаючи при цьому об’єм. Рідина набуває форми будь – якої посудини, в яку її налито, або розтікається по поверхні тонким шаром. Проте чи дійсно рідина не має власної форми? Виявляється це не так. Форму якої геометричної фігури набуває вода? Доведіть це експериментально. (Учні можуть показати це експериментально в кабінеті або на відеоролику )

Дослід 1. Маслинова олія плаває у воді, але тоне у спирті. Змішавши спирт з водою в певних пропорціях, можна отримати рідину такої густини, що олія в ній ані тонутиме, ані спливатиме. Якщо за допомогою шприца ввести в посудину з такою сумішшю трохи олії, то вона миттєво набуде кулеподібної форми й нерухомо повисне в центрі посудини.

Дослід 2. Пускання мильних бульбашок або відео дощу, який утворює на калюжах бульбашки.

Дослід 3. Свинцевий дріб, який використовують у набоях до мисливської зброї, - не що інше, як застиглі краплини розпаленого свинцю. Дріб виготовляють таким чином: рідкий свинець розбризкують за допомогою особливого пристрою, і його краплі падають з великої висоти в холодну воду: там метал твердне у вигляді правильних кульок.

Дослід 4. У невагомості, наприклад, на борту космічного корабля - краплини будь – якої рідини набувають форму кулі.

 

 VIII. КОНКУРС

«Міфологічні істоти, які мали зв'язок з водою»

1. Як звали грецького бога морів, який мав величезний золотий тризуб? (Посейдон)

2. Дружина Посейдона, цариця морів та океанів? (Амфітрита)

 3. Як звали грецького бога «хмарогонителя», від якого залежало чи піде на землю дощ, чи буде засуха? (Зевс)

 4. Як називали богинь джерел, який зображали у вигляді дівчат – наречених?  (німфами)

5. Як звали міфічного богатиря, на честь якого названо океан Атлантичним? (Атлант)

6. Як звали римського бога морів та океанів, брата Юпітера?

7. Як звали змію з дев’ятьма головами, вкриту блискучою лускою, яку вдалося вбити лише Гераклу? (гідра)

8. Яке грецьке жіноче ім’я означає морська гладінь? (Галина)

9. Як стародавні слов’яни називали богиню води, дружину Сонця? (Діванна, Дана або Жива)

 

IX. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ

 

Учні команди, що набрали найбільшу кількість балів, оголошуються кращими знавцями власти­востей води та нагороджуються пам'ятними дип­ломами. Можна нагородити команду за кращу рекламу приладу, за найшвидшу реакцію тощо. Після завершення турніру бажано переглянути науково-популярний фільм про властивості води, наприклад «Подорож водяної краплини».