Особливості запровадження наскрізних ліній на уроках мови та літератури
Нетішенська Євгенія Вікторівна
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра».
Наскрізні лінії:
1. «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1)
Вправа «Вірю – не вірю». Що Том і Беккі пережили в печері?(Правильне твердження замалюйте зеленим кольором, неправильне - червоним)
СТАЛАГМІТИ |
МОРЕ |
СЯЮЧІ КРИСТАЛИ |
КРИЖАНЕ ОЗЕРО |
КАЖАНИ |
ЗГРАЯ ВОВКІВ |
ДЖЕРЕЛО |
ВОДОСПАД |
СТАЛАКТИТИ |
Проблемне запитання: Як пригода у печері вплинула на характер Тома?
2.«Громадянська відповідальність» (НЛ-2)
Прийом «Мікрофон»
Нам відомо, що Том Сойєр відважно захистив невинного Мефа Поттера у суді. А як на його місці вчинили б ви?
3.«Здоров’я й безпека» (НЛ-3)
Вправа «Знайди відповідник» (кому належать слова).
Гаразд, Мефе Поттере, ти завжди чесно й щиро поводився зі мною, і я відплачу тобі тим самим. Будь певний, слово моє вірне. |
Лікар |
Геккі, як ти думаєш, мертвяки не розсердяться, що ми тут? |
Меф Поттер |
Джо, ти прямо ангел. Я благословлятиму тебе до останнього дня свого життя |
Том Сойєр |
Їй-богу, правда. Лежи й не дихай. Він нас не помітить: він п'яний, як і завжди. Це я знаю. |
Індіанець Джо |
Ви правили гроші наперед, і я заплатив вам сповна. |
Гекльберрі Фінн |
4.«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4)
Вправа «Бізнес-план». Уявіть, що ви отримали завдання від бабусі зібрати яблука для джему, а ваші друзі вже не можуть дочекатися, коли ви вийдете гуляти на подвір’я. Бабуся пообіцяла, що якщо ви впораєтеся дуже швидко з роботою, то приготує яблучний пиріг. Але яблук – безліч! Використовуючи гачки Тома (розділ «Чудовий маляр»), спробуйте залучити своїх друзів до роботи.
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра».
Екологічна безпека й сталий розвиток. В одному місці вони знайшли простору печеру, зі стелі якої звисали безліч блискучих сталактитів[1] завдовжки й завширшки з людську ногу. Діти обійшли цю печеру навкруги, дивуючись і захоплюючись її красою. До печери вело багато коридорів; вони пішли одним із них і незабаром побачили чудове джерело, дно якого було вистелено сяючими кристалами. Басейн був у самому центрі печери; мури її підтримувалися рядом фантастичних колон, що утворилися завдяки з'єднанню великих сталактитів і сталагмітів від безнастанного спадання крапель води протягом століть. Під склепінням цієї печери гніздилися цілі зграї кажанів, у кожній зграї по кілька тисяч. Світло стривожило їх, вони ринули вниз цілими сотнями і з огидним вереском стали люто кидатися на свічки. Том знав їхні звички й добре розумів, яка небезпека загрожує від цих істот. Він схопив Беккі за руку і вибіг разом з нею в перший-ліпший коридор, ї добре зробив, бо один кажан загасив крилом свічку Беккі — саме тієї хвилини, коли вона вибігла з печери. Кажани довго гналися за дітьми, але втікачі щохвилини завертали в нові переходи і нарешті позбулися небезпечних тварин.
Громадянська відповідальність. Том повернувся додому пізно ввечері і вліз до спальні через вікно. Він був страшенно схвильований і довго не міг заснути. Наступного дня все містечко зранку юрмилося біля будинку суду, бо це був вирішальний день. Зал суду було переповнено чоловіками й жінками.
Нарешті ввійшли довгождані присяжні і сіли на свої місця. Незабаром після цього ввели Поттера, блідого й розгубленого, в кайданах, його посадовили на лаву підсудних, звідки всі цікаві могли бачити його. На такому ж видному місці сидів індієць Джо, спокійний і байдужий, як і завжди. Знову запанувала мовчанка, потім прибули судді, і шериф оголосив засідання відкритим. Зашепотіли адвокати, писарі зашелестіли паперами. Всі ці приготування створювали врочисту атмосферу тривожного, напруженого чекання… На обличчі у всіх, не виключаючи самого Поттера, видно було здивування. Всі погляди зацікавлено втупилися в Тома, коли той увійшов і став перед присяжними. У хлопця був розгублений вигляд, бо він страшенно боявся.
Здоров`я й безпека - емоційно-ціннісна. Тихий вітер жалібно стогнав між деревами, і Том боявся, що це, мабуть, душі померлих скаржаться, що їх потурбували. Хлопці говорили мало і тільки пошепки, бо час і місце, навколишня урочистість і тиша гнітили їх. Вони знайшли свіжу могилу, яку шукали, і стали за кілька кроків від неї, біля трьох великих ясенів.
Чекали вони, як їм здалося, досить довго. Десь кричала сова, і тільки ці звуки порушували мертву тишу. Томові думки ставали дедалі похмурішими, вік відчував потребу щось сказати…
Підприємливість і фінансова грамотність. Том віддав щітку з неохотою на лиці, але з радістю в серці. І поки колишній пароплав «Велика Міссурі» працював і потів на осонні, відставлений художник сидів на діжці в холодку, дриґав ногами, уминав яблуко і обмірковував, як ловити нових простаків. Цих простаків не бракувало: щохвилини з'являлися хлопці; вони приходили поглузувати, але залишалися білити. Тим часом Бен утомився. Том продав наступну чергу Білі Фішеру за зовсім нового повітряного змія. А коли і Фішер вийшов із ладу, Джонні Міллер купив собі місце за дохлого пацюка з шворкою, щоб крутити його в повітрі. І так далі, і так далі, година за годиною. Опівдні Том, із злидаря, яким він був уранці, перетворився на багатія, що буквально купався в розкошах. Крім тих речей, про які говорилося, він мав ще дванадцять мармурових кульок, сюрчок, кусочок синього скла від пляшки, щоб дивитися крізь нього, гармату, зроблену з котка до ниток, ключ, який нічого не хотів одмикати, грудку крейди, скляну пробку з карафки, олов'яного солдатика, двох пуголовків, шість тріскавок, однооке кошеня, мідну ручку від дверей, собачий нашийник, — тільки собаки не було, — ручку від ножа, чотири апельсинові шкуринки і стару поламану раму од віконця з горища. Він прегарно провів час у великім товаристві, нічого не роблячи, а на паркані з'явилися аж три шари вапна! Коли б у нього вистачило вапна, він розорив би всіх хлопців у містечку.
Том подумав, що жити на світі не так уже й погано. Сам того не підозрюючи, він відкрив великий закон, що керує вчинками людей, а саме: для того, щоб хлопчику або дорослому захотілось чого-небудь, треба тільки одне — щоб цього було нелегко добитись.