Впровадження нормативно-правових актів з охорони праці в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти

Тема роботи:  Впровадження нормативно-правових актів з охорони праці в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти

Анотація

Останніми роками в нашій державі удосконалюється законодавча база з охорони праці. Пріоритетним залишається збереження життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Сьогодення передбачає нові вимоги до професійного рівня педагога, який за обсягом і різнобічністю вирішуваних завдань повинен бути спеціалістом широкого профілю, володіти основами навчальних предметів, інноваційними технологіями, хорошою психологічною і педагогічною підготовкою.

В цій випускній роботі розглянуто впровадження нормативно-правових актів з охорони праці в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

	Сторінка
Анотація	3
Зміст	4
Вступ	5
Теоретична частина	6
Нормативно-правові акти з охорони праці.	6
Навчання з питань охорони праці здобувачів освіти	11
Моніторинг стану охорони праці в навчальному закладі, виконання та оцінка результативності	12
Практична частина	15
Висновки	26
Список використаної літератури	27

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини1. З іншого боку, відносини щодо охорони праці — невід'ємна складова організації процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової діяльності громадян.

Охорону праці і здоров'я громадян віднесено до пріоритетних напрямків соціальної політики України. Так, Конституція України одним з основних соціальних прав громадян визначає право кожного на належні, безпечні й здорові умови праці, встановлює, що використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

 Питання охорони праці і безпеки життєдіяльності дедалі серйозніше звучать сьогодні в організації навчально-виховного процесу професійно-технічних навчальних закладів, адже дотримання встановлених норм з охорони праці – це одна з найважливіших складових ефективної діяльності. Сьогодення акцентує увагу на безпечності умов під час проведення навчально-виховних занять, вживанні конкретних заходів щодо збереження здоров’я та життя всіх учасників навчально-виховного процесу. Не секрет, що робота навчального закладу не може бути високоефективною, якщо на першому місці не стоятиме питання створення умов та виконання посадових обов’язків, спрямованих на збереження як власного життя і здоров’я працівників закладу, так і життя та здоров’я дітей. Кожен досвідчений педагог розуміє, що сьогодні слід докладати максимум зусиль, аби насамперед через систему освіти впливати на умови збереження, зміцнення і відновлення здоров’я особистості. Для цього у кожному навчальному закладі, в першу чергу, повинні бути створені умови, належна матеріально-технічна база, чого, на превеликий жаль, бракує.

Організація роботи з охорони праці передбачає підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу.

Плануючи організацію роботи з охорони праці слід звертати увагу на матеріально-технічне забезпечення закладу, використання обладнання в технологічних процесах; стан безпеки приміщень і споруд закладу; випадки травматизму, професійних захворювань, причини їх виникнення; умови праці, навчання учасників навчально-виховного процесу, враховувати можливі потенційні небезпеки техногенного характеру, надзвичайні ситуації.

Відповідно до проаналізованих умов та встановлених вимог необхідно розробляти документацію з питань дотримання норм техніки безпеки та охорони праці, постійно передбачати роботу з навчання учасників навчально-виховного процесу, дотримання безпечних умов праці, відпрацьовувати систему роботи та контролю за дотриманням вимог безпечного навчання і виховання учнів, а також впроваджувати НПА з охорони праці в освітній процес.

Теоретична частина

Планування роботи з охорони праці передбачає на основі аналізу та контролю діяльності навчального закладу складання річного плану, в якому визначаються такі заходи: навчання та перевірка знань працівників з охорони праці; проведення інструктажів, розробка, періодичний перегляд посадових інструкцій; внутрішній контроль; профілактичні та інші організаційні заходи, що спрямовані на підвищення рівня безпеки учасників навчально-виховного процесу; визначенні потреби у новому обладнанні, матеріально-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні.

Найактуальнішими питаннями річного плану роботи з охорони праці є:

серпень – вересень – проведення вступного (первинного) інструктажу з працівниками та учнями; видання наказу з організації роботи з охорони праці; перегляд інструкцій з правил техніки безпеки; оформлення актів-дозволів на роботу в навчальних кабінетах, майстернях, спортивній базі; проведення наради-навчання працівників; забезпечення проходження працівниками профілактичного медичного огляду; забезпечення виконання заходів протипожежного захисту закладу;

січень – лютий – проведення повторного інструктажу з учасниками навчально-виховного процесу; аналіз стану охорони праці навчального закладу; моніторинг результатів щорічного медичного огляду учнів;

протягом року – організація і проведення заняття з учнями з питань безпеки життєдіяльності; проведення тижнів, творчих конкурсів, масових заходів з висвітлення актуальних питань безпеки людини; проведення батьківських зборів із попередження дитячого побутового травматизму; проведення внутрішньоліцейного контролю за дотриманням учасниками навчально-виховного процесу правил і вимог охорони праці; аналіз стану травматизму; проведення навчання з дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій; оформлення інформаційних матеріалів, виставок, стендів з висвітлення безпеки життя людини в оточуючому середовищі.

 Нормативно-правові акти з охорони праці.

 Підсистема джерел трудового права з охорони праці у цілому відповідає структурі та характеристикам усієї системи джерел трудового права України. Проте вона має певні особливості. Так, поряд з основоположними нормативно-правовими актами, які визначають політику України у сфері правового регулювання охорони праці, питання охорони праці регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів. Підзаконні нормативно-правові акти у сфері охорони праці різняться видами і мають певну специфіку щодо змісту відображених у них вимог. За напрямками забезпечення охорони праці нормативно-правові акти прийнято групувати на такі види: організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні; соціально-економічні; лікувально-профілактичні; реабілітаційні.

Нормативно-правові акти з охорони праці охоплюють правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. В нормативно-правових актах представлені різні види норм права (охоронні, регулятивні, захисні, дефінітивні та ін.).

Законодавство про охорону праці складається з Конституції України, КЗпП, законів України "Про охорону праці", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Слід врахувати: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, то застосовуються норми міжнародного договору.

З метою усунення причин, які можуть викликати небезпечні для життя і здоров’я працівника ситуації, нормативно-правові акти з охорони праці визначають, що саме роботодавець має виконувати у сфері безпеки праці. Положення цих вимог стосуються усіх компонентів виробничого процесу: якості обладнання, оснащення робочих місць засобами колективного та індивідуального захисту, прийомів безпечного ведення робіт, методів нейтралізації факторів небезпечного та шкідливого впливу на працівника, порядку та розмірів компенсації за несприятливі умови праці та заподіяну здоров'ю шкоду.

Особливістю норм, що становлять інститут охорони праці, є включення до їх змісту вимог технічного характеру (виступають або диспозиціями регулятивних норм, або гіпотезою охоронних норм). Вони становлять зміст норм дисципліни праці і норм матеріальної відповідальності. Тому зазначені норми спираються на санкції дисциплінарної та матеріальної відповідальності, а також на санкції адміністративної та кримінальної відповідальності.

Розробка та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Слід враховувати, що кожний орган виконавчої влади, що має право нормотворчості з охорони праці, затверджує і запроваджує установлені ним види правових актів. Наприклад, до підзаконних актів, що регулюють безпеку праці, належать стандарти, норми та правила пожежної безпеки, інструкції тощо.

Окремим блоком нормативних актів, які регулюють питання безпеки праці, є норми і правила у галузі використання атомної енергії.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, здійснює у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці.

Роботодавець стосовно конкретних виробничих умов розробляє інструкції з техніки безпеки на підставі, як правило, Типових інструкцій. В інструкціях міститься комплекс вимог, виконання яких обов'язкове для конкретної організації.

Питання стимулювання охорони праці включаються і в акти соціального партнерства, локальні нормативно-правові акти. Соціально-партнерські угоди, колективні договори доповнюють систему джерел трудового права у частині регулювання трудових відносин у сфері охорони праці, відображають погоджені вимоги соціальних партнерів. У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у сфері охорони праці на рівні не нижчому за передбачений законодавством, їхні обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Закон України "Про охорону праці" складається з дев'яти розділів, що містять загальні положення з охорони праці, гарантії прав на охорону праці, організацію охорони праці, стимулювання охорони праці, нормативно-правові акти з охорони праці, державне управління охороною праці, державного нагляду та громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці та прикінцеві положення.

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом. До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.

Навчання з питань охорони праці здобувачів освіти

Навчання здобувачів освіти з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти проводиться відповідно до вимог законодавства у сфері охорони праці, цивільного захисту та освіти. Професійна (професійно-технічна) і вища освіта в частині навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності надається згідно із стандартами освіти, що визначають вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей і загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

 Навчання учнів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за професіями, пов’язаними з роботами підвищеної небезпеки, проводиться з урахуванням вимог Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 грудня 1994 року № 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 1995 року за № 14/550 (у редакції наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 грудня 2003 року № 244).

 Навчання здобувачів освіти з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться як традиційними методами, так і з використанням сучасних форм організації навчання - модульного, дистанційного, екстернатного тощо, а також з використанням технічних засобів навчання -аудіовізуальних, комп'ютерних.

Моніторинг стану охорони праці в навчальному закладі, виконання та оцінка результативності

Моніторинг упровадження системи управління охороною праці передбачає врахування результатів контролю та аналіз стану умов і охорони праці.

Моніторинг - це здійснення постійного спостереження за станом охорони праці, попередження небажаних відхилень від установлених вимог та координація заходів щодо впровадження системи управління охороною праці.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці » проведення аудиту охорони праці є обов’язковим. Керівник навчального закладу організовує проведення внутрішнього аудиту охорони праці (адміністративно-громадський контроль).

Для проведення незалежного (зовнішнього) аудиту охорони праці доцільно залучати сторонні компетентні організації.

Внутрішній аудит - це системне обстеження і аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці.

Об’єктами аудиту є всі структурні підрозділи, з яких складається навчально-виховний заклад, кабінети підвищеної небезпеки, кабінети обслуговуючої праці, навчально-виробничі майстерні й навчальний заклад в цілому.

Аудит з охорони праці

Аудит з охорони праці в системі управління охороною праці є основною формою контролю за функціонуванням СУОП.

Метою внутрішнього аудиту є оцінка міри виконання вимог, що ставляться до СУОП, визначення ефективності її функціонування, розробки заходів для її покращення.

Відповідність стану охорони праці в структурних підрозділах, в кабінетах підвищеної небезпеки, в навчально-виробничих майстернях вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, а також підготовка управлінських рішень, спрямованих на створення здорових, безпечних умов праці та вживання и виконання заходів щодо усунення їх.

Система контролю залежно від обсягів закладу та чисельності працюючих може передбачати внутрішній аудит, оперативний контроль керівників робіт та інших посадових осіб, контроль з бою служби охорони праці, а також громадський контроль.

Система контролю в навчально-виховних закладах передбачає:

•         Оперативний контроль з боку керівників структурних підрозділів, учителів праці, викладачів кабінетів підвищеної небезпеки.

•        Контроль з боку служби охорони праці закладу.

•        Внутрішній аудит.

• Зовнішній аудит.

Принципи здійснення аудиту

Внутрішній аудит здійснюється аудиторською групою на основі принципів:

-  Об’єктивності.

-  Професійної компетентності.

-  Незалежності кожного члена аудиторської групи від керівника підрозділу, що перевіряється.

За наказом керівника закладу формується аудиторська група з числа провідних спеціалістів (заступник керівника з адміністративно-господарської роботи, відповідальний за електрогосподарство, відповідальний за технічний стан обладнання). До роботи може залучатися (за погодженням) уповноважена особа від трудового колективу з питань охорони праці (представник профспілки). Очолює групу спеціаліст служби охорони праці або будь-який спеціаліст, який входить до складу аудиторської групи, призначений наказом.

Організація та проведення аудиту

Аудит проводиться відповідно до графіка в рамках системи безперервного контролю діючого СУОП і програми, затвердженої керівником закладу. Графік аудиторських перевірок розробляє служба ОП, яка контролює якість, терміни їх проведення, а також наступні етапи діяльності підрозділів стосовно вживання заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків.

Розрізняють комплексний і цільовий аудит, що проводиться у плановому порядку, та оперативний (позаплановий) аудит.

Періодичність проведення планового внутрішнього аудиту як правило.

•   Комплексний - два рази на рік. В процесі підготовки закладу до роботи в новому навчальному році та роботи в осінньо-зимовий період (орієнтовно - березень, серпень).

•   Цільовий — один раз на три місяці. В рамках «Тижня охорони праці» за графіком аудиторських перевірок в закладі. Якщо недоліки, які виявились в ході контролю, не можуть бути ліквідовані силами закладу (недостатня кількість техніки, коштів тощо), то директор закладу ставить до відома орган управління освіти для прийняття відповідних рішень.

•   Оперативний;

-щоденно перед початком робочого дня здійснює відповідальний за стан охорони праці в структурному підрозділі (кабінеті підвищеної небезпеки, класі, майстерні). Виявлені порушення усуваються в ході перевірки. В разі неможливості їх усунення, порушення записуються у журналі оперативного адміністративно-громадського контролю, який зберігається в приймальні закладу та в кожному структурному підрозділі підвищеної небезпеки (зразок додається);

-відповідно до плану роботи або в разі виробничої необхідності (а саме: створення аварійно-небезпечної ситуації, нещасний випадок під час навчально-виховного процесу, впровадження нового обладнання) здійснює спеціаліст з ОП закладу.

В разі грубого порушення правил безпечної роботи, які можуть причинити ушкодження здоров’ю робітника, учня або привести до аварії, керівник закладу, спеціаліст з ОП, керівник структурного підрозділу, старший майстер, вчитель мають право зупинити роботу, заняття до усунення цього порушення.

 

Практична частина

Організація роботи

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 р. №563 (зі змінами), та Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2005 року, протокол №13/2-10 - керівник закладу організовує профілактичну роботу щодо попередження випадків побутового травматизму з дітьми.

З цією метою здійснюється  організація роботи, аналіз, моніторинг виникнення нещасних випадків у побуті.

В закладах освіти повинна діяти ефективна система проведення профілактичної роботи з попередження випадків дитячого травматизму.

Профілактика дитячого травматизму розглядається як цілісна система роботи (бесіди з попередження дитячого травматизму, інструктажі з безпеки життєдіяльності, Тижні безпеки життєдіяльності, виховні заходи тощо) спрямована не тільки на первинні причини дитячого травматизму, а й на чинники розвитку травмонебезпечних ситуацій, спрямованих на збереження життя і здоров’я дітей, які повинні вміти прогнозувати, передбачати небезпечні ситуації та приймати правильні рішення щодо виходу з них, формувати життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, розвитку та життєвого успіху.

Відповідальними за організацію профілактичної роботи з безпеки життєдіяльності серед вихованців, учнів є заступник керівника навчального закладу з виховної роботи або особа, на яку покладено обов’язки з вищезазначеного питання, чи сам керівник закладу.

Роботу з питань збереження життя та здоров’я учнів можна умовно розмежувати на чотири послідовні етапи.

І етап

До початку нового навчального року обов’язково видаються накази: «Про організацію роботи з питань збереження життя та здоров’я учнів», «Про організацію та проведення чергування в закладі», затверджуються «Комплексні заходи з безпеки життєдіяльності».

У плані роботи ПТНЗ в розділах виховної роботи та роботи з безпеки життєдіяльності необхідно передбачити проведення бесід класними керівниками та майстрами виробничого навчання на виховних годинах або в окремо зазначений день (на розсуд адміністрації).

Крім загальних заходів по закладу, обов’язково розробляються заходи кожним класним керівником, вихователем, керівником гуртка, секції тощо. Тобто, всі педагогічні працівники, які відповідно до наказу по закладу проводять роботу з питань збереження життя та здоров’я дітей, повинні розробити відповідні заходи, які плануються в планах виховної роботи педагогічного працівника та затверджуються в установленому порядку (директором або заступником директора з виховної роботи).

На цьому етапі також розробляються всі інші нормативні документи внутрішньої чинності, які визначають зміст вимог з безпеки життєдіяльності: всі передбачені інструкції, плани роботи, положення, заходи тощо.

Орієнтовний зразок наказу

____________________________________________

(назва навчального закладу)

НАКАЗ

від « »_______20_року №_

Про організацію та проведення чергування в закладі

На виконання Закону України «Про освіту» та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 року №782 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» й з метою попередження травматизму серед учасників навчально-виховного процесу навчального закладу

НАКАЗУЮ:

1. Заступнику директора з навчально-виховної роботи____:

1.               Скласти та затвердити в установленому порядку графік чергування педагогічних працівників під час перерв в приміщенні та на території закладу.
2.               Скласти та затвердити в установленому порядку графік чергування учнів 6-12 класів під час перерв в приміщенні закладу.
3.               Організувати чергування у навчальному закладі під час навчально-виховного процес} відповідно до затверджених графіків.

2. Заступнику директора з адміністративно-господарської роботи:

1. Скласти та затвердити в установленому порядку графік чергування технічних працівники під час навчального процесу в приміщенні закладу.
2. Організувати чергування у навчальному закладі під час навчального процесу відповідно до затвердженого графіка.

3. Керівникам структурних підрозділів______________________:

1. Ознайомити працівників з графіком чергування та обов’язками чергових.
2. Один раз на три місяці проводити цільовий інструктаж з охорони праці перед початком чергування з реєстрацією в журналі встановленої форми (реєстрації інструктажів з охорони праці з працівниками).

4. Класним керівникам:

1.                Перед початком чергування проводити цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності з учнями, що чергують, з реєстрацією в журналі встановленої форми.
2.                Не допускати учнів, що не пройшли інструктаж, до участі в чергуванні.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника з навчально-виховної роботи              .

Директор ______________________________________

підпис П.І.П. директора

Примітка: наказ можна писати як один раз на навчальний рік, так і на семестр. Такий же наказ пишеться при роботі оздоровчого табору.

ІІ етап

На цьому етапі передбачається навчання, консультації тощо.

Відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року №563, п.4.6.7.) до питань профілактики входять: дорожній рух, дії у надзвичайних ситуаціях, участь у масових заходах, перебування у громадських місцях, об’єктах мережі торгівлі, усунення причин випадків травмування, поліпшення умов праці, побуту й відпочинку вихованців, учнів та охорона довкілля.

Розробляється програма навчання дітей з питань особистої безпеки, безпеки оточуючих, здоровому способу життя на основі формування та розвитку життєвих навичок безпечної поведінки по темах:

1.                   Безпека в побуті: можливі небезпечні ситуації в побуті, опіки, обмороження, отруєння грибами, небезпека при користуванні побутовими, столовими приладами, правила поводження з вогнем, незнайомими і вибухонебезпечними предметами, предметами побутової хімії, використання радіотелефонів.

2. Безпека на ігрових та спортивних майданчиках, безпечне користування обладнанням ігрових та спортивних майданчиків (гірки, драбини, стінки, колодки, гойдалки, каруселі та інше), безпека при рухливих іграх.
3. Безпека при перебуванні в школі, безконфліктність спілкування, попередження пустощів, дотримання розпорядку і правил поводження.
4. Безпека при перебуванні біля водоймищ, безпечна організація та проведення ігор, купання під наглядом дорослих, стрибання у воду, небезпека сонячного опромінення, небезпека перебування на льоду.
5. Дорожньо-транспортний травматизм, правила поводження на вулиці, безпечні маршрути, рух уздовж доріг, перехід залізничних переїздів, уникнення загрозливих для життя і здоров’я ситуацій та інше.

6. Пожежна безпека: небезпека ігор з вогнем в приміщенні...

7. Електротравматизм та його попередження: безпека користування електроприладами та заборона використання, електромережа та розподіл електроенергії в приміщенні...

8. Безпека в надзвичайних ситуаціях: під час грози, повені та інших стихійних лих.

9. Безпека праці: правила поведінки під час ручної праці в групі, при користуванні небезпечними предметами, комп’ютерна небезпека...
10.               Особиста гігієна та здоровий спосіб життя: небезпека бруду та попередження пов’язаних з цим захворювань; ознаки здоров’я, способи його зміцнення, вплив природних умов на здоров’я, загартування організму, ранкова гімнастика.

11.               Надання першої долікарської допомоги.

12. Життя людини - найдорожча цінність: попередження суїцидальної поведінки. Враховуючи тематику, програму та аналізуючи дитячий травматизм в закладі, в районі (місті), в області заступником керівника закладу з виховної роботи розробляється «Орієнтовна тематика проведення бесід» на весь навчальний рік (з урахуванням проведення «Тижнів безпеки життєдіяльності», сезонних умов (восени - отруєння грибами, взимку - поведінка на льоду, навесні - катання на велосипедах, мотоциклах, влітку - купання тощо), канікулярного часу, паління, наркоманії, туберкульозу, педикульозу та інше), збільшуючи кількість бесід на ту тему, в якій діти найменше обізнані. Тематика повинна включати стільки тем, скільки в навчальному році навчальних тижнів, та обов’язкові комплексні бесіди з попередження дитячого травматизму під час осінніх та весняних канікул. «Орієнтовна тематика проведення бесід» затверджується директором закладу.

Бесіди з учнями, вихованцями безпосередньо проводять закріплені наказом по закладу класні керівники, вихователі, керівники гуртків тощо.

Відповідно до орієнтовної тематики вони передбачають в планах виховної роботи проведення бесід відповідно до віку і потреб учнів, вихованців. Розробляють конспекти (тексти) бесід з попередження дитячого травматизму (розробку бесід можна визначати в плані роботи методичних формувань), погоджують із заступником, складають перелік всього комплекту на навчальний рік і формують в окрему папку.

Тематика бесід для кожної групи структурується за однаковими змістовними лініями, але в кожній групі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюється відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів.

Тексти всіх бесід повинен погодити заступник з виховної роботи. В правому верхньому кутку зазначається «Погоджено», прізвище, ініціали та підпис посадової особи. Завіряти підпис печаткою не обов’язково.

Бесіда з попередження дитячого травматизму може мати таку структуру:

- назва;

- мета;

- обладнання;

- епіграф;

-  викладення навчального матеріалу (хід бесіди);

-  запитання для обговорення або закріплення;

-  підсумок.

Це орієнтовна структура проведення бесіди, яка рекомендується для використання.

За змістом бесіди з попередження дитячого травматизму повинні охоплювати одне якесь конкретне питання і за часом проведення бути не більше 10-15 хвилин.

Проведені бесіди фіксуються в журналі навчальних досягнень на окремо відведеній сторінці, яка має назву: «Бесіди з попередження дитячого травматизму» чи «Бесіди щодо збереження життя і здоров’я учнів».

Крім папок класних керівників з бесідами щодо попередження дитячого травматизму в закладі повинна бути підбірка до папок з матеріалами відповідної тематики. Папки з бесідами повинні знаходитись в одному із визначених місць, де є вільний доступ класним керівникам, вихователям: учительська, методичний кабінет, бібліотека, кабінет заступників з виховної, навчально-виховної роботи та ін.

Класні керівники консультуються заступником директора з навчальної, виховної роботи щодо порядку форм та методів проведення навчання учнів, про порядок реєстрації проведених бесід та інструктажів, про форми та порядок заповнення спеціальних або класних журналів.

Такі наради заступник директора планує і проводить перед початком та на початку нового навчального року.

Заступники директора з навчальної та виховної роботи забезпечують наявність у закладі необхідних інструкцій та бесід. З цією метою складається перелік необхідних інструкцій та бесід, відмічаються ті, які є, і визначається перелік тих, що недостає.

В тому разі, коли відбувається організований позакласний або позашкільний захід під безпосереднім керівництвом педагогічного працівника закладу, проводиться інструктаж.

Наприклад, турпохід, екскурсія, свято ялинки, дискотека, прибирання території двору, участь у проведенні ремонтних робіт тощо.

Наявність відповідних інструкцій, затверджених директором у відповідності до діючих вимог, обов’язкова.

ІІІ етап

На цьому етапі передбачається контроль роботи щодо попередження дитячого травматизму.

Директор контролює роботу заступників:

-  планування;

-  контроль проведення запланованих заходів;

-  заслуховує заступників на нарадах, педрадах з питань стану роботи в структурних підрозділах щодо збереження життя та здоров’я дітей.

За результатами контролю та аналізу вищезазначеного питання видається відповідний підсумковий наказ.

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З ВИХОВНОЇ РОБОТИ контролює виконання позапланованих заходів класними керівниками: робота з дітьми, робота з батьками. Заслуховує класних керівників на засіданнях методоб’єднань, готує матеріали на педраду. Своєчасно доповідає директору про виявлені недоліки в роботі класних керівників (вихователів, майстрів виробничого навчання).

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ контролює проведення та реєстрацію інструктажів з техніки безпеки вчителями хімії, фізики, фізкультури, трудового навчання, інформатики. Заслуховує на засіданні методоб’єднань звіти про стан безпечних та нешкідливих умов навчання учнів в кабінетах, майстернях. За наслідками контролю та аналізу готує проект наказу, розробляє відповідні заходи. У разі сумісництва заступника директора навчальної та виховної роботи всю вищезазначену роботу він проводить сам. У разі відсутності посади заступника, всю вищезазначену роботу проводить директор.

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК ВЧИТЕЛЬ - контролює виконання учнями вимог інструкцій з безпеки життєдіяльності та охорони праці. Тримає в полі зору виконання учнями правил безпечної поведінки в побуті. На класних годинах аналізує та обговорює всі випадки дитячого травматизму в класі, школі, районі, області (на підставі інформації, що надходить з районного, міського відділу, управління освіти). Проводить організовану роботу з батьками щодо попередження побутового травматизму. Всю роботу проводить відповідно до затверджених в установленому порядку планів.

IV етап

Є логічним продовженням III етапу. На цьому етапі на підставі результатів вивчення, контролю стану роботи щодо збереження життя та здоров’я учнів проводиться аналіз і робиться висновок щодо ефективності цієї роботи. За результатами висновків видається наказ по школі, розробляються загальношкільні заходи, притягуються до дисциплінарної відповідальності посадові особи, що порушують вимоги чинної галузевої, відомчої, внутрішньошкільної нормативної документації щодо проведення роботи з питань збереження життя та здоров’я учнів.

Рекомендується двічі на рік заслуховувати це питання на нарадах, педрадах (січень, червень). В кінці навчального року питання «Стан роботи в закладі щодо попередження дитячого травматизму» обов’язково заслуховується на підсумковій педраді. На цій же педраді визначаються основні напрямки, форми, методи, конкретні заходи щодо роботи з цього питання, і все це відображається в планах, заходах на наступний навчальний рік. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку та ст.143 КЗпП України до працівників, які сумлінно виконують свої обов’язки щодо роботи з профілактики дитячого травматизму, можуть застосовуватись будь-які заохочення.

Аналізуючи стан роботи з профілактики дитячого травматизму проводиться моніторинг випадків (відповідно до таблиць). Нещасні випадки також фіксуються в окремому журналі встановленого зразку.

Зразок таблиці 1

 

 

 

 

 

 

Зразок таблиці 2

 

Зразок журналу реєстрації нещасних випадків побутового характер, що сталися з вихованцями, учнями

Титульна сторінка

___________________________________________________

(навчальний заклад, його підпорядкованість )

ЖУРНАЛ

реєстрації нещасних випадків побутового характеру з учнями навчального закладу

Розпочато "__"_____________20__р.

Закінчено "__"_____________20__р.

Форма журналу

 

№ п/п	ПІП, рік народження потерпілого, клас	Дата та місце, де стався н/випадок	Подія, що призвела до н/випадку	Вид травмування. Діагноз	Кількість днів непрацездатності (звільнення від занять за довідкою лікарняної установи)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7

За всіма випадками травмування дітей зі смертельним наслідком проводиться службове розслідування на предмет роботи з попередження дитячого травматизму.

За матеріалами розслідування приймаються управлінські рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб та усунення виявлених недоліків.

2. Організація та проведення конкурсів та Тижнів з безпеки життєдіяльності

Тижні безпеки життєдіяльності організовуються управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації, відділами (управліннями) освіти районних, міських адміністрацій відповідно до положення 4 рази на рік:

Термінн /Назва Тижня	Вересень	Листопад	Січень-лютий	Квітень-травень
Тиждень знань правил Дорожнього руху	X
Тиждень знань правил пожежної безпеки		X
Тиждень сприяння здоровому способу життя			X
Тиждень безпеки життєдіяльності (цивільна оборона)				X

•    Всеукраїнський громадський огляд-конкурс стану умов охорони праці в установах, закладах та організаціях, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затверджений Постановою колегії Міністерства освіти і науки України та президії ЦК Профспілки працівників освіти і науки України (протокол №5/11-10 від 27.04.2004 року та протокол №11-27 від 27.04.2004 року);

•    Обласний огляд-конкурс серед закладів освіти на кращу роботу з питань збереження життя і здоров’я учнів, вихованців (обласний громадський огляд-конкурс серед закладів освіти на кращу роботу з питань збереження життя і здоров’я учнів, вихованців проводиться щорічно у період з 1вересня до 15 травня в загальноосвітніх навчальних, дошкільних та позашкільних закладах, закладах обласного підпорядкування, профтехучилищах), затверджений наказом управління освіти і науки облдержадміністрації від 10 червня 2008 року №295.

Висновки

Згідно з програмою Міністерства освіти і науки України найвища цінність суспільства – людина, її життя і здоров’я. Як правило, фактори, що негативно впливають на її стан, породжуються самою людиною: її діяльністю, необачним поводженням з природою, науково-технічним прогресом. У навчальному закладі особа готується до повноцінного життя в умовах існуючого в Україні рівня безпеки, а, значить, її необхідно навчити запобігати нещасним випадкам через формування активної соціальної позиції щодо власної безпеки та безпеки оточуючих, розвинути практичні навички із самозахисту в умовах зростаючого психологічного навантаження, забезпечити нормальний та здоровий спосіб життя в умовах нашої суворої дійсності.

Педагогічний колектив навчального закладу повинен з великою відповідальністю ставитися до питання охорони праці і безпеки життєдіяльності. Незважаючи на низький рівень матеріально-технічного забезпечення, враховуючи особливі умови існування навчального закладу, кожному слід збалансовано усвідомлювати права і відповідально виконувати свої обов’язки, власним прикладом навчати і виховувати підростаюче покоління. За допомогою єдиних педагогічних вимог та порозумінь з активом батьків слід прагнути виконання учнівських правил поведінки у навчальному закладі і в громадських місцях, адже відповідальне ставлення до своїх обов’язків – запорука уникнення нещасних випадків.

Отже, організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах повинна сприяти створенню належних умов для всіх працівників; ретельно продумуючи план роботи, спільно виховувати здорове покоління, бо саме від нього значною мірою залежить стан продуктивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства, безпека держави.

 

Список використаної літератури

1. Березюк О.В., Лемешев М.С. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2011. – 204 с.
2.  Д.В. Зеркалов Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник.- К.: вид. «Основа». 2011. - 511с.
3. Державне управління охороною праці: [Електронний ресурс] : Монографія / Ткачук К. Н., Зеркалов Д. В., Ткачук К. К., Мітюк Л. О., Полукаров Ю. О.– К.: «Основа»,2013. – 348 с.
4.  Державний та громадський нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці  / Н. Г. Воропаєва // Форум права . - 2013. - № 3. - С. 99–105.
5.  Дмитренко, Ю.П. Трудове право України: пiдручник / Ю.П. Дмитренко. — К.: ЮрiнкомIнтер, 2009.—624 с.
6.    Закон України «Про охорону праці» Верховна Рада України; Закон від 14.10.1992 № 2694-XII
7. Запорожець О. І., Протоєрейський О. С., Франчук Г. М., Боровик І. М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.
8.  Кодекс законів про працю України Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 10.12.1971 № 322-VIII
9.  Конституція України Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
10. Купчик М.П., Гандзюк М.П, Степанець І Ф,Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко. О. В.Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - 416 с.
11.  Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.
12. Поняття та значення охорони праці в Україні /  Чорнобровка В. О. //  Європейські перспективи № 3 ч.3, 2012 – ст.144-148
13. Постанови Кабінету Міністрів Українивід 22 березня 2001 р. № 270 “Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків неви­робничого характеру"
14. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р.№ 15
15.  Указ Президента України від 13 липня 2001 р. “Про невідкладні заходи щодо запобігання виробни­чому травматизму та професійним захворюванням"
16. Шевченко В.І. Правові питання охорони праці. Навч. посібник. –Харків: ХНАМГ, 2004. – 184 с.