ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

                                 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Луцьк

 

ЗМІСТ

 

І.  Характеристика засобів навчання та їх функції………………	4
1.1. Засоби навчання…………………………………………	4
1.2. Технічні засоби навчання………………………………	6
1.3.  Розробка нових наочних матеріалів……………………….	8
1.4. Використання тестових систем………………………….	11
1.5. Засоби тестового контролю знань……………………….	14
1.5.1. Етапи розробки тестових завдань………………..	15
1.5.2. Форми тестових завдань. Форма подання тестового завдання…………………………………………………	16
1.5.3. Тестові завдання закритої форми………………..	18
1.5.4. Тестові завдання відкритої форми………………	20
ІІ. Навчально-методичне забезпечення курсу………………………	22
2.1. Методичні поради до вивчення курсу……………………	22
2.1.1. Лекції……………………………………………	22
2.1.2. Лабораторні заняття……………………………	22
ІІІ. Впровадження тестових завдань в навчальний  процес         науково-технічного напряму позашкільного закладу………….	24
3.1. Використання тестових завдань під час проведення          обласних заходів з науково-технічної творчості ………	25
3.2. Тест по образотворчому мистецтву (декоративно-         прикладне мистецтво)…………………………….……...	26
3.3. Використання тестових завдань під час проведення        кваліфікаційного іспиту випускників	37
Словник ………………………………………………………………	42
Список використаної літератури ……………………………………	47

 

 

 

  

Методична розробка призначена для ознайомлення користувачів із характеристикою засобів навчання та їх функціями, можливостями. Значна увага приділяється використанню тестових систем, засобам тестового контролю знань. Матеріал містить теоретичну та практичну частини, що розкриває суть впровадження технічних засобів навчання при викладанні основ  інформаційних технологій.  

Практична частина призначена розкрити мету проведення тестування, процес тестового контролю, діагностики знань, навичок та умінь з конкретними наведеними прикладами. Тестові завдання спрямовані виявити рівень знань, теоретичну підготовку вихованців з предмету, а деякі з них оцінити знання. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.  Характеристика засобів навчання та їх функції

1.1. Засоби навчання

Засоби навчання - матеріальні й ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності керівників гуртків й учнів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно.

До засобів навчання відносять оточення (природне і соціальне), підручники, книжки, обладнання, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, електронні довідники, енциклопедії тощо.

За функціями у навчально-виховному процесі засоби навчання поділяються на такі групи:

- засоби подання навчальних матеріалів (аудиторна дошка, плакати, підручники, навчальні посібники, звукові записи, комп'ютерні програми подання матеріалів тощо);

- засоби контролю знань (спеціальні контрольні машини, засоби безмашинного контролю, комп'ютерні програми контролю знань та ін.);

- навчальні машини і тренажери;

- демонстраційні прилади та об'єкти;

- допоміжні засоби, які використовуються у навчальному процесі

(довідкові пристрої, обчислювальна техніка тощо);

- технічні засоби, які задовольняють педагогічним та технічним вимогам перелічених вище груп засобів навчання.

У літературі зустрічається поділ засобів навчання і за основними ознаками, а саме:

- за способом використання: демонстраційні (призначені для показу всій аудиторії слухачів одночасно), роздаткові (для безпосереднього детального ознайомлення або практично-лабораторного та дослідного використання);

- за способом фіксації інформації: природні (усі натуральні об'єкти, що існують у незмінному природному стані), текстові (містять текстові навчальні та програмно-методичні відомості), ілюстративні (художні, графічні, схематичні, фотографічні способи фіксації), звукозаписи;

- за змістом: програмно-методичні (усі навчальні програми), навчаючі (основні текстові та наочні дидактичні засоби), допоміжні (створені з метою закріплення знань);

- за видами: типові (розробляються з навчальною метою, мають обов'язковий характер), трафаретні (виготовляються друкарським способом, мають незмінну частину та вільну площу для внесення змінних відомостей - це зошити, карти, креслення, графіки, плани), індивідуальні (створюються індивідуально);

- за походженням: натуральні природні (незмінні предмети природи або зразки декоративно-прикладного мистецтва), промислового виготовлення (штучні та оброблені натуральні об'єкти та предмети - моделі, макети, прилади, інструменти, апаратура, знаряддя тощо);

- за стадіями виготовлення: оригінали (єдиний примірник авторської розробки, формуляр і авторський оригінал картографічного твору), технічна документація (технічні завдання, опис, умови), виробничий (промисловий) виріб (експериментальний зразок засобу навчання, в якому точно відтворено змістову інформацію авторської розробки, зовнішні ознаки чи частину їх), зразок-еталон (це готовий вид продукції, який розглядається організацією-замовником і затверджується у встановленому порядку); - за терміном зберігання: тимчасового (до 5 років) і тривалого (понад 5 років) зберігання. Отже, засоби навчання створюються і застосовуються, виходячи з цілей та задач навчального процесу, а також конкретного предметного змісту навчальних дисциплін. Їх повсякденне використання визначається методичною та організаційною доцільністю.

Усі засоби навчання, що застосовуються у навчальному процесі, використовуються для набуття знань, їх закріплення, для створення уявлень і понять, придбання навичок і умінь, для вирішення інших навчальних, наукових та виховних задач.

Засоби навчання використовуються як під час навчальних занять, так і під час самостійної роботи учнів.

 

1.2. Технічні засоби навчання

Технічні засоби навчання (ТЗН) - це обладнання (специфічні носії навчальних матеріалів) й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.

Технічні засоби навчання можна класифікувати за різними ознаками, зокрема: за призначенням - широкого (використовуються незалежно від віку, у різних галузях знань, на всіх видах занять, не лише з метою подання певних відомостей, а й для контролю за їх засвоєнням) і спеціального (пристрої, які подають відомості про динамічну суть процесів, будову механізмів і взаємодію їхніх елементів); виконуваними функціями (засоби подання даних і засоби контролю знань); способом впливу (візуальні - вплив лише на органи зору, аудитивні - вплив лише на слухові органи та аудіовізуальні - одночасний вплив на органи зору і слуху).

Технічні засоби навчання дають позитивні результати лише тоді, коли вони вміло й розумно використовуються в системі різноманітних методів і прийомів та в поєднанні з іншими засобами навчання.

При визначенні доцільності використання ТЗН на заняттях, слід враховувати численні фактори: педагогічну і наукову якість електронних посібників, інтерес і вік, зміст матеріалу, методичну зрілість педагога тощо. Для того щоб використання технічних засобів навчання сприяло розвиткові й формуванню стійких пізнавальних інтересів учнів, педагог повинен володіти відповідними педагогічними вміннями.

Педагогічні вміння роботи з технічними засобами навчання - це здатність викладача на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати освітньо-виховну мету навчання.

Проблема застосування ТЗН у процесі подання навчального матеріалу є однією із важливих у методиці викладання дисциплін.

Серед сучасних технічних засобів навчання виокремлюють технічні засоби на базі інформаційних комп'ютерних технологій.

Запровадження у навчальний процес технічних засобів навчання на базі інформаційних технологій відкриває значні можливості для здійснення індивідуального підходу. Це дає змогу впливати на учнів з урахуванням їхніх індивідуальних психічних особливостей (пам'яті, уяви, спостережливості), розвивати критичне мислення. Особливого значення при індивідуалізації навчання набуває контроль якості знань, умінь та навичок вихованців. Контроль має бути систематичним, постійним, персональним. Здійснювати такий контроль, як правило, нелегко. Використання технічних засобів контролю, комп'ютерних контролюючих програм значно полегшує роботу  керівника гуртка.

Перехід до комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації і впровадження, пошук поєднання нового із традиційним потребує вирішення низки проблем. Зокрема, розроблення єдиного підходу до впровадження комп'ютерних технологій в освітній процес, розробка методики використання у практичній діяльності, підготовка педагогічних кадрів до їх освоєння і впровадження в навчальний процес, підготовка тих, хто навчається до використання технологій для здобуття знань, пошук, розробка, створення відповідного методичного забезпечення та матеріально-технічне оснащення навчального закладу.

Комп'ютерна технологія навчання - це використання комп'ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей учнів.

Комп'ютер у навчальному процесі - це не тільки об'єкт вивчення, його використовують для підтримки навчально-пізнавальної діяльності. На екрані монітора можна читати будь-який матеріал як зі сторінок підручника. В пам'яті комп'ютера можна помістити значно більше добре ілюстрованого матеріалу, ніж у книзі. Контрольну роботу також можна виконати на комп'ютері, який при допомозі певного програмного забезпечення відобразить на екрані монітора оцінку, проаналізує помилки і обере пункти з порадами про те, як їх виправити.

Навчальні теми можна реалізувати у вигляді комп'ютерних ігор та навчальних проектів. Якщо під час занять одна із тем була не засвоєна, її можна опрацювати після занять індивідуально. Важливе значення для навчання мають імітаційні програми, які дають змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об'єкти вивчення.

За допомогою комп'ютера можна створювати і редагувати тексти, складати навчальні програми, прикладні програми розв'язування практичних задач, формувати бази даних і поновлювати інформацію в уже створених базах тощо.

У навчальному закладі його можна використати також як засіб доступу до електронних довідників, користуючись глобальною мережею Інтернет.

Все це складає базу для створення технічних засобів навчання на основі інформаційних комп'ютерних технологій.

 

1.3. Розробка нових наочних матеріалів

Оскільки комплекс SMART Board є одним із новітніх засобів мультимедійних технологій, його власне програмне забезпечення та інтеграція з найбільш поширеними програмами дозволяють використовувати його для розробки нових наочних матеріалів. До наочних матеріалів відносять статичні та динамічні об'єкти, зокрема текстові і графічні повідомлення, слайди, відеосюжети, діючі вікна будь-яких програм, комп'ютерні моделі об'єктів реального світу чи технічних систем, поділ на які відображено на рисунку (мал.1).

 

 

 

Мал. 1

 

Залежно від змісту навчального матеріалу програмно-технологічний комплекс SMART Board можна використовувати як для відтворення статичних об'єктів, так і для відтворення динамічних процесів.

Під час відтворення статичних об'єктів виділяють чотири основних способи:

- "від частини до цілого" (демонструють і пояснюють будову починаючи з окремих частин об'єкта, завершуючи цілісним його образом);

- "від загального до часткового" (використовують при необхідності демонстрації загальної будови об'єкту з зазначенням його характерних рис, поступово "переходячи" до його окремих частин, відзначаючи характерні та відмінні риси);

- "від часткового до загального" (одночасно демонструючи і порівнюючи декілька об'єктів із зазначенням їх загальних ознак та властивостей формулюють поняття про певні класи об'єктів);

- "від простого до складного" (подають спрощену загальну схему об'єкта, а потім на контур кожної із представлених частин накладають зображення з більш детальними його рисами)

Відтворення динамічних об'єктів може здійснюватися наступними способами.

"Поодинокі слайди": найпростіший спосіб демонстрування динамічних об'єктів, за допомогою яких відтворюють процес у вигляді окремих складових частин, демонструючи їх по черзі. При необхідності на слайдах можуть бути відображені не лише основні, але й перехідні фази процесу. Змінюючи положення рухомих частин, доцільно продемонструвати ймовірний розвиток подій.

"Комп'ютерні навчальні моделі": одна з найбільш виразних форм наочності. Застосування чутливого до дотику екрану у разі демонстрації динамічних навчальних моделей дозволяє залучити учнів до безпосереднього маніпулювання об'єктами моделі чи їх параметрами в реальному часі, наочно продемонструвати необхідні прийоми роботи, залучивши при цьому не лише того хто працює з екраном, а й опосередковано всіх присутніх в аудиторії.

Використання для демонстрації комплексу технічних засобів навчання на базі інформаційних технологій дозволяє педагогу вільно спілкуватися з аудиторією, не відволікаючись на роботу з комп'ютером. Програмне забезпечення SMART Board дає змогу фіксувати навчальні матеріали у процесі демонстрації, зокрема записувати звук, послідовність дій користувачів, фіксувати зміни в демонстраційних матеріалах, занотовувати їх та відтворювати збережені дані, що сприяє аналізу роботи на заняттях та використанню записів для створення нових навчальних матеріалів.

Будь-яка людина, спілкуючись з аудиторією, може розповісти про свої ідеї або результати роботи за допомогою комплексу SMART Board та його додатку SMART Notebook. Учень, доповідач засобами SMART Board може створити і продемонструвати свою презентацію за зручним сценарієм, зберегти у вигляді альбому з графічним файлами, зафіксувати окремі етапи доповіді й при потребі відтворити їх, робити в процесі доповіді нотатки на слайдах, записувати процес подання матеріалу тощо. Результатами широкого застосування програмно-технологічного навчального комплексу SMART Board можуть бути: розвиток інформаційної культури людини; розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів.

 

1.4. Використання тестових систем

Забезпечення підготовки фахівців із заданими якостями особистості та кваліфікацією можливе лише у спеціально організованій педагогічній системі, яка містить прогресивні педагогічні технології навчання, вивчення, виховання, організації та управління навчально-виховним процесом.

Ці технології передбачають необхідність розробки не тільки специфічної системи засобів і способів їх побудови та впровадження, але й контроль результатів застосування, тобто контроль якості навчання, виховання, що сприяє підготовці фахівців на усіх етапах та ступенях освіти.

Роль такої системи в сучасних умовах виконує система тестування, основними елементами якої є тести.

В літератури можна знайти різні визначення зазначеного поняття.

Тест - система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини.

Тест - завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик (інтересів, емоційних реакцій тощо).

Тести поділяють на тести успішності (знань, умінь і навичок), здібностей і особистісні.

Характерними особливостями для тестів є:

- відносна простота процедури і необхідного обладнання;

- безпосередня фіксація результатів;

- можливість індивідуального і групового використання;

- зручність математичної обробки;

- короткочасність;

- наявність встановлених стандартів (норм).

Тестування - спосіб одержання відомостей про певний об'єкт і його характеристики шляхом випробовувань.

Педагогічне тестування - це метод оцінювання знань, умінь, навчальних досягнень, компетентності учнів за допомогою тестів (О. І.Ляшенко).

За можливістю застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення педагогічного тестування розрізняють бланкове або комп'ютерне.

Педагогічне тестування передбачає об'єктивність, наукову обгрунтованість і вірогідність оцінювання, що досягається регламентованими процедурами проведення, статистичними методами обробки та інтерпретації.

Для здійснення тестування обов'язковими компонентами є: комплекс випробовувальних завдань, стандартна система оцінювання, спеціально розроблені показники кількісних норм (середні показники виконання тесту).

Мета проведення тестування полягає у вивченні та оцінці різноманітних процесів діяльності іспитника; перевірці правильності його дій; оцінці розумового та фізичного розвитку; визначенні здібностей, схильностей, якостей особистості тощо.

Процес тестового контролю, діагностики знань, навичок та умінь відповідно до основного закону дидактики - єдності діяльностей навчання і вивчення, повинен здійснюватись у формі співпраці педагога і тих, що проходять тестування, тобто у формі їх сумісної діяльності.

Це означає, що зміст і форма тестового завдання повинні визначати зміст і форму діяльності, за результатами якої педагог здійснює оцінку знань, навичок, умінь і якостей його особистості. Тестове завдання має забезпечити виконання запроектованих дій у такій кількості і якості, які б гарантували повноту й об'єктивність оцінки знань, навичок та умінь.

Основними принципами формування тестових завдань є такі:

1. Узгодженість засобів та цілей. Принципи формування тестових завдань повинні співпадати з основними принципами формування цілей системи навчального процесу. Тому перш ніж приступити до розробки тестових завдань необхідно ясно уявляти, з якою метою проводиться тестування і які засоби є для цього.

2. Врахування цілей вивчення дисципліни. Це - цілі зовнішні, внутрішні, стратегічні, тактичні і оперативні, з урахуванням ієрархії цілей як для дисципліни в цілому, так і для розділів та модулів, що її складають.

3. Здійснення тестування за відносно самостійною частиною навчальної дисципліни. Тестування оправдане, якщо ставиться мета оцінити рівень засвоєння знань та умінь за темою або модулем дисципліни, а не за матеріалом лекції.

4. Визначення ступеня досягнення поставлених цілей. Враховуючи те, що навчання - це елемент освіти і при вивченні дисципліни завжди ставляться цілі загальноосвітні, загальнонаукові, спеціальні тощо.

5. Відповідність психолого-фізіологічним властивостям пам'яті.

Зміст тестового завдання повинен відповідати принципам вибірковості, відгуку пам'яті на запитання, відновлення образу, рекурсивності (перетворення), здорового глузду і розуміння, здивування, виправлення помилок, адаптації тощо. Основними вимогами до розроблення тестових завдань є: належність тестових завдань до предметної галузі; диференційована ступінь складності; спрямованість завдання; диференційованість змісту тестових завдань; лаконічність, ясність та коректність формулювання; обмеження на час відповіді; взаємозв'язок завдань та їх ефективність тощо.

 

1.5. Засоби тестового контролю знань

Мета підготовки фахівця полягає в тому, щоб озброїти його знаннями, навичками та уміннями вирішувати складні, з невизначеними вихідними даними завдання, які поставлені життям, завдання, що відносяться до компетенції фахівця даного кваліфікаційного рівня. Така підготовка повинна базуватись на придбанні навичок та умінь в процесі вирішення штучно створених з практичною доцільністю навчальних завдань. Тому тестові завдання, як і навчальні завдання, можна розподілити на такі типи.

1) Завдання з недостатніми вихідними даними. Для вирішення завдань, що постають перед фахівцями, не завжди є достатні вихідні дані, що змушує висувати гіпотези можливих рішень, а потім добувати власне ті дані, які потрібні для вирішення поставленого завдання.

2) Завдання з надлишковими або не потрібними для вирішення вихідними даними. Фахівець у своїй діяльності часто зустрічається з завданнями, які мають надлишкові та несуттєві для їх вирішення відомості, що призводить до відбору лише суттєвих для вирішення завдання відомостей.

3) Завдання з суперечними відомостями в умові. Умови завдання, яке повинен вирішити фахівець у практичній діяльності, беруться з певних досліджень, спостережень, аналізів, повідомлень інших фахівців тощо. Серед цих відомостей, які роздобуті різними людьми в різних умовах, різноманітними методами з різними ступенями вірогідності, деякі можуть стати взаємно суперечними. Тоді фахівець шляхом співставлення цих відомостей вирішує, яким відомостям він віддає перевагу, а якими ігнорує.

4) Завдання, що допускають вірогідні вирішення. Фахівцю дуже часто приходиться приймати рішення про деякі важливі дії раніше, ніж він буде впевнений у вірному вирішенні завдання в цілому. В цьому випадку він приступає до дій вже тоді, коли одне з можливих рішень стає вірогіднішим, чим інші, або визначена множина найбільш вірогідних рішень. Після прийняття такого рішення фахівець продовжує уточнювати його і, якщо це потрібне, вносить корективи в план своїх дій.

Таким чином, на тестових завданнях таких типів, можна підготовити майбутнього фахівця до виваженого і професійного прийняття рішення в різнопланових життєвих ситуаціях. Чим різноманітніші будуть тестові завдання і чим більшої активності вони будуть вимагати для вирішення, тим вищою буде готовність майбутнього фахівця до виконання своїх функціональних обов'язків.

 

1.5.1. Етапи розробки тестових завдань

Основним етапом розробки системи тестових завдань з будь-якої навчальної дисципліни є визначення структури цілей, завдань і її змісту. Після того, як було визначено мету тестування, структуровано завдання і зміст дисципліни, потрібно скласти плани тестів. Плани тестів складаються з певної кількості тестових завдань з кожного розділу дисципліни. Важливим при плануванні тестів є визначення потрібного часу на їх виконання. Також встановлюються інші методичні підходи до формування тестових завдань, критерії оцінювання і т. ін.

Тестові завдання при розробці проходять такі основні етапи:

- розробка структури цілей тестування;

- визначення цілей і завдань дисципліни;

- формування банку модельних, прогностичних, проблемних, професійних ситуацій (задач) на основі розробленої структури цілей;

- розробка методичних підходів до аналізу сформованих ситуацій та визначення стратегії їх оптимального вирішення;

- розробка методології використання технічних засобів навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій для реалізації тестування;

- розробка критеріїв оцінювання результатів тестування.

1.5.2. Форми тестових завдань. Форма подання тестового завдання

При створенні тестових завдань використовують їх різні форми. Рекомендованими НМЦ МОН України для застосування є тестові завдання закритої та відкритої форм.

Тестові завдання закритої форми пропонують вибрати одну правильну відповідь із декількох запропонованих.

У таких тестових завданнях відповіді необхідно розміщувати у певному порядку. При комп'ютерному тестуванні доцільно використовувати саме завдання закритої форми, оскільки їх легко опрацьовувати.

Окрім того, бажано щоб при створенні тестових завдань використовувалось якнайменше їх різновидів.

Тестові завдання відкритої форми дозволяють вільно конструювати відповідь або доповнювати (завершувати) частковий варіант відповіді.

В комп'ютеризованому тестуванні відповіді на завдання відкритої форми повинні мати чітко визначені форму і зміст.

За принципом побудови відповіді тестові завдання можна класифікувати за схемою (мал. 2)

Тестові завдання будь-якої форми і принципу побудови відповіді мають певну форму подання і мусять відповідати загальноприйнятим вимогам.

 

Мал.2

Блоки тестових завдань можна подавати по різному. Один із варіантів форми подання блоку тестових завдань відображено на малюнку 3.

 

Мал. 3

Рекомендації щодо форми подання текстових або графічних тестових завдань:

- тестові завдання однакової форми супроводжуються однією інструкцією для їх виконання (при зміні форми - змінюється інструкція);

- текст інструкції відрізнятися від основного тексту (шрифтом, кольором) та відокремлюватися від тестових завдань двокрапкою;

- завдання нумеруються арабськими цифрами, нумерація завдань різної форми наскрізна;

- запитальна частина завдання формулюється у стверджувальній формі стисло, чітко, без подвійного тлумачення та виділяється великими літерами або активним кольором;

- запитальна частина тестових завдань та можливі відповіді не відокремлюються будь-яким знаком;

- елементи відповіді частини тестового завдання мають окрему індексацію;

- відповіді розміщуються під запитальною частиною симетрично або поряд з нею;

- якщо відповідь передбачає певну процедуру обчислення, то остання має бути простою, без потреби застосування складних технічних засобів.

- форма подання тестових завдань не змінюється в межах блоку завдань, призначеного для тестування.

 

1.5.3. Тестові завдання закритої форми

Найпростішими тестовими завданнями закритої форми за принципом побудови відповіді є альтернативні тестові завдання.

Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді, зокрема "так - ні", "правильно - неправильно" (мал. 4). Їх використовують для попередньої перевірки правильності вибору або прийняття рішення за змістом завдання без розкриття його суті.

Мал. 5

 

При необхідності перевірити уміння правильно відтворювати отримані знання доцільно використовувати тестові завдання з множинним вибором, у яких передбачається від трьох до п'яти можливих варіантів відповідей. Із запропонованих варіантів - правильним є лише один. Під час складання таких тестових завдань складність полягає у підборі варіантів відповідей, які мають бути досить схожими на правильні.

Тестові завдання з множинним вибором за принципом підбору правильних та доречних відповідей поділяються на:

- тестові завдання з простим множинним вибором (варіантів відповідей менше трьох, але відповідь більш складна, ніж відповідь "так" - "ні");

- тестові завдання, при побудові відповідей на які використовується принцип класифікації (для перевірки вмінь вільного орієнтування у групі подібних понять, явищ, процесів);

- тестові завдання, при побудові відповідей на які використовується принцип кумуляції (при перевірці повноти знань та вмінь. Запитальна частина таких завдань в основному має порівняльний зміст й використовуються вирази типу "як правило", "найчастіше", "головна причина");

- тестові завдання, при побудові відповідей на які використовується принцип циклічності (для перевірки повноти вмінь вільного орієнтування у групі подібних понять, які циклічно повторюються у варіантах відповідей);

- тестові завдання, при побудові відповідей на які використовується принцип сполучення (при складанні завдань з множинним вибором, в якому можливе сполучення всіх зазначених вище принципів);

- тестові завдання на відновлення відповідності частин (модифікація тестових завдань із множинним вибором).

Такі тестові завдання використовують, як правило, у вигляді уявної моделі дій, уявного тренажера тощо. Той, хто тестується, повинен проставити порядкові номери компонентів дій, розміщених у вільному порядку.

 

1.5.4. Тестові завдання відкритої форми

Тестові завдання відкритої форми передбачають вільні відповіді тих, хто тестується (мал. 5). Вони не містять запропонованих варіантів відповідей і використовуються для того щоб виявити знання термінів, означень, понять поданих у навчальному матеріалі. За змістом - це твердження з невідомою змінною.

Мал. 5

Розпочинати створення тестових завдань відкритої форми рекомендується з постановки питання. Наприклад:

Як розділяють педагогічне тестування за можливістю застосування ІКТ?

Далі необхідно сформулювати повну правильну відповідь так, щоб ключове слово (у даному випадку - за можливістю застосування ІКТ) було на початку відповіді, а навчальний елемент, знання якого перевіряється, у кінці.

За можливістю застосування ІКТ педагогічне тестування поділяють на бланкове і комп'ютерне.

Після запису формулювання повної правильної відповіді з неї вилучається відповідний навчальний елемент (бланкове і комп'ютерне), і тестове завдання готове.

За місцем у навчальному процесі тестування поділяють на:

- вхідне (для з'ясування рівня володіння базовими знаннями, вміннями, навичками та готовності до сприймання нового матеріалу);

- поточне (з'ясування успішності засвоєння навчального матеріалу, виявлення прогалин у знаннях);

- підсумкове (виявлення рівня навчальних досягнень з конкретної теми, розділу чи курсу).

Досить активно тести використовуються в системах дистанційного навчання, зокрема безкоштовній системі Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), якою користуються більш ніж у 100 країнах світу. СДО Moodle проектувалась у відповідності з сучасними педагогічними вимогами: з опорою на принципи і методи діяльнісного активного навчання, особисту спрямованість, спільну діяльність, критичну рефлексію. В означеній системі використовуються тестові завдання з різним набором запитань (множинний вибір), з вибором вірно/не вірно, на відповідність, передбачається коротка тестова відповідь, а також числова або обчислювана. Всі запитання зберігаються в базі даних і можуть використовуватись повторно в цьому курсі або іншому.

Важливою особливістю Мооdle є те, що система створює і зберігає портфоліо кожного учня: всі виконані ним роботи, всі оцінки і коментарі викладача до робіт, всі повідомлення в форумах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

2.1. Методичні поради до вивчення курсу

Курс "Інформаційні технології та технічні засоби навчання" вивчається на лекціях, лабораторних заняттях, консультаціях та під час самостійної роботи учнів.

2.1.1. Лекції

Основною формою засвоєння теоретичного матеріалу у навчальному процесі є лекція. Вона має навчально-виховне значення і розкриває перед учнями суть основних положень програми. Лекції проводяться із застосування технічних засобів навчання і демонстрацією предмета вивчення на реальних об'єктах. Змістовне навантаження лекції поєднується з методичними вказівками та посиланнями на літературу, необхідними для підготовки до лабораторних та інших видів занять.

На лекціях гуртківцям доцільно конспектувати лекційний матеріал, під час самостійної роботи - доповнювати конспект і до наступного заняття добре знати попередній навчальний матеріал.

 

2.1.2. Лабораторні заняття

Лабораторне заняття є основною формою практичного засвоєння змісту дисципліни, на якому учень під керівництвом педагога особисто проводить натурні та імітаційні дослідження за заданою темою. Дидактичною метою лабораторного заняття є набуття практичних умінь та навичок роботи в предметній галузі дисципліни. Лабораторні заняття проводяться виключно в спеціалізованих комп'ютерних класах, де кожний вихованець виконує лабораторне завдання на індивідуальному робочому місці, обладнаному персональним комп'ютером.

До лабораторної роботи учні повинні ретельно готуватися, щоб за передбачений програмою час виконати усі завдання роботи, дати відповіді на тестові запитання, сформувати звіт за запропонованою формою та захистити їх перед педагогом на консультації або під час самостійної роботи. Для цього на початку кожного лабораторного заняття здійснюється перевірка підготовленості дитини до її виконання. Якщо учень не підготувався належним чином, він отримує індивідуальне завдання і виконує його під час самостійної роботи.

Рівень підготовленості до лабораторної роботи та її виконання оцінюється викладачем за прийнятою шкалою. Відповідна кількість балів виставляється в журналі обліку роботи групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Впровадження тестових завдань

в освітній  процес науково-технічного напряму

позашкільного закладу

Існують певні особливості конструювання тестів для проведення тематичної атестації, проведення зрізу знань гуртківців, олімпіад, конкурсів, змагань, турнірів, чемпіонатів.

Тестові завдання спрямовані виявити рівень знань, теоретичну підготовку вихованців з предмету. 

Практика використання тестових завдань в Центрі позашкільної освіти має широкий спектр використання.

Вибір форми та виду тестового завдання залежить від навчального матеріалу і знань, що тестуються. Для тесту необхідно вибирати такий тип завдання, який вимірює запланований результат навчання найприйнятніше. Стандартним завданням, яке підходить до більшості видів навчального матеріалу та запитань, є тип завдань з множинним вибором.

Тестові завдання із вибором відповідей повинні відповідати дидактичним принципам науковості, доступності, наочності, а також ряду специфічних вимог, що пред’являються до завдань такого роду: кожне питання і відповіді до нього формулюються так, щоб правильну відповідь змогли дати тільки ті, хто володіє знаннями на необхідному рівні засвоєння. Необхідно, щоб кожна з наведених відповідей могла бути отримана в процесі міркування. У число невірних відповідей, насамперед, включаються такі, які є результатом типових помилок, що допускаються учнями. Такий підбір відповідей полегшує аналіз. Необхідно намагатися того, щоб „поле вибору”, що створюється рядом відповідей, було досить широким. У ряді питань не заперечується можливість підбору правильної відповіді учнями шляхом виключення неправильних варіантів, хоча треба надавати перевагу тій формі завдань, яка запобігає випадковому розпізнаванню правильних відповідей.

Необхідно прагнути до того, щоб питання і відповіді відповідали вимогам:

-  легко читатися, бути зрозумілими;

-  формулювання питань не повинні містити двозначностей, а тим 

   більше „пасток”;

-  відповіді на одні питання не повинні залежати від відповідей на інші

   питання, не повинні бути підказкою для інших питань;

-  правильні відповіді на питання завдань повинні розподілятися

   безсистемно;

-  питання не мають бути перевантаженими другорядними деталями,

   повинні бути компактними.

В залежності від призначення тесту змінюється його довжина. Для перевірки знань однієї теми з предмета, довжина тесту може бути оптимальною в 12 або в 24 завдання. Для проведення корекції балу бажано використати тест довжиною в 36 завдань, що перевірено практикою використання таких тестів. Для проведення заліку з предмета можна використати 60 завдань (по 10 з кожної теми), або 72 завдання (по 12 з кожної теми).

Для використання тестових завдань під час проведення обласних конкурсів, змагань, олімпіад оптимальною є довжина тесту в 60 питань (по 10 питань з кожної із 6 тем) підвищеної складності.  

 

3.1. Використання тестових завдань

під час проведення обласних заходів з науково-технічної творчості

•          змагання з технічного моделювання для молодших школярів;
•          змагання з швидкісного радіоелектронного конструювання;
•          виставка-конкурс декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край»;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Тест по образотворчому мистецтву

(декоративно-прикладне мистецтво)

 

 

?1

 Образотворче мистецтво - це:

+ засіб формування інтелекту, емоційної культури почуттів, духовності;.

- засіб формування естетичних смаків;

- засіб формування благородство думки.

?2

 Складову частину уроку образотворчого мистецтва доцільно:

+ чітко відокремлювати;

- об'єднувати;

- використовувати як певний вид уроку.

?3

Позакласна робота вчителя образотворчого мистецтва в школі є:

- розвага учнів;

+ гурткова та студійна робота;

- індивідуальна творча діяльність.

?4

Дидактичні принципи уроку образотворчого мистецтва:

- художнє мислення та формування естетичного смаку;

+ наступність, науковість, систематичність, доступність, наочність, емоційність, виховуюче навчання;.

- освіченість, вихованість, емоційність, єдність естетичного та художнього.

?5

Уроки-диспути з образотворчого мистецтва проводяться :

- у молодших класах;

+ у старших класах;

- не проводиться як форма уроку.

?6

Педагогічне оцінювання з образотворчого мистецтва проводиться за:

- тестами;

+ 12 бальною системою;

- не оцінюється.

?7

З якого віку прилучається дитина до світу образотворчого мистецтва:

- з дитячого садка;

+ з народження;

- зі школи.

?8

Педагогічними методами на уроці образотворчого мистецтва є:

+ пояснення, бесіда, демонстрація, виконання завдань окремими учнями, фронтальна діяльність;

-  психолого-педагогічні закономірності;

-  зображальна діяльність.

 

 

?9

Здібності до образотворчої діяльності це:

- сукупність знань, умінь та навичок, що сприяють успішності образотворчої діяльності;

- знання та вміння при виконанні практичних завдань;

+ індивідуально-психологічні особливості, що є провідними для успішного виконання образотворчої діяльності.

?10

Змістом практичної (творчої) художньої діяльності є:

+ ознайомлення з художньо-образною мовою різних видів образотворчої діяльності, пластичними техніками та технологією створення власного художнього образу;

- розвиток практичних умінь та навичок;

- вміння самостійно працювати.

?11

Видами образотворчого мистецтва є:

+ графіка, живопис, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво;

- портрет, живопис, композиція;.

- графіка, дизайн, декоративно-ужиткове мистецтво.

?12

Оригінальна графіка це:

- твір, виконаний за допомогою друкарського станка;

- твір, виконаний у кольорі на полотні;

+ твір, виконаний майстром від руки графічним матеріалом.

?13

Жанри, які належать до оригінальної графіки:

- технічна, графічна, контурна;

+ портрет, натюрморт, краєвид, анімалістичний, історичний, побутовий;

- рекламна газетно-журнальна комп'ютерна.

?14

Характерними основними виражальними засобами оригінальної графіки є:

- колір, текстура, ажурність;

+ лінія, пляма, крапка, тон;

- знак, символ, фактура, пластичність.

?15

Декоративно-прикладне мистецтво це:

- «пластичне мистецтво»;

+ мистецтво побуту;

- будівельне мистецтво.

?16

Яка культура найбільше впливала на орнаментальну мову українського декоративно-прикладного мистецтва:

- Грецька культура;

+ Трипільська культура;

- Кріто- Мікенська культура.

?17

Солярні знаки це:

+ знаки, які характеризують сонячну систему, зорі сонце;

- знаки характерні для символів землі;

- знаки, що символізують сили природи.

?18

Найважливіші осередки кераміки в Україні:

- Рівне, Луцьк;

+ Опішня, Косів;

- Рогатин, Дубно.

?19

 Види декоративно-прикладного мистецтва:

- живопис, архітектура;

- графіка, скульптура;

+ кераміка, ткацтво, різьба по дереву.

?20

Види живопису:

а) натюрморт, портрет, анімалістика, краєвид;

+ станковий, монументально-декоративний, декоративно-прикладний, театрально-декораційний;

в) інтер'єр, екстер'єр, ікона.

?21

Техніка яка характерна для монументально-декоративного розпису:

+ розпис (фреска, панно), мозаїка, вітраж;

- акварель, гуаш, воскова;

- пастель, темпера, клеєва.

?22

Художники які належать до плеяди українських художників живописців:

+ І. Остафійчук, Я. Гніздовський, П. Ковтун;

- І.Труш, О. Новаківський, М. Бойчук;

- А. Матіс, П. Пікассо.

?23

Техніка виконання твору "Оранта" у церкві Софії Київської:

- вітраж;

+ мозаїка;

- фреска.

?24

Хто є автором картини" Місячна ніч на Дніпрі"?

- І.Левітан;

+ А.Куїнджі;

- К.Брюлов.

?25

Матеріал найбільш поширений у скульптурі:

- дошка, фарби, скло;

+ дерево, камінь, метал, формові маси з піску, цементу;

- папір, тканина.

?26

Художник який був не тільки прекрасним живописцем, алей геніальним скульптором:

- Тіціан;

- Рембрандт;

+ Мікеланджело Буанаротті.

?27

Книжковий знак це:

- колаж;

+ екслібрис;

- кліше.

?28

Кому з українських художників належить ілюстрація "Українська абетка":

+ Г.Нарбут;

- Т.Шевченко;

- І.Фаворський.

?29

Архітектура це:

+ художній образу будівлі, мистецтво будувати;

- будівельні споруди;

- будівництво функціональних споруд.

?30

Види архітектури;

- паркова, церковна, громадська;

+ об'ємна, ландшафтна, містобудівельна;

- силуетна, декоративна.

?31

Художньо-виражальні засоби архітектури:

- колір, ажурність, пластика;

+ тектоніка, пластичність, силует;

- ритм, симетрія, асиметрія.

?32

Архітектурний стиль, для якого ідеальним зразком було своєрідне переосмислення мистецтва Античності:

- бароко;

+ класицизм;

- готика.

?33

Що таке дизайн?

- мистецтво прикрашати;

+ мистецтво художнього конструювання:

- мистецтво удосконалення.

?34

Найвідоміші музеї світу:

+ Лувр, Третьяковська галерея, Ермітаж, Дрезденська галерея Метрополітен музея;

- Ермітаж. Дрезденська галерея Метрополітен музея, Київський музей мистецтв:

- Лувр, музей природи.

?35

Розрізняють такі види мистецтв :

+ просторові, пластичні, часові, просторово-часові;

- пластичні, часові;

- просторово-часові, пластичні.

?36

1.Мистецтво яких країн називають Античним мистецтвом?

+ Стародавньої Греції;

- мистецтво Сходу;

- мистецтво доколумбової Америки;

+ Стародавнього Риму.  

?37

Які техніки живопису ви знаєте?

+ гуашева;

- марина;

+ акварельна;

- вишивка;  

- ткацтво;

+ темперна;

+ пастельна;

- писанкарство;  

+ олійна;  

- фреска;

- анімалістика;

- вітраж;

- готика;

- мозаїка.

?38

Об’ємні зображення виготовлені  з глини, пластиліну та інших пластичних матеріалів ми відносимо до:

- живопису;

+ скульптури;

- графіки.

?39

1. Представником якого стилю  був Ілля Рєпін?

- асоціативного;

+ реалістичного;

- асоціативно абстрактного;

- декоративного.

 

?40

2.Назвіть жанри живопису:

+ натюрморт;

+ пейзаж;

- вітраж;

+ марина;

- фреска;

+ історичний;

- рельєф.

?41

Вкажіть представників епохи Відродження:

- Валентин Сєров, Василь Суриков, Анрі Матісс,Гюстав Моро, Поль Сін’як, Клод Моне, Уільям Тьорнер;

+ Донателло, Мазаччо, Сандро Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарротт:

- Іван Суриков,Анрі Матісс, Гюстав Моро,Поль Сін’як, Клод Моне, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарротті.

?42

Дайте визначення поняття «марина»:

- картина з зображенням природи;

+ картина із зображенням морських видів та човнів;

- картина з зображенням людей та тварин.

?43

Назвіть художників мариністів:

+ Уільям Тьорнер, Іван Айвазовський,Густав Курбе,Клод Моне,Андре Дерен,Поль Сін’як;

- Валентин СєровВасиль СуриковАнрі МатіссГюстав МороПоль;

- Поль Сін’як, Клод Моне, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарротті.

?44

На які види поділяється архітектура:

- обємна, міська, житлова;

- промислова, культова, ландшафтна;

+ містобудування, ландшафтна, круглих споруд.

?45

Ландшафтне мистецтво це:

- мистецтво прикрашання предметів побуту;

+ мистецтво оздоблення простору навколо будинку;

- мистецтво містобудування.

?46

Образотворче мистецтво  включає :

- поезію, прозу;

+ живопис, скульптуру, графіку,  художню фотографію;

- літературу, кіно, театр.

 

?47

Абстрактне мистецтво – це:

+ напрямок образотворчого мистецтва, основою якого є відмова від зображення реальних явищ  та предметного світу;

- напрямок образотворчого мистецтво в творах якого відображено реальний світ що оточує  людину;

- напрямок образотворчого мистецтва  створений народними майстрами і який віддзеркалює їх смаки та інтереси. 

?48

Художній образ – це:

- форма відображення митцем реальних об’єктів на площині, без відображення власних думок, почуттів, поглядів;

+ форма відображення  навколишнього світу, думок, почуттів митця  яка втілена в інтерпретованому вигляді у  авторському творі;

-  форма відображення дійсності на площині, в об’ємі в тому вигляді, в якому вони існують в природі.

?49

Основою для виконання графічних творів є слідуючі зображувальні засоби:

- об’єм, матеріальність;

- фактура, колір;

+ лінія, штрих, пляма.

?50

Перед нанесенням фарб на поверхню живописної роботи автор виконує :

+ підготовчий рисунок;

-  тонування паперу в один колір;

-  наклеювання окремих елементів композиції, виконаних з кольорового паперу.

?51

Фактура поверхні в образотворчому мистецтві – це:

- технічні можливості графічних та живописних матеріалів які накладаються на площину;

+ особливості внутрішньої будови матеріалу на якому виконується твір;

- характер поверхні  художнього твору, форм та методів її обробки.

?52

Вкажіть французьке слово, що означає протилежність, різку відмінність у чомусь – це:

- нюанс;

+ контраст;

- зблиск.

?53

Незавершений твір – це:

- панно;

- картина;

+ начерк, ескіз.

?54

Розмірність, чергування або порівняння елементів композиції в певній послідовності  називається:

+ ритмом;

- тоном;

- фактурністю.

?55

Головним правилом в композиції є коли:

- в ній можливо щось змінити, доповнити;

+  неможливо нічого ні додати чи відняти;

-  все розміщено рівномірними масами.

?56

Монохромний живопис –це:

- робота виконана в об’ємі з застосуванням матеріалів різного забарвлення;

+  робота виконана акварельними фарбами  за допомогою одного кольору;

- робота виконана графічними засобами.

?57

Техніка нанесення фарб прозорим шаром на поверхню роботи має назву:

- багатошаровий живопис;

+ лесування;

- пастозний живопис.

?58

8. До криючих фарб ми відносимо:

+ олійні;

- акварель;

+ гуаш.

?59

Науково-просвітницький заклад, де зберігаються видатні твори творчої діяльності людини, пам’ятки історії, матеріальної культури називається:

+ музей;

- офіс;

- архів.

?60

Ледь помітний перехід одного кольорового тону в інший має назву:

+ нюанс;

- контраст;

- зблиск.

?61

Найпростіший елемент орнаментального мотиву називається:

- витинанка;

+ рапорт;

- візерунок.

?62

Техніка вирізання зображення з одного матеріалу і накладання на тло іншого називається:

- монотипія;

- витинальна графіка;

+ аплікація.

?63

Рельєфне зображення, яке заглиблюється в площину називається:

+ контррельєф;

- барельєф;

- горельєф.

?64

До ахроматичних кольорів належать :

+ чорний, сірий, білий.

- червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, голубий, фіолетовий;

- коричневий, рожевий, бузковий.

?65

5. До хроматичних кольорів належать:

- чорний, сірий, білий;

+ червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, голубий ;

- фіолетовий, коричневий, рожевий.

?66

Декоративна композиція зі скла називається:

- гобелен;

+ вітраж;

- витинанка.

? 67           

Як називають художника, який в своїй творчості зображує тварин:

- дизайнер;

- монументаліст;

+ анімаліст.

?68

Техніка декоративно – ужиткового мистецтва в якій твори виконуються з квітів та інших природних матеріалів називається:

+ флористика;

- гончарство;

- лозоплетіння. 

?69

Що є характерним для уроку формування умінь і навичок?

- відтворення теоретичних відомостей;

+ самостійна робота і її перевірка;

- читання і аналіз зразка;

- читання і аналіз технологічних карт, креслень.

?70

Що лежить в основі класифікації уроків:

+ мета;

- засвоєння учнями матеріалу

+ підведення підсумків.

?71

Чим зумовлюється структура уроку?

+ метою і завданнями, які стоять перед вивченням;

- змістом вивченого матеріалу;

- вибором типу уроку;

- використанням унаочненням.

?72

Які є методи усного викладу матеріалу вчителем?

+ діалог;

+ розповідь;

+ аналіз тексту;

- пояснення;

- складання схеми;

+ лекція.

?73

Коли доцільно застосовувати методи бесіди?

+під час вивчення нового матеріалу;

+при повторенні і узагальненні знань;

-при виконанні самостійних завдань.

?74

Назвіть засоби навчання предметів художньо-естетичного циклу:

- дидактичний матеріал;

+ наочність;

+ технічні засобами навчання;

+ програмне навчання;

+ творчі вправи;

- спостереження учнів.

?75

Від чого залежить характер уроку, його педагогічна результативність:

- теми;

- мети;

+ обладнання.

?76

Який метод навчання використав учитель, коли спонукав учнів з різних джерел ознайомитися з фактичним матеріалом теми і за допомогою відповідних завдань підвів до можливого самостійного аналізу фактів та їх зв’язків?

- репродуктивний;

+ проблемний;

- частково пошуковий;

- дослідницький.

?77

Які основні методи ведення уроку художньо-естетичного циклу?

- уміння керувати класом, забезпечення уваги, контракт з аудиторією;

- виведення нового матеріалу, тренувальні вправи, контроль і оцінка знань;

+ організація творчої атмосфери для самовирішення.

?78

Як можна викликати інтерес до предметів?

- вказівками до виконання чергових завдань і показом способів їх виконання;

+ логікою побудови уроку;

- демонструванням прийомів роботи, готових виробів.

?79

Застосування яких типів уроків слід обмежити в середніх класах, а в старших майже зовсім виключити?

- урок засвоєння нових знань;

- урок засвоєння умінь і навичок;

- урок узагальнення і систематизація знань;

- урок контролю знань, умінь і навичок;

- комбінований урок;

+ урок-лекція.

?80

Планувати і здійснювати диференційований підхід до учнів учитель повинен з урахуванням:

- рівня знань і умінь учнів;

- різного типу мислення учнів;

+ вікових особливостей;

- напрямків пізнавальних інтересів;

- наявності дидактичного матеріалу.

 

 

3.3. Використання тестових завдань

під час проведення кваліфікаційного іспиту випускників

Наведемо декілька прикладів розроблених тестових завдань з розділів інформатики:

Основи інформатики

*У ТЕСТІ  УСІ ПИТАННЯ МАЮТЬ ОДИН ВІРНИЙ ВАРІАНТ ВІДПОВІДІ

1. До стандартних, або обов’язкових, пристроїв введення/виведення даних ПЕОМ слід віднести:

а) жорсткий диск, консоль;

б) монітор, клавіатуру;

в) процесор, оперативну пам’ять;

г) клавіатуру, мишу, жорсткий диск.

2. Пристрої введення/виведення даних у ПЕОМ бувають:

а) стандартними, або обов’язковими, і периферійними;

б) внутрішніми, зовнішніми і оптичними;

в) периферійними і вбудованими.

3. На продуктивність ПЕОМ в першу чергу впливають:

а) тип процесора і модель принтера;

б) характеристики процесора та оперативної пам’яті;

в) розмір системного блоку;

г) процесор і відеоадаптер.

4. Внутрішні пристрої комп’ютера монтуються і підключаються до:

а) материнської плати;

б) транзисторів;

в) мікросхем і контролерів.

5. Відеоадаптер – це:

а) одна з плат, які підключаються до порту СОМ4;

б) розмір діагоналі монітору;

в) пристрій, який керує виведенням зображення на дисплей;

г)    кабель, яким системний блок підключається до відеомагнітофону.

6. Комп’ютер складається з:

а) системного блоку, монітору, клавіатури;

б) монітора, клавіатури і процесора;

в) монітора, клавіатури, процесора і вінчестера;

г) мікропроцесора, вінчестера і Web-браузера.

7. Маніпулятор «миша» – це:

а) маленька біла тварина;

б) пристрій введення даних до ПЕОМ;

в) пристрій виведення даних до ПЕОМ.

8. Матричний принтер найчастіше підключають до:

а) порту LPT1;

б) порту COM1;

в) порту СОМ5;

г) порту Нью-Орлеан.

9. Pentium – це:

а) комп’ютер фірми Hewlet-Packard;

б) IBM-сумісний комп’ютер;

в) марка процесора фірми Intel;

г) фірма, що виготовляє материнські плати.

10. Оперативна пам’ять ПЕОМ призначена для:

а) зберігання програм і даних;

б) підвищення продуктивності процесора;

в) запам’ятання операцій;

г) оперативного втручання.

11. Операційна система – це:

а) сукупність програм, що керують ресурсами комп’ютера, завантаженням, виконанням і завершенням завдань;

б) засіб підключення оперативної пам’яті ПЕОМ;

в) набір хірургічних інструментів;

г) список команд для роботи з файлами і каталогами.

12. Оберіть правильні назви різновидів програмного забезпечення ПЕОМ:

а) Software і Hardware;

б) системне і прикладне;

в) родини Windows Commander і MS Word.

13. Системний диск – це:

а) диск С;

б) вінчестер;

в) диск, з якого можна завантажити будь-яку програму;

г) маузер;

д) диск, з якого можна завантажити операційну систему.

14. Роздільна здатність монітора – це:

а) розмір діагоналі екрана;

б) кількість крапок, які виводяться за вертикаллю і за горизонталлю на екран;

в) розмір діагоналі зображення на екрані монітора;

г) кількість кольорів, що відображаються на екрані водночас.

15. Логічний диск в ПЕОМ – це:

а) один з розділів вінчестера;

б) частина оперативної пам’яті, що використовується як диск;

в) гнучкий магнітний диск;

г) СD-ROM-привід.

16. Мінімальна одиниця виміру інформації:

а) біт;

б) байт;

в) кілобайт;

г) мікробайт.

19. Оберіть правильне визначення файла:

а) це пойменована частина зовнішнього носія інформації з даними;

б) це місце в пам’яті ПЕОМ усіх різновидів для зберігання програм;

в) це місце в пам’яті ПЕОМ усіх різновидів.

 

Текстовий процесор MS Word XP

*У ТЕСТІ  ДЕЯКІ ПИТАННЯ МАЮТЬ КІЛЬКА ВІРНИХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

1. За допомогою якого пункту меню можна здійснити доступ до додаткових інструментів програми MS Word XP?

а) Правка;

б) Сервис;

в) Вставка.

2. Які команди розміщуються в контекстному меню програми MS Word XP?

а) команди роботи з файлами;

б) команди роботи з текстом;

в) залежно від місця виклику меню.

3. Яка кнопка статусного рядка викликає діалог запису макросу?

а)   Зап ;

б) Зам ;

в) Вдл .

4. За допомогою якого пункту меню викликається діалогове вікно настроювання параметрів документа?

а) Сервис;

б) Вид;

в) Файл.

5. У якому режимі відображення сторінки виводяться окремо із зображенням полів документа?

а) Обычный;

б) Веб-документ;

в) Разметка страницы.

6. У якому режимі відображення можна переглянути колонтитули документа?

а) Обычный;

б) Веб-документ;

в) Разметка страницы.

7. Де розташовані кнопки просування документом?

а) на панелі команд;

б) у статусному рядку;

в) на вертикальній смузі прокручування.

8. Скільки елементів можуть одночасно зберігатися в буфері обміну?

а) один;

б) менше 5;

в) більше 5.

9. Із якого пункту меню викликаються команди роботи зі шрифтами і абзацами?

а) Сервис;

б) Файл;

в) Формат.

10. Який розмір таблиць встановлюються при створенні їх за замовчуванням?

а) три на три;

б) три на чотири;

в) п’ять на два.

11. За яких умов неможливо здійснити сортування таблиці?

а) комірки таблиці мають різний розмір;

б) розміри таблиці перевищують розміри аркуша;

в) було проведено об’єднання комірок.

12. Яким чином відбувається перерахунок результатів обчислення в таблиці, якщо в ній були змінені дані?

а) автоматично;

б) після клацання кнопкою миші у комірці з результатом;

в) після натиснення клавіші <F9>.

13. За допомогою якого програмного модуля додається фігурний текст?

а) WordArt;

б) WordTabl;

в) WordGraf.

14. Скільки типів списків визначається в програмі MS Word?

а) два;

б) три;

в) чотири.

15. Яким чином помічаються розділи, що містять підрозділи?

а) позначкою «+»;

б) позначкою «–»;

в) позначкою «&».

16. У якій частині тексту не відбувається перевірки орфографії?

а) у колонтитулах;

б) у схованому тексті;

в) у всіх частинах.

17. Чи завжди будуть надруковані анімаційні ефекти, що використовувались у процесі форматування тексту?

а) так, у тому вигляді, що на екрані;

б) під час друку на кольоровому принтері;

в) ніколи.

18. Чи потрібно повертати аркуші паперу під час друку документа з альбом­ною орієнтацією сторінок?

а) залежно від типу принтера;

б) обов’язково;

в) ні.

19. Як на кожній сторінці документа швидко надрукувати поточну дату?

а) на кожній сторінці ввести поточну дату;

б) створити простий макрос для введення поточної дати;

в) скористатися кнопкою вставки дати до верхнього колонтитулу.

20. Для розбиття документу на розділи необхідно:

а) виконати команд Вставка\Разрыв\Новый раздел;

б) створити новий документ на основі шаблону Normal.dot і накинути прапорця Разбить на разделы;

в)  на панелі інструментів Колонтитулы натиснути кнопку Разные разделы.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛОВНИК

 

Bit MaP image (BMP) - універсальний формат растрових графічних файлів, використовується в операційній системі Windows

Corel Draw files (CDR) - оригінальний формат векторних графічних файлів, що використовується в системі обробки векторної графіки Corel Draw

Encapsulated Post Script (EPS) - формат векторних графічних файлів, підтримується програмами для різних операційних систем і рекомендується для друку й створення ілюстрацій в настільних видавничих системах

Graphics Interchange Format (GIF) - формат растрових графічних файлів, підтримується додатками для різних операційних систем

Joint Photographic Expert Group (JPEG) - формат растрових графічних файлів, який реалізує ефективний алгоритм стиснення (метод JPEG) для фотографій та ілюстрацій після сканування

Microsoft Equation Editor - програма ведення математичних формул і рівнянь

Microsoft Graph - програма створення ділової графіки

Microsoft WordArt - програма введення текстових спец ефектів

MS Word - текстовий процессор, що випускається компанією Microsoft і входить до складу офісного пакету

Portable Network Graphic (PNG) - формат растрових графічних файлів аналогічний формату GIF, що рекомендується для розміщення графічних зображень на Web- сторінках в Інтернеті

Tagget Image File Format (TIFF) - формат растрових графічних файлів, підтримується всіма основними графічними процесорами і комп'ютерними платформами

Windows Meta File (WMF) - універсальний формат векторних графічних файлів для Windows-додатків, який використовується для збереження колекції графічних зображень Microsoft Clip Gallery

Автозаповнювання - гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу

Авторські засоби мультимедіа - це прикладне програмне забезпечення (додатки), яке має заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм

Анімація - це процес переміщення об'єктів на екрані

Гностичні уміння - уміння, пов'язані з вивченням і аналізом аудіовізуальних навчальних засобів, діяльності викладача і учнів на заняттях, проведених з використанням ТЗН з метою розробки шляхів підвищення їхньої ефективності

Графічний редактор - це специфічний програмний засіб, що дозволяє створювати й перетворювати графічні зображення

Графічний редактор Paint - це програма призначена для створення, редагування і перегляду графічних зображень

Діаграма - графічне відображення числових даних

Засоби навчання - матеріальні й ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності, що застосовуються у процесі

Імітаційна програма - програма, яка дає змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об'єкти вивчення

Інтегрована система - програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп'ютерну мережу)

Інтерліньяж - плавне регулювання густини рядків на сторінці (зміна відстані між рядками)

Інформатика - наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов'язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності.

Інформаційна діяльність - діяльність людини, яка пов'язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних.

Інформаційна система - взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, які використовуються для зберігання, обробки й подання даних, відомостей з метою вирішення користувачем намічених завдань

Інформаційна технологія - сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах

Інформаційне забезпечення - сукупність єдиної системи класифікації й кодування повідомлень, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних

Інформаціологія - це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту

Інформація - це зміст будь-якого повідомлення, дані про щось, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі і просторі

Інформологія - дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації й передаванням інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв'язку

Інформономія - наука про закони інформації

Кернінг - враховування ширини символів у попарних комбінаціях (підтягування символів)

Комп'ютерна програма - запис певної системи правил (алгоритму) розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів однією з мов програмування (системою позначень для опису алгоритмів)

Комп'ютерна технологія навчання - використання комп'ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей учнів

Комплексне вміння - це сукупність взаємопов'язаних елементарних дій або операцій, які потрібні для розв'язання певного завдання

Комп'ютерна мережа - сукупність комп'ютерів, з'єднаних за певними правилами лініями зв'язку для забезпечення спільного доступу до ресурсів і обміну певними відомостями, даними

Конструктивно-проектувальні вміння - вміння, пов'язані з добором змісту і композицією матеріалу, який повідомляється за допомогою технічних засобів навчання, а також з плануванням навчально-виховної роботи за предметом з комплексним використанням ТЗН

Копіювання формули - це процес поширення дії формули, введеної в одну комірку, на інші комірки

Математичне й програмне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів

Метод проектів - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити

Мультимедійна технологія - це технологія, яка дозволяє за допомогою комп'ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями

Навчальний проект - це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета

Операційна система - набір управляючих програм, які забезпечують роботу обчислювальної системи

Організаторські вміння - вміння, пов'язані з організацією передачі інформації за допомогою технічних засобів навчання, а також з організацією діяльності педагога і пізнавальної діяльності учнів на таких заняттях

Організаційне забезпечення - сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи

Педагогічне вміння роботи з технічними засобами навчання - це здатність педагога на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати за допомогою ТЗН освітньо-виховну мету навчання

Педагогічне тестування - це метод оцінювання знань, умінь, навчальних досягнень, компетентності учнів за допомогою тестів

Персональний комп'ютер - це електронний пристрій, призначений для автоматичної обробки даних, що поступають на його входи через спеціальні пристрої введення та для автоматичного виведення результатів обробки, що отримуються на виходах, через спеціальні пристрої виведення даних

Піксель - мінімальна ділянка зображення, якій незалежним способом можна задати будь-який колір

Портфоліо проекту - це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту, розроблений з метою його ефективної організації та навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі базового курсу

Правове забезпечення - сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання інформації.

Презентація - це набір слайдів, у яких текст поєднується з графічними об'єктами, рисунками, звуком, відео та мультиплікаційними ефектами

Програма - послідовність команд, за якою комп'ютер обробляє дані

Програмне забезпечення - це набір програм, складених для певного комп'ютера

Програмний засіб - програма на носії даних із програмною документацією, розроблених відповідно до нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням

Растрове графічне зображення - зображення, які формуються в процесі перетворення графічних даних з аналогової форми на цифрову

Редагування - процес внесення змін у текст

Резистивна матриця - це двошарова сітка з тонких провідників, розділена повітряним зазором і вмонтована в пластикову поверхню інтерактивної дошки

Робоча книга - сукупність аркушів, розміщених в одному файлі

Робоча, поточна комірка - комірка таблиці, в якій перебуває курсор

Робочий аркуш - електронна таблиця, яка розміщується в пам'яті ПК після його завантаження

Створення Портфоліо - це процес збирання, перегляду, поповнення змістової, методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних форм оцінювання діяльності учнів, прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету

Сучасна інформаційна технологія - це сукупність засобів, методів і прийомів збирання, зберігання, опрацювання, подання та передавання повідомлень, що розширює знання людей та розвиває їхні можливості щодо управління технічними та соціальними процесами.

Табличний курсор - робоча, поточна комірка, виокремлена рамкою

Табличний процесор Excel - це пакет прикладних програм, орієнований на опрацювання даних, поданих у табличній формі.

Текстовий процесор - програма, призначена комп'ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів

Тест - система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини; завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик (інтересів, емоційних реакцій тощо)

Тестування - спосіб одержання відомостей про певний об'єкт і його характеристики шляхом випробовувань

Технічне забезпечення - комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси

Технічні вміння - це вміння, які пов'язані зі специфікою застосовуваної у навчальному процесі техніки

Технічні засоби навчання (ТЗН) - це обладнання (специфічні носії навчальних матеріалів) й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності

Трекінг - регулювання густини символів у рядку

Узагальнене вміння - це сукупність взаємопов'язаних комплексних умінь, які дають змогу розв'язувати систему завдань

Форматування - встановлення параметрів відображення тексту в документі

Формула - записана послідовність дій з операндами

Шлях до книги - послідовність папок, яка вказує, де знаходиться книга

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.  Герасимов В.П. Использование научно-технических средств преподавания юридических дисциплин. - М., Изд-во Московского университета, 1976.

2.  Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1993.

3.  Активные методы обучения и программирование: проблемы, возможности, перспективы: Межвузовский сборник научных трудов. – К., 1993.

4.  Изготовление наглядных пособий с использованием компьютерной копировальной техники. Методика их использования. – К., 1999.

5.  Коджаспирова Г.М., Петорв К.В. Технические средства обучения и методика их использования: Учебн. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений.- М.: Изд. Центр «Академия», 2003. – 256с.

6. Кондратюк В.Д. Вивчення та використання звукових засобів навчання в навчально-виховному процесі: Інструкція та Методичні рекомендації щодо виконання лабораторної роботи № 2 з курсу „Мультимедійні засоби навчання” / В. Д. Кондратюк – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2008. – 68 с.

7. Кравченя Э.М. Технические средства обучения: учебн. пособие / Мн.: Высш.шк., 2005. – 304 с.

8. Кух А.М., Кух О.М. Технічне забезпечення сучасного освітнього сеоедовища: Навчально-методичний посібник. – Кам‘янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничний відділ, 2005. – 130 с. (е-посібник).

9. Мадзігон В.М. Педагогічні аспекти створення і використання електронних засобів навчання / В.М. Мадзігон, В.В. Лапінський, Ю.О. Дорошенко // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – К. : Педагогічна думка, 2003. – Вип. 4. – С. 70 – 81.

10. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988.

11. Ожогин В.Я. Технические средства в учебном процессе. Информационные свойства и эргонометрические  особенности применения. – К.: Вища школа, 1984.

12. Исаев В.Н., Высокович Е.В. Класс будущего. Инструменты формирования личности. // Компьютеры и программы, №7-8,  2001.

13. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих  закладах освіти. – К.: ВВП “Компас”, 1997.

14. Орлов П.И., Струков В.И., Горелов Ю.П. Методические аспекты дистанционного обучения: визуализация информации. Учебно-методическое пособие. – Х.: Изд-во Университета внутренних дел, 2000.