Впровадження у навчально-виховний процес елементів здоров᾿язберігаючих технологій в початковій школі

Впровадження у навчально-виховний процес елементів здоров᾿язберігаючих технологій в початковій школі

Поняття  «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та  зміцнення здоров’я учнів.

Здоров’язберігаючі технології – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання і праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації навчально-виховного процесу, враховуючи вікові, статеві, індивідуальні особливості учня, гігієнічні норми та умови навчання, відповідність навчального та фізичного навантажень до психічного та фізичного стану дитини.  

Я вважаю, що розпочинати впровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес необхідно з початкової школи, де престиж здоров’я на високому рівні. Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Тому моєю  науко-методичною проблемою , над якою я працюю, є «Впровадження у навчально-виховний процес елементів здоров᾿язберігаючих технологій в початковій школі »

Працюючи вчителем початкових класів, намагаюсь використовувати в навчально-виховному процесі такі здоров’язберігаючі форми роботи:

фізкультхвилинки, руханки; дихальну гімнастику; пальчикову гімнастику;

гімнастику для очей; тематичні виховні години, свята; зустрічі з медичними працівниками; уроки у природі. Також у класах проводяться бесіди про здоров’я з учнями, батьками. Проводяться шкільні спортивні свята.

 Реалізація фізичної складової здійснюється через:

 ♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи

 (оздоровчу рухливу діяльність);

 ♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання;

 ♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу;

 ♦ виконання дихальних вправ;

 ♦ виконання гімнастики для очей

 ♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

 ♦ навчання правильному та регулярному чищенню зубів;

 ♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці,  відпочинку;

 ♦ навчання культурі споживання їжі.

 Реалізація соціальної складової здійснюється через:

 ♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

 ♦ створення умов для самовираження учнів;

 ♦ стимулювання аргументації відповідей;

 ♦ заохочування ініціативи учнів;

 ♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

 ♦ зосередження уваги на якості мовлення;

 ♦ закінчення уроку повинно бути своєчасним;

 ♦ використання на уроці засобів:

 - диференційованого навчання

 - проблемного навчання

 - діалогового навчання

 - рефлексивного навчання

 - колективної розумової діяльності ;

 ♦ використання зв’язків з іншими предметами;

 ♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

 ♦ використання дидактичного матеріалу;

 ♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

 ♦ ініціація різноманітних видів діяльності;

 ♦ здійснення взаємоконтролю;

 ♦ навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях,

 їдальні, громадському транспорті;

 ♦ навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій!

 Подумай! Прийми рішення!»;

 ♦ навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

 Реалізація психічної складової здійснюється через:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ дотримання позитивного мислення;

 ♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

 ♦ навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;

 ♦ навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;

 ♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;

 ♦ навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;

 ♦ навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;

 Реалізація духовної складової здійснюється через:

 ♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи,

 до дорослих;

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

 ♦ вироблення навичок самообслуговування;

 ♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

 ♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі,

 мистецтві, літературі;

 ♦ навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати

 прояви зла в собі;

 ♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Отже поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Хочу зазначити, що поняття «здоров’язберігаюча» можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу – учнів та вчителів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язберігаючою.