Всесвітня історія, 9 клас. Тема уроку "Весна народів". Революції 1848-1849 років в Західній та Центральній Європі.

Всесвітня історія, 9 клас

Урок №11

«Весна народів». Революції 1848-1849 років у Західній і Центральній Європі.

Мета:

навчальна: дати учням поняття про політичний та соціально-економічний розвиток країни Європи в першій половині ХІХ ст.;

сформувати знання про революційні події 1848-1849 рр. в країнах Західної та Центральної Європи;

визначити причини, передумови та наслідки «Весни народів» для формування національно-визвольного руху в країнах Європи;

характеризувати визначних особистостей періоду революцій 1848-1849 рр.;

називати основні дати та терміни з теми;

розвивальна: вдосконалити уміння учнів працювати з історичними картами;

розвивати творчі здібності учнів за допомогою прийому «Скетчноутінг»;

покращувати уміння працювати в групі  та самостійно;

виховна: виховувати любов до історії;

виховувати в учнів самостійність, кмітливість, креативність;

сприяти бажанню учнів отримувати нові знання.

Очікувані результати: учні зможуть показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848–1849 рр.; характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів», визначати причини передумови та наслідки «Весни народів», формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду; називати основні дати і терміни.

Основні терміни і поняття: демократія, консерватизм, лібералізм, революція, республіка, монархія, парламент, конституція, «Весна народів».

Основні дати:

25 лютого 1848 р. – проголошення республіки у Франції;

січень–лютий 1848 р. – початок революції в Італії;

3 березня 1848 р. – початок революції в Німеччині;

13–15 березня 1848 р. – народне повстання у Відні;

14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;

березень 1848 – серпень 1849 р. — Угорська революція;

23–26 червня 1848 р. – повстання робітників у Парижі;

листопад 1848 р. – конституція другої республіки у Франції;

5 грудня 1848 р. – конституція Пруссії;

7 березня 1849 р. – розпуск парламенту в Австрії;

22 серпня 1849 р. – завершення італійської революції;

2 грудня 1851 р. – державний переворот Луї Бонапарта;

1852–1870 рр. – друга імперія у Франції.

Історичні постаті: Луї Філіп, Наполеон Бонапарт, Фрідріх ВільгельмIV,  Фердінанд  I, Франц Йосиф I, Шандор Петефі, Карл Альберт, Віктор Еммануїл II.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: настінна карта, підручник, папір, маркери, ножиці, клей, стікери, роздавальний матеріал для роботи в групах, ілюстрований матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

Доброго дня, мене звати Котович Анастасія Євгеніївна. На сьогоднішньому уроці – я ваш вчитель історії.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Я трохи хвилююся, думаю, що ви також. Сьогодні я  хочу поговорити з вами про дуже важливі питання, відповісти на які, здавалося б легко, але насправді – складно. Я дуже хочу щоб наш урок був вдалим, для цього нам потрібно підтримати один одного.

Заплющить очі. Побажайте в думках своїм однокласникам, собі й мені успіхів на сьогоднішній день. Отже, почнемо роботу.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Знайди спільне».

Перед вами на зображення, на вашу думку, що їх об’єднує? (варіанти відповідей учнів)

Так дійсно, ці зображення належать до одного періоду – ці революційні події в країнах Європи отримали назву «Весна народів» - це і  є тема нашого сьогоднішнього уроку.

У 1848-1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи спалахнули нові буржуазні революції. Вони охопили Францію, Німеччину, багатонаціональну Австрійську імперію та італійські держави. Ніколи ще Європа не бачила такого розмаху народних виступів, подібного піднесення національно-визвольної боротьби поневолених народів. Хоча у різних країнах гострота боротьби та перебіг подій були не однаковими, для сучасників було цілком очевидно, що революція набула загальноєвропейського масштабу.

Для подальшої роботи на уроці нам необхідно об’єднатися в групи, зробимо ми це за допомогою гри «Атоми – Молекули» (фізкультхвилинка).

Все в світі складається з атомів, але коли атом один – він маленькій та непримітній. Щоб життя було веселіше, а наша робота продуктивніша, атоми об’єднуються в молекули. В різних молекулах атомів буває різне число.

По моїй команді вам потрібно об’єднатися в молекули з тим числом атомів, що я зазначу. (Мета об’єднати учнів у групи для подальшої роботи).

Вправа «Крокодил» (Асоціації)

На дошці зазначені терміни необхідні для роботи на уроці. Учитель запрошує по одному представнику з команди, загадує термін, учням необхідно за допомогою малюнків пояснити загадане слово. Використовувати слова та розмовляти заборонено. Для пояснення слова 30 секунд.

Я маю надію, що ця вправа допомогла вам налаштуватися на подальшу роботу.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Сьогодні у вас незвичайний урок, тому і конспект у вас буде незвичайний. Кожна група на основі власних матеріалів створить конспект за допомогою технології «Скетчноутінг» (робота в групах).

Скетчноутінг - це спосіб фіксування інформації, який дозволяє не записувати 100% почутого або прочитаного тексту, а, навпаки, виділяти з отриманої інформації тільки саму суть і миттєво фіксувати на папері (короткий запис-малюнок).

Скетчі складаються з рукописного тексту, малюнків, схем та різних елементів, наприклад: стрілок, рамок, ліній або простих геометричних фігур. Вміння малювати не відіграє жодної ролі при створенні скетчів, маленькі діти постійно малюють, вони це роблять не вдумуючись, відразу малюють те, що уявили.

І група – «Революція 1848 року у Франції. Друга республіка. Друга імперія».

ІІ група – «Революція в Німеччині у 1848-1849 роках».

ІІІ група – «Особливості революції в Італії. Римська республіка».

IV група – « Революція в Австрійській імперії».

Групи оформлюють свої відповіді на папері для фліп-чарту за допомогою технології «скетчноутінг».

Осмислення знань і умінь. Робота в групах, пошук відповідей. За необхідністю вчитель консультує учасників групи.

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Презентація роботи груп та завантаження фотокопії конспектів на спільний інтерактивний плакат для подальшого користування.   https://padlet.com/kotovichae/se8sei8o3zts

V. Підсумковий етап.

Революції 1848-1849 років у Європі завершилися поразкою. Лютнева революція 1848 р. у Франції позбавила влади короля Луї-Філіппа, але не призвела до встановлення міцної республіки. У Німеччині, Австрії та Італії національні рухи не змогли досягти поставленої мети. Проте, незважаючи на це, революції не минули безслідно. Чимало революційних завоювань у тій чи іншій формі збереглися. Конституційний устрій у державах Європи став правилом, а не виключенням. У більшості європейських країн було остаточно ліквідовано давні феодальні повинності селян.

Вправа «Хто більше».

У кожної групи є чистий аркуш паперу, ваша задача спільними зусиллями написати якомога більше слів, термінів, імен або дат, що мають відношення до нашої сьогоднішньої теми. (Час на виконання 2 хвилини, презентація робіт).

Вправа «Плюс – Мінус – Цікаво».

Для підведення підсумків спробуємо за бажанням висловити свої враження від уроку.

В графу  «Плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, здалося цікавим та корисним.

В графу «Мінус» записуємо все, що не сподобалось, здалося важким, нудним або незрозумілим.

В графу «Цікаво» записуємо факти, про які дізналися на уроці, або чого б ще хотілося дізнатися.

(Учні на стікерах записують власні враження від уроку)

Я почну першою – в графу «Плюс» я хочу записати, що сьогодні я мала честь працювати з талановитими, креативними та цікавими дітьми. (Далі учні за бажанням висловлюють свої думки та прикріплюють стікери).

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника № 7 – 8, вивчити дати та визначення.

На аркуші формату А4 самостійно створити скетч з теми «Наслідки революцій 1848-1849 років для країн Європи».