19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Всеукраїнський конкурс" Парки легені міст і сіл"

Про матеріал
Розробка до всеукраїнського конкурсу "Парки легені міст і сіл" . Одним з найважніших завдань охорони природи є збереження біологічного різноманіття. І тому, головне наше завдання, не тільки збереження існуючих зелених насаджень, але й їх розширення.
Перегляд файлу

Департамент освіти і науки

Харківської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Борівської районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Кожетов Богдан

учень 8 класу

Борівської ЗОШ І-ІІ ст.№2 – філії

ООЗ «Борівська ЗОШ І-ІІІ ст.№1

Борівської районної ради

Харківської області

імені Героя  Радянського Союзу

В.С. Колісника»

Керівник:

вчитель інформатики

Задорожна Тетяна Вікторівна

 

Борова - 2018


Зміст

 

І.Вступ

ІІ. Природно-заповідні об’єкти Борівського району

  • Вищесолоненський загальнозоологічний заказник
  • Підлиманський гідрологічний заказник
  • Новоплатонівський ентомологічний заказник
  • Нижнє-Журавський ентомологічний заказник
  • Борівський ботанічний заказник

ІІІ. Центральний парк селища Борова

IV. Екологічне забруднення парку

V. Висновки

VI. Список використаної літератури


Вступ

 

Для кожного з нас краса природи пов'язана перш за все з пейзажами рідного краю — того куточка землі, де народився, де мамина колискова закарбовується назавжди у пам'яті, серці, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний світ рідного краю. Для одних це білокорі стрункі берізки чи тремтливі тендітні тополі, для інших — барвисто уквітчані килими вологих луків чи смарагдове полотно гірських полонин.

Парки, сади, ліси - це своєрідні легені, які очищають забруднене повітря, створюють сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля. Вдале поєднання різних рослин дозволяє значно зменшити шкідливі санітарні фактори технічного розвитку населених пунктів. Так, насадження дерев і кущів значно зменшують амплітуду температурних коливань, збільшують у спекотні дні вологість повітря, покращуючи таким чином теплообмін людини і її самопочуття.

Зелені насадження мають меліоративне, водоохоронне і вітрозахисне значення. Зменшуючи силу вітру, завдяки величезній фільтрувальній поверхні листяного покриву, дерева сприяють осіданню пилових частинок.  Повітря на озеленених вулицях в 4 рази чистіше, ніж на ділянках, які не мають зеленого покриву.

Одним з найважніших завдань охорони природи є збереження біологічного різноманіття. І тому, головне наше завдання, не тільки збереження існуючих зелених насаджень, але й їх розширення.


Природно-заповідні об’єкти Борівського району

У нашій місцевості залишається все менше ділянок в їх звичайному первозданному стані. Це змушує звертати пильну увагу на охорону природних територій, створення спеціальних заповідників і заказників. Основне завдання таких територій полягає в охороні унікальних ландшафтів, рідкісних і цінних видів рослин та тварин. Але вони мають не тільки наукову та практичну цінність.

Із глибини віків вони доносять до наших днів зразки, шматочки тієї природи, яка колись оточувала наших предків, дають безпосереднє уявлення про середовище їх мешкання. І в цьому культурно-історичному аспекті заповідні території такі ж цінні та цікаві, як і скіфські прикраси, козацька шабля чи давньоруський літопис.

В Борівському районі є 5 природно-заповідних об’єктів. Це ботанічний, два ентомологічні, гідрологічний і загальнозоологічний заказники, які займають площу 192,3 га [2].

Вищесолоненський загальнозоологічний заказник

Заказник місцевого значення розташований на землях господарств «Солоненське» та «Ізюмське» та на землях запасу Вищесолоненської й Ізюмської сільрад, площею 124 га. Це найбільше для Борівського району помешкання реліктового виду тварин – бабака[3].

Крім того, тут можна зустріти значну кількість видів тварин (понад 300, включаючи і безхребетних), серед яких немало занесено до Міжнародного Червоного списку та Червоної книги України. Серед комах значну долю складають запилювачі с/г рослин і, насамперед, люцерни та конюшини, а також хижі та паразитичні види.

Мета створення заказника: збереження природних умов помешкання бабака.

Ландшафт заказника являє собою височинну рівнину на палеогенових піщано-глинистих відкладеннях, порізану глибокими ярами і балками до крейдяних порід. Грунти – чорноземи звичайні середньогумусні та солонцюваті, на дні балок – лучні та лучно-болотні.

Рослини. Вищесолоненський заказник є осередком зростання багатьох степових, лучних та водно-болотних рослин. Серед них трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України.

Завданням заказника є збереження та відновлення чисельності видів тварин, що занесені до Міжнародних червоних списків, Червоної книги України, обласних списків рідкісних видів, особливо бабака.

Слід хоча б коротко розповісти про одну з унікальних тварин цього заказника. Перев’язка звичайна(перегузня, перевізник, тхір-перев’язка) має яскраве, контрастне забарвлення, що складається з чорних і чисто білих “клаптиків-смужечок”. Білі вуха і біла шерсть на маківці утворюють верхню перев’язочку у вигляді оригінального “кокошника”. А нижче, між вухами, чорна та біла смужка, така собі начільна пов’язка, як від головного болю. Одним слово, як з лазарету звірок. Шубка в нього х химерними візерунками, пістрявинками, смужечками, плямками, обвідками білого, чорного, рудого, жовтого й бурого кольорів з різними відтінками. Наш звірок наче у карнавальному наряді. Але в природі жартів не буває. Костюм перев’язки – це її маскувальний халат.

Перев’зка – звірок невеликий. Довжина тіла 27-35 см, хвоста 18-20 см. Хвіст дуже пухнастий. А живе вона в степах, де потрібно вміння непомітно підкрастися до жертви – миші, ховрашка, тушканчика, бабака. Уникає сусідства з людиною. Чисельність перев’язки в Україні дуже низька, близько 100 особин.

Підлиманський гідрологічний заказник

Заказник місцевого значення розташований на території Підлиманської сільради. Його площа –43,1 га. Заказник створений з метою збереження унікального природного об’єкту – низинного надглибокого торфосховища (понад 4 м), який не має аналогів у природно-заповідному фонді Харківської області. В 1937-1941 рр. тут видобували торф.

Болота є стабілізаторами клімату, регуляторами гідрологічного режиму, місцями поселення цінних видів тварин та зростання рідкісних рослин. У природній системі, складовими частинами якої є урочища борової тераси з борами та субборами, це болото відіграє роль ядра  водорегулюючого комплексу. Воно акумулює та зберігає великі об’єми поверхневих вод, а також захищає їх від випаровування своїм рослинним покровом.

Як природоохоронний об’єкт болото має цінність природного реліктового утворення з шаром торфу різного віку та складу, які при вивченні їх фахівцями дадуть змогу моделювати кліматичні та біологічні особливості розвитку місцевих ландшафтів.

Підлиманське болото – типове низинне гіпново-осоково-очеретяне болото, яке має багато рідкісних для області північних екземплярів рослин, що знаходяться на південній межі свого поширення, а тому потребують охорони. Для цього заказника характерні сальвіноя плаваюча – рідкісна водна папороть, занесена до Червоної книги України та значна кількість цінних лікарських, медоносних, кормових і декоративних рослин.

У заказнику відмічені різноманітні рослинні угруповання, деякі з них є рідкісними і занесені до Зеленої книги України.

Підлиманське болото – типовий водно-болотний фауністичний комплекс, рідкісний для степової зони, єдине болото такого типу для півдня Харківської області.

Переважаючі грунти: на лесовій терасі – чорноземи звичайні слабосолонцюваті, на боровій терасі – дернові слабо розвинені та дерново-підзолисті, на болоті – болотяні. На території заказника трапляються фрагменти заплавних лісів з домішками вільхи чорної та верби білої, іноді зростають окремі дерева тополі білої та тополі чорної.

Загальна кількість фауни – біля 200 видів. Крім птахів, які зазначені в Вишесолонянському заказнику, тут ще живуть: білий лелека, чорниш, лебідь-шипун, звичайна горлиця, прудка славка, ремез, іволга.

Новоплатонівський ентомологічний заказник

Площа заказника місцевого значення – 4,2 га. Ділянка розміщена в центрі земель господарства на південно-східній експозиції яружно-балочної системи, де збереглось багато видів квіткових і лікарських рослин. Деякі види цих рослин занесені до Червоної книги України: меліса, нагідки лікарські, кульбаба, хвощ польовий та інші.

Тут мешкають близько 40 видів комах, серед них джмелі, дикі одиночні бджоли андрени, евцери, деякі види галіктів, колетів. Збираючи нектар і пилок, вони запилюють рослини. Особливо важливу роль відіграють джмелі в запиленні конюшини. Поширені в заказнику їздці та інші паразитичні  та хижі комахи. Серед хижих дуже корисне сонечко.

Новоплатонівський заказник створений для збільшення чисельності корисних комах – запилювачів бобових та інших сільськогосподарських культур. Утворений рішенням облвиконкому від 20.02.1984 р.

Нижнє-Журавський ентомологічний заказник

Площа –3 га. Розташовується біля с.Нижня Журавка на ділянці південного степового схилу балки. Рослинний покрив представлений різнотрав’ям типчаково-ковилових степів. Тут мешкають близько 10 видів одиничних земляних бджіл (антофора, андрени, овцери, галікти), джмелі, квіткові мухи, оси та інші. Створений з метою збереження місця поселення цінних видів комах-запилювачів кормових та інших с/г культур, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторінгу навколишнього природного середовища. Утворений рішенням облвиконкому від 20.02.1984 р.

Борівський ботанічний заказник

Борівський заказник знаходиться на землях держлісфонду біля с.Гороховатка. Площа –18 га. Тут охороняються лікарські рослини (череда трироздільна, пижма звичайна, звіробій звичайний, золототисячник зонтичний, чистотіл звичайний, конвалія звичайна та інші). Територія заказника лежить у блюдцеподібних пониженнях заплави Оскола. У складі лісових насаджень переважають вільха чорна, осика, береза. У межах заказника знаходяться два болота загальною площею 1,3 га. Утворений рішенням облвиконкому від 2.06.1980 р.[2]

Центральний парк селища Борова

Одним із кроків збереження природного багатства нашої місцевості та одним із основних елементів благоустрою селища Борова є його зелені насадження: два парки (молодіжний та центральний) та сосновий ліс. Крім естетичного, вони мають ще й величезне санітарне значення, захищаючи нашу територію від диму, вихлопних газів, пилу тощо.

Зелений масив парку є резервуаром чистого повітря для нашого селища.

Центральний парк розташований у центральній частині селища Борова— в межах житлового масиву, що визначає його невеликі розміри. Парк має форму чотирикутника. Хоч парк невеликий, але затишний, тому традиційно є улюбленим місцем відпочинку та організації дозвілля Борівчан і гостей селища. Має естетичне, виховне, природоохоронне та оздоровче значення.

На території парку розташовані Братська могила загиблим воїнам другої Світової війни; пам’ятний знак, присвячений подіям аварії на Чорнобильській АЕС, Меморіал загиблих воїнів в Афганістані,  пам'ятник закоханим, а також дитяча музична школа.

http://borova-rda.kh.gov.ua/content/documents/393/39250/thumb-zoom-1000x666-fac8.jpg http://borova-rda.kh.gov.ua/content/documents/407/40660/Attaches/img_7597.jpg

У парку створено дитячий майданчик, встановлено дитячий ігровий лабіринт, встановлено мотузковий парк в центральній частині парку для розвитку спортивних навичок, покращення фізичного стану, залучення до здорового способу життя дітей та підлітків.

Паркові приділяє увагу місцева влада, попри свої невеликі розміри, він лишається улюбленим місцем відпочинку. Під час проведення акцій «За чисте довкілля» працівники прибирають у парку, вирубують поросль, випилюють сухі дерева, насаджують нові дерева, кущі троянд та зелені насадження.

За чисте довкілля!

У парку ростуть різні види хвойних та декоративних листяних порід — туя, ялина європейська, клен сріблястий, тополя канадська, а також місцеві породи дерев.

До складу насаджень парку входить різні види деревних і чагарникових порід, серед яких— акація біла, клен ясенеподібний, берест, тополя чорна. У помітно меншій кількості тут зростають клен гостролистий, клен польовий, каштан кінський, гледичія трьохколючкова, айлант високий, а в поодиноких екземплярах — сосна звичайна, ялина колюча, біота східна та деякі інші. З чагарників у парку зростають бирючина звичайна, самшит вічнозелений, роза гібридна, ялівець козацький та інші.

Трав’яне покриття парку дуже різноманітне – тимофіївка, медунки, гусяча цибулька, ряст. У квітні – травні на сонячних місцях можна зустріти блідо-лілові духмяні фіалки, кульбабу.

Санітарний стан насадження задовільний. У парку регулярно проводяться заходи з догляду за деревостаном, газонами, клумбами, що дозволяє підтримувати його у стані, який дає можливість використовувати його за призначенням.


Екологічне забруднення парку

Парки відіграють одну з найголовніших ролей у нормальному функціонуванні селища і у здоровому житті його мешканців, зокрема вони очищують повітря, сприяють здоров’ю населення, поліпшують мікроклімат, забезпечують відпочинок мешканців нашого селища Борова. Але низка екологічних проблем стають великою перешкодою на шляху до виконання парками своїх основних функцій. Тому актуальним, особливо на сьогоднішній день, є виявлення та подальше вирішення цих проблем.

Негативно впливає на природну рівновагу і функціонування парку:

  • постійне зростання за останні десятиріччя кількості та інтенсивності легкового та вантажного автотранспорту на території, провокує пригнічення розвитку і росту рослин;
  • пошкодження зелених насаджень шкідниками та рослинами паразитами (особливо мінуючою міллю і омелою білою), що також пригнічує розвиток рослин;
  • занедбання і заростання бур'янами значної територій парку, що веде до витіснення культурних рослин;
  • забруднення території парку побутовими і будівельними відходами, призводить до зменшення естетичної привабливості зелених зон [3].

http://borova.info/wp-content/uploads/2018/06/%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B82.jpg        http://borova.info/wp-content/uploads/2018/06/%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B84.jpg


Висновки

Зруйнувати щось дуже легко, надзвичайно важче створити будь-що, відновити. Але якщо ми не будемо дбати про відновлення нашої природи, про покрашення її стану, то через певний час ми, наші діти, внуки будуть жити в сірому забрудненому світі,  світі  де за рідкість квітуче дерево, щебет птахів, свіже насичене киснем повітря, що додає сил.

Збереження   навіть   невеличкої ділянки парку є кропітка, відповідальна робота, робота не на рік, а на роки.  Але й результат вартий того. Посаджені зараз дерева, кущі будуть милувати око  сотні років, шелестіти листям приваблюючи з кожним роком на свої простори все більше і більше птахів, кмітливих білок.

Навіть висадження одного дерева приносить величезне значення для навколишнього середовища.


Список використаної літератури

  1. Ісаїв Лесь. Борівщина в минулому та сьогодні (історико-географічний нарис). – Балаклія: Видавничий будинок «Балдрук», 2007. – 288 с.
  2. Борівщина в минулому та сьогодні (історико-географічний нарис) [Електронний    ресурс]:    Охорона    навколишнього    середовища    в

Борівському районі - Режим доступу: http://isaiv.vx0.ru/borіvschina_v_minulomu_ta_sogodnі_(іstoriko_geografіchniy_naris)/i__osoblivostі_prirodnogo_seredovischa/1_10__ohorona_navkolishnogo_seredovischa_v_borіvskomu_rayonі

  1. Перша інтернет-газета Борівщини [Електронний ресурс]: Смітники в центрі селища: крик душі Борівчанина - Режим доступу: http://borova.info/stati/smitniki-v-centri-selishha-krik-dushi-borivchanina.htm

 

 

docx
Пов’язані теми
Екологія, Інші матеріали
Додано
18 лютого
Переглядів
90
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку