Вступ (інтегрований з предметом «Історія України») (2 год.)

1.

 1

Середньовіччя як період розвитку людства.

Що вивчає історія середніх віків. Періодизація Середньовіччя. Джерела вивчення історії середньовіччя.

Україна в контексті європейського Середньовіччя.

   Короткі повідомлення:

   «Велике переселення народів на карті Європи»

   «Питання «прабатьківщини» слов’ян: що відомо»

   «Слов’яни на мапі Європи у ІV-VI ст.» «Що таке

літопис, хроніка»

   Пошукові завдання:

 З’ясування хронологічних меж та періодизації

Середньовіччя

   Самостійний пошук 2–3 джерел для характеристики

суспільних змін у добу Середньовіччя в Європі та в

Україні

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного і системного мислення:

   Складання порівняльної таблиці «Ознаки культурно-

історичних періодів Стародавнього світу і

Середньовіччя»

   Формулювання запитань до історичних джерел з історії

Середньовіччя

   Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з

історичних джерел, для пояснення особливостей

   Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою історією.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Називає цивілізації стародавніх часів та їхні

здобутки, описує спадщину мешканців України у

стародавню добу;

   - Користується історичною періодизацією для

характеристики історичного періоду Середніх

віків (Середньовіччя) як періоду між історією

Стародавнього світу та Новою історією;

    - Називає і пояснює хронологічні межі та

періодизацію Середньовіччя;

   - Наводить приклади змін та неперервності в

історії суспільства на прикладі Стародавнього

світу і Середньовіччя;

   - Називає основні події і явища Стародавнього

світу і Великого переселення народів;

   - Визначає на карті напрямки Великого

переселення народів і розселення слов’ян,

перебіг подій, явищ, процесів Великого

переселення народів та описує їх за картою;

    - Характеризує види джерел з історії Середньовіччя та їхні особливості, виявляє

смислові зв’язки між різними фрагментами

інформації та джерелами різних видів з історії

Середньовіччя;

  -  Називає основні події і явища Стародавнього

світу і Великого переселення народів.

2.

1

Велике переселення народів.

Велике переселення народів та його наслідки. Велике розселення слов’ян.

Розділ 1. СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ДЕРЖАВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (5 год.)

3.

1

Перші  середньовічні держави.

Утворення варварських королівств. Франкське королівство за Хлодвіга.

    Короткі повідомлення:

«Карл Великий», «Культура Візантії», «природно-

географічні умови Аравії»

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять «варварське королівство»,

«експансія», «іслам», «Коран», «халіфат»

   Створення кластерів, хмарин слів

   Самостійний добір джерел для характеристики

Франкської держави, Імперії франків, Арабського

халіфату, Візантійської імперії

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного та системного мислення:

   Розв’язання/складання хронологічних задач за темами

розділу

   Внесення відомостей із розділу укладання до

синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу

раннього Середньовіччя»

   Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з

історичних джерел, для пояснення причин розквіту та

розпаду Франкської імперії, Візантії, Арабського

халіфату

   Формулювання оцінювальних суджень про діяльність історичних осіб (у межах тем розділу), внесок

франкської, візантійської та арабо-мусульманської

культур у світову історію

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Історична довідка: «Наслідки Великого переселення

народів»/«Наслідки розпаду імперії Карла Великого

для сучасної Європи»

   Історичні портрети: Хлодвіг/Карл Великий/Мухаммад

   Презентація «Кодекс Юстиніана»/«Вплив культури

Візантії на духовний розвиток Русі-України»

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Чому Карла прозвали Великим?

   Чи був неминучим розпад імперії Карла Великого?

   Які чинники обумовили розквіт Візантії?

   У чому особливості державного устрою Арабського

халіфату?

   Чи є спільне в християнстві та ісламі? Якщо так, то що

саме?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Як виник іслам та ісламське літочислення

   Коран – священна книга мусульман

   Візантійська та арабо-мусульманська культури:

найвизначніші пам’ятки

   Салічна правда – правова пам’ятка франків

   Слов’яни – сусіди франкської імперії»

   Сучасні країни Аравійського півострова.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Називає час утворення Франкської та

Візантійської імперій, виникнення ісламу;

   - Пояснює культурно-історичні витоки різних

систем літочислення на прикладі християнства

та ісламу;

   - Розташовує у хронологічній послідовності

відомості з історії раннього Середньовіччя та

укладає синхроністичну таблицю, наводить

приклади спільного і відмінного в історичних

подіях, явищах і процесах у Візантії, Франкській

імперії, Арабському халіфаті;

   - Розрізняє економічні, політичні, культурно-

інтелектуальні чинники розвитку суспільства

раннього Середньовіччя і пояснює їхній

взаємовплив;

   - Характеризує організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, Арабському халіфаті;

   - Встановлює взаємозв’язки між подіями,

явищами і вчинками історичних діячів, наводить

приклади, висловлює обґрунтовані судження

щодо ролі особи в минулому та сучасності;

   - Показує на карті територію «варварських

королівств», імперії Карла Великого, напрямки

завойовницьких походів арабів;

   - Позначає на карті історичні події та об’єкти,

перебіг подій, явищ, процесів раннього

Середньовіччя;

   - Формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в природі доби раннього Середньовіччя;

    - Визначає наслідки Великого переселення

народів, розпаду імперії Карла Великого,

виникнення ісламу й завойовницьких походів

арабів;

   - Самостійно добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір;

   - Аргументує власні судження за допомогою

історичних фактів, наявних досліджень,

доступних історичних джерел та з урахуванням

гуманістичних цінностей.

4.

1

Розквіт і занепад імперії франків.

Франкська держава за правління Карла Великого. Каролінгське відродження. Загибель імперії Карла Великого. Утворення держав середньовічної Європи.

5.

1

Візантійська імперія.

Утворення Візантії. Візантійська імперія доби

Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

6.

1

Арабський світ.

Природно-географічні умови

Аравійського півострову.

Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Арабський халіфат. Арабо-мусульманська культура.

7.

1

Підсумкова робота з розділу ГР1.

Розділ 2. ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА (7 год.)

8.

1

Взаємодія людини і природи.

Зв’язок людини і природи в середні віки. Рух населення у середньовіччі.

   Короткі повідомлення учнів:

   «три стани середньовічного суспільства», «єретики

середньовічної Європи»

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація», «міграція», «християнська церква», «стан», «станове суспільство», «феод», «феодалізм», «васалітет», «Ганза», «гільдія», «лихварство», «майстер», «міська комуна», «підмайстер», «учень», «цех»

   Складання речень, ребусів, кросвордів із тем розділу

   Самостійний вибір/добір джерел для розв’язання

запропонованого завдання за заданими критеріями з

тем розділу

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного та системного мислення:

   Опрацювання карт/контурних карт за темами розділу

   Письмовий/усний опис способу життя представників

основних станів середньовічного суспільства на основі

історичних реконструкцій та речових джерел

   Аналіз візуальних джерел щодо взаємодії людини і

природи, християнської церкви (у межах теми за

запропонованим алгоритмом)

   Зіставлення даних карти з текстом підручника та

іншими джерелами для пояснення впливу клімату,

географічного розташування, доступу до природних

ресурсів на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій та впливу діяльності людини на природу в епоху Середніх віків

   Визначення на основі джерел причин, сутності і

наслідків колонізаційних та міграційних процесів

   Середньовіччя (складання схем, ментальної карти)

   Складання схеми/опису подій на основі карти

«Торговельний світ Середньовічної Європи»

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Підготовка презентації (п’єси, «живої» картини)

повсякденного життя у феодальному замку, міському

будинку (майстерня, крамниця), селянській господі

   Створення малюнку середньовічного міста / сільської

громади

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Чому роль християнської церкви у суспільстві постійно

зростала?

   Чи сприяв цеховий устрій розвитку економіки?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Як працював середньовічний цех

   Ієрархія християнської церкви та її роль у суспільстві

   Поширення Магдебурзького права в українських

землях

Після цього уроку учень/учениця:

   - Характеризує діяльність людини у природно-

географічному середовищі в Середньовіччі,

наводить приклади впливу людини на природу в минулому і сьогодні;

   - За історичними джерелами визначає

особливості суспільних відносин епохи

феодалізму;

   - Описує явища і процеси, пов’язані з рухом

середньовічного населення та колонізацією за

картою;

   - Показує на карті найбільші міста Європи,

основні торговельні шляхи Середньовіччя,

територію поширення християнства;

   - Визначає причини, описує перебіг, встановлює

сутність і наслідки колонізаційних та

міграційних процесів Середньовіччя;

   - Ставить обґрунтовані/ доречні запитання до

змісту здобутої інформації (у межах теми)

   - Визначає поєднання політичних, економічних,

соціальних, технологічних, культурних та інших

чинників, які впливали один на одного і творили

середньовічну епоху;

   - Використовує інформацію із суміжних галузей

знань для характеристики середньовічних і

сучасних соціокультурних явищ, процесів;

   - Визначає та пояснює, що для людини

Середньовіччя означала належність до

соціокультурної спільноти;

   - Пояснює, як належність до різних спільнот і

зовнішні чинники впливали на формування

поглядів та переконань середньовічної людини.

9.

1

Середньовічне європейське суспільство.

Феодальне середньовічне суспільство. Стани феодального суспільства.

10.

1

Християнська церква в ранньому середньовіччі.

Християнізація Європи. Яку роль відігравала християнська церква.

11.

1

Життя і традиції рицарів і селян. ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

Традиції рицарів і селян. Рицарський замок. Життя селян.

12.

1

Середньовічне місто.

Виникнення міст у Європі. Боротьба міст за самоврядування. Роль цехів у  розвитку ремесла.

13.

1

Торгівля. Мешканці середньовічного міста.

Розвиток торгівлі. Чому городяни перетворилися на людину нового типу.

14.

1

Підсумкова робота з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн. змісту».

15

1

Комплексна підсумкова робота за 3 ГР.

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В Х–ХV СТ. ДОБА ВІКІНГІВ. ХРЕСТОВІ ПОХОДИ (8 год.)

16.

1

Походи і завоювання вікінгів.

Скандинавія в добу середньовіччя. Кораблі вікінгів. Завоювання вікінгів.

   Короткі повідомлення учнів:

   походи вікінгів, хрестові походи (дитячий хрестовий

похід), духовно-рицарські ордени, Реконкіста в Іспанії,

середньовічна Венеція

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «вікінги», «Генеральні штати»,

«династична унія», «духовно-рицарські ордени»,

«парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста»,

«станово-представницька монархія», «феодальна

роздробленість», «хрестові походи»

   Добір інформації за визначеними критеріями із

встановленням виду, часу і місця появи джерела, його

призначення і авторства для виконання завдань

(відповіді на запитання, розв’язання проблеми тощо)

   З’ясування способів пошуку та нагромадження

інформації для характеристики змін у розвитку окремої

країни у зазначених хронологічних межах

Середньовіччя

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного та системного мислення

   Складання опитувальника/тесту для перевірки знань за

розділом (на розташування в хронологічній

послідовності відомостей про походи вікінгів,

формування середньовічних держав (від

роздробленості до станово-представницьких

монархій/республік), хрестові походи і держави

хрестоносців тощо)

   Укладання синхроністичної таблиці подій і явищ у

країнах середньовічної Європи (в означені століття, в

межах розділу)

   Укладання порівняльних таблиць явиш і процесів, що

відбувались Х–ХV ст.

   Складання таблиці/опису подій на основі карти

(«Хрестові походи», «Походи вікінгів» тощо)

   Усний/письмовий опис важливих подій і явищ життя

країн Європи в Х –ХV ст. на основі історичних

реконструкцій та історичних джерел (на прикладі

однієї держави на вибір)

   Аналіз історичного джерела для ідентифікації подій і

явищ соціально-політичного життя країн

Середньовіччя та їхнього взаємозв’язку

   Порівняння (усне/письмове за таблицею)

середньовічних монархій Західної Європи (на вибір

учителя)

   Визначення на основі джерел причин і наслідків

хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни,

«Війни троянд»

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Твір «Щоденник учасника походу вікінгів/хрестового

походу»

   Розгорнутий план «Найсуттєвіші зміни, що

відбувались у розвитку держав у Х–ХV ст.»

   Сценарій науково-популярного, короткометражного

фільму щодо важливої події доби Середньовіччя

Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   У чому значення принципу недоторканності особи для

становлення правової культури європейської

цивілізації?

   Яка цінність «Великої хартії вольностей» для

сучасних європейців, її значення для становлення

європейської правової культури?

   Чому перемогу в Столітній війні здобула Франція?

   Як пов’язане існування в багатьох демократичних

країнах суду присяжних із демократичним ладом?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Жанна д’Арк та її самопожертва

   Військо та кораблі вікінгів

   Англійський парламент у Середньовіччі та сьогоденні.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Демонструє знання перебігу подій, явищ,

процесів у часі в межах Х–ХV ст.;

   - Називає час походів вікінгів, нормандського

завоювання Англії, хрестових походів,

Реконкісти, Столітньої війни, утворення

Священної Римської імперії «Війни троянд»;

дати початку скликання англійського

парламенту та Генеральних штатів у Франції,

ухвалення «Великої хартії вольностей»;

   - Укладає синхронізовану хронологічну таблицю

«Європа в Х–ХV ст.»;

   - Встановлює взаємозв’язки між подіями,

явищами, процесами, вчинками історичних

діячів середньовічної епохи, наводить приклади;

   - Визначає передумови, розрізняє результати і

наслідки історичних подій, явищ, процесів

Середньовіччя;

   - Показує на карті та описує на основі карти

історичні події та об’єкти, перебіг подій, явищ,

процесів, зокрема: походи вікінгів, хрестові

походи, Реконкісту, Столітню війну, кордони

середньовічних держав, порівнює інформацію з

різних карт, визначає її повноту;

   - Перетворює інформацію з історичних та

географічних карт, іншого умовно-графічного

матеріалу в текстову форму і навпаки;

   - Встановлює вид, час і місце появи, призначення і авторство історичного джерела;

   - За самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання,

аргументує свій вибір;

   - На основі аналізу джерела ідентифікує події

та явища політичної, соціальної, економічної,

культурно- інтелектуальної історії, історії

повсякденності Середньовіччя;

   - Аргументує за допомогою історичних фактів

вплив на поведінку людини подій політичного,

економічного та духовного життя;

   - Аргументує важливість Хартії вольностей для

подальшого розвитку ідей щодо прав людини;

   - Наводить приклади способів впливу громадян

на політичні та суспільні процеси у добу Середніх віків й нині;

   - Оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного

зв’язку.

17.

1

Хрестові походи. Духовно-

рицарські ордени.

Причини Хрестових походів. Перший хрестовий похід. Четвертий хрестовий похід. Духовно-рицарські ордени. Взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів.

18.

1

Середньовічні держави: від

роздробленості до станово-

представницьких монархій.

Феодальна роздробленість. Станово-представницька монархія. Станово-представницькі органи в Європі.

19.

1

Франція в ХІ–ХV ст. Столітня війна. Об’єднання Франції.

Розвиток Франції у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Як Жанна д’Арк наблизила завершення війни і об’єднання країни.

20.

1

Англія в ХІ–ХV ст. «Велика хартія вольностей». «Війна троянд».

Вільгельм І Завойовник. Правління Генрі ІІ Плантагенета. Хартія вольностей і її значення. Війна червоної і білої троянд.

21.

1

Священна Римська імперія. Устрій. Закріплення роздробленості.

Утворення Священної Римської імперії Оттоном І Великим. Боротьба за політичне керівництво між світськими і духовними володарями. Правління Фрідріха ІІ. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії.

22.

1

Держави Середземномор’я в середні віки.

Італійські торговельні

республіки: Генуя, Венеція. Реконкіста. Династична унія

Ізабелла I і Фернандо II та

утворення Королівства Іспанії.

23.

1

Підсумкова робота з розділу ГР1 «Орієнтуться в істор. Часі»

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНЕ І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (6 год.)

24.

1

Велике князівство Литовське та Польське королівство в ХІ — ХV ст.

Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича.

Українські землі в складі Великого князівства

Литовського. Польське королівство за Казимира ІІІ. Українські землі в складі польського королівства.  Боротьба Великого князівства Литовського та Польського королівства з Тевтонським орденом.

   Короткі повідомлення:

   освіта і школа в Середньовіччі, технічні винаходи доби

Середніх віків, винахід книгодрукування, видатні

пам’ятки архітектури раннього Відродження,

інквізиція

    Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «вітраж», «готичний стиль»,

«гуманізм», «єретик», «інквізиція», «Раннє

Відродження», «романський стиль», «університет»

   Складання речень, ребусів, кросвордів, хмар слів із тем

розділу

   Самостійний вибір/добір джерел для характеристики

змін в архітектурі і мистецтві, опису і моделювання пам’яток періоду

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного та системного мислення:

   Укладання таблиць узагальнення щодо наукових і

технічних досягнень, архітектури та мистецтва

Середньовіччя

   Порівняння за допомогою таблиць і визначення

спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і

процесах (католицька і православна церква, громадські

простори Стародавнього світу і Середньовіччя,

скульптура античності і Середньовіччя)

   Укладання схем: основні чинники, що сприяли

Відродженню, основні риси мистецтва Середньовіччя,

ідеї Відродження, їхні прояви в житті суспільства

   Висловлення суджень щодо причин і наслідків змін у

розвитку духовного світу людини в період

Середньовіччя

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Повідомлення: Юрій Дрогобич – ректор Болонського

університету

   Твір «Життя середньовічного студента», «Диспут у

середньовічному університету»

   Віртуальна екскурсія пам’ятками архітектури

Середньовіччя

   Підготовка та представлення презентацій, планів та/або

описів віртуальних екскурсій «Пам’ятки мистецтва

Середньовіччя»

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Чому в середньовічному суспільстві з’являлися

єретики?

   Чому Йоганна Гутенберга називають батьком

книгодрукування?

   Чому Відродження почалось в Італії?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Пам’ятки Середньовіччя в музеях

   Болонський університет у Середньовіччі й нині

   Внесок Роджера Бекона та Йоганна Гутенберга у

світову науку та освіту.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Укладає таблиці узагальнення щодо наукових і

технічних досягнень, архітектури та мистецтва

Середньовіччя, наводить приклади спільного і

відмінного в історичних подіях, явищах і

процесах епохи;

   - Називає хронологічні межі Раннього;

   - Відродження, дату розколу християнської

церкви, час винайдення книгодрукування;

   - Виявляє і пояснює ознаки культурно-історичних явищ періоду Середньовіччя;

   - Пояснює залежність перебігу історичних

подій, явищ і процесів від панівних суспільних

ідей Раннього Відродження та гуманізму;

   - Наводить приклади змін та неперервності в

історії культури Середньовіччя, пояснює цю

взаємодію;

   - Показує/позначає на карті пам’ятки культури

Середньовіччя;

   - За самостійно визначеними критеріями добирає

інформацію для характеристики пам’яток

культури епохи V – ХV ст., аргументує свій

вибір;

   - Визначає риси і пояснює цілісність епохи;

   - Середньовіччя у політичній, економічній,

соціальній, культурно-інтелектуальній сферах;

   - Формулює та висловлює судження стосовно

суспільних ідей з урахуванням власного досвіду,

різних видів інформації;

   - Створює власний інтелектуальний продукт,

дотримуючись засад академічної доброчесності;

   - Характеризує об’єкти громадського простору;

   - Середньовіччя за певними критеріями;

   - Пояснює важливість заходів щодо збереження і

популяризації пам’яток історії, культури

Середньовіччя та туристичних об’єктів;

   - Визначає належність культурно-історичних

пам’яток до географічних, етнографічних та

історичних регіонів, країн, цивілізацій;

   - Використовує інформацію із суміжних галузей

знань для характеристики тогочасних культурних явищ і процесів;

   - Пояснює і наводить приклади єдності,

розмаїття і багатовимірності Середньовіччя та

його впливу на сучасність;

   - Формулює і аргументовано висловлює власну

думку, відстоює у дискусії власні погляди та

переконання (із тем розділу).

25.

1

Угорське та Чеське королівства в ХІ — ХV ст.

Заснування Угорської держави Іштваном І. Угорське королівство за Стефана І. Гуситські війни в Чехії.

26.

1

Землі Північно-Східної Русі в ХІ — ХV ст.

Новгородська боярська республіка. Монгольське панування. Устрій та територіальні загарбання Великого князівства Московського в ХІV – на початку ХVІ ст.

27.

1

Османська імперія. Правління Мехмеда ІІ. Утворення Османської імперії. Завовання османських султанів територій в Європі й Азії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії

28.

1

Підсумкова робота з розділу ГР 2 «Працює з інфор. істор. та суспільн. змісту».

Розділ 5. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ХІ–ХV СТ. (4 год.)

29.

1

Вплив церкви на середньовічне суспільство.

Церковний розкол 1054 р. Боротьба церкви з єритиками. Вплив діячів католицької церкви на середньовічне і сучасне суспільство.

   Короткі повідомлення:

   Підпорядкування Московського князівства

Монгольській імперії (Золотій Орді), Грюнвальдська

битва, культура Османської імперії

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «гуситські війні», «боярська

республіка», «турки-османи»

   Складання речень-прикладів на історичному матеріалі

Створення хмар слів, кластерів до наведених понять

   Добір інформації з кількох джерел (із встановленням

особливостей і достовірності історичних джерел) для

виконання завдання (відповіді на запитання,

розв’язання проблеми тощо)

   Практичні завдання з розвитку критичного та

системного мислення

   Розв’язання/складання хронологічних задач/завдань з

обчислення часу (в межах розділу);

   Складання хронологічних і синхроністичних таблиць з

історії країн регіону

   Формулювання запитань до історичних джерел з тем

розділу

   Аналіз, синтез і застосування інформації з різних

джерел для пояснення сутності, причин і наслідків

подій і явищ; порівняння явищ і процесів, що

відбувались в різних країнах Центральної та Східної

Європи у ХІ–ХV ст.

   Формулювання суджень про діяльність історичних осіб

(у межах розділу)

   Складання порівняльних, причиново-наслідкових схем,

таблиць, інфографіки з характеристики зовнішньої та

внутрішньої політики правителів держав Центральної

та Східної Європи у ХІ–ХV ст.

   Самостійний вибір/добір джерел для відповідей на

запропоновані запитання та виконання завдань із тем

розділу

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Медійна реконструкція історичних подій:

«Грюнвальдська битва», «Завоювання Новгорода

Москвою», «Штурм Константинополя турками»

Історичні портрети (на вибір): Ольгерд Гедимінович,

Казимир ІІІ, Стефан І, Ян Гус, Ян Жижка, Мехмед ІІ);

   Уявне інтерв’ю із сучасником гуситських війн/Грюнвальдської битви, штурму/оборони

Константинополя

   Сценарій короткометражного фільму: «Кревська унія і

Україна», «Падіння Константинополя» (на вибір)

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Як географічне положення Польщі впливало на її

розвиток?

   Як напис «Любіть один одного, бажайте всім правди»

на пам’ятнику Яну Гусу в м. Прага (Чехія) розкриває

філософію життя цього діяча?

   Які наслідки для різних країн Європи мали

завоювання турків-османів?

   Кого нині прозивають «яничарами»?

   У чому взаємовплив культур і цивілізацій в період

Середньовіччя?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Велике князівство Литовське і Україна: взаємозв’язки і

взаємовпливи

   За що і як боролись гусити

   Софійські собори: коли, чому, хто їх зводили

   Зв’язки Русі-України та Волинсько-Галицької держави

із європейськими країнами.

Після цього уроку учень/учениця:

   - Демонструє знання перебігу подій, явищ,

процесів у часі в країнах Центральної та Східної

Європи в ХІ–ХV ст.;

   - Називає час гуситських війн, монгольської

навали на Східну Європу, утворення

Польського, Угорського, Чеського королівств,

Османської імперії, Золотої Орди,

Новгородської боярської республіки, Великого

князівства Московського, дату Грюнвальдської

битви, падіння Константинополя;

   - Укладає синхронізовану хронологічну таблицю

«Країни Центральної та Східної Європи у ХІ–

ХV ст.»;

   - Показує/позначає на карті історичні події та

об’єкти, перебіг подій, явищ, процесів у країнах

Центральної та Східної Європи у ХІ–ХV ст.,

території Польщі, Угорщини, Чехії, Великого

князівства Московського, Новгородської

боярської республіки, Золотої Орди, напрямки

походів монголів;

   - Пояснює і наводить приклади єдності,

розмаїття, багатовимірності та взаємовпливів

минулого країн Центральної та Східної Європи

в ХІ–ХV ст. та їхній вплив на сучасність;

   - Висловлює обґрунтовані судження щодо ролі

історичних постатей (у межах розділу);

   - Пояснює причини, результати і наслідки

історичних подій, явищ, процесів,

використовуючи відповідні поняття і терміни (в

межах розділу);

   - Аргументує власні судження за допомогою

історичних фактів, доступних історичних

джерел та з урахуванням гуманістичних

цінностей із тем розділу;

   - Виявляє інтереси різних спільнот/ груп

суспільства країн Центральної та Східної

Європи і визначає шляхи їх узгодження для

розв’язання проблем відповідних спільнот/ груп.

30.

1

Угорське та Чеське королівства в ХІ — ХV ст.

Заснування Угорської держави Іштваном І. Угорське королівство за Стефана І. Гуситські війни в Чехії.

31.

1

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

Започаткування наукових досліджень. Винаходи середньовіччя. Винайдення книгодрукування. Й. Гуттенберг.

32.

1

Османська імперія. Правління Мехмеда ІІ. Утворення Османської імперії. Завовання османських султанів територій в Європі й Азії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії

33

1

Раннє Відродження. Гуманізм.

Причини виникнення раннього відродження і гуманізму. Основні ідеї раннього Відродження і гуманізму. Гуманістичні твори Данте, Бокаччо і Петрарки.

Розділ 6. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СХОДУ (2 год.)

34.

1

Середньовічні Китай. Індія та Японія.

Держава і суспільство в

середньовічному Китаї.

Досягнення китайської

культури. Делійський султанат. Досягнення індійської культури. Суспільство та культура середньовічної Японії.

   Короткі повідомлення:

   Досягнення культури Китаю, Індії, Японії

   Пошукові завдання:

   З’ясування значення, застосування та ілюстрування

прикладами понять: «Піднебесна імперія», «каста»,

«індуїзм» «султанат»

   Створення хмар слів, кластерів до зазначених понять,

складання речень-прикладів на історичному матеріалі    

   Добір інформації з кількох джерел (із встановленням їх

особливостей і достовірності) для виконання завдання,

наприклад, відповіді на запитання щодо значення

культурних досягнень середньовічних Японії, Китаю та

Індії для формування європейського культурного

простору

   Практичні завдання з розвитку критичного та

системного мислення:

   Розв’язання/складання хронологічних задач/завдань з

 обчислення часу (в межах розділу);

   Складання хронологічних і синхроністичних таблиць з

історії країн регіону

   Формулювання запитань до історичних джерел із тем

розділу

   Формулювання аргументів щодо особливостей

розвитку країн Середньовічного Сходу на основі

аналізу джерел

   Самостійний вибір/добір джерел для відповідей на

запропоновані запитання та виконання завдань із тем

розділу

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Розробка і презентація уявних екскурсій до

середньовічних пам’яток культури Китаю, Японії та

Індії

  Складання кросвордів, текстів, ребусів на матеріалі

розділу

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Як географічне положення кожної з країн регіону

впливало на її розвиток?

   Які особливості китайського/індійського/японського

середньовічного суспільства вплинули на сучасний

розвиток цих країн?

   Які знання про середньовічний Китай допоможуть осягнути його сьогодення?

   Хто такі самураї і який їхній вплив на японське

суспільство?

   Проєкти (індивідуальні/групові):

   Підготовка й представлення презентації (вікторини,

квесту) про культурні досягнення середньовічного

Сходу, які вплинули на формування європейського

культурного простору

   Особливості державного устрою Китаю

   Китайська армія: особливості озброєння і тактики

   Особливості японського художнього мистецтва.  

Після цього уроку учень/учениця:

   - Визначає віддаленість і тривалість подій,

явищ, процесів у різних країнах (у межах

розділу);

   - Визначає причини змін у житті суспільства

країн Середньовічного Сходу (з допомогою

вчителя);

   - Наводить приклади змін та неперервності в історії суспільств Середньовічного Сходу;

   - Визначає належність культурно-історичних

пам’яток, господарських об’єктів до

географічних, етнографічних та історичних

регіонів, країн, цивілізацій Середньовічного

Сходу;

   - Характеризує діяльність людини у природно-

географічному середовищі країн

Середньовічного Сходу в різні історичні

періоди, наводить приклади впливу людини на

природу в минулому і сьогоденні, чинники, що

впливають на заняття людей, спосіб ведення

господарства, соціальний устрій, визначає

тенденції економічного розвитку;

   - За самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір (у межах розділу);

   - Формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання з тем розділу.

35.

1

Підсумкова робота з розділу ГР3 «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію»

36.

1

Комплексна підсумкова робота за 3 ГР.

   Короткі повідомлення:

   Особливості середньовічних міст (регіон – на вибір

учня/учениці), «Визначні події/постаті/пам’ятки

середньовічної історії Русі-України, Європи, світу»

   Практичні завдання та завдання з розвитку

критичного та системного мислення:

   Опрацювання карт/контурних карт із тем розділу

Складання порівняльних, причино-наслідкових схем,

таблиць, інфографіки з тем розділу

   Аналіз, синтез і застосування інформації, отриманої з

історичних джерел для пояснення цивілізаційних

здобутків середньовічного українського, європейського, східного суспільств, формулювання суджень про діяльність історичних осіб (у межах тем розділу)

   Творчі завдання (індивідуально, в парах/групах):

   Історичне есе: значення середньовічних держав на

території України для подальшого розвитку українського суспільства/культури (на вибір учня/учениці)

   Презентації/уявні екскурсії: Київ і київська земля ХІІ–

ХІІІ ст., Чернігівське і Переяславське князівства ХІІ–

ХІІІ ст., Волинське і Галицьке князівства ХІІ-ХІІІ ст.,

   Волинсько-Галицьке князівство – «Держава

Романовичів» ХІІІ–ХІV ст.

   Підготовка та представлення презентацій, описів

здобутків населення України у ІХ–ХV ст.

   Обговорення та дискусії (орієнтовні теми):

   Що можемо називати спадщиною Середньовіччя в

історії Європи та світу?

   Що у спадщині Русі-України можна вважати внеском в

загальноєвропейську культурну спадщину?

   Що би ви назвали «уроками» Середньовіччя?

   Як проявились візантійська, руська та

західноєвропейська (католицька) культурні традиції в

пам’ятках культури Середньовіччя?

   У чому виявляються особливості українського

Середньовіччя порівняно з історією Західної Європи?

Після цього уроку учень/учениця:

   - Визначає характерні ознаки Середньовіччя;

   - Називає і пояснює хронологічні межі

середньовічного періоду в історії світу й

України та його особливості;

   - Розкриває період Середньовіччя в Україні як

княжу добу, періоди якої збігаються з

відповідними періодами європейської історії;

   - Визначає риси і пояснює цілісність історичних

періодів Середньовіччя у політичній, економічній, соціальній, культурно- інтелектуальній сферах;

   - Визначає на підставі укладеної протягом

навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» місце Русі-України в загальноєвропейських політичних,

господарських і культурних процесах;

   - Показує на карті основні історичні об’єкти V –

ХV ст.;

   - Характеризує діяльність людей у природно-

географічному середовищі в різні періоди

Середньовіччя, наводить приклади впливу

людини на природу в минулому і сьогоденні;

   - Встановлює взаємозв’язки між подіями, явищами у різних країнах середньовічної Європи;

   - Пояснює взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного й культурного життя русько-українського, візантійського та європейських суспільств;

   - Пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності середньовічного минулого Європи, Русі-України та їхнього впливу на сучасність;

   - Характеризує цивілізаційні здобутки русько-

українського суспільства у ІХ–ХV ст.;

   - Наводить приклади, висловлює обґрунтовані

судження щодо ролі особи в історії Середньовіччя та сучасності.

Наскрізне вміння

Вид діяльності

1.Читання та розуміння

Читання тексту підручника або слухання інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями

2. Уміння висловлювати власну думку усно і письмово

Короткі повідомлення учнів,обговорення та дискусії 

3. Критичне та системне мислення

Пошукові завдання, практичні завдання

4. Здатність логічно обґрунтовувати позицію

Складання речень, ребусів, кросвордів  із застосування понять  ,читання легенди карти

5. Творчість

Творчі завдання  (індивідуально, в парах/групах) :уявна екскурсія, малюнок

6. Ініціативність

Пошукові завдання, робота в групах

7.Вміння конструктивно керувати емоціями

Обговорення та дискусії  (орієнтовні теми) 

8. Вміння оцінювати ризики та приймати рішення

Визначати позитивні і негативні чинники історичних подій

9. Вміння розв’язувати проблеми

 Вирішувати проблемні питання

10. Здатність співпрацювати з іншими людьми

Створення проектів  у групах

Ключова компетентність

Уміння та ставлення

Вільне володіння державною мовою

Уміння:

читати і розуміти перекладені та адаптовані державною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні та актуальні для суспільства теми

шукати інформацію та використовувати різні види джерел, формулювати та наводити обґрунтовані аргументи

володіти термінологією в межах громадянської та історичної освітньої галузі

створювати висловлення різних стилів в усній і письмовій формі на історичні та актуальні для суспільства теми

вести аргументовану дискусію

розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції

Ставлення:

повага до української мови як державної, зацікавленість у її розвитку, розуміння цінності кожної мови

критичне сприйняття інформації історичного та суспільно-політичного характеру

розуміння та використання мови в позитивний та соціально відповідальний спосіб

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

Уміння:

створювати висловлення в усній і письмовій формі стосовно історії і сучасності національної (етнічної, мовної) спільноти в Україні

створювати інформаційні продукти щодо історії, культури і розвитку суспільства регіону та/або країни, з якою пов’язане походження родини

вести дискусію щодо основ розвитку держави та суспільства, засад демократії, прав і свобод людини

володіти основною термінологією рідної мови в межах громадянської та історичної галузі

Ставлення:

повага до рідної мови, розуміння її цінності

Здатність спілкуватися іноземними мовами

Уміння:

читати і розуміти науково-популярні публікації, публіцистичні та художні твори іноземними мовами

здійснювати пошук потрібної інформації іноземними мовами

висловлюватися в усній і письмовій формі іноземною мовою стосовно актуальних тем історії та суспільства

спілкуватися з носіями інших мов для обміну історичною, правовою та іншою актуальною для суспільства інформацією

Ставлення:

інтерес до історії та сучасності інших країн

розуміння важливості вивчення іноземних мов для розширення кола спілкування та отримання інформації про світ

цінування культурної різноманітності, інтерес до різних мов і міжкультурного спілкування

Математична компетентність

Уміння:

правильно оперувати цифровими даними, математичними поняттями для глибокого пізнання, пояснення минулого та сучасних суспільних подій

перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо) та використовувати її в поясненнях

встановлювати зв’язки між фрагментами даних і джерелами різних видів

використовувати математичні методи та дані, розуміти способи маніпулювання ними

Ставлення:

прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин та можливих способів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем

розуміння важливості математичного опрацювання даних для створення науково обґрунтованих висновків

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

Уміння:

оцінювати та пояснювати взаємодію людини та довкілля в різні історичні періоди

розкривати зміст, значення, вплив технологій, технічних винаходів та наукових досягнень на перебіг історичних подій, явищ і процесів

Ставлення:

сталий інтерес до наукових досягнень і здобутків природничих наук

визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь і раціональне використання їх у повсякденному житті

Інноваційність

Уміння:

генерувати нові ідеї, оцінювати їх переваги і ризики

наводити історичні приклади впливу інновацій на суспільне життя

Ставлення:

готовність ініціювати, критично оцінювати та впроваджувати нові знання, способи діяльності, норми, що забезпечують сталий розвиток громади та суспільства

Екологічна компетентність

Уміння:

визначати ризики та наслідки впливу людини на довкілля, передбачати можливості екологічних загроз

моделювати свою поведінку на основі розуміння наявних екологічних загроз

критично оцінювати роль людини та держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН

Ставлення:

готовність реагувати на ризики екологічних загроз

усвідомлення важливості захисту природи, сприяння сталому розвитку суспільства

Інформаційно-комунікаційна компетентність

Уміння:

використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її добору, перевірки, впорядкування і поширення

критично оцінювати, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією у процесі аналізу електронних медіа

дотримуватися авторського права та етичних норм у роботі з інформацією та під час онлайн-спілкування

створювати вербальні та візуальні (графіки, діаграми, фільми) повідомлення, мультимедійні презентації соціального та історичного змісту, поширювати їх

Ставлення:

критичне ставлення до інформації з різних джерел

відповідальне використання засобів масової інформації

Навчання впродовж життя

Уміння:

визначати власні навчальні цілі

аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації

знаходити та опрацьовувати джерела суспільно важливої інформації із застосуванням доцільних для цього методів

розуміти роль освіти, навчання для людини та суспільства сьогодні та в історичній ретроспективі

аналізувати та узагальнювати здобуту інформацію

Ставлення:

відкритість до постійного самонавчання та взаємонавчання, бажання ділитися здобутими знаннями з іншими особами

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

Уміння:

моделювати свою поведінку як активного і відповідального члена громадянського суспільства, який знає основи права, добре обізнаний із змістом прав людини та вміє їх захищати у правовий спосіб

формувати та обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань

утримуватися від можливостей зловживати своїми правами

виявляти відповідальність, уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі в обговоренні суспільних проблем і різних соціальних груп

брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, зважаючи на інтереси їх представників

конструктивно співпрацювати з іншими особами, ініціювати або брати участь у реалізації проектів, громадських заходів

критично оцінювати ідейні платформи та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та розуміти їх роль у розвитку демократичного суспільства

Ставлення:

усвідомлення себе відповідальним громадянином України, розуміння своїх прав і обов’язків як громадянина України та готовність їх виконувати; самоповага та повага до прав та гідності інших осіб

громадянська поведінка, що ґрунтується на почутті власної гідності та внутрішньої свободи, розвинутій правосвідомості та обстоюванні демократичних цінностей

плекання нетерпимості до корупції в усіх її проявах, розуміння неприпустимості толерування нерівності та недоброчесності

готовність відмовитися від нечесних практик під час розвʼязання проблем

визнання цінності іншої особи та повага до її приватності

толерантність і готовність до взаємовигідного розв’язання соціально-політичних суперечностей

Соціальні компетентності

Уміння:

ідентифікувати себе як члена різних спільнот, громадянина України

формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання, конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства

знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів

працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю з іншими особами з відмінними ідеями та цінностями, використовуючи власний досвід та досвід інших осіб, зокрема взятий з історії

Ставлення:

усвідомлення цінності людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки

повага до законів і традицій, досвіду інших народів, релігій та культур

толерантне ставлення до життєвої позиції іншої особи, громадської думки, особливостей соціальної поведінки, способу життя та форм самовираження інших осіб

керування власними емоціями, готовність до пошуку компромісів

волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив, спрямованих на розв’язання актуальних суспільних проблем

Культурна компетентність

Уміння:

образно мислити та уявляти

характеризувати основні тенденції розвитку культури в минулому та сучасності

використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті

співставляти різні культури, їх цінності, традиції тощо

виявляти вплив належності до різних спільнот і зовнішніх чинників на формування поглядів та переконань особи

визначати та пояснювати значення належності до соціокультурної спільноти

Ставлення:

повага до людини, протидія і запобігання проявам дискримінації та нерівного ставлення

цінування соціального та культурного різноманіття, пояснення його переваг і викликів у сучасному суспільстві

свідоме збереження та розвиток власної культури, повага до культур інших народів

відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки культурної спадщини

відкритість до міжкультурного діалогу

Підприємливість та фінансова грамотність

Уміння:

використовувати досвід пізнання історії для обрання дієвих життєвих стратегій

брати до уваги зміни в історії та суспільстві, оцінювати їх ризики та переваги для власного життя і життя спільноти

виявляти інтереси різних спільнот/груп і шукати способи їх узгодження для розв’язання проблем

планувати, організовувати, реалізувати індивідуальні чи командні проекти, оцінювати їх ефективність, представляти результати

характеризувати економічну політику і розвиток торгівлі, визначати їх вплив на суспільне життя

пояснювати спосіб організації національних економік та вплив економічних і фінансових процесів на функціонування суспільства

Ставлення:

готовність використовувати досвід історії для самопізнання та досягнення цілей сталого розвитку суспільства

зважене прийняття рішень на основі досвіду минулого та сучасного соціального життя

здатність брати на себе відповідальність за результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей

усвідомлення економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими стикається суспільство

здатність приймати фінансові рішення з урахуванням можливих ризиків

Критерії навчальних досягнень учнів

1

Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

2

Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

3

Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту

4

Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт

5

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій

6

Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації

7

Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань

8

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти

9

Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти

10

Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії

11

Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії

12

Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її