Історія 5 клас
Тема: Історичні джерела та їх різновиди
охарактеризувати роль та значення речових історичних джерел у вивченні
історії; подати початкові відомості про науки, які досліджують речові історичні джерела; розвивати навички роботи з джерелами інформації; з’ясовувати роль речових джерел у вивченні історії, на елементарному рівні здобувати інформацію, що містять історичні джерела; виховувати шанобливе ставлення до історичних пам’яток.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручники, зошити
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Аналіз контрольної роботи
Бесіда за запитаннями
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Щоб історію писати, треба так багато знати
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав.
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись дивний посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло? Історичне …(джерело)
V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
План уроку
1. Види історичних джерел 2. Свідчення очевидців. 3. Минуле і мова
4. Фольклор
1. Види історичних джерел
Розповідь з елементами пояснення
Важливою частиною історичного дослідження є збір та упорядкування інформації про минуле. Здобути достовірні відомості непросто, адже минуле – це дійсність, якої вже не існує. Залишилися тільки її «сліди». Сліди
минулого – це не тільки наші спогади. В артефактах, тобто у знаряддях і продуктах людської діяльності, теж «закодовано» інформацію.
Робота з підручником с.77 Артефакт
Прийом словничок
Історичні джерела — це все те, що допомагає вивчати історію.
Історичні джерела — це письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки, які відображають історичні події та явища і дають можливість досліджувати життя людей в минулому.
Робота з підручником с.77,78
Види історичних джерел
Усні (Словесні) |
Письмові
|
Речові |
Зображувальні (візуальні) |
сказане, розказане людиною.передаються «з уст в уста». пам’ятки мови усної творчості (казки, легенди, міфи |
документи, створені від імені держави, державної установи, приватної особи. писемні пам’ятки (літописи, документи, листи, щоденники |
виготовлене коли-небудь людськими руками, а також змінене людьми довкілля. Пам’ятки архітектури, знаряддя праці різних епох, предмети і речі домашнього вжитку.
|
зображення, створені людьми різним способом: малюнки, карти, фото, кіно |
Розповідь Найяскравішими «слідами» минулого є наші спогади. Люди будують своє життя, повторно переживаючи в уяві минулі події, розмови, враження. Вони роблять висновки та планують майбутнє, обдумуючи події, учасниками яких були, свідчення тих, кому довіряють: родичів, друзів, учителів, журналістів, політиків.
«Мозковий штурм»
Якою мірою можна довіряти пам’яті свідків. Чи спроможна людська пам’ять
достовірно відображати минуле?
Причина виявлених розбіжностей у тому, що люди не фіксують події та
явища. Вони їх переживають, тобто відчувають та обдумують те,
що відбувається, надіючись на певний результат. Як наслідок, у
кожного виникає своє бачення події, власна думка про неї. Тож
пам’ятаємо ми не події та явища, а створені нами їхні образи, своє
уявлення про те, що бачили, чули, пережили.
Свідчення очевидців - це обмежені можливості інформувати про минуле, люди не фіксують події та явища, а відчуття пережитого.
Робота з підручником с.77 – Міфи
Робота з підручником с.78 Усна історія
3. Минуле і мова
Розповідь
Більше труднощів виникає тоді, коли чуєш або читаєш про минуле іншого народу. Річ у тім, що ті самі події, явища не тільки кожна людина, а й кожний народ бачить дещо по-різному. Наприклад, англійське
«state», французьке «etat», польське «panstvo», російське
«государство» перекладаються українською словом «держава».
Робота з підручником с.78 (Розуміння «Держава»)
Розповідь
Щоб зрозуміти зміст їхніх свідчень, дослідникам доводиться вивчати мови, а
також специфіку культури цих народів у досліджувану епоху. Трактування
народу як нації присутнє в Конституції України. Українським
народом тут визнано «громадян України всіх національностей»
Прийом «Словничок» Нація с.78
Прийом «Словничок»Теза Робота з підручником с.78
Прийом «Я вмію!
Вибудуй за допомогою поставлених Тобою запитань тези виступу на
тему: «Історичні джерела». Прочитай свої тези вголос.
Фольклор
Розповідь з елементами пояснення
Різновидом словесних джерел є прислів’я, казки, легенди, пісні та
інші пам’ятки усної народної творчості або фольклору. Фольклор (з англ.
– народна мудрість) – це різної давності знання окремих народів про
світ та суспільні відносини, які передавалися з покоління в покоління словами, мімікою, рухами та жестами, з музичним супроводом або без нього. Постійно використовуючи та вдосконалюючи фольклор, народ зберігав свою
самобутність, усталені, вироблені поколіннями традиції.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Встанови послідовність виникнення українських історизмів:
А віче Б козак В нація Г боярин
Встанови відповідність між терміном та його визначенням:
А усне джерело 1 пам’ятка матеріальної культури певної епохи
Б писемне джерело 2 образотворча пам’ятка матеріальної культури
В речове джерело 3 твір, що передається «з уст в уста» або
записаний дослідником з чиїхось слів
Г зображальне джерело 4 документ, створений від імені держави,
приватної фірми, якоїсь організації або особи
V. Підсумок урок
Прийом «Теза»
Д/з 9 параграф
Л.-ра: Роман Пастушенко ВСТУП ДО ІСТОРІЇ Підручник для 5 класу
Тернопіль Астон 2018; вірш «Історичне джерело»