Вступ до історії 5 клас "Історичні джерела та їх різновиди"

Історія 5 клас

Тема: Історичні джерела та їх різновиди

охарактеризувати роль та значення речових історичних джерел у вивченні

історії; подати початкові відомості про науки, які досліджують речові історичні джерела;  розвивати  навички  роботи  з джерелами  інформації;  з’ясовувати  роль  речових джерел  у вивченні  історії,  на  елементарному  рівні  здобувати  інформацію,  що  містять  історичні  джерела;  виховувати  шанобливе  ставлення  до  історичних  пам’яток.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручники, зошити

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

ІІ. Аналіз контрольної роботи

Бесіда за запитаннями

1. Як називались державні утворення українців з ІХ по ХХ ст..
2. Що позначають на картах?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Щоб історію писати, треба так багато знати

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав.

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись дивний посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне …(джерело)

 

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 План уроку

1. Види історичних джерел 2. Свідчення очевидців. 3. Минуле і мова

 4. Фольклор

1. Види історичних джерел

Розповідь з елементами пояснення

Важливою частиною історичного дослідження є збір та упорядкування інформації про минуле. Здобути достовірні відомості непросто, адже минуле – це дійсність, якої вже не існує. Залишилися тільки її «сліди». Сліди

минулого – це не тільки наші спогади. В артефактах, тобто у знаряддях і продуктах людської діяльності, теж «закодовано» інформацію.             

 

Робота з підручником с.77 Артефакт

Прийом словничок

Історичні  джерела  —  це  все те, що допомагає вивчати історію.

Історичні  джерела  —  це  письмові  документи,  предмети,  будівлі та  інші  пам’ятки,  які  відображають  історичні  події  та  явища  і  дають можливість досліджувати життя людей  в минулому.

Робота з підручником с.77,78

Види історичних джерел

Усні (Словесні)	Письмові	Речові	Зображувальні (візуальні)
сказане, розказане людиною.передаються «з уст в уста». пам’ятки мови  усної творчості (казки, легенди, міфи	документи, створені від імені держави, державної установи, приватної особи. писемні пам’ятки (літописи, документи, листи, щоденники	виготовлене коли-небудь людськими руками, а також змінене людьми довкілля. Пам’ятки архітектури, знаряддя праці різних епох, предмети і речі домашнього вжитку.	зображення, створені людьми різним способом: малюнки, карти, фото, кіно

 

3. Свідчення очевидців

Розповідь Найяскравішими «слідами» минулого є наші спогади. Люди будують своє життя, повторно переживаючи в уяві минулі події, розмови, враження. Вони роблять висновки та планують майбутнє, обдумуючи події, учасниками яких були, свідчення тих, кому довіряють: родичів, друзів, учителів, журналістів, політиків.

«Мозковий штурм»

Якою мірою можна довіряти пам’яті свідків. Чи спроможна людська пам’ять

достовірно відображати минуле?

Причина виявлених розбіжностей у тому, що люди не фіксують події та

явища. Вони їх переживають, тобто відчувають та обдумують те,

що відбувається, надіючись на певний результат. Як наслідок, у

кожного виникає своє бачення події, власна думка про неї. Тож

пам’ятаємо ми не події та явища, а створені нами їхні образи, своє

уявлення про те, що бачили, чули, пережили.

Свідчення очевидців - це обмежені можливості інформувати про минуле, люди не фіксують події та явища, а відчуття пережитого.

 

Робота з підручником с.77 – Міфи

 

Робота з підручником с.78  Усна історія

 

3. Минуле і мова

 

Розповідь

Більше труднощів виникає тоді, коли чуєш або читаєш про минуле іншого народу. Річ у тім, що ті самі події, явища не тільки кожна людина, а й кожний народ бачить дещо по-різному. Наприклад, англійське

«state», французьке «etat», польське «panstvo», російське 

«государство» перекладаються українською словом «держава».

 

Робота з підручником с.78  (Розуміння «Держава»)

 

Розповідь

Щоб зрозуміти зміст їхніх свідчень, дослідникам доводиться вивчати мови, а

також специфіку культури цих народів у досліджувану епоху. Трактування

народу як нації присутнє в Конституції України. Українським

народом тут визнано «громадян України всіх національностей»

 

Прийом «Словничок»   Нація с.78 

 

Прийом «Словничок»Теза      Робота з підручником с.78 

Прийом «Я вмію!

Вибудуй за допомогою поставлених Тобою запитань тези виступу на

тему: «Історичні джерела». Прочитай свої тези вголос.

Фольклор

Розповідь з елементами пояснення

Різновидом словесних джерел є прислів’я, казки, легенди, пісні та

інші пам’ятки усної народної творчості або фольклору. Фольклор (з англ.

– народна мудрість) – це різної давності знання окремих народів про

світ та суспільні відносини, які передавалися з покоління в покоління словами, мімікою, рухами та жестами, з музичним супроводом або без нього. Постійно використовуючи та вдосконалюючи фольклор, народ зберігав свою

самобутність, усталені, вироблені поколіннями традиції.

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Встанови послідовність виникнення українських історизмів:

А віче Б козак В нація Г боярин

 

 Встанови відповідність між терміном та його визначенням:

А усне джерело 1 пам’ятка матеріальної культури певної епохи

Б писемне джерело 2 образотворча пам’ятка матеріальної культури

В речове джерело 3 твір, що передається «з уст в уста» або

записаний дослідником з чиїхось слів

Г зображальне джерело 4 документ, створений від імені держави,

приватної фірми, якоїсь організації або особи

 

V. Підсумок урок

 Прийом «Теза»

• По одній тезі з уроку (що запам`ятали)

Д/з 9 параграф

 

Л.-ра: Роман Пастушенко  ВСТУП ДО ІСТОРІЇ Підручник для 5 класу

Тернопіль Астон 2018; вірш «Історичне джерело»