Вступ. У розробці пропонується чотири уроки з природознавства до Вступу.

Про матеріал

У розробці запропоновано чотири уроки до теми Вступ.

Урок 1 "Науки, що вивчають природу"

Урок 2 "Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів"

Урок 3 "Методи вивчення природи"

Урок 4 "Обладнання для вивчення природи"

Перегляд файлу

                                               ВСТУП       

                         Урок 1.    Науки, що вивчають природу.

Мета уроку: дати учням поняття про природничі науки (біологія, географія, фізика, хімія, екологія); показати їх тісний взаємозв’язок  та внесок у дослідження та вивчення природи.

Методи: розповідь вчителя, бесіда, показ слайдів з різними об’єктами, які досліджують ці науки.

Тип уроку: урок засвоєння знань.

 

                                                Хід уроку

І  Інформаційний блок.

     Природничі науки – галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтва – це гуманітарні науки. Також не належать до природничих наук точні науки: математика та інформатика хоча методи та результати цих областей досліджень широко використовуються природознавством.

    До природничих наук зараховують:

  • Астрономію – науку про Всесвіт
  • Фізику – науку про склад і структуру матерії, а також про основні явища в  неживій природі
  • Хімію - науку про перетворення і будову речовин
  • Біологію – науку про живу природу
  • Географію , геологію. Геофізику – науки про землю
  • Медицину – науку про людське тіло та його хвороби
  • Екологію – науку про взаємозв’язок організмів та середовища.

Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін.

    Основою природничих наук слід вважати   природознавство – науку про природні явища.

    Людство еволюціонувало від простіших станів до більш складних і удосконалених то й наука пройшла такий самий шлях еволюції.

Залежно від методів, що лежать в основі досліджень, природничі науки можна поділити на:

  • описові, що досліджують фактичні дані і зв’язки між ними;
  • точні, що будують математичні моделі для вираження встановлених фактів і зв’язків: тобто закономірностей;
  • прикладні, які використовують систематику і моделі описових і точних природничих наук для освоєння і перетворення природи;

ІІ   Методичний блок.

1 Актуалізація опорних знань.

   Діти, що вам відомо про природу з курсу природознавства?

Природа це не тільки рослини і тварини – це все те, що нас оточує.

А які науки вивчають природу?  (біологія, хімія, географія…)

Розповідь вчителя про природничі науки.

  Викреслювання опорної схеми про природничі науки

 

Хімія                                     Фізика                               Біологія

                                    ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

Географія                             Медицина                         Екологія

 

Коротка інформація про те, що вивчає кожна наука.

               (запис у зошиті)

 

2  Засвоювання знань.

Що нас пов’язує зі словом ПРИРОДА?

  • Земля
  • Ліс, степ
  • Небо, зорі, Сонце, Місяць
  • Річки, озера
  • Корисні копалини
  • Рослини
  • Тварини
  • Повітря, блискавка
  • Хмари, дощ

           (показ слайдів про природу та природні явища)

Все, що є у Всесвіті називають МАТЕРІЄЮ.

Матерія – це рослини, тварини, планети, Сонце, зорі, це й різні речовини з яких складаються фізичні тіла: вода, залізо, повітря.

? То чи пов’язані між собою ці науки

? Чому їх об’єднують однією назвою «Природничі»

? Відгадай загадки, яка наука вивчає ці об’єкти.

 

      Загадки

  1. Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться – кожен скривиться.            (Сонце)
  2. Мене просять і чекають, а як покажусь – тікають.     (Дощ)
  3. Червоне коромисло, через річку повисло.         ( Веселка)
  4. Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта. (Цибуля)
  5. В небесної доріжки

Крижані горішки

На землю упали

Шкоди нам завдали.                             (Град)

  1. Сімсот соколят на одній подушці сплять.    (Соняшник)
  2. Сам чорен, та не ворон, є роги та не бик, шість ніг без копит. (Рогач)
  3. Я веселий звірок, плиг з ялинки на дубок.  (Білка)
  4. Куди повзе за собою хату везе.      (Черепаха)
  5. Спробуй друже відгадати,

Що за сирій у небесах

Чи клубки пухкої вати

Чи то пір’я з крупних птах,

Чи біжить овець отара?

Ні, пливуть це білі …                                (Хмари)

  1. На ноге стоит одной,

Крутит, вертит головой

Нам показывая страны

Реки, горы, океаны.                                 (Глобус)

 

 

 

 

ІІІ  Підсумок уроку. Домашнє завдання. (Принести на урок  будь-яку книжку про природу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Урок  2.  Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів 

Мета уроку: ознайомити учнів з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедії, словники, довідники величин, атласи географічні та атласи – визначники рослин і тварин, науково-популярною літературою, та іншими джерелами, інтернет-ресурсами, та вмінням їх використовувати для підготовки до уроків.

Методи: бесіда, розповідь вчителя, робота з різноманітними джерелами (практичний).

Тип уроку: Практичний.

 

                                           Хід заняття.

  І  Інформаційний блок.

Енциклопедія – (від грецького – вчення по всьому кругу знань), наукове,  або науково-популярне довідкове видання, що містить найбільш  змістовну інформацію по всіх, або окремим галузям  знань або практичної діяльності.

Існують різні види енциклопедій: історичні, географічні, медичні, дитячі, сільськогосподарські та інші.

Словники – упорядкований в алфавітному порядку чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.

Таке довідкове видання містить впорядкований перелік мовних одиниць з короткими їх характеристиками, або характеристиками позначених ними понять.

Атлас – альбом зображень різних об’єктів, що пропонується з метою навчання або практичного використання (карти, малюнки, креслення,..)

Приклади атласів: анатомічний атлас, атлас зоряного неба, географічний атлас та інші.

Таксономічна категорія – поняття,  що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп, живих організмів, що відрізняються один від одного ступенем спорідненості.

Систематика рослин – один із розділів систематики, що вивчає різноманітність рослин.

Хрестоматія – навчальний посібник, що являє собою збірник творів письменників та вчених або уривки з них.

Інтернет – всесвітня система взаємосполучених комп’ютерних мереж, що базується на комплекті інтернет –протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет  складається з мільйонів локальних і глобальних, ділових та інших мереж пов’язаних між собою. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг.

ІІ Методичний блок.

Епіграф до заняття : «Язика не має, а розуму навчає».

  1. Активація навчання.

Загадки: Не дерево, а з листочками,

               не сорочка, а зшита,

               не чоловік, а розказує.    

                                                     Бачити – не бачить,

                                                     Чути – не чує,

                                                      Мовчки говорить,

                                                      Добре мудрує.     ( Книга)

  1. Стисло подається інформація про різні довідкові видання.
  2. Ознайомлення учнів з правилами користування різними довідковими виданнями.  Виконання практичного завдання.
  3. Зробити висновок про значення інформації з будь-яких джерел для кращого пізнання світу.

 

 

 

 

 

 

 

            Урок 3.  Методи вивчення природи.

Мета уроку: ознайомити учнів з різними природничо-науковими методами під час вивчення природи;

Вчити вмінню наводити приклади основних методів вивчення природи та їх застосування: спостереження, експеримент, вимірювання.

Методи: інформаційний, бесіда, розповідь вчителя, показ різних приладів та простих дослідів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                          Хід уроку

І Інформаційний блок.

  • Метод («шлях через») – систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети.

Поняття також алгоритму діяльності чи технологічного процесу.

Сьогодні під методом розуміють особливий прийом або систему прийомів в будь-якій науково-практичній діяльності.

Розрізняють такі групи методів:

  1. Методи, засновані на дослідженні, знаннях та інтуїції спеціалістів: метод «мозкового штурму», метод «сценаріїв», морфологічний метод.
  2. Методи формалізованого представлення систем: аналітичні, статистичні, теоретико-множинні, логічні, графічні, моделювання та інші.
  3. Комплексні методи.

Основні методи досліджень:

Аналітичний

Діалектичний

Метод гіпотез.

 

                                  Способи вивчення природи

Неозброєним оком                                   За допомогою приладів                Прилади :        Оптичні ( лупа, світловий та електронний мікроскопи)                                       Вимірювальні (годинник, ваги, термометр, лінійка)

Порівняльно-описовий метод.

      Це найдавніший метод вивчення природи. Порівнюються природні явища в одній місцевості або в кількох відмінних місцевостях у різні роки, а також процеси життєдіяльності особин одного виду, або різних видів.

     У процесі аналізу об’єкти систематизуються. Наприклад, у різних країнах одні й ті ж самі рослини мають свої назви. Щоб уникнути плутанини в назвах рослин і тварин, які відрізняються в тих або інших країнах, використовують спільну для науки мову: латинську.

Експериментальний метод.

    Експеримент – це дослідження фізичних або хімічних явищ в умовах, що перебувають під контролем вчених. Експериментально досліджують склад речовин, при вивченні хімії. За допомогою експериментів досліджують вплив тих чи інших факторів на живі організми.

   Учені змінюють умови існування живих організмів і аналізують їх наслідки.

   Експеримент може проводитись у лабораторіях – це лабораторний експеримент, та у природі – природний.    

Моніторинг – це система постійних спостережень за окремими об’єктами, сукупністю об’єктів, сукупністю живих організмів або процесами неживої природи.

    Моніторинг може бути локальним, регіональним, національним, міжнародним, глобальним. Результати моніторингу використовують не тільки вчені, але й адміністративно-державні структури – від місцевого до урядового рівня.

Моніторингові дослідження можуть проводити й школярі, самостійно або під керівництвом вчителя. 

Моделювання – спрощена імітація процесів, які неможливо спостерігати чи відтворити експериментально. Моделювання використовують для прогнозування результатів експерименту або господарської діяльності людини. Моделювання здійснюють використовуючи різні комп’ютерні технології.

Статистичний або математичний метод.

  Будь-які кількісні або якісні зміни фіксуються за допомогою цифр.

 ІІ  Методичний блок.

  1. Актуалізація опірних знань учнів.
  • Навіщо потрібно вивчати природу?
  • Які джерела інформації можна використати для цього?
  • А чи достатньо тільки теоретичних знань про природу?

Тому на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з основними методами вивчення природи.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя про різні методи та їх застосування.

                               Викреслюємо опорну схему

     Моніторинг                    Експериментальний               Порівняльний

 

                              Методи вивчення природи

   Моделювання                Описовий                                   Статистичний

 

  1.  Характеристика кожного методу.
  2.  Закріплення вивченого.
  • Які методи ви використовували вивчаючи природу?
  • Групи учнів отримують малюнки з різними природними об’єктами і описують їх за планом:
  1. Це об’єкт живої природи
  2. Це об’єкт неживої природи
  3. Опишіть його розміри, форму, колір.
  4. Порівняйте об’єкти між собою.

Який метод дослідження ви використовували?  (порівняльно-описовий)

Який метод дослідження ви використовували, коли вели щоденник природи?

                               (спостереження)

Зоряне небо. Велична краса його зачаровує. Який метод можна використати вивчаючи зорі?

Мама пече млинці, додає до борошна соду, а потім оцет. Що ви спостерігаєте? (пухирці). А якщо цей дослід ви проведете в хімічній пробірці? Який метод ви використали? (експериментальний)

  1.  Домашнє завдання.

Опишіть методи дослідження, які можна  застосувати у себе на кухні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Урок 4. Обладнання для  вивчення природи.

Мета уроку: вчити учнів правильному використанню ( з урахуванням техніки безпеки) лабораторного обладнання, та вимірювальних приладів для вимірювання довжини, температури, маси та часу  при проведенні спостережень та дослідів;  вибору обладнання для вивчення природи та фіксації і формуванні висновків.

Методи: інормаційно-рецептивний, розповідь учителя, складання опорного конспекту, виконання практичної роботи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                          Хід уроку

І Інформаційний блок.

Для вивчення природи існують певні обладнання та прилади, за допомогою яких можна проводити різні обчислення, вимірювання та дослідження. Прилади класифікують на оптичні та  вимірювальні.

Оптичні прилади – прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла. До них належать: лупа, мікроскоп, телескоп, бінокль.

  • Лупа – збільшуване скло - оптичний прилад для розглядання дрібних деталей.

Використовується у багатьох галузях людської діяльності, в тому числі в біології. Лупи розрізняють в залежності від значення основних параметрів лупи:

  • малого збільшення
  • середнього
  • великого

В залежності від призначення:

  • переглядові
  • вимірювальні
  • зернові
  • годинникові
  • текстильні

В залежності від конструкції:

  • ручна лупа ( збільшує у 2-2,5 рази)
  • штативна лупа ( збільшує у 10-25 разів)
  • бінокулярна лупа
  • лупа настільна.
  • Мікроскоп – прилад для розглядання дрібних, невидимих неозброєним оком предметів, у збільшеному зображенні.

Розрізняють мікроскопи:

  • оптичні
  • електронні
  • світлові
  • Телескоп – прилад призначений для спостереження небесних тіл.
  • Бінокль – оптичний прилад, складений з двох паралельно з’єднаних зорових труб. Застосовують його для спостереження віддалених предметів.

Є два типи біноклів: театральний і польовий. Польовий бінокль – являє собою спостережний і вимірювальний прилад, бо дає можливість робити наближенні вимірювання.

Пряме вимірювання – визначення значення фізичної величини безпосередньо за допомогою засобів вимірювання. Пряме вимірювання довжини можна здійснити за допомогою лінійки, часу – за допомогою годинника, ваги – за допомогою терезів.

Вимірювальні прилади.

  • Термометр – прилад для вимірювання температури шляхом перетворення її в покази, або сигнали, що є відомою функцією температури. Прилад може бути проградуйований у різних шкалах ( шкалі Цельсія, шкалі Кельвіна, шкалі Фаренгейта). Винахідником термометра  вважають Галілео Галілея.

Види термометрів:

  • контактні
  • безконтактні
  • електроконтактні

Залежно від призначення поділяються на: зразкові, лабораторні, технічні, побутові,метеорологічні, медичні.

  • Терези – прилад для визначення маси тіла за діючою на нього силою тяжіння. Основна одиниця вимірювання маси це кілограм.

Терези розрізняють:

  • технічні ( для зважування твердих, рідких та густих речовин)
  • аналітичні (для зважування невеликих мас)
  • ручні ( сухих речовин невеликої маси).
  • Годинник – пристрій для вимірювання часу. Годинники класифікують по розмірах і портативності:
  • кишеньковий
  •  наручний
  • настільний
  • наручний
  • баштовий

По механізму виміру:

  • сонячний
  • вогняний
  • пісочний
  • водяний
  • механічний
  • електричний
  • атомний
  • Секундомір – годинниковий засіб, за допомогою якого можливо відрахувати час з точністю до секунд (під час змагань на уроках фізкультури)
  • Лінійка – найпростіший вимірювальний інструмент, який являє собою пластину у якій , як мінімум, одна із сторін пряма. Зазвичай лінійка має нанесені поділки, кратні тим одиницям вимірювання довжини ( сантиметри, дюйми), які використовуються для вимірювання відстаней.

Найчастіше лінійку використовують для вимірювання та побудови технічних креслень.

Для вимірювання  об’єму рідин використовують мірний циліндр та хімічні стакани.

  • Мірний циліндр – скляний градуйований посуд, призначений для точного вимірювання рідини.

 

ІІ Методичний блок

  1. Способи вивчення природи. Запис у зошиті.
  • Неозброєним оком
  • За допомогою приладів

Прилади класифікують на:

Оптичні: лупа, мікроскоп, бінокль. Телескоп.

Вимірювальні: годинник, секундомір, терези, термометр, лінійка, мірний циліндр, хімічний стакан.

  1. Оптичні прилади (показ та характеристика)

*лупа

*мікроскоп

*бінокль

   3) Вимірювальні прилади (показ та призначення0

  4) Виконання практичної роботи.

 

Практична робота :  « Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів»

Мета роботи: ознайомити учнів з основними методами вивчення природи та обладнанням для її вивчення.

Обладнання та прилади: лінійка, мензурка, термометр, барометр. Терези, компас, лупа, мікроскоп.

 

 

                                              Хід роботи

  1. Щоб зрозуміти краще явища природи  та вивчати живі об’єкти, вчені проводять цілий ряд вимірювань та досліджень.
  2. Пригадайте, які прилади ви використовували на уроках природознавства. Що ви ними досліджували?
  3. Відгадайте про які прилади йдеться у загадках:

Дерев’яний та довгенький

Хвостик в нього є маленький

Як у фарби хвіст вмочає –

Все довкола розцвітає.              (Пензлик)

 

На стіні висить тарілка

По тарілці ходить стрілка

Оця стрілка нам усе

Про погоду донесе.                    (Барометр)

 

У портфелі є хатинка –

Ручки там живуть, резинка,

Клей, лінійка, кутники

Школярів помічники                  (Пенал)

 

 

Рівно риску проведи

І квадратик спробуй,

Та у руки ти візьми

Цю струнку особу.

Натиск витримає стійко

Впевнена, струнка... (лінійка).

 

И в жару и в мороз

 За окном стеклянный Нос.

 Чтоб в любое время года

 Знали мы что за погода.

(Термометр.)

  • Які прилади потрібні для вивчення природи?  А які тут зайві?

4.  Що досліджують такими приладами?

М .. к…о…к…п,  лйнікіа, б…р…м…т…,  лпау,  …е…е…и, треомтерм, м…н…у…к…?

5  Гра «Впізнай мене» (можна в групах, або в парах)

Учні загадують загадку. Описують предмет, а інші, аналізуючи, порівнюючи і синтезуючи знання впізнають його.

6  Встановити відповідність між назвами приладів та одиницями вимірювання.

     Лінійка                                                                   Мл.

     Терези                                                                     Сек.

     Термометр                                                              Кг.

     Секундомір                                                             См.

     Мензурка                                                                

7. Зробіть висновок про призначення вивченого обладнання для природничо-наукових спостережень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів. (15 год.)

Урок 1.   Тема уроку: Організм і його властивості.

Мета: продовжити формування поняття організм, з’ясувати основні характерні властивості живих організмів; значення цих властивостей для життєдіяльності організмів.

Методи: інформаційно-проблемний, репродуктивний.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

 

                                           Хід уроку

І Інформаційний блок.

       Організм – жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система, що має різні рівні організації (молекулярний, клітинний, тканинний і.т.д.), це жива істота, яка володіє сукупністю властивостей.

  • обмін речовин
  • ріст
  • розвиток
  • спадкування  та інші, які роблять її відмінною від неживої матерії.

Організми – основний предмет вивчення біології. Для зручності всі організми розподіляються за різними групами і категоріями, що складають біологічну систему їх класифікації.

Найзагальніший їх поділ на ядерні (еукаріоти) та без’ядерні ( прокаріоти). Більшість організмів мають клітинну будову. Серед них розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Одноклітинні складаються лише з однієї клітини, але функціонує як цілісний організм. Багатоклітинні організми складаються з диференційованих структур (клітин, тканин, органів) їх інтеграції як в онтогенезі так і в філогенезі.

Організми складаються переважно з води , органічних вуглецевих сполук й часто з мінеральних чи посилених мінералами оболонок  і скелетів. Усі організми ( тварини, рослини, гриби, найпростіші бактерії археї) складаються з клітин відмежованих одна від одної та зовнішнього середовища так званими біомембранами. Елементи, що містять організми можна розділити на три групи:

  • макроелементи ( карбон, нітроген, оксисен, гідроген) органогенні та (N, Fe, S, Mg, K, Ca, Na, Cl )
  • мікроелементи ( Zn, Cu, I, F)
  • ультрамікроелементи ( Au, Ag, Hg)

Для організмів характерна наявність репродуктивних молекул нуклеїнових кислот ДНК та РНК.

    Властивості організмів.

  • Метаболізм (обмін речовин) анаболізм та катаболізм;
  • Живильна (приймання їжі);
  • Дихальна ( процеси, що забезпечують надходження кисню та виділення вуглекислого газу);
  • Ростова (забезпечується поділом клітин та збільшення ї маси, росту);  Ріст розрізняють обмежений та необмежений. Обмежений у тварин, необмежений у рослин. Також у рослин ще розрізняють ріст верхівковий ( або апікальний), вставний (або інтеркалярний).
  • Розвиток (різноманітні перетворення під час росту унаслідок яких відбувається зміна якості, перехід від одного якісного стану до іншого);
  • Розмноження (біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Це фундаментальна особливість всіх життєвих форм).

ІІ Методичний блок.

  1. Актуалізація знань учнів

Відгадайте загадки, про кого йдеться в загадках:

  • Сидить пані на горбку

У червонім каптурку,

Хто не пройде – спинить крок,

Щоб зірвати каптурок.                       (Суниця)

  • Тисяча тисяч бондарів

Роблять хати без дворів                     (Мурашки)

  • Він лежить, не ворухнеться

Схожим на канат здається

Небезпечний змій, згадав?

Називається  …..                                ( Удав )

  • Білі дзвіночки висять, гойдаються

Як вони називаються?                        ( Конвалія )

  • Як можна назвати перелічені живі істоти по іншому? ( організм)
  1.       Вивчення нового матеріалу.

Визначення організму.  Організм – це жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом, як біологічна система.

Організми мають різні рівні організації:

  • Молекулярний
  • Клітинний
  • Органний
  • Організмів
  • Популяційно-видовий
  • Біогеоценотичний
  • Біосферний

Хімічний склад організмів майже однаковий: вода, органічні речовини та мінеральні. До складу усіх живих організмів найбільше входить 4 основні елементи: О,С,Н,N.  Це так звані органогенні елементи.

Для кожного організму характерні такі властивості:

  • Метаболізм (анаболізм та катаболізм)
  • Живлення (автотрофне та гетеротрофне)
  • Дихання (аеробне та анаеробне)
  • Ріст (обмежений та необмежений)
  • Розвиток (прямий та непрямий0
  • Розмноження (статеве, нестатеве та вегетативне).

Дається стисла характеристика властивостям живих організмів та робляться записи в зошит.

  1. Закріплення вивченого.

Закінчіть думку:

  1. Наука, що вивчає живі організми …                  (Біологія)
  2. Наука про рослини…                                          (Ботаніка)
  3. Наука про гриби…                                              (Мікологія)
  4. Будову організмів вивчає…                                (Анатомія)
  5. Необхідною умовою існування живих організмів є… (Обмін речовин)
  6. Живим істотам також притаманні такі властивості, за яких вони змінюють свої кількісні та якісні показники…    (Ріст та розвиток)
  7. Здатність живих організмів відтворювати собі подібних… (Розмноження)
  8. Організми, які самі створюють органічні речовини із неорганічних…(Автотрофи)
  1. Запис домашнього завдання.

 

Урок 2.       Тема уроку: Клітинна будова організмів.

Мета уроку: дати учням поняття про будову живих організмів, акцентувати увагу на клітинній будові, що клітина є основний структурний компонент усіх живих організмів, вчити умінню порівнювати та наводити конкретні приклади.

Методи та прийоми: інформаційно-рецептивний, розповідь учителя, складання опорного конспекту, розгляд малюнків.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

 

                                                 Хід уроку

 

І  Інформаційний блок.

   Клітина – структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний метаболізм та здатність до відтворення.

   Наука, що вивчає клітини називається цитологією.

Всі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. До одноклітинних належать бактерії, археї, одноклітинні водорості і гриби, а також найпростіші тварини.

Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з однакових клітин, які можуть виживати одна без одної.       Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконання певних функцій і залежать одна від одної в процесах життєдіяльності.

До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина, тіло якої складається приблизно з 1013 клітин.

Більшість клітин дуже малі за розміром і вивчення їх стало можливим тільки після винайдення оптичного мікроскопа Янсеном у 1590 році.

  1665 р. вивчаючи будову корку під мікроскопом Роберт Гук вперше помітив. Що корок складається з маленьких комірок, які він назвав клітинами.

Його дослідження стали поштовхом для систематичного вивчення анатомії рослин. Це дослідження ядра, оболонки, органел клітини. Також сформулювання клітинної теорії Шлейденом та Шванном, які довели, що принципової відмінності у будові рослинної і тваринної клітини немає.

  Вперше клітини вдалось побачити тільки після створення світлових мікроскопів. У ХХ ст..була винайдена електронна мікроскопія, що дала можливість вивчити ультраструктуру клітин.

  Еукаріотичні клітини мають чітко виражене ядро та органели, що занурені в цитоплазму і відмежовані одна від одної та навколишнього середовища мембраною.

  Клітина може жити й нормально функціонувати тільки за наявності цих компонентів, які тісно взаємодіють один з одним та навколишнім середовищем.

  Кожна клітина має мембрану. Внутрішній вміст рослинної і тваринної клітини відрізняються тому, що це організми різних царств живої природи і виконують різні функції.

 Але єдиний план будови еукаріот є таким :

 Мембрана у рослин клітинна стінка у тварин глікокалікс;

 Ядро – обов’язкова та найбільша за розміром складова клітини. У ньому зосереджена основна маса спадкової інформації.

   Цитоплазма з органелами – постійно діючими структурами клітини.

Подібні за будовою клітини утворюють тканини та органи багатоклітинних організмів.

 

 

ІІ Методичний блок.

 

1. Актуалізація знань учнів.

 

Завдання на повторення. Гра «Мікрофон». Закінчи речення.

  • Будь-яке живе тіло називають …                           (організмом)
  • Живими організмами є …                       (рослини, тварини, гриби…)
  • Клітинну будову мають усі живі організми крім…  (вірусів)
  • Організми можуть бути…(одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні)
  • Надходження до організмів енергії та подальше її перетворення називають…                                                        (метаболізмом)
  • Кількісні зміни в організмі …                                    (ріст)
  • Якісні зміни в організмі…                                       (розвиток)
  • Відтворення собі подібних…                                  (розмноження)
  • Індивідуальний розвиток організмів…                  (онтогенез)

 

2. Вивчення нового матеріалу.

- Із чого складаються усі живі організми?  ( з клітин)

- Клітина складна цілісна фізіологічна система, у якій відбуваються усі процеси життєдіяльності: обмін речовин і енергії, подразливість, ріст, самовідтворювання.

- Клітину можна вивчити за допомогою збільшуваних приладів. (Яких?)

- вперше термін «Клітина» запропонував Роберт Гук, розглядаючи зріз корку під мікроскопом. (розгляд зрізу корку під мікроскопом)

   Дослідження клітини стало можливим лише при винайдені потужних світлових, а пізніше електронних мікроскопів.

  • Усі еукаріотичні клітини живих організмів мають єдиний план будови:

                             оболонка

                              цитоплазма з органелами

                              ядро

  • У будові клітин рослинних і тваринних організмів є відмінності щодо будови деяких органел, це пов’язано з особливостями цих організмів.(розгляд малюнків або слайдів будови рослинних і тваринних клітин)

Усі процеси життєдіяльності відбуваються тільки в клітинах.

Отже, клітина є функціональною та структурною одиницею усього живого.

 

  1.  Закріплення вивченого.
  • Яку будову мають усі живі організми?
  • Які розрізняють організми за кількістю клітин?
  • Яка наука вивчає клітину?
  • Що є спільного у будові клітин живих організмів?
  • Як називається організми  у яких клітини мають чітко виражене ядро?

 

  1.  Запис домашнього завдання.

 

      Урок 3.   Тема уроку: Різноманітність організмів.

Мета уроку: ознайомити учнів з царствами живої природи та їх представниками, з’ясувати характерні ознаки представників кожного царства, їх спільні та відмінні риси; розвивати теоретичне мислення учнів та їх вміння застосовувати знання та наводити приклади про різні організми та їх ознаки усіх царств живої природи.

Методи та прийоми: інформаційно-рецептивний, розповідь вчителя, складання опорного конспекту.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

                                       Хід уроку.

  І Інформаційний блок.

    Відомо, що всі мешканці Землі належать до 5 царств живої природи.

Царства: Рослини, Тварини, Гриби, Дроб’янки та Віруси.

   Царство Рослин – представники цього царства переважно зелені. Забарвлення зумовлене особливим барвником – хлорофілом. Хлорофіл забезпечує процес фотосинтезу під час, якого рослини вловлюють сонячні промені та засвоюють їхню енергію.

Основна властивість рослин перетворювати сонячну енергію на хімічну енергію створених ними органічних речовин.  Інші організми використовують готову речовину, створену рослинами.

Тож серед мешканців планети є організми, які самі створюють органічні речовини з неорганічних. Це – автотрофні організми. І саме автотрофами є більшість рослин. Отже характерною ознакою рослин є здатність до фотосинтезу.

   Є також організми, що не здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних тому вони споживають уже готові органічні речовини. Сполуки живих чи відмерлі частини інших істот. Це – гетеротрофні організми. До них за способом живлення належать тварини, гриби переважна більшість бактерій.

Особливості будови рослин.   Серед них є одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. У багатоклітинних рослин клітини можуть утворювати групи - тканини, кожна з яких виконує певні функції. У багатьох рослин тканини утворюють органи. Орган – це частина організму, яка має певну будову та виконує певні функції.  На нашій планеті відомо близько 400 тис. видів рослин. Серед них є нижчі та вищі рослини. Переважна більшість рослин належить до відділу покритонасінні рослини або квіткові. Рослини бувають одно – двох - та багаторічними.  Мають такі життєві форми як: дерева, кущі, напівкущі та трав’янисті рослини. Наука, що вивчає рослини називається -  ботанікою.

 Тварини – царство переважно багатоклітинних еукаріотичних організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність та здатність активно рухатись. Однак є тварини, які не здатні до активного  руху і ведуть прикріплений спосіб життя. До тварин належать такі організми як ссавці, птахи, рептилії, амфібії, риби – це хребетні тварини, а також безхребетні тварини: черви, молюски, кишковопорожнинні, членистоногі.

Отже, характерні особливості тварин:

  • Гетеротрофність.
  • Рухливість, активність.
  • Мінлива форма тіла.
  • Ріст обмежений певним періодом життя.
  • Подразливість у вигляді таксисів та рефлексів.
  • У клітинах відсутність клітинної стінки, великих вакуоль та пластид.
  • Запасною речовиною клітини є глікоген.

Наука, що вивчає тварини називається – зоологією.

Гриби – царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість яких здатні розмножуватись за допомогою спор. Описано близько 70 тис. видів грибів. Переважно ростуть в грунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів. Серед них є сапротрофи і паразити рослин, тварин та людини. Вони мають тіло (слань або міцелій), що складається з однієї або багатьох клітин. Від рослин гриби відрізняються наявністю хітинової клітинної стінки, утворення сечовини та запас глікогену, відсутність фотосинтетичного апарату. Але вони мають відмінності і від тварин, це: розмноження переважно спорами, наявністю клітинних стінок та типом живлення. Ось чому їх вирізняють в окреме царство живої природи. Наука, що вивчає гриби називається – мікологією.

Бактерії – одна з основних груп живих організмів. Це мікроскопічні, переважно одноклітинні організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми та відсутність ядра та багатьох органел. Вони дрібні за розмірами. Це найпоширеніша група організмів. Вони є всюди. Наука, що вивчає бактерії називається – бактеріологією.

Царство віруси – неклітинні життєві форми які мають просту будову. Живуть і розмножуються тільки в клітинах живих організмів. Поширені всюди викликають хвороби рослин, тварин, людини. Відкрив їх український вчений Д.Й. Івановський у 1892 році. Наука про віруси – вірусологія.

ІІ  Методичний блок.

  • Які організм населяють нашу планету?  (показ малюнків та слайдів)
  • Ви вже знаєте, що організми, мешканці планети Земля, надзвичайно різноманітні. Вони оселяються у водоймах, ґрунтах, на поверхні суходолу, в інших живих істотах.
  • Кожен вид організмів відрізняється від інших особливостями будови, процесами життєдіяльності, середовищем життя.
  • Оголошення теми та мети уроку.

Дається стисла характеристика кожному царству живої природи та їх представникам.

Учні складають опорну схему та дають характеристику представникам за планом:

  • Одноклітинні чи багатоклітинні організми
  • Мають органи чи ні
  • Тип живлення (автотрофний чи гетеротрофний)
  • Ріст (обмежений чи необмежений)
  • Розмноження (статеве, нестатеве чи вегетативне)
  • Записує представників царств.

Показ презентації  «Різноманітність живих організмів.»

Подумайте?  Чому рослини називають зеленим дивом планети.

Характеристика представників обговорення у групах, запис у зошити, формування висновків.

ІІІ Закріплення вивченого.

  • Відгадайте про який організм іде мова, до якого царства живої природи вони належать?
  1. Він ікластий і сердитий,

Дуже любить землю рити.

Жолуді весь час шукає

Й малюків смугастих має.                  (кабан)

  1. Я кругленька, червоненька

З хвостиком тоненьким

На городі мене рвуть

І до столу подають.                            (редиска)

  1. Стоїть при дорозі

На одній нозі

Шапочку має

Та нікого не вітає.                              (гриб)

  1. Без них ми б не знали

про кефір, про смачну

капусту з діжки

впале  листя б  не гнило

відгадайте що воно?                        (бактерії)

  1. Жити без клітин не може

Та й нам не допоможе.                   (вірус)

 Чому конвалію, лебедя, мухомора відносять до різних царств живої природи?

А до одного над царства?

Чому усіх представників різних царств живої природи об’єднують до живих організмів?

ІV Запис домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Урок 4.    Тема уроку: Умови життя на планеті Земля.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними поняттями щодо умов життя на планеті ; обґрунтувати значення основних речовин, що забезпечують існування живих організмів; продовжити формування матеріалістичного світогляду.

Методи та прийоми: інформаційно-рецептивний, робота з підручником, малюнками, розповідь учителя, робота в мікрогрупах.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

                                             Хід уроку.

І Інформаційний блок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
182
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку