Взаємозв'язок видів діяльності дітей дошкільного віку з вадами інтелектуального розвитку при ознайомленні зі світом природи

Взаємозв'язок видів діяльності дітей при ознайомленні зі світом природи

Необхідною складовою формування усвідомленого ставлення  до природи як пізнавальної цінності й закріплення цього уявлення в пам'яті дитини є відтворення набутих знань у різних видах діяльності: пізнавальній, ігровій, зображувальній, мовленнєвій, музичній.

Основною формою розвитку пізнавальної  діяльності  дітей  є заняття з ознайомлення з оточуючим світом. Де формується елементарна уява про рослинний та тваринний світ , сезонні зміни в природі, формуються елементарні норми екологічної культури.

 Тематичні заняття в природі проводяться 2 – 3 рази на квартал. Доцільно проводити їх інтегрованими, тобто поєднувати з валеологією, математикою, музикою.

Зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація) допомагає створити наочний образ, задіюючи праву півкулю головного мозку. За допомогою барв можна передати «настрій» річки: якщо вода чиста – річка весела, а коли забруднена, вона – сумна. Так само контрастно виглядять доглянуті та занедбані рослини, тварини. Щоб намалювати рибку, комаху, пташку у її природному середовищі, треба знати про них і про нього.

Працюючи з природним матеріалом діти пригадають, з якого дерева шишка, жолудь, суха гілочка, листочки, якими вони були раніше, навіщо потрібні деревам і кому також стали у пригоді.

Музична діяльність сприяє вияву почуттів мовою звуків: шум води, шерхіт листя, завивання вітру, гудіння джмеля. У танці дитина може відтворити рухи тварини, рослини, об'єкта неживої природи. Художнє перевтілення в образ зі світу природи допоможе відчути його стан, ставши на якусь мить бджілкою, краплинкою води, сніжинкою.

Добру можливість перевтілитись, а ще й одягти яскравий костюм, надає дошкільнятам театралізована діяльність. Коротенькі інсценівки можна скласти разом з ними. Входження в образ розкріпачує дитину – тепер вона вже не дівчинка, а пташка, яка радіє і говорить про свої радощі і клопоти. Так народжується відчуття себе часточкою природи, розуміння її стану та потреб.

Широкому перевтіленню, відтворенню та усвідомленню знань про природу сприяють різноманітні сюжетно-рольові, інтелектуальні, рухливі та дидактичні ігри природничої тематики. Усвідомити шанобливе ставлення до довкілля допоможуть, зокрема, народні обрядові ігри.

Світогляд, як відомо, ґрунтується на узагальнених знаннях. Саме узагальнення, даючи змогу абстрагуватися від великої кількості об'єктів та явищ, від їхньої сутності, виробляє цілісний погляд на світ. Навчально-виховний процес має бути побудований таким чином, щоб картина світу природи поставала перед дитиною не як випадковий «клаптиковий» набір певних відомостей, а розгорталася поступово й системно. Власний досвід свідчать, що одержані дитиною розрізнені знання так і лишаються на рівні констатації й аж ніяк не сприяють її розвиткові, становленню пізнавальних інтересів.

І – ІІ роки навчання

                                          ІІІ – ІV рік навчання