XX з'їзд КПРС і початок лібералізації суспільного життя.

Тема: XX з'їзд КПРС і початок лібералізації суспільного життя. 

Мета:  проаналізувати суспільно-політичне життя України, рішення XX з’їзду КПРС, визначити історичне значення ХХ з’їзду КПРС і роль М. Хрущова в процесі десталінізації; розкрити суть процесу десталінізації та її особливості в Україні; описувати прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;

формувати вміння аналізувати,  систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, аналізувати історичні джерела, зіставляти різні точки зору, давати власну оцінку історичним подіям та явищам;

виховувати інтерес до історичного минулого своєї батьківщини, почуття патріотизму, національної гідної.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: ілюстрації, підручники, портрети, історичні джерела.

Хід уроку:

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети.

У ч и т е л ь Ми з вами продовжуємо вивчати  період в історії СРСР, УРСР, який охоплює 1953 -1964 роки і називається «відлигою». В результаті гострої боротьби за владу після смерті Й. Сталіна прийшов М. Хрущов. Народ був сповнений надії, що припиняться репресії, буде знятий ідеологічний контроль над суспільством, адже збереження цих негативних рис не може перетворити державу на сильну, спроможну вирішувати внутрішні проблеми і конкурентоздатну на міжнародній арені. Надзвичайно важливим кроком на шляху лібералізації та десталінізації радянського суспільства став ХХ з’їзд КПРС.

Неоднозначно, з відстані часу, й сьогодні оцінюється постать Першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. Та, як на мене, найважливішою подією другої половини XX століття (окрім розпаду Радянського Союзу) було не прорив Радянського Союзу в космос у 1957-му році (рано чи пізно це відбулося б: через місяць це таки й сталося у США), не горбачовська перебудова у 1980-х (вона, як на мене, також мусила наступити, лишень звалася б по-іншому), а — XX-й з’їзд КПРС на початку 1956 року (14-25 лютого). Саме на ньому Микита Хрущов наважився (!) заговорити про культ особи Сталіна і засудити сталінські репресії, чим випередив час і, власне, як згодом покаже час, прирік й себе на таку ж участь. Настала так звана хрущовська відлига.

План.

1. XX з'їзд КПРС і початок лібералізації.

2.Реабілітація жертв сталінських репресій.

3. XXІІ з'їзд КПРС.

4.Загострення боротьби серед вищого партійного керівництва України.

Демонстрація фрагменту відеофільму «Хрущов на XX  з’їзді  КПРС»

Микита Сергійович Хрущов помер у 1971 році і похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. По смерті М. Хрущова сім’я покійного звернулася до Ернста Неізвєстного з проханням виконати надгробний пам’ятник. На могилі М. Хрущова  встановлений оригінальний пам'ятник, виконаний нині знаменитим Ернстом Неізвєстним,   котрий, у свій час, так і не знайшов взаєморозуміння з Хрущовим і був змушений емігрувати за кордон. Пам’ятник складається з горизонтальної бронзової плити,  над якою  немов переплітаються неправильної форми фігурні кам’яні блоки з білого мармуру та  з чорного граніту. В рамку вставлена бронзова голова Микити Сергійович Хрущова.

Запитання для дискусії

Що символізував цей пам’ятник?

Які риси характеру  історичного діяча він уособлював?

У чому ви вбачаєте позитивні та негативні сторони лібералізації суспільного життя?

Чи можливий  був перехід  від тоталітаризму до демократії  у 1953-1964 р.?

Відлига  - це крок до демократії, чи еволюція сталінізму?                                                                                               ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Що таке десталінізація?

Якими були перші кроки десталінізації?

Що таке лібералізація?

 Які зміни сталися в Україні на початку 50 років?

 Які характерні ознаки визначали життя суспільства в цей період?         

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. XX з'їзд КПРС і початок лібералізації.

У ч и т е л ь

Частковий відхід від сталінізму 1953–1955 рр. не змінив тоталітарної суті суспільного ладу в СРСР. Разом з тим у керівництва партії визрівало переконання, що без певної демократизації оновлення країни неможливе. Переломною подією став XX з’їзд КПРС, що відбувся 14-25 лютого 1956 р.  на якому із звітною доповіддю виступив М. С. Хрущов. Він підтвердив лінію СРСР на розрядку міжнародної напруженості. Заявив, що третя світова війна не є неминучою. У доповіді були розглянуті економічні та соціальні проблеми. Особлива увага зверталася на розвиток сільського господарства, випереджальні темпи виробництва предметів споживання, розширення масштабів житлового будівництва. Проте в історію цей з’їзд увійшов насамперед завдяки доповіді М. С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки». В останній день роботи з’їзду М. Хрущов повідомив делегатів, що вони ще мають зібратися на додаткове закрите засідання.

У ніч із 24 на 25 лютого 1956 р. М. Хрущов протягом чотирьох годин зачитував таємну закриту доповідь «Про культ особи та його наслідки». У доповіді були такі розділи: Сталін і війна; депортація народів СРСР; післявоєнні репресивні акції; відносини з Югославією; культ Сталіна у його «Короткій біографії».   Доповідь М. С. Хрущова готувалася за дорученням Президії ЦК КПРС. Ще за рік до з’їзду І. Сєров, тодішній голова КДБ СРСР почав вивчати роль Сталіна та його оточення у здійсненні репресій. Водночас вилучалися документи, що підтверджували участь у репресіях самого М. Хрущова. Так він готувався до майбутньої боротьби за лідерство в партії.

Доповідь М. С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» не була опублікована в той час, хоча закордонні радіостанції її зміст передавали вже на другий день.  Натомість громадянам була запропонована «полегшена» версія доповіді Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідки». Сама ж доповідь була опублікована тільки в 1989 р.

Робота з історичним джерелом Опрацюйте уривок із доповіді М. Хрущова  «Про культ особи та його наслідки»

           «...Комісія ознайомилася з великою кількістю матеріалів в архівах НКВС, з іншими документами і виявила численні факти фальсифікованих справ проти комуністів, неправдивих звинувачень, кричущих порушень соціалістичної законності, внаслідок чого загинули невинні люди. Виявляється, що багато партійних, радянських, господарських працівників, яких оголосили в 1937– 1938 роках «ворогами», насправді ніколи ворогами, шпигунами, шкідниками і т. ін. не були, що вони, по суті, завжди лишалися чесними комуністами, але були обмовлені, а іноді, не витримав цих звірячих тортур, самі зводили на себе наклеп (під диктовку слідчих-фальсифікаторів) у всіляких тяжких і неймовірних звинуваченнях.

       ... Встановлено, що із 139 членів і кандидатів у члени ЦК партії, обраних на XVII з'їзді партії, було заарештовано та розстріляно 98 чоловік, тоб­то 70 %...

      ...Посилаючись на настанову Сталіна про те, що чим ближче до соціалізму, тим більше буде ворогів... органи КДБ заарештували за звинува­ченням у контрреволюційній діяльності в 1937 р. в десять разів більше, ніж у 1936!...

        ... У ході війни та після неї Сталін висунув тезу, що трагедія, яку пережив наш народ на початко­вому етапі війни, начебто є результатом «рапто­вості» нападу німців на СРСР… Протягом 1937-1941 рр. через підозри Сталіна, за обмовлянням були знищені значна кількість армійських командирів і політпрацівників...

       ... грубе порушення принципів національної політики... масове виселення цілих народів... На­прикінці 1943 р. було прийнято рішення про ви­селення... всіх карачаївців. У грудні того ж року така ж доля спіткала участь населення Калмиць­кої автономної республіки... У березні 1944 р. ... були виселені чеченці та ін­гуші, у квітні 1944 р.- балкарці. Українці уни­кли цієї участі тому, що їх надто багато і не було куди їх вислати. А то він і їх би виселив...

  ...Склалася порочна практика, коли в НКВС складалися, списків, людей, справи яких піддягали розгляду на Військовій Колегії, і заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки передавали, Єжовим особисто Сталіну для санкціонування пропонованих ним покарання. В 1937–1938 роках Й. Сталіну було направлено 383 списки на багато тисяч партійних, комсомольських, військових і господарських працівників, було отримано санкцію на арешт...

            ...Це відбулося внаслідок зловживання владою з боку Сталіна, який почав застосовувати масовий терор проти кадрів партії.

Сталін був людиною недовірливою, з хворобливою підозріливістю.

 …Маючи необмежену владу він допускав жорстоке свавілля, пригнічував людину морально, фізично.

...Культ особи набув таких страшних розмірів здебільшого тому, що сам Сталін всіляко заохочував і підтримував звеличення його особистості... Одним з найхарактерніших проявів самовихваляння і відсутності елементарної скромності Сталіна є видання його «Короткої біографії», що вийшла у світ 1948 р. Ця книга є вираження найбільш невтримних лестощів, зразком обожнення людини, перетворення її на непогрішного мудреця, найбільш «видатного вождя» і «неперевершеного полководця усіх часів і на­родів». Слід нагадати, що всі лестощі відредаговані особисто Сталіним».

   Сам Сталін визнав кращим той текст Держав­ного гімну СРСР у якому є рядки:

     Нас вырастил Сталин — на верность народу,

 На труд и на подвиги нас вдохновил...»

Завдання  до історичного джерела

Які правові норми порушував Сталін?

У чому полягало історичне значення промови?

У чому полягає непослідовність змісту промови?

Уявіть себе делегатом з’їзду? Які ваші враження від цього документа?

      У ч и т е л ь  Отже, у доповіді  були розкриті причини утвердження куль­ту особи Сталіна, його конкретні прояви й  наслідки. Делегати з’їзду вперше почули правду про «заповіт» Леніна, про Й. Ста­ліна як «нащадка» та «геніального продовжувача» справи В. Ле­ніна, видатного «воєначальника», який насправді був жорстоким тираном і головним винуватцем жахливих поразок Червоної ар­мії в 1941 — 1942 рр. Вперше з’їзд засудив репресивну практику тоталітарного режиму та «культ особи Й. Сталіна»; були наведені численні факти злочинів і прямих зловживань Сталіна та його оточення. Разом з тим стверджувалось, що культ особи не змінив «глибоко демократичного, насправді народного характеру радянського ладу». Причини виникнення культу пояснювалися ворожим капіталістичним оточенням, гострою класовою боротьбою і особливо негативними рисами характеру самого Сталіна. Особа Сталіна відділялася від системи, яка породила культ особи. У доповіді не ставився під сумнів жоден з етапів політики Комуністичної партії після 1917 р. Сам початок сталінського терору визначався 1934 р., що автоматично виключало із переліку злочинів режиму насильницьку колекти­візацію, голодомор 1932-1933 р. тощо. Доповідь не містила аналізу причин культу особи. Назва жертв культу особи теж була вибіркова. До них Хрущов відніс лише комуністів, що чітко дотримувалися офіційної партійної лінії, але і словом не пом’янув опозиціонерів і простих громадян. Критика культу особи Й. Сталіна на XX з’їзді партії була хоч і різкою, але поверховою. Незважаючи на свою інформацій­ну насиченість та емоційність, доповідь М. Хрущова скоріше маскувала, ніж розкривала справжню картину злочинів сталі­нізму. У ній, скажімо, засуджували лише зовнішні сторони то­талітаризму (культ особи) і найстрашніші зловживання держав­ної влади (масові репресії). Політика ж партії в цілому на всіх етапах соціалістичного будівництва вважалася правильною. Таким чином, доповідь не торкнулася питання про відповідальність за вчинені злочини всієї правлячої тоді верхівки.

Бесіда

Як ви вважаєте, якими мотивами керувався М. С. Хрущов, приймаючи рішення виступити із засуджен­ням культу особи Сталіна. Що змусило Хрущова це зробити?

Робота з історичними  джерелами

1.Із спогадів М. Хрущова: «Мене турбувала думка: скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій со­вісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей... Мало хто вці­лів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зібрався із сила­ми і під час одної з перерв поставив питання: «Як бути з минулими роз­стрілами і арештами? ... Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були «ворогами народу». Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подума­ти, як їх повернути з честю... Люди будуть виходити з в'язниць, приїзди­ти до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишив­ся в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з'їзд після смерті Ста­ліна. Уважаю, що саме на такому з'їзді ми повинні щиросердечно розпові­сти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комі­тету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX з'їзд, а нам ні про що не розповіли... Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати». 

2.Із виступу М. С. Хрущова під час зустрічі з іноземними гостями: «Мене часто запитують, як це я наважився зробити цю доповідь на ХХ з’їзді. Стільки років ми вірили цій людині! Вивищували його. Створювали культ. І раптом такий ризик… Проте оскільки мене обрали Першим, я повинен, зобов’язаний був сказати правду. Сказати правду про минуле, чого б мені це не коштувало і як би я не ризикував. Ще Ленін нас учив, що партія, яка не боїться говорити правду, ніколи не загине».
          Запитання до історичних  джерел
На основі поданого уривку зі спогадів М. Хрущова визначте, якими  мотивами керувався М. С. Хрущов , приймаючи рішення виступити із засуджен­ням культу особи Сталіна.

 Що змусило Хрущова це зробити?

 Чи можна стверджувати, що Хрущов зро­бив мужній громадянський вчинок?

  У ч и т е л ь  14 лютого 1956 р., в день відкриття з’їзду, М. Хрущов запропонував вшанувати вставанням пам’ять «видатного діяча комуністичного руху» Й. В. Сталіна. А 25 лютого він виступив із критикою культу Сталіна.

Як можна пояснити ці вчинки однієї людини?

   У ч и т е л ь  Про М. Хрущова складено багато політичних анекдотів, у яких оцінюється діяльність Хрущова.

Як ви вважаєте, що спричинило появу цих анекдотів? Яку інформацію містять у собі?

Анекдоти.

1.  На XX  з’їзді Хрущов перед своєю історичною промовою  раптово кудись зник, але за декілька хвилин з’явився і вирушив до трибуни. Коли запитали: «Де ви були, товаришу Хрущов?»,  відповів: «У мавзолей зазирнув про всяк випадок, бігав поторкав пульс у Сталіна».

2. На XX з’їзді М. Хрущов виступає з доповіддю, описуючи злочини Сталіна. Раптом хтось вигукує із залу:

— А чому ж Ви мовчали?

Зупинившись, Хрущов звертається до залу:

— Хто це сказав?

У відповідь мовчання. Хрущов знову:

— То хто це сказав?

Знову мовчання. Тоді Хрущов, показуючи рукою в зал:

— Мовчите?! Ось так і ми мовчали!»

Бесіда

Як ви вважаєте, якою була реакція суспільства на доповідь М. Хрущова?

1 група: визначити ставлення  до доповіді М. Хрущова «Про культ особи Сталіна та його наслідки»  членів КПРС?

2 група: визначити ставлення  до доповіді М. Хрущова «Про культ особи Сталіна та його наслідки»  трудящих? (Трудящі рішення ХХ з’їзду КПРС сприйняли з ентузіазмом і надією. Вони прагнули дізнатися правду (насамперед про всі злочини Сталіна). Очікували гарантій на неповерненість сталінського режиму та послідовної демократизації суспільства.

3 група: Ставлення «старої гвардії»

Так, дійсно, рішення XX з’їзду в Україні були сприйняті більшістю населення з ентузіазмом і надією.

Робота з історичними джерелами:

1. Зі спогадів В. Семичасного: «Члени КПРС, які були присутні на з’їзді, згадують: «Спочатку панувала мертва тиша… розповідь про те, що робили Сталін і його оточення, викликали в залі галас. Але це не були заперечення, а, найімовірніше, природна людська реакція»

2.Зі спогадів І. Світличного «У багатьох із нас одразу після ХХ з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, телячого ентузіазму, багато було ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму».

      У ч и т е л ь  Проте й ця дозована критика здійснила справжній переворот у суспільній свідомості. Саме тому цей переломний період у житті радянських людей, за влучним ви­словом І. Еренбурга, був названий хрущовською «відлигою».

Бесіда

У чому полягало історичне значення з’їзду?
(Це був все ж таки прояв позитивних змін: нарешті невинні були реабілітовані, зросла згуртованість суспільства, разом з тим зріс і авторитет Хрущова, це великий крок у десталінізації, особливо в Україні, відсоток політичних в’язнів серед усього контингенту скоротився з 60% до 1%. Проте навіть тут були свої підводні камені: післяз'їздівські акції свідчили про обмеженість, консерватизм, неготовність верхів розпочати всеохоплюючий процес десталінізації

Робота з історичними  джерелами

1. Один із присутніх на цьому з’їзді сказав: «Це бомба, тільки уповільненої дії. Коли вибухне, невідомо, і що залишить після себе в нашій ідеології – теж незрозуміло».

2.Французький письменник, комуніст Р. Гароді про своє враження від виступу М. Хрущова на закритому засіданні ХХ з’їзду КПРС заявив: «Якщо це все брехня – який жах! Якщо правда – який крах!».

Запитання до історичних  джерел
Як ви гадаєте, коли ця бомба вибухнула?

Що мав на увазі Гароді коли говорив про крах?

2.Реабілітація жертв сталінських репресій.

          У ч и т е л ь  Процес реабілітації почався відразу після смерті Сталіна й на­був найбільшого поширення після XX з’їзду КПРС.
         Робота з поняттям: Реабілітація (походить від лат. rehabilitatio) — поновлення втраченого доброго імені, відновлення репутації. Поновлення прав, відміна необґрунтованого звинувачення невинної особи або групи осіб з-за «відсутності складу злочину».

Робота з підручником:

1 група: Визначте категорії населення, які були реабілітовані.

2 група: Визначте категорії населення, які не підлягали реабілітації.

Скільки було переглянуто справ, скільки реабілітовано?
Доведіть, що  реабілітація була непослідовною?

В чому виявилася непослідовність процесу реабілітації?

Чому реабілітація не була повною?
        Схема на дошці 

Підлягали реабілітації	Реабілітації не підлягали
- репресовані діячі КПУ, серед них В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, М. Скрипник, Ю. Коцюбин­ський;  - українські письменники, митці, зокрема драматург М. Куліша, режисера Леся Курбаса та інші; - учасники національно-визвольного руху 1940-х років у Західній Україні	- колабораціоністи;  - активні діячі ОУН—УПА; - жертви політичних репресій до 1934 p.,  - всі ре­пресовані за «український буржуазний націоналізм»; - держава не ви­знала себе винною у депортації селян під час колективізації 1930-х pp., вибіркової депортації із Західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів із півдня України

У ч и т е л ь  Паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбу­лися нові політичні репресії, вносилися зміни до законодавства, які збільшували можливості влади в їх проведенні. Так, BP СРСР при­йняла закон «Про кримінальну відповідальність за державні злочи­ни». У кримінальний кодекс було введено статтю «антирадянська агітація і пропаганда». Протягом 1954—1959 pp. за антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб.

Після  виступу М. Хрущова починається масове знищення пам’ятників, бюстів, ховали в шухляди портрети Сталіна ( деякі і не дуже далеко)
         Робота з візуальними джерелами Маска скорботи — монумент заввишки в 15 метрів, присвячений пам'яті жертв масових репресій в Радянському Союзі, які були поміщені у виправно-трудових таборах ГУЛАГу на Колимі. Пам'ятник займає площу 56 м². Скульптура із монолітного залізобетону була встановлена на сопці «Крута» в Магадані 12 червня 1996 року. Автор — скульптор Ернст Неізвєстний, батьки якого також були жертвами репресій 30-х років. Монумент є обличчя людини, з лівого ока якого течуть сльози у вигляді маленьких масок. Праве око зображене у формі вікна з гратами. У лівому верхньому кутку «Маски скорботи» — вітровий дзвін. На зворотному боці видно жінок, що плачуть (бронза), і обезголовлений чоловік на хресті. У середині монумента знаходиться копія типової тюремної камери сталінських часів.

3. XXІІ з'їзд КПРС.

У ч и т е л ь  У жовтні 1961 року відбувся ХХІІ з’їзд КПРС.

Робота з історичними  джерелами

Із Програми КПРС, прийнятої на ХХІІ з`їзді партії 1961 р:.  «…За підсумками другого десятиліття (1971-1980 рр.) буде створена матеріально-технічна база комунізму, що забезпечить достаток матеріальних і культурних благ для всього населення; радянське суспільство у притул підійде до принципу розподілу за потребами. Відбудеться поступовий перехід до єдиної загальнонародної власності. Таким чином, в СРСР буде в основному побудоване комуністичне суспільство…

        ...Нинішнє покоління радянських людей жи­тиме при комунізмі...

 -       впродовж найближчих 10 років – приміром у 2,5 рази і перевищити рівень промислового виробництва США;

-       впродовж 20 років – не менш ніж у 6 разів і залишити далеко позаду теперішній об`єм промислового виробництва США.

     Для цього необхідно підняти продуктивність праці у промисловості впродовж 10 років більш ніж у 2 рази, а за 20 років -–у 4-4,5 рази. Через 20 років продуктивність праці у радянській промисловості перевищить сучасний рівень продуктивності праці в США приблизно у 2 рази, а по часовій виробці – в зв’язку зі скороченням робочого дня у СРСР – значно більше…».

У ч и т е л ь  Проголошений на з’їзді принцип «Все в ім’я людини, все для блага людини» не мав ні економічного, ні соціально-політичного обґрунтування, був суто популістським. Народу пропонували чергову утопію, яку маси повинні були перетворювати в життя. Не витримували критики намічені цифри: збільшити виробництво продукції промисловості у 6 разів і залишити позаду загальний обсяг промислового виробництва США. Наздогнати і перегнати США за виробництвом основних сільськогосподарських продуктів на душу населення.

 Робота з історичними  джерелами

1. Свідчення сучасника подій  Солженіцина, відомого радянського дисидента «...Давно я не пам'ятав такого цікавого читан­ня, як промови на XXII з'їзді!»..

2. Політичні анекдоти:

1) Який найдовший анекдот?

— Доповідь Хрущова на XXII з’їзді КПРС!

2) Чи можна загорнути автобус у газету?

— Можна, якщо в ній надрукована промова Хрущова.

Бесіда

 На ХХІІ з`їзді КПРС було прийнято програму побудови комуністичного суспільства. Чи була виправдана така постановка питання? Чи був у СРСР шанс виконати положення програми партії?

У ч и т ель Позитивним моментом з'їзду було те, що він посилив заходи боротьби з культом особи Сталіна, розпочаті XX з'їздом в 1956, а його тіло винесено з Мавзолею. Але, на жаль, радянські люди так і не дочекалися світлого майбутнього.

Повідомлення учня

V. Узагальнення та систематизація знань

Запитання для дискусії.

Що символізував цей пам’ятник?

Які риси характеру цього історичного діяча він уособлював?

У чому ви вбачаєте позитивні та негативні сторони лібералізації суспільного життя?

Позитивні сторони лібералізації	Негативні сторони лібералізації
Критика культу особи Сталіна та інших членів КПРС. Реабілітація політичних в’язнів. Демократизація суспільства: широке залучення громадськості до вирішення суспільних справ, Передача функцій органів влади громадським організаціям. Наступ на права парт номенклатури. Переворот у суспільній свідомості, зростання національної свідомості.	Критика була не повною, дозованою, обмеженою, зачепила не всі сторони суспільного життя, не зачепила передумов та причин культу особи та його наслідків.              Були засуджені лише зовнішні сторони тоталітаризму (культ особи).              Реабілітаційні процеси не були доведені до логічного завершення.              Лібералізація не зачепила політичної системи, політичний режим не змінився.

  Чому процес лібералізації відбувався принципом «крок уперед, два назад»?

Чи можливий  був перехід  від тоталітаризму до демократії  у 1953-1964 роках?

(Можливий   при умові, якщо демократичні перетворення призведуть до ліквідації монополії на владу з боку КПРС, КПУ, появи багатопартійності, наповнення реальним змістом демократичних прав і свобод, тобто відбудуться по суті революційні перетворення в суспільстві. Якщо до влади прийдуть нові люди, які не були причетні до сталінських злодіянь, тобто відбудеться зміна політичної еліти. Якщо з’явиться лідер, здатний очолити  суспільство, щоб єднати позиції різних верств суспільства.

Чи підходив Хрущов на роль нового лідера?

Чи допустила б номенклатура докорінні революційні зміни в суспільстві?

Бесіда

У чому полягало історичне значення з’їзду?

 Значення XX з'їзду КПРС

1.З’їзд засудив широку репресивну практику тоталітарного режиму.

2.Вперше було наведено численні факти злочинів і прямих зловживань владою Й. Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законом.

3.Була здійснена ревізія сталінської моделі радянського суспільства.

4. М. С. Хрущов звинуватив сталінську владу в незаконних переселеннях народів у роки війни, в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, у численних репресіях повоєнного часу.

5.З’їзд започаткував важливі зміни в суспільстві.

6. Це був важливий і сміливий крок на шляху десталінізації, що відкривав реальні перспективи лібералізації, а в майбутньому – демократизації суспільного життя.

7. На той час навіть такі обмежені кроки викликали захоплення населення, особливо інтелігенції.

8. У людей з’явилося почуття власної гідності й свободи, постало покоління нових, соціально активних людей, які на повний голос заявили про себе в наступні десятиліття.

9.  Мільйонам українців, ув’язнених у сибірських таборах примусової праці, десталінізація принесла жадану волю, багато з них були амністовані, повернулися додому.

У ч и т е л ь  Наслідки ХХ з'їзду КПРС були двома сторонами однієї медалі. Намагаючись відкрити завісу минулого, відмовитися від його злочинної спадщини, демократизувати суспільне і державне життя, керівники країни з іншого боку всіляко намагалися захистити суспільство від такої правди. ХХ з'їзд практично вніс в суспільство розкол, розділивши його на два табори: сталіністів і антисталіністів. Відлуння цього розколу чутно і до цього дня. І довго, напевно, ще будуть сперечатися на цю тему. Але те, що наша країна зуміла подолати бар'єр беззаконня, насильства і терору на вищому державному рівні - безсумнівна заслуга ХХ з'їзду КПРС.

З'їзд спричинив шок і просвітлення. І зовсім нову духовну атмосферу. Так, стара система у царині політики й економіки залишилася, вона тільки була дещо трансформована. А от у царині духу зміни були грандіозні. Хоч вони стосувалися, звичайно, не всіх (зі спогадів).

Нова атмосфера в суспільстві, яка склалася після смерті Й.Сталіна, сприймалася як «відлига» після суворих і тиранічних порядків.

Приморозок

Була весна. Була відлига.

І — Божа благодать була.

Сніги розтанули. Спливла

У небуття недвига — крига.

Тоді сп’янілий від тепла.

Наївний, як розкрита книга,

З бруньок принишклий квіт оклигав,

І вишня буйно зацвіла.

Та в чорну ніч зненацька вітер

Ошпарив примороззю віти,

Бубняву зав’язь, дівич-квіт.

Померклий, вибитий морозом,

Мов білі сльози, на чорнозем

Спадає квіт затерплих віт.                     І. Світличний

Запитання

Як ви розумієте цей вірш?

У ч и т е л ь   Погляд сучасника. А. Вознесенський:

«...Для мене Хрущов завжди був важливий тим, що він звільнив людей зі сталінських таборів, що без нього не було б демократизації. Він був вихований сталінською структурою — тим вагомішим його подвиг та ризик на XX з'їзді. Без цього не було б перебудови»

М. С. Хрущов: «...Я вже старий і стомився. Нехай тепер порядкують самі. Головне я зробив. Стосунки між нами, стиль керівництва змінилися докорінно. Хіба могло комусь примаритися, що ми можемо сказати Сталіну, що він нас не влаштовує, і запропонувати йому піти у відставку? Від нас мокрого б місця не залишилося. Тепер все інакше. Зник страх, і розмова йде на рівних. У цьому моя заслуга. А боротися я не буду»

Погляд сучасника. Євген Габрилович: «...Що це за людина, яка прийшла з народу? Людина, яка звільнила мільйони висланих, а народ не може вибачити їй кукурудзи».

Погляд сучасника. Кінорежисер М. Ромм: «Забудуться і Манеж, і кукурудза... а люди будуть довго жити в його будинках. Звільнені ним люди... і зла на нього ніхто не триматиме.»

VІ. Підсумки. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Скласти таблицю.

Сфери суспільного життя	Позитивне в діяльності Хрущова	Негативне в діяльності Хрущова
Політична Економічна Соціальна Духовна