Тема: «Емоджі — мова емоцій»
Тип уроку: комбінований, творчо-практичний
Мета уроку
Навчальна:
- ознайомити учнів із поняттям «емоджі» та їх призначенням;
- учити розпізнавати й передавати емоції за допомогою символів;
- формувати вміння створювати власне емоджі з доступних матеріалів.
Розвивальна:
- розвивати творче мислення, фантазію, уяву, дрібну моторику;
- удосконалювати навички роботи з папером, ножицями, клеєм;
- розвивати здатність висловлювати власні почуття.
Виховна:
- виховувати доброзичливість, уважне ставлення до емоцій інших людей;
- формувати самостійність та впевненість у власних творчих можливостях.
Педагогічні ідеї Софії Русової
Урок побудований на таких принципах Софії Русової:
- природовідповідність — урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;
- навчання через діяльність — дитина не лише слухає, а створює власний продукт;
- розвиток особистості — кожна дитина має можливість виявити свою індивідуальність;
- емоційність навчання — навчання має приносити радість і викликати позитивні переживання;
- самостійність — учитель не нав'язує єдиного зразка, а допомагає дитині реалізувати власний задум.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Емоційне налаштування — 2 хв
Учитель пропонує дітям привітатися не словами, а **емоджі**.
На дошці зображені 😊 😐 😢 😡 😍 😴.
Учитель:
— Оберіть емоджі, який показує ваш настрій зараз.
— Чому ви обрали саме його?
(Діти за бажанням пояснюють свій вибір.)
Русовський акцент: дитина має право на власне переживання, а вчитель приймає його без оцінювання.
ІІ. Мотивація. «Таємничі картинки» — 4 хв
Учитель демонструє кілька емоджі без пояснення.
😊 ❤️ 👍 😂 😢
Запитання:
- Що означають ці маленькі картинки?
- Де ми можемо їх побачити?
- Чому люди використовують їх замість слів?
- Чи завжди один і той самий смайлик означає однакове почуття?
Проблемна ситуація:
Учитель показує повідомлення:
«Я сьогодні прийду до тебе» 😡
— Як ви думаєте, що хотіла сказати людина?
(Діти висловлюють припущення.)
Висновок: емоджі допомагають передавати не лише інформацію, а й настрій та емоції.
ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку — 2 хв
Сьогодні ми дізнаємося, що таке емоджі, навчимося «читати» їхні емоції та створимо власне емоджі.
IV. Дослідницька гра «Вгадай емоцію» — 5 хв
Учитель показує картки з емоціями.
Один учень обирає картку, але не показує її класу, а передає емоцію мімікою.
Інші відгадують.
Наприклад:
😊 радість
😢 сум
😮 здивування
😡 злість
😨 страх
😴 втома
Запитання:
— Як ми зрозуміли, що відчуває наш товариш?
— Що змінюється на обличчі, коли ми радіємо або сумуємо?
Русовський акцент: навчання спирається на безпосередній досвід дитини, гру, спостереження та переживання.
V. Практична робота «Створи своє емоджі» — 12 хв
Матеріали:
- кольоровий папір або картон;
- простий олівець;
- ножиці; клей;
- фломастери;
- листочки з різних порід дерев;
- за бажанням — шаблони кіл.
Завдання Створи емоджі, яке передає одну емоцію.
Дитина самостійно обирає:
1. яку емоцію хоче передати;
2. форму та колір;
3. вираз обличчя;
4. додаткові деталі.
Важливо: не давати дітям одного обов'язкового зразка.
Учитель може запитати:
— Яку емоцію ти хочеш показати?
— Якими будуть очі?
— Яким буде рот?
— Що можна додати, щоб емоція стала зрозумілішою?
VI. Фізкультхвилинка «Емоджі оживають» — 2 хв
Учитель називає емоцію, а діти показують її мімікою та рухами.
😊 «Радість» — посміхнулися, потягнулися вгору.
😢 «Сум» — опустили плечі.
😮 «Здивування» — округлили очі.
😡 «Злість» — насупили брови.
😴 «Сонливість» — потягнулися та «позіхнули».
VII. Презентація творчих робіт — 5 хв
Діти демонструють свої емоджі.
Кожен охочий завершує речення:
«Моє емоджі показує …»
«Я обрав/обрала цю емоцію, тому що …»
Однокласники можуть сказати:
«Я зрозумів/зрозуміла, що це …, тому що …»
Правило Русової
Не порівнюємо дітей між собою.
Учитель підкреслює індивідуальність кожної роботи:
«У кожного вийшло своє, особливе емоджі. Саме тому наші роботи такі цікаві».
VIII. Рефлексія «Емоджі мого уроку» — 3 хв
На дошці:
😊 — було цікаво
🤔 — дізнався/дізналася щось нове
😃 — мені сподобалося творити
😕 — виникли труднощі
Дитина обирає один символ.
Запитання:
- Що нового ви сьогодні дізналися?
- Що було найцікавішим?
- Що було складним?
- Яку емоцію ви хотіли б подарувати своєму класу?
IX. Підсумок
Учитель: «Емоджі — це маленькі символи, які допомагають людям передавати великі почуття. Але найважливіше — не лише вміти показати свою емоцію, а й помічати та поважати емоції інших».
Очікувані результати
Наприкінці уроку учень/учениця:
- пояснює, що таке емоджі;
- розпізнає основні емоції;
- добирає емоджі до певної емоції;
- створює власний творчий виріб;
- безпечно користується ножицями та клеєм;
- пояснює задум своєї роботи;
- з повагою ставиться до творчих робіт однокласників.
Родзинка уроку в дусі Софії Русової
«Дитина — не посудина, яку треба наповнити, а особистість, якій треба допомогти розкритися».
Тому на цьому уроці немає “правильного” емоджі за зразком учителя. Є емоція, особистий досвід дитини та її власний спосіб творчого самовираження.