Патріотичний загальношкільний

виховний захід,

приурочений річниці

повномасштабного вторгнення

Російської Федерації в Україну на тему:

 

 

«Я ТЕБЕ НЕНАВИДЖУ, ВІЙНА!»

 

                                

                                                                      Підготувала: вчитель

                                                                         зарубіжної літератури

Тимочків Людмила Петрівна

 

Обладнання: відеоматеріали, презентація.

Хід заходу

Ведучий 1.Слайд 1

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Ведучий 2.Слайд 2

Від Донецька до Криму та Львова
Розпростерлась моя сторона.  
Знають в світі красиве це слово  —  
Україною зветься вона!

Ведучий 1.Слайд 3

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
Ведучий 2.усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

 

Слайд 4 Інсценізація  легенди  про Україну

Автор. …Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. А потім усі вони, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на своїх, Богом даних, землях.

 Але до загальної черги не встигла Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підняти.

Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і сказав:

 

Господь.  Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була?

Україна. Працювала, ( опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли) прости мені, Господи, піду я…

Автор. Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів:

Господь. Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш. Як працюєш важко. Як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай…

Україна.  Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…

Господь (Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України і відповів:)

– Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. Земля ця родюча і пахне медом, вода – як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. І сонце там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно! Живи і радій! Але на неї будуть зазіхати нечестиві, тому її треба пильнувати і боронити. А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо ти та земля, той край, що в Моєму серці…
 

Відеокліп «Моя Україна»

YouTube·Olga Malyar·25 жовт. 2019 р. Моя Україна

(Пісня обривається і звучать звуки:

Вибухи ракет . Повітряна тривога.

Слайд 5

Ведучий 1. 24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на «до» та «після». О п'ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ.

Ведучий 2. Зухвалий наступ російської армії крокує українськими містами. Діти на власні очі побачили війну – той біль, відчай, страх.

 

(Відеоролик про початок війни.

Хронологія подій 24 лютого 2022-го

Пісня «Прийшла біда на Вкраїну»

Ведучий 2. Армія РФ завдає підступні удари по цивільним об'єктам, медзакладам та школам, знищує вщент українські міста, обстрілює «зелені» евакуаційні коридори, регулярно нехтує нормами Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та скоює воєнні злочини, цинічно вбиваючи українців: дорослих і навіть дітей

Відеоролик. Початок повномасштабного вторгнення РФ – YouTube

(Початок  - 1хв.30сек. Під час демонстрації ролика діти читають вірші)

1 .В моїй Україні сьогодні війна,
Небачена людством донині.
Весь світ пробудила страшна новина —
Вночі, о четвертій годині.

2.Моя Україна — вже сяйво пожеж,
Що сіють ракети і гради.
І танків колони повзуть по полях,
Мов з нір повилазили гади.

3. Моя Україна — Чорнобиля дзвін
І "Привид" у небі нестримний.
Це армія наша — безстрашний загін,
Це острів Зміїний.

4. Палає Херсон, Запоріжжя горить,
Маріуполь і Харків в руїнах.
Та з Києва голос: "Тримаймо стрій!
Моя Україно!"

5. Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.

6. Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

7. Наш дім, нашу пристань, наш рай
московська орда потоптала…
Вставай, Україно, вставай –
фальшиві зривай запинала!
Рятуй і себе, і весь світ
від злої, страшної потвори!..

Звучить три строфи із пісні «Повстань, народе мій»

Ведучий 1. Розраховуючи на швидку перемогу «за три дні», війська загарбників наштовхнулися на потужний супротив українців, які завзято боронять свою землю, волю та незалежність попри те, що звичне життя руйнується на очах. 

Ведучий 2.  Рашизм – це геноцид. З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини.

Ведучий 1. На окупованих територіях зафіксовані випадки мародерства та  масових вбивств, катувань, зґвалтувань, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, відомих людей та інших.

 

Слайд 6

Читець 1. Мамо, я похований в Ізюмі,

Поміж сотень інших, десь у лісі.

Вже від мене слова не почуєш,

Каті передай, хай добре вчиться.

Може, ми побачимось колись,

Не шукай, тобі суглоби крутить.

В нас усіх є трохи спільних рис –

Ноги перев’язані чи руки.

Ми у лісі, тут доволі тихо,

Мабуть, я ніколи не засну.

Вибач, мамо, я спиняю лихо.

20, невідомий, ЗСУ

Ведучий 2. Російські війська знищують все.  Житлові райони обстрілюють з артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичними ракетами, зафіксовані факти застосування заборонених міжнародними конвенціями касетних та фосфорних бомб. Найганебніший воєнний злочин – обстріл будинків, позначених червоним хрестом.

Ведучий 1 війни окупанти зруйнували або пошкодили 3800 закладів освіти, понад 1 тисячу закладів охорони здоров’я, майже 150 лікарень не підлягають відновленню. Під час бойових дій знищено або пошкоджено чимало об’єктів культурної спадщини – пам’яток історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Через російську агресію в Україні постраждали майже 1 200 об’єктів культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), а також пам’ятки культурної спадщини. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

Ведуча 2: Пропонуємо згадати наймасштабніші теракти Росії за час повномасштабної війни.
 

(На кожне висловлювання здобувач освіти виходить зі свічкою в руках)
 Слайди 7-22

Вед 1: 1 березня. Харків.  Будівля ОДА: 35 людей травмовано, 29 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 16 березня. Маріуполь. Театр: загинуло більше 300 людей, скільки травмованих не відомо. Ми пам’ятаєм!
Вед 1: 17 березня. Мерефа.  Школа, будинок культури: 26 людей  травмовано,  23 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед  2: 29 березня.  Миколаїв. Будівля ОДА: 36 людей травмовано, 37 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед  1: 8 квітня. Краматорськ. Залізничний вокзал: 121 людина  травмована, 61 загинула. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 27 червня.  Кременчук. Торговий центр: 59 людей травмовано, 21 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 1: 1 липня. Сергіївка. Житловий будинок. База відпочинку: 36 людей травмовано, 22 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 9 липня.  Часів Яр. Житлові будинки : 9 людей травмовано, 48  загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 1.  14липня.  Вінниця.  Будівля офісних приміщень, будинок культури:  198 людей травмовано, 28 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 29 липня. Оленівка.  Колонія: 130 людей травмовано, 53 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 1: 18 серпня. Харків.  Гуртожитки: 35 людей травмовано, 25 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 24 серпня. Чаплине. Залізнична станція: 31 людина  травмована, 25 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 1: 30 вересня. Запоріжжя. Цивільна гуманітарна колона: 86 людей травмовано, 32 загинуло. Ми пам’ятаєм!
Вед 2: 14 січня. Дніпро.  Житловий будинок: 79  людей травмовано, 45 загинуло. Ми пам’ятаєм!
    (Кожна дитина читає по одному рядку)

Пісня «Я тебе ненавиджу, війна»

Ведучий 1. Сьогодні українці об’єднані як ніколи.  Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець.

Ведучий 2. Західні партнери вірять у перемогу України над російським агресором, а отже, розширюють військово-технічну допомогу Силам оборони нашої країни. Величезну допомогу нам надають США, Швеція, Британія, Німеччина, Франція, Литва, Нідерланди, Болгарія та багато інших країн, яким не байдужа доля українського народу, доля України. 

 

 Ведучий 1 Ворог вирішив все відібрати:

 Чорне море, Крим і наш Донбас.

 Він не розумів,що подолати

 Просто так не зможе нас.

 

Ведучий 2. Бо країну стали захищати

Відважні, сильні, бойові

Наші найкращі хлопці та дівчата,

Що сильні духом, мужні, вольові.

Пісня «Нас весна не там зустріла»

 

Ведучий 1: Сьогодні історія героїзму пишеться далі.. В нашій країні війна, на захисті якої – справжні герої. На захист України по тривозі встали ЗСУ, Нацгвардія, прикордонники, ДСНС, поліція, звичайні люди найрізноманітніших професій, які вступили до лав тероборони по всій Україні. Кожен,  хто став на захист України, – Герой! 

Слайди 23-27
Ведучий 2: А серед них є такі імена.. ВІТАЛІЙ СКАКУН - Щоб зупинити просування танкової колони, було прийнято рішення про підрив Генічеського автомобільного мосту. Виконати це завдання зголосився уродженець м. Бережани Тернопільської області, 25-річний інженер окремого батальйону матрос Віталій Скакун. Він замінував міст, але піти на безпечну відстань, на жаль, не встиг.
Ведучий 1: "ПРИВИД КИЄВА" - Тільки за перші 30 год. війни він на винищувачі МіГ-29 здобув повітряні перемоги – над двома російськими Су-35 і Су-25, одним Су-27 і ворожим Міг-29. Всього на рахунку пілота вже понад 20 збитих літаків окупантів.
Ведучий 2: ГЕРОЇ БИТВИ ЗА ГОСТОМЕЛЬ - військові, які відвоювали аеродром "Гостомель" під Києвом у перші дні війни з російським окупантом. Героям і їхнім побратимам довелося ліквідувати майже 200 ворожих спецпризначенців.
Ведучий 1: ОЛЕКСАНДР ОКСАНЧЕНКО - Він був найкращим у світі пілотом-винищувачем. Олександр Оксанченко загинув у бою, відволікаючи російську авіацію. Але його дії допомогли врятувати не одне життя.
Ведучий 2: Захисники Маріуполя, Бахмута, Авдіївки – це українські гордість і біль. Зараз це символ нескореності народу у боротьбі з російським загарбником у найкривавішій війні XXI століття.
А ОЛЕКСАНДР МАЦІЄВСЬКИЙ … – безстрашний український воїн, який, незважаючи на близьку заги­бель, гордо дивиться окупантам в очі, викликаючи у них скажену лють, і в останні секунди свого життя про­славляє рідну Україну — не виняток. Це один із багатьох таких же незлам­них наших співвітчизників, які щодня роблять героїчні вчинки. Це від­луння подвигу молодого українсько­го прикордонника на острові Зміїно­му, який на пропозицію орків здатися послав російський військовий кора­бель у відомому напрямку. Таких ге­роїв не злічити… Україна їх не забуде!

 

Читець 2.  Він ту цигарку так і не скурив.
Востаннє затягнувсь на повні груди.
– Умерти час?
Я б трішки ще пожив…
І стрілись очі з поглядом паскуди.
Здригнулась тиша, зболена, німа,
як смерть рукою провела по спині.
До неба душу кликала сурма.
І він промовив: –
Слава Україні!
Господь заплакав проливним дощем.
І без ключів у рай відкрилась брама.
Архангел Михаїл зустрів з мечем:
– Приєднуйся. – сказав. –
Героям Слава!..
Покинутий недопалок дотлів.
Лежало грішне тіло розпростерте.
І тільки кат ще більше скаженів,
бо він не знав, що можна так померти!..

 

Ведучий 1: Розстріл беззбройного військовополоне­ного — безперечно, великий воєнний злочин, який заборонено міжнародним гуманітар­ним правом. Нема про що сперечатися, нема жодних виправдань убивцям! Таких злочинів на нашій українській землі росіяни скоїли уже понад 70 тисяч!

 Та безліч імен не назвеш, але наша країна гордиться кожним і дякує кожному, хто став на захист країни, хто став на захист нас..

    

Ведучий2.  Подякуй солдату за спокій і ранок.

За те, що ти вдома зустрів свій світанок.

За те, що він днює й ночує в окопах.

За те, що війну цю спиняє жорстоку

Слайд 28

Читець 3. Вірш «Я ДЯКУЮ ТОБІ, СОЛДАТЕ!»

Я дякую тобі,солдате,

За те,що вибиваєш з України ката,

За те,що захищаєш мою хату,

За те,що бережеш від кулі та гармати,

За те,що в спокої лягаю спати,

За те,що зранку можу встати,

За те,що бачу сонце із кімнати,

За те,що п’ю своє любиме лате,

За те,що можу з братом у дворі гуляти,

За те,що зможу покохати,

Молюсь за тебе я ,солдате!

Молюсь,щоб повернувся в рідну хату.

Хоч я тобі не жінка і не мати,

Я дякую тобі,солдате!

Слайд 29

Читець 4. (Хлопець у військовій формі)

Мамо, я в окопі. Нас знову обстріляли.

Є ранені, та Бог мене зберіг,

Я чув, що церква молиться за мене,

Ти їм скажи – я теж молюсь за них.

Ми з хлопцями сьогодні, вставши зранку,

Молилися до Бога, хто як вмів.

І кожний день я згадую домівку,

Дорогу, по якій колись ходив.

Я чув, що ви молилися за мене,

Не опускайте руки – Бог живий!

До нас ракета щойно прилетіла,

Та не зірвалась, був лиш тільки шум.

А знаєш, я навчився цінувати,

Те, що колись буденністю було.

Поглянувши вночі в прекрасне небо,

Я, просто, плакав, я відчув тепло.

По нас сьогодні снайпер працював,

Та кулі, дивом, збоку пролітали.

Це збіг обставин – тихо хтось сказав.

Я твердо знав, що це молитва мами.

А знаєш, я повірив, що є чудо,

Коли в кільці ми замкнені були,

Тоді молитва линула до неба,

Я з Богом в тій молитві говорив.

І в той момент невидимії руки

Нас вивели, не знаєм навіть як…

Хвалою переповнювалось серце.

Я знав, що церква молиться за нас.

Тут на війні я бачив вже багато.

Та Бог нас береже – ми ще живі!

Тому прошу, продовжуйте молитись,

Щоб спокій був, настали мирні дні!

 

  Слайд 30

Читець 5. (Дівчина з накинутим на плечі прапором)

 Україна радіє сьогодні:

Із полону вернула синів.

Це улюбленці наші народні,

Від їх мужності кремль сатанів.

Їхнім подвигам світ дивувався,

Кожен образом – справжній Ісус*,

Через муки пройшов – не зламався,

Хоч змарнів на обличчі і схуд.

Попри голод, приниження, втому,

Попри часті знущання і біль,

Побувавши у пеклі – не вдома –

Зберегли власну гідність в собі.

Серед них – і майбутня матуся…

Не одна повернулась – удвох.

Ранок донькою їй посміхнувся,

Уберіг жінці плід її Бог!

Україна сьогодні щаслива:

Повернулись не просто бійці –

Ті, в кім дух поселивсь особливий…

Затремтіла сльоза на щоці,

Коли воїн, ступивши на землю,

Опустився і… поцілував...

Це за неї, за сині озера

Кров свою у бою проливав…

Пісня «Мамо, я живий»

Ведучий 1.  Чи є у війнах переможці? Ні. У війнах не може бути переможців, бо всі в них переможені тим, що війна – це смерть, яка забирає найдорожче у людини – її життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжнє пекло.

Ведучий 2.  Можна побудувати дороги, нові міста, зорати поле і посіяти зерно, підняти господарство. Але примусити битися серце у мертвої людини – неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши величезного рубця – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга – неможливо…

Ведучий 1.  Кожен день для українців іспит.

Кожен день живемо як востаннє.

Кожен день на очах зі слізьми

Мріємо коли вже мир настане.

Ведучий 2. І в цю хвилину ми хочемо мовчати.

Згадати всіх, кого війна забрала.

Згадати все, хвилиною мовчання.

Усе і всіх, кого війна в нас відібрала.

Слайди 31-36

Ведучий 1.  Ця війна забрала життя багатьох молодих українців. У багатьох домівках не дочекались чи то батька, чи то сина, чи то брата, чи то сусіда , чи просто знайомої людини. Не дочекалась своїх  Синів-Героїв і Мельниця-Подільська:

22 квітня 2022 року у боях з рашистами на Донеччині , захищаючи рідну Україну, загинув Ковальчук Мар’ян.

Ведучий 2. На війні з російськими загарбниками,  виявивши стійкість і мужність, 12 травня 2022 року поклав своє життя за рідну Україну" Євген Безкровний .

Ведучий 1.  21 вересня 2022 року у боях з окупантом загинув навідник кулеметного взводу однієї із бойових бригад, солдат Андрій Горобець .

Ведучий 2. Під час виконання бойового завдання на Донеччині поблизу населеного пункту Бахмут 25 грудня 2022 року загинув Герой Іван Григоращук

Ведучий 1.  25 червня 2023 року помер військовослужбовець однієї з бригад ЗСУ Василь Старчевський.

Ведучий 1. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 29 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок вибуху ворожого снаряда загинув колишній гравець луцької «Волині», тернопільської «Ниви», лідер ФК «Мельниця» солдат Годований Роман.

Ведучий 2.  Свій останній бій за волю і незалежність України зустрів 2 лютого 2024 року біля н.п. Богданівна Бахмутського району Донецької області Бабій Дмитро

 

Інсценізація «Розмова матері із сином»

Син.  Відпусти мене, мамо, на небо.
Мати.  Я не можу, синочку. Пробач…
Син Я прийду, як тобі буде треба.
Прилітатиму…Тільки не плач!

Мати.  Як же, сину, тебе відпустити,
Коли серце нещадно болить?…
Як без тебе, рідненький мій, жити,
Коли рана на серці кровить?!

 Син. Лишень тіло померло, матусю,
А душа моя досі жива!…
Не тужи…Не ридай…Не хвилюйся…
В мене просто домівка нова!…

Я тепер буду жити на небі.
Тут так добре, рідненька, повір!
Ти покличеш мене при потребі…

 Мати.  Сину! Кличу тебе до сих пір!
Я ночами не сплю, дорогенький!
Лишень сльози ковтаю гіркі…
Завмирає від болю серденько…
Мої схлипи такі гомінкі!

 Син.  Я все знаю…все чую, матусю…
Примирись, що мене вже нема…
Дай я Янголом в небо здіймуся…
Ти ніколи не будеш сама!

Я в повітрі! Я поруч з тобою!
Відпусти мене, мамо…пора…
Я підіймуся в небо з росою
І спаде з тебе болю гора!

Мати.  Не спаде, мій синочку, довіку!
Я страждатиму поки живу!
Бо від втрати дітей – нема ліку…
Сльози ллються дощами в траву…

Син.  Все минеться, матусю…ти звикнеш,
Що я Янголом став в небесах…
Мати. Як же бути мені, як ти зникнеш?!
Знов тонути щомиті в сльозах?…

 Син. Ні, рідненька!…Відплакала…Досить…
А на мене чекають в Раю…
Бог у Рай лиш достойних підносить…
Відпускай вже кровинку свою…

 Мати . Ти ж мене не забудеш, синочку?…
Як же важко тебе відпустить!…
Я складаю себе по-шматочках…
Як же в світі без тебе прожить?…

 Син. Посміхатись…молитись за мене…
Бог усе допоможе знести…
Я ж в Раю спочиватиму, нене…

 Мати. Відпускаю, синочку…лети…

 

Пісня «Мамо, не плач»

Читець 6. Сьогодні в Україні чорні дні… 

В домівках у героїв ллються сльози,

Та повернути їх ніхто не в змозі –

Сьогодні в Україні чорні дні.

Помолимось усі за їхні душі.

Поставимо в церквах за них свічки;

Чоловіки, батьки, сини та друзі –

За рідну землю в небі полягли.

Запалюють свічку під час читання вірша/ Вшануємо хвилиною мовчання усіх воїнів-Героїв, які віддали своє життя за нашу неньку-Україну

 

Читець 7.

Не дай нам, Боже , втратити країну.

Небесний Отче, бережи її від зла.

Моліться, люди, всі за Україну,

Щоб Батьківщина у дітей була.

Дніпро благає, Хортиця, Карпати.

Через віки заговорив Тарас:

Матір продавати,

без України і не буде вас

Вчитель. У 2023 році 24 лютого Президент України Володимир Зеленський оголосив Загальнонаціональним Днем молитви і посту

Сценка                                                  Слайд 37

Ведуча 1: Ранo - вранцi на світанку босими ногами
Йшлa дo Богa Українa тиxo з молитвами.                   
Одягнувши вишиванку, розпустилa коси
Щоб просити Богa сили i кращої долi.
Вітер коси розплітає - суне чорна хмapa.
Впала вона на колінa i Йогo питалa:
Україна: Зa щo менi така кapa? Чим я завинила?    (Падає на коліна)
Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?
Дзвони дзвонять вжe щоденнo ...днями і ночами...
Сини мої полягли...вкритo вce хрестами...
Чи я тобi не молилась? Чи дітей нe вчилa любить землю і Тебe?
Прошу дай нам сили!
Скажи мені , Отче милий, скільки щe терпіти?
Як синів уберегти? Скільки щe молитись?!
 Вед 1.  ...І почувся з неба глас:
 Голос-Встань! Вжe скopo , милa!
Той хто хтів здолать тебe - сам ляже в могилу.
Потерпи ще трішки ти - Я загою рани.
Бо Я чув всі молитви - Мир скоро настанe!
Воля й доля в твоїм домі , повір скоро буде!
А ворогa не пробачать  анi Я – 1і люди!»
Тримайся, моя рідна Україно!
Хоч зболена, хоч зранена — живи!
Ми віримо — піднімешся з руїни!
Якщо ми з Богом, що нам вороги?
(Виходять діти, та  після своїх слів прив’язують на пояс України жовто-блакитні стрічки. Україна в цей час на колінах)
1: Тримайся, нене, стій заради діток,
Заради волі, правди, мирних днів.
Ти не одна, розкиданих по світу
мільйони в тебе дочок і синів!
2: Не здайся, моя рідна, Україно!
Не смій вклонитись лютій силі зла.
Лиш перед Богом падай на коліна,
Проси прощення, миру і добра! 
3: Просімо, українці всього світу,
Просімо в Бога прощення щодня. 
Щоб Бог дав сили встояти в цій битві,
Щоб милість була Божа і броня!
4: Щоб взяв Господь, під Божу охорону
Країну нашу зболену, в сльозах.
Щоб ворогам Свою дав перепону,
Щоб зрештою закінчився цей жах!
5: Бог завжди чує щирі покаяння,
Молитву серця і душевний плач.
Помножмо всі зусилля та благання,
Скажімо кожен: «Господи, пробач...»
6: Щоб відродилась ненька-Україна,
Щоб у стократ прекрасніша була!
Щоб знав весь світ, кожнісінька країна, 
що з нами Бог! Бог миру і добра!

 Слайд 38

    Пісня «Україно, молюся за тебе»

 (Співає дівчина- Україна)