Як допомогти дитині швидше адаптуватися у школі

Як допомогти дитині швидше

адаптуватися у школі

Тема. Як допомогти дитині швидше адаптуватися у школі

Мета: познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання. Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Форма проведення: тренінгове заняття.

Обладнання і матеріали: фломастери, папір, плакат «Корабель очікувань».

Хід заняття

І.Вступна частина.

1.Зворотній зв’язок.

Обговорення першого шкільного дня дитини.

Батьки діляться враженнями один з одним і вчителем: з яким настроєм дитина  прийшла додому, як її поздоровляли члени родини, які подарунки вона одержала.

2.Знайомство.

Батьки стають в коло і говорять речення , яке  починається словами: «Добрий день! Я батько першокласника, мене звуть ….., я радий вас бачити!»

3. Правила.

Запропонувати батькам розробити правила тренінгу. Записати на плакаті, який  є на дошці:

• Бути позитивним.
• Говорити по черзі, коротко.
• Кожна думка має автора.
• Бути активним.

4.Очікування. Інтерактивна вправа «Корабль очікувань»

Мета. Визначити сподівання і очікування від тренінгу.
На аркуші зображено море та корабль. Очікування записуються на стікерах, які розташовуються нижче корабля.

5. Руханка

«Буревій»

• Зараз  змінять місце положення ті батьки: - в яких одна дитина в сім’ї,в кого є син, в кого син  і донька, хто  в спідниці, в кого довге волосся, хто любить свою дитину і т.д.

ІІ.Основна частина

1.Інтерактивна вправа « Хочу-боюся»

Вчитель пропонує батькам скласти 2 списки: « Я хочу, щоб моя дитина…» та « Я боюся, щоб моя дитина не…».

Таке завдання дозволяє акцентувати увагу на важливості події, виявити проблеми та труднощі, що виникають у родинах, та обговорити ці проблеми в ході розгляду теми зборів.

 

2.Міні – лекція

— Дитина пішла в перший клас…

Вiдбувається змiна провiдних видiв дiяльностi: мiсце гри поступово займає навчання. Яким воно буде? Чи буде воно упішним для вашої дитини? Адже новi обов’язки вимагають вiд дитини зiбраностi, затрат духовних i фiзичних сил. 

Пристосування учнів до нової діяльності - адаптація. Адаптація першокласника до школи відбувається не зразу.. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму.

Перехід від дошкільного віку до школярства в психології називають малою кризою. Це критичний вік.

Що ж відбувається в організмі дитини в перід адаптації?

-Нестійка працездатність:

-Різке зниження навчальної діяльності:

-Високий рівень напруження серцево-судинної системи:

-Сонливість, головний біль, погіршення апетиту.

-Розлади шлунково-кишкового тракту:

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочку адаптація має різний перебіг. Легше проходить період пристосування і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але ми знаємо, що сьогодні лише 20-25% дітей ідуть до школи здоровими Навчальна діяльність складається з багатьох аспектів:фізіологічного, соціального, психічного, інтелектуального, педагогічного та інших.

Процес фізіологічної адаптації можна розділити на кілька етапів.

1. 2-3 тижні (орієнтовний), коли у відповідь на комплекс нових впливів реагують усі системи організму  ( фізіологічна буря)

2. 1-2 місяці - помітне нестійке пристосування і організм знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.  

3. 3-6 місяців - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування до навантаження.

Пошук дитиною свого місця в класі, можливість виявити свої інтереси, здібності є особливостями соціальної адаптації. Тому я створюю доброзичливу атмосферу в класі, підтримую кожного учня, проводжу ігри, в яких кожен вчиться виявляти себе, шанобливо ставитись до інших.Є і такі діти, які граються як на перерві, так і на уроках. Навчання стає для них справжнім лихом. Це тому, що у них не закінчився період дошкілля і вся поведінка спрямована на гру. Такі діти найбільше потребують, щоб уроки проводились у формі гри, змагань, мандрівок, на яких мотивація навчання прищеплюється непомітно.

Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають незадоволеність батьків. У дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратись навіть з тим навчальним навантаженням, яке є цілком доступним. Нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою, похмурою.

Кроки до першокласника в період адаптації:

-Тестування, бесіди, корекційні заняття шкільного психолога;

-проведення уроків в ігровій формі;

-створення сприятливого середовища для розвитку учнів;

-відповідність режиму навантажень до санітарних вимог;

- заохочення найменших успіхів учнів в навчанні;

-дотримання розпорядку дня;

-організація групи продовженого дня;

-відвідування гуртків дитячої творчості;

-повноцінне збалансоване харчування;

- відповідність рухової активності ( також на свіжому повітрі) санітарним вимогам;

- тісна співпраця з батьками першокласників;

Вчителям, батькам учнів бути терплячими, мудрими, щирими і вірити, що діти пройдуть важкий шлях пристосування до школи швидко, безболісно.

 3.Об’єднання в групи

Гра «Молекули».

Це  руханка для об’єднання в групи з двох, трьох, чотирьох або п’яти осіб. Пропоную учасникам уявити себе атомами, які хаотично рухаються в просторі. Потім командую: «Об’єднайтесь в молекули по двоє!». Учасники якомога швидше стають у пари. Відтак знову вільний рух і команда: «Молекули по троє!». Зупиняю гру, коли побажаю, і запропоную учасникам виконувати наступне завдання у цих парах, трійках або четвірках.

ІІІ.Практичний блок

1. Робота в групах. Ділова гра « Готовність дитини до школи».

Основнi правила гри:

• бути активними учасниками;

• уважно прислухатися до думки кожного;

• у грi немає глядачiв, усi учасники.

Кожна група отримує опис ситуацiї. Завдання: ознайомитися з текстом i вiдповiсти на запитання.

 Ситуацiя 1. Дiвчинка до 6-рiчного вiку виховувалась у бабусi в селi. Влiтку перед початком навчання батьки забрали її в мiсто. З перших днiв навчання у дитини виникли проблеми в спiлкуваннi з однолiтками. Пiд час знайомства вона не могла розповiсти про себе. Чому?

Запитання. Чи потрiбно активiзувати iнтерес дитини до навколишнього свiту? Якими знаннями повинна володiти дитина 6 - 7 рокiв?

Вчитель  підводить пiдсумок. Інтелектуальна готовнiсть передбачає сформованiсть уваги, розвинену пам’ять, операцiї аналiзу, синтезу, узагальнення. До 6 - 7 рокiв дитина повинна знати свою адресу, назву мiста (села), де мешкає, назву своєї країни та її столицю; iм’я та по батьковi батькiв, де вони працюють, розумiти, що бабуся — це мама батька чи матерi. Повинна знати пори року, їх послiдовнiсть й основнi ознаки, назви мiсяцiв, днi тижня; основнi види дерев, квiтiв, розрiзняти домашнiх i диких тварин, тобто орiєнтуватися в часi, просторi, найближчому оточеннi.

Отож, це iнтелектуальна готовнiсть.

 Ситуація 2.  Дитина володiє високим рiвнем знань та навичок, необхiдних для навчання в школi. У ходi дiагностування мотивацiйної готовностi хлопчик сказав: “Я вiдвiдую школу тому, що мене мама примушує. А якщо б не мама, я б до школи не ходив”.

Запитання. Чи буде успiшним навчання дитини у школi? Якi вашi рекомендацiї щодо формування мотивацiйної готовностi?

Отже, мотивацiйна готовнiсть — це бажання школяра прийняти нову для нього соцiальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю головною дiяльнiстю — навчанням.

 Ситуація 3. Сергiй був дуже розвиненим хлопчиком. до моменту вступу до школи вiн умiв читати, знав багато вiршiв. Але, незважаючи на те, що хлопчик пiшов до школи з охотою, з перших днiв навчання вiн став порушувати дисциплiну: мiг без дозволу ходити по класу пiд час уроку, не реагував на зауваження вчителя.

Запитання. Що стало причиною такої поведiнки Сергiя у школi? Якi вашi рекомендацiї щодо формування вольової готовностi?

Отже, вольова готовнiсть потребує від учня вмiння поставити мету, прийняти рiшення, намiтити план дiй, виконати його, виявити зусилля, оцiнити результат свого вольового зусилля.

 Ситуацiя 4. Мама розповiдає: «Iз двох рокiв Маринка перебуває в товариствi дiтей, проте дуже боязка, несмiлива, сором’язлива. На заняттях активностi не виявляє. Вiд однолiткiв тримається осторонь. Думаю, що у школi їй буде нелегко».

Запитання. Чи є у мами пiдстави для хвилювання? Якi вашi рекомендацiї з формування комунiкативної готовностi?

Отже, комунікативна готовнiсть передбачає умiння увiйти в дитяче товариство, дiяти разом з iншими, поступатися, пiдкорятися. Тобто тi риси, якi забезпечують безболiсну адаптацiю дитини, що сприяє й позитивному розвитковi. Краще адаптованi дiти, якi мають високе й адекватне самооцiнювання, демонструють високий рiвень комунiкативної готовностi.

Пiдведення пiдсумкiв. “Мозковай штурм”

Орiєнтовнi пропозиції. Яка роль батькiв у подоланнi труднощiв, пов’язаних з адаптацiєю дитини до школи?

• Дбати про здоров’я дитини.

• Допомагати у пiдготовцi домашнiх завдань.

       • Не сварити дитину за оцiнки.

       • Органiзувати робоче мiсце дитини.

• Привчати до охайностi й порядку.

• Привчати до самостiйностi.

• Заохочувати найменшi успiхи дитини у навчаннi й поведiнцi, використовуючи для цього слова-схвалення.

ІV.Заключна частина

1.Завершення тренінгу

«Берег реалізованих сподівань»

(Батьки  записують: чи сподобалося їм на тренінгу або малюють свій настрій на стікерах і приклеюють на плакаті «Корабль очікувань»).

2. Прощання

 Батьки стають в коло, беруться за руки і промовляють: «Наші діти – найкращі!!!Все у них буде гаразд!»