«Як навчитися чути один одного: секрети ефективного спілкування»

«Як навчитися чути один одного: секрети ефективного спілкування»

(інтерактивна бесіда)

1. Вступ (1–2 хв)

Психолог:
«Сьогодні ми поговоримо про те, що здається простим, але насправді є мистецтвом — уміння чути одна одну. Буває, що ми говоримо… але нас не чують. А буває, що намагаємося донести думку, але робимо це так, що іншим хочеться відсторонитися.
Давайте розберемося, як зробити спілкування теплим, чесним і без конфліктів».

2. Міні-відео/історія для старту (можна прочитати текстом)

Психолог читає історію:

«У класі є дві подруги — Марта і Софія.
Марта образилася, що Софія "ігнорує" її.
Софія ж думала, що Марта просто хоче трохи побути сама.
Обидві мовчали. Обидві нервували.
І весь конфлікт виник лише через те, що вони… не поговорили».

Питання:

• Чому виник конфлікт?
• Хто винен?
• Чого не вистачало дівчатам?

(Очікувана відповідь: комунікації, відкритості, уміння говорити прямо.)

3. Вправа «Три вуха» (7 хв)

Психолог пояснює:
«Під час спілкування ми часто «чуємо» не те, що нам говорять».

На дошці три слова:
1️⃣ Те, що сказала людина
2️⃣ Те, що ми подумали, що вона хотіла сказати
3️⃣ Те, що ми відчули

Завдання в парах Кожна пара отримує картку з фразою (приклад):

• «Ти мені не відповіла вчора».
• «Чому ти так дивишся?»
• «Та роби, як хочеш».
• «Мені вже набридли ці сварки».
• «Мені здається, тобі все одно».

Потрібно:

1. Прочитати фразу.
2. Визначити, що в ній: факт, емоція чи припущення.
3. Перефразувати так, щоб було спокійно, зрозуміло і без звинувачень.

Приклад:
❌ «Чому ти так дивишся?»
✔ «Мені здається, ти засмучена. Все гаразд?»

Обговорення:

• Чи змінилося ставлення до фрази після перефразування?
• Які фрази звучали різко, а які — м’яко?

4. Інтерактив «Я кажу – ти слухаєш» (5 хв)

Усі стають у коло.

Психолог:
«Будемо тренувати активне слухання».

Правила:

1. Одна дівчина каже коротку фразу про себе:
   «Я не люблю, коли…» / «Мене засмучує…» / «Мені приємно, коли…»
2. Інша дівчина повинна повторити суть її слів, але своїми словами.
   Це називається рефлексивне слухання.

Приклад:
Аня: «Мені неприємно, коли на мене підвищують голос».
Катя: «Тобі важливо, щоб з тобою говорили спокійно, так?»

Мета:
— Показати, що слухання — це не мовчання, а розуміння.

5. Мікротренінг «Говоримо без образ» (7 хв)

Психолог дає правила: