Як звірі піклуються про своє потомство

Як звірі піклуються про своє потомство. Підготувала Удова Любов Олексіївна

У житті звірів протягом їх життя можна виділити кілька періодів. Найважливіші з них – розмноження та піклування про своє потомство

Період розмноження починається з підготовки укриття для своїх майбутніх малят.

Гніздо білок побудоване з гілок і має кулясту форму. Усередині воно вистелене м'яким рослинним матеріалом. Білки, що не мають свого гнізда, живуть у покинутих дуплах дерев. Окрім покинутого дупла дятла, вони можуть тимчасово поселитися і в порожніх гніздах сорок або ворон. style.colorfillcolorstroke.colorfill.type

В залежності від комплекції мами, її вгодованості і віку, на світ з’являються від трьох до десяти сліпих і голих більчат, кожен з них важить дуже мало, приблизно вісім грамів. Але потім вони досить швидко починають набирати вагу і розвиватися, додаючи до двох грамів день!Своє потомство тваринка може приносити до трьох разів на рік. rr

Через три тижні у дитинчат розплющуються очі і починає рости шерсть. У віці семи тижнів вони починають виходити з гнізда і приймати тверду їжу. Проте мати годує їх молоком ще приблизно три тижні. style.colorfillcolorfill.typefill.on

У період з квітня по травень вовчиці народжують від 3 до 9 сліпих вовченят (зазвичай 4-6, іноді по 10-13). Дитинча вовка покрите бурувато-сірим пушком і більше походить на лисенятко, відрізняючись від нього лише сірим кінчик хвостика. На початку дитинчата ростуть повільно, але згодом дуже стрімко.

Через 1,5-2 тижні тваринки стають зрячими. Протягом перших двох тижнів мама-вовчиця постійно знаходиться поруч з малюками, зігріваючи їх. Тато-вовк тим часом приносить вовчиці їжу. Малюки поводяться як маленькі щенята: весело грають, б’ються між собою, а їх гавкіт і виття чути здалеку. Вовчиця обходиться з дітьми дуже ніжно, чистить і вилизує їх, допомагає здійснювати туалет.

Дитинчата до цього моменту не вміють підніматися на ноги і повзають. Більшу частину часу вони сплять. Через 1,5-2 тижні тваринки стають зрячими. Протягом перших двох тижнів мама-вовчиця постійно знаходиться поруч з малюками, зігріваючи їх. Тато-вовк тим часом приносить вовчиці їжу. Малюки поводяться як маленькі щенята: весело грають, б’ються між собою, а їх гавкіт і виття чути здалеку. Вовчиця обходиться з дітьми дуже ніжно, чистить і вилизує їх, допомагає здійснювати туалет.

Тільки до початку третього тижня малюки стають на ноги і роблять спроби пограти один з одним. Активні ігри починаються у віці трохи менше місяця.

Коли в лисиці народжуються дитинчата, вона стає по-особливому пильною. І весь цей час сімейство проживає в норі. Маленькі лисенята майже не мають шерсті та сліпі. Тому в перші тижні вони тільки сплять і їдять. Але згодом, коли лапки стають міцніші, а шерсть – коричневого кольору, малята зможуть висунути мокрі носики назовні. У перші тижні життя лисенята живляться лише молоком матері. Саме з ним вони отримують справжній лисячий характер, улесливість і хитрість. Та вже згодом зубки зможуть жувати більш серйозну їжу. Лисиця довгий час приносить здобич до нори, аж поки малята не стануть зовсім самостійними.

Та таке піклування може негативно вплинути на розвиток потомства. Розуміє це й мати. Тому щоденні тренування обов’язкові. Малюки швидко вибігають з нори разом із матір’ю й хутко повертаються назад. Так вони відпрацьовують швидкість і витривалість. Дитинчата отримують колосальний досвід від своїх батьків. Спочатку полюють парами, згодом – самостійно.

Маленькі їжачки з’являються у розпал літа. Вони крихітні, розміром із кульку та беззахисні. Спочатку голок на тілі навіть не видно. Але наступний тиждень все кардинально змінить. І перші голочки з’являться, і забарвлення потемнішає. Їжачиха не покидає малять ні на хвильку. Годує їх молочком, зігріває тілом і дарує всю материнську любов. Їжачки ж дорослішають чи не щодня. Згодом починають гратися один з одним, мов кошенятка.

Маленькі їжачки з’являються у розпал літа. Вони крихітні, розміром із кульку та беззахисні. Спочатку голок на тілі навіть не видно. Але наступний тиждень все кардинально змінить. І перші голочки з’являться, і забарвлення потемнішає. Їжачиха не покидає малять ні на хвильку. Годує їх молочком, зігріває тілом і дарує всю материнську любов. Їжачки ж дорослішають чи не щодня. Згодом починають гратися один з одним, мов кошенятка

Зайчата не те, що кроленята. Вони народ самостійний. Народиться зайченя, обсохне і дивиться в усі очі, пушисте.

Малюки бобрів відмінно бачать, їх вага близько 0,5 кілограма. Пухнаста шубка присутня у них з народження. Через два – три дні бобрята вже здатні плавати. На питання про те, як бобри піклуються про своїх дитинчат, можна однозначно відповісти, – відмінно! Мама-бобриха дуже трепетно ставиться до крихіткам, але при цьому не забуває зі всією строгістю вчити їх життя. Щоб привчити їх до води, перші рази їй доводиться силою виштовхувати упираються бобрят в підводний коридор. Але це їм тільки на користь, шкоди турботлива самка ніколи не заподіє своєму потомству. До двох місяців бобриха, можна сказати, не залишає маленьких зубастиків, годує їх молоком, чистить їх «шубку». Після того як малюкам виповниться місяць – півтора, їх поступово відлучають від грудей і привчають до звичайної їжі.

Мишенята, які щойно народилися, дуже малі і зовсім голі, навіть прозорі, але ростуть швидко; на сьомий і восьмий день вони вкриваються шерстю, але тільки на тринадцятий день стають зрячими. Тоді вони залишаються в кублі ще днів зо два, не більше, а потім самостійно йдуть здобувати собі поживу.

• Леви завжди супроводжують левеня на прогулянці, тримаючись поряд з ним і контролюючи кожен його крок.• Слониха з радістю усиновить кинутого або осиротілого слоненяти і буде піклуватися про нього не гірше, ніж рідна мати.• Білка кожен раз, перш ніж піти з дому, ретельно укутує своїх малюків, так як вони народжуються зовсім голенькими.• Коли стоїть сильна спека, в молоці самки бегемота виділяється захисний пігмент. Маленький бегемотик годується молоком червонуватого кольору.