Якісний аналіз неорганічних речовин
Якісний аналіз катіонів
Якісний аналіз неорганічних сполук дозволяє встановити вміст як індивідуальних неорганічних речовин, так і їх сумішей.
Більшість неорганічних сполук є електролітами і у водних розчинах знаходяться у вигляді іонів. В зв’язку з цим, якісний аналіз неорганічних сполук поділяють на аналіз катіонів і аніонів. У більшості випадків при проведенні аналізу катіонів присутність одних іонів заважає виявленню інших, так як специфічних реакцій на окремі іони немає. В зв’язку з цим, виявлення іонів часто проводять за допомогою систематичного ходу аналізу. Якщо в аналізує мій пробі знаходиться невелика кількість катіонів і усунути їх заважаючий взаємний вплив порівняно нескладно, застосовують дробний аналіз. Аналіз аніонів (за винятком особливих випадків) частіше виконують дробним методом.
Класифікація катіонів
Існує декілька методів систематичного ходу аналізу катіонів: сірководневий, амонійно-фосфатний, кислотно-лужний і т.д.
Історично першим був сірководневий метод аналізу, який був запропонований в 1871 році російським вченим М.О. Меншуткіним. В основі розділення катіонів на аналітичні групи в цьому методі – різна розчинність сульфідів катіонів в залежності від рН середовища (табл. 1.1.). Як групові реагенти в сірководневому методі використовують карбонат амонію, сульфід амонію, соляну кислоту, сірководень та полісульфід амонію. В процесі аналізу для осадження застосовують й інші речовини – сірчану кислоту, луг, аміак, хромат-, фосфат-іони, тіосульфат натрію та ін. Головним недоліком цього методу є застосування високотоксичного сірководню. В зв’язку з цим, в останній час частіше застосовують аміачно-фосфатний метод, оснований на різній розчинності фосфатів катіонів (табл. 1.2.), і кислотно-основний, оснований на різній розчинності гідроксидів і деяких солей, утворених цими катіонами і сильними кислотами (табл. 1.3).
Таблиця 1.1
Класифікація катіонів за сірководневим методом
|
Гру-па |
Катіони |
Групові реагенти та умови осадження |
|
|
Сірководневий метод |
Розчинність сполук |
||
|
I |
NH4+, K+, Na+, Mg2+ |
Немає |
Сульфіди, карбонати*, хлориди і гідроксиди*, розчиняються у воді |
|
II |
Ba2+, Sr2+, Ca2+ |
(NH4)2CO3, NH3Н2О + NH4Сl, рН = 9,25 |
Карбонати не розчиняються у воді |
|
III |
Al3+, Cr3+, Fe2+, Fe3+, Mn2+, Co2+, Ni2+, Zn2+ |
(NH4)2S NH3Н2О + NH4Сl, рН = 9,25 |
Сульфіди, не розчиняються у воді**, але розчиняються у розведених кислотах |
|
IV |
Cu2+, Hg2+, Bi3+, Sn (II, IV), As (III, V), Sb (III,V) |
H2S, HСl, рН = 0,5
|
Сульфіди, не розчиняються у воді і розведених кислотах |
|
V |
Ag+, Pb2+, Hg22+ |
HСl |
Хлориди, не розчиняються у воді і розведених кислотах |
* - за винятком Мg2+.
** - сульфіди Al3+, Cr3+ розкладаються водою.
Систематичний аналіз починають з попередніх іспитів, які виконують переважно сухим способом с наступним розчиненням проби і визначенням деяких катіонів (NH4+, Fe2+, Fe3+ і т.д.) специфічними реакціями. Потім осаджають у вигляді оксидів, гідроксидів, карбонатів і основних солей катіони ІІ-VI груп дією К2СО3 або Na2СО3 на окремі порції розчину, а в розчині визначають іони Na+ і K+, спочатку нейтралізувавши розчин за допомогою розчину CH3COOH. З окремої порції аналізуємого розчину осаджають катіони ІІ аналітичної групи дією 2М розчином хлористоводневої кислоти. З отриманої порції центрифугату осаджають катіони ІІІ аналітичної групи 1М розчином сірчаної кислоти у присутності 3% Н2О2. При цьому гідроксиди катіонів V і VI груп випадають в осад, а катіони І, IV груп залишаються у розчині. Гідроксиди катіонів V і VI груп розділяють дією надлишку розчину аміаку, які переводять гідроксиди катіонів VI аналітичної групи в розчинні аміакати.
Таким чином, груповий реагент у аналізі катіонів використовують для відкриття аналітичної групи і відокремлення катіонів цієї групи від катіонів інших аналітичних груп.
Таблиця 1.2
Класифікація катіонів за амонійно-фосфатним методом
|
Гру-па |
Катіони |
Групові реагенти та умови осадження |
|
|
Сірководневий метод |
Розчинність сполук |
||
|
I |
Ag+, Pb2+, Hg22+
|
HСl |
Хлориди, не розчиняються у воді |
|
II |
Sn (II, IV), Sb (III,V) |
HNО3 |
Метасурм’яна і метаолов’яна кислоти, не розчиняються у воді |
|
III |
Ba2+, Sr2+, Ca2+ Mg2+, Mn2+, Fe2+, Al3+, Cr3+, Fe3+ |
(NH4)2HPO4, конц. NH3Н2О |
Фосфати, не розчиняються у воді і у надлишку амонію |
|
IV |
Cu2+, Cd2+, Hg2+, Co2+, Ni2+, Zn2+ |
(NH4)2HPO4, конц. NH3Н2О |
Фосфати, не розчиняються у воді, але розчиняються у надлишку амонію |
|
V |
Na+, K+, NH4+ |
Немає |
Хлориди, нітрати і фосфати, розчиняються у воді |
Таблиця 1.3
Поділ катіонів на аналітичні групи за кислотно-лужною класифікацією
|
Характеристика групи |
Хлориди, сульфати і гідроксиди, добре розчинні у воді |
Хлориди, які не розчиняються у воді |
Сульфати, які не розчиняються у воді і кислотах |
Амфотерні гідроксиди, що не розчиняються у воді, але розчиняються у NaOH (надл.) |
Гідроксиди, які не розчиняються у воді, але розчиняються у NaOH і NH4OH (надл.) |
Гідроксиди, які не розчиняються у воді, у NaOH (надл.), але розчиняються у NH4OH (надл.) |
|
Групи катіонів |
Перша група |
Друга група
|
Третя группа
|
Четверта група
|
П’ята група
|
Шоста група + |
|
Назви катіонів |
K+, Na+, NH4+ |
Ag+, Pb2+, Hg22+ |
Ba2+, Ca2+, Sr2+ |
Al3+, Cr3+, Zn2+, Sn2+, Sn4+, As3+, As5+ |
Mg2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+, Ві3+, Sb3+, Sb5+ |
Co2+, Ni2+, Cd2+, Cu2+, Hg2+ |
|
Груповий реагент |
Немає |
Розчин HCl |
Розчин H2SO4 |
Надлишок розчину NaOH |
Надлишок розчину аміаку |
Надлишок розчину аміаку |
|
Характеристика одержаних сполук |
– |
Осад AgCl, PbCl2, Hg2Cl2 |
Осад BaSO4, CaSO4, SrSO4 |
Фільтрат AlO2–, CrO2–, ZnO22–, SnО22– |
Осад Mg(OH)2, Mn(OH)4, Fe(OH)2, Fe(OH)3 |
Фільтрат [Cu(NH3)4]2+, [Co(NH3)4]2+, [Ni(NH3)4]2+ |
1