Ярослав Стельмах. Відомості про письменника. «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»

План-конспект уроку для 6 класу

Тема: Ярослав Стельмах. Відомості про письменника. «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»

Дата проведення:

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи уроку: розповідь, бесіда, метод вправ.

Мета:

1. НАВЧАЛЬНА (ОСВІТНЯ): ознайомити школярів із життям і творчістю Я. Стельмаха; розпочати роботу над опрацюванням змісту програмового твору письменника, звертаючи увагу на таємничі, веселі й незвичайні події в повісті; навчити грамотно висловлювати власні думки;
2. РОЗВИВАЮЧА: розвивати творчу уяву школярів, логічне мислення, пам’ять, увагу; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного;
3. ВИХОВНА: виховувати почуття поваги до творчості Я. Стельмаха; виховувати почуття гумору, допитливість, любов до ближніх.

Обладнання: портрет Я. Стельмаха, текст твору, відео, ілюстрації, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель.

• Доброго дня, діти! Сідайте, будь ласка. Хто сьогодні черговий? Назвіть, будь ласка, відсутніх.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. БЕСІДА

1. Який жанр художньої літератури називають повістю? (Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка)).
2. Що таке пригода? ( Пригода — непередбачений, несподіваний випадок у житті).
3. Які пригодницькі твори Ви вже читали? Чим вони сподобалися?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель.

• Розгорніть свої зошити, запишіть сьогоднішню дату та тему нашого уроку.

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель.

• Зверніть увагу на епіграф до уроку. Як Ви розумієте ці слова?

Епіграф

Світ - це книга. І хто не подорожував по ньому - прочитав у ній тільки одну сторінку.

Св. Августин

1. Біографічні відомості про автора

• Сьогодні на уроці ми розпочинаємо знайомство із видатним українським письменником Ярославом Стельмахом та його твором «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера». Ярослав Стельмах – український письменник, перекладач, драматург, кіносценарист. Син відомого українського письменника Михайла Стельмаха («Правда і кривда», «Чотири броди»). Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року у Києві. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив Стельмах гітару. З малих літ почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху.

З дитинства Ярослав знайомий із багатьма українськими письменниками, які відвідували їхній будинок. Дитинство було щасливим, Ярослав обожнював читати книги. «Хорошому хлопчикові Славкові Стельмаху — на день народження. Як вивчишся — будеш читати і діда Вишню згадувати». Саме так підписав книгу Стельмаху український письменник Остап Вишня.

Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, займався перекладацькою діяльністю.

Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Я. Стельмах почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань «Манок». Через три роки прийнятий до Спілки письменників. Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.

Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: у п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирала «Шкільна драма».

Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п’єс для наймолодшого читача, Ярослав Стельмах створює «Митькозавр  із Юрківки», «Вікентій Прерозумний», які свідчать про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини. Широкої популярності набули також п’єси Я. Стельмаха «Гра на клавесині», «Провінціалки» та інші. За два з половиною десятиліття більше 20 п’єс Ярослава Стельмаха було поставлено театральними трупами.

Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів.  Відбулося більше 100 вистав за його творами, які зіграні 2, 5 тисячі разів, і їх подивилося понад мільйон глядачів. За п’єсу для дітей «Привіт, синичко!» ще у 1979 році він був удостоєний другої премії на Всесоюзному конкурсі на кращий драматичний твір для дітей та юнацтва, а у 1984 році з а п’єсу «Запитай колись у трав» письменникові присуджена Республіканська комсомольська премія ім. М.Островського. У 1996 році йому була присуджена премія ім. І. Котляревського, 1999 року  він  названий кращим драматургом року і, на кінець, за книжку повістей і оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний» у 2001 році він став лауреатом найвищої літературної премії, якої удостоюються дитячі письменники України – премії ім. Лесі Українки.

Ярослав Стельмах був зразковим сім’янином, мав дружину Людмилу. Прожили разом 28 років, це були казкові роки. Але 4 серпня 2001 року все змінило назавжди. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся. Саме так трагічно загинув відомий український письменник.

Хочу запросити до слова вчительку української літератури Мандрику Валентину Михайлівну, яка особисто знайома із Ярославом Стельмахом і розповість ще більше інформації про нього.

2. Історія написання твору

Учитель.

• Повість Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні шостого класу одержали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах, а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим пригодницьким характером оповіді і бажання оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Вам цікаво дізнатися детальніше про пригоди хлопців? Пропоную переглянути буктрейлер до твору.

3. Перегляд буктрейлера

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=rjcTWOaW0Ks

4. Робота над твором ««Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

Учитель.

• Розпочинаємо опрацьовувати текст твору. Але перед тим, як розпочати читати текст, необхідно попрацювати із словничком невідомих Вам слів.

1. Робота зі словником

• Химера –  1. У давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум'я.  2. перен. Дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви.
• Клуня – будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння й т. ін.; стодола.

Фразеологізми:

• Шкірити зуби - розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби, пащу, рот і т. ін.); вишкіряти, сміятися.

I розділ Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі» та II розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом»

• Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах.
• Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош).
• Жанр: пригодницька повість.
• Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?

 Композиція І, ІІ розділів «Химера лісового озера»

• Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах.
• Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село.
• Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.
• Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.
• Сюжет:

І розділ.

Після успішного складання іспиту за 5-й клас. Учитель ботаніки на літо запропонувала школярам зібрати колекцію комах. Це стосувалося і героїв твору — Сергія і Митька. Для цього їм необхідно було поїхати в село юрківку до бабусі Митька. Однак батьки не хотіли відпускати Сергія зі своїм приятелем Митьком, зважаючи на те, що хлопці будуть завдавати старій зайвого клопоту. Після тривалих умовлянь вони погодилися. Хлопці їдуть потягом, і нарешті провідник повідомив про те, що незабаром їхня станція.

ІІ розділ.

Вийшовши з автобуса, хлопці зразу відчули сільське свіже повітря, яке надто відрізнялося від міського. Подорожуючи до бабусиного села, Сергій і Митько зустрілися з Василем Трошем, майбутнім майстром велосипедного спорту міжнародного класу. Він на них справив неприємне враження. Крокуючи далі, хлопці почули якесь виття, виявилося, що це дядько Гнат грав на тромбоні. Бабуся і мешканці села дуже привітливо зустріли хлопців. До Василя Троша із незадоволенням поставився і дід Трохим. Василь, приїхавши до бабусі, навіть не поцілував, не обняв її, а поїхав кататися на велосипеді. Смачно наївшись бабусиних страв, Сергій і Митько вирішують піти гуляти на річку.

• Аналіз І розділу твору. Бесіда

1. З якою промовою звернулася Ірина Семенівна до школярів, які закінчили п’ятий клас?
2. Як учні характеризують учительку ботаніки?
3. Для чого Ірина Семенівна дала школярам завдання на літо?
4. Що неприємного сталося з гербарієм, який Митько подав учительці?
5. Чому хлопці вирішили поїхати до бабусі Сергія?
6. З чим було пов’язано те, що батьки не хотіли відпускати сина з Митьком до бабусі в село?
7. Як зрозуміти звернення до батьків приятеля Митька, який хотів поїхати у село і «злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?
8. Чим зміг переконати Сергій батьків Митька, щоб вони відпустили їх до села?
9. Прочитайте, яких вимог дотримувалися хлопці за наказом батьків Сергія, подорожуючи до бабусі? ( «…Не висовувались із вікна, бо може продути, не стояли в тамбурі — можна випасти, не виходили на зупинках — можна відстати; не виймали гроші з кишень — можуть украсти; не їли ковбаси чи, не дай Боже, консервів — можна отруїтись. Якщо оголосити весь список заборон до кінця, то виникне запитання, що зрештою таки можна робити…»)
10.  Як хлопці намагались зберегти власні гроші в потязі?

• Аналіз ІІ розділу твору. Бесіда

1. Чим був задоволений Митько, приїхавши з міста до села?
2. З ким зустрілися хлопці, мандруючи до бабусиної хати? Яке враження на них справив майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу? Чому?
3. Що почули Сергій з Митьком неподалік від хати бабусі?
4. Як бабуся зустріла свого внука? Про що це свідчить?
5. Про що відбулась розмова хлопців з дядьком Гнатом?
6. Яку загальну оцінку приїзду онуків до своїх бабусь склав Трохим Гнатович?
7. Через що дід Трохим критикував Василя Троша?
8. Чим бабуся пригощала гостей з міста?
9. Чому Митько не дав бабусі телеграму про свій приїзд?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розв’язування тестових завдань

І розділ «Зоологія і комахи. «Відпустіть нас до бабусі»

1. Ірина Семенівна була вчителькою:
а) ботаніки;
б) зоології;
в) географії.

2. Герої твору — вже учні класу:
а) п’ятого;
б) шостого;
в) сьомого.

3. Ірина Семенівна називала учнів:
а) «діточками»;
б) «лапочками»;
в) «зайчатами».

4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку?
а) Лікарських трав;
б) комах;
в) листя дерев.

5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
а) «А як оформляти цю колекцію?»;
б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
в) «А що повинна містити ця творча робота?».

6. Бабуся Сергія жила в селі:
а) Юнківка;
б) Юрківка;
в) Юпітерка.

7. Чому батьки Сергія вагалися щодо поїздки сина з приятелем до бабусі? Бо вони:
а) боялися відпускати хлопців самих у дорогу;
б) турбувалися про погану поведінку Сергія та Митька під час подорожі;
в) хотіли, щоб син поїхав у табір відпочинку.

8. За якої умови хлопці отримали згоду на поїздку до села? Щоб вони:
а) слухали бабусю;
б) обробляли городину старій;
в) щодня телефонували і доповідали про стан справ.

9. Що заборонила мати їсти хлопцям у дорозі?
а) Морозиво;
б) ковбасу;
в) насіння.

10. У якій кишені хлопці зберігали гроші під час поїздки?
а) Правій;
б) лівій;
в) внутрішній кишені сорочки.

11. Поїздку до бабусі хлопці не могли порівняти:
а) з подорожжю за кордон;
б) шкільним туристським походом;
в) будь-якою мандрівкою чи дослідницькою експедицію.

12. Під час подорожі до бабусі яким транспортом не користувалися хлопці?
а) Потягом;
б) автобусом;
в) автомобілем.

 

ІІ розділ «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом»

1. Василь Трош — це в майбутньому:
а) видатний митець живопису;
б) майстер велосипедного спорту міжнародного класу;
в) представник міської влади.

2. Василь Трош назвав хлопців:
а) дослідниками;
б) лівінгстонами;
в) зоологами.

3. Приїхавши до бабусі, хлопці відчули якесь виття, яке було пов’язане:
а) з коровою;
б) військовими тренуваннями;
в) музичним інструментом.

4. Чим хлопці вразили Троша?
а) Міською поведінкою;
б) сачками і рюкзаками;
в) манерою спілкування.

5. Про який географічний континент згадується у творі?
а) Азію;
б) Європу;
в) Африку.

6. Яка тварина не згадується Трошем під час спілкування з хлопцями?
а) Бегемот;
б) тигр;
в) крокодил.

7. По-вуличному дядька Гната звали:
а) супермузикантом;
б) лірником;
в) Фа-Дієзом.

8. Бабусю Сергія на селі кликали:
а) Іванівною;
б) Петрівною;
в) Демидівною.

9. Чим бабуся пригощала Сергія та Митька?
а) Картоплею з м’ясом;
б) пиріжками;
в) голубцями.

10. Кому з героїв твору належить цей опис зовнішності: «У темних смугастих штанях, вправлених у запилені чоботи, в синьому бувалому в бувальцях піджаку й кашкеті»?
а) Дядьку Гнату;
б) Гнатовичу;
в) незнайомцю.

11. Яким напоєм не смакували хлопці в бабусі?
а) Кефіром;
б) молоком;
в) кисілем.

12. Наївшись, хлопці вирішили прогулятися:
а) по лісу;
б) селом;
в) на річку.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель.

• Діти, дякую Вам за активну роботу на уроці. Ми сьогодні розпочали знайомство із цікавим, веселим, наповненим пригод текстом. Сподіваюся, що Вам сподобається його читати.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати I – IV розділи повісті Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»;
2. Уміти переказувати текст, характеризувати головних героїв.

Учитель.

• Урок закінчено. До побачення!

Список використаної літератури:

1. Коваленко Л. Т. Українська література: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 6 кл. / Л. Т. Коваленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.
2. Кривобокова А. І. Усі уроки української літератури в 6 класі / А. І. Кривобокова, М. Г. Шленьова. – Х.: Вид. група «Основа», 2014. – 448 с.
3. Стельмах Я. «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» / Я. Стельмах. – Х.: Вид. група «Фоліо», 2012. – С. 165 – 217.