Воркшоп «Шевченко в нашім домі»

Воркшоп «Шевченко в нашім домі»

1. На бейджиках написати свої імена, щоб знати,  як до вас звертатись. Запросити у групу. Можна Вас запросити  попрацювати з нами в групі.
2. Слово вчителя.

Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки. Десятиліття… Але  ніколи не  минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає  рід людський і рідну землю. Ніколи не погасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за народне щастя, до геніїв, що віддали свій талант рідній Батьківщині.

Серед них Тарас Григорович Шевченко.

Шановні друзі! Сьогодні ми з Вами поринемо у спогади про дитячі та юнацькі роки славного Кобзаря, при слухаємося до Шевченкової думки, слова, дізнаємося щось нове, вклонимося світлій пам'яті поета.

Для кожного покоління Тарас Шевченко є чимось особливим як сила, як мудрість, як поезія, як дух, який в усі часи витав над нами.

Тож цікаво, що знаєте про нього ви, діти XXI століття.

Чи знаєте ви, хто такий Тарас Григорович Шевченко?

Що можете розказати про його життя?

Які твори знаєте, які ваші улюблені? Які схвилювати Вас найбільше? Чому?   

Чи читають у вашій сім'ї «Кобзар»? А хто це робить? Коли?

Сьогодні ми з  вами зібралися не на традиційному Шевченківському святі, а у робочій майстерні «Літературному Воркшопі на тему: «Шевченко в нашім домі».

Сьогодні я Вам пропоную не тільки слухати про Шевченка, а й самим долучитися до виконання певних завдань.

     Щовесни, коли тануть сніги,

     І на рясті просяє веселка.

     Повні сил і живої снаги

     Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

     Щовесни березнева Поліська земля

     Зустрічає на веслах Шевченкову пісню.

     І спадає світанням на тихі поля,

     І лине зорею у сонячну мрію

     Шановні учасники робочої майстерні. Зараз ми  пропонуємо вам відповісти на декілька запитань із біографії Тараса Григоровича Шевченка. Відповіді пропонуємо давати розгорнуті.

Запитання знаходяться  на ваших столах.

1 група.  1. Що це за дата в житті Шевченка – 9 березня 1814 року. ( Народився Тарас Шевченко, як свідчить метрична книга села Моринці, в сім'ї кріпака).

     2. Назвіть село, в якому Тарас Шевченко провів дитинство.

( Коли маленькому Тарасові виповнилось два роки, родина Шевченків переїхала до сусіднього села Кирилівки. Саме тут, у Кирилівці, в убогій хатині й минуло безрадісне дитинство поета).

    3.З якого це твору? Хто автор?

    «Невесела у Шевченків зимою та восени хата. Стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, у всьому селі. Кривобока, стара, стіни повигинались. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, промете Катря півники та барвінок, і хата як хата – суму мов і не було»

(Степан Васильченко повість «Широкий шлях» «В бур'янах».

Хто ще писав твори про Шевченка ? (Оксана Іваненко «Тарасові шляхи».

2 група.   1.Що означає слово «кріпак»? Назвіть прізвище пана, якому належав Шевченко?  (Енгельгардт).

                 2.Як звали Тарасових батьків? Звідки походить прізвище Шевченко?

                  Що означає ім'я Тарас? (бунтар, по-вуличному діда  Шевченка звали шевчик, дід Іван).

                 3.Коли померли батьки Тараса Шевченка?

( Коли Тарасу було 9 років, померла його мама. В 11 він втратив останню опору – батька, який помираючи сказав пророчі слова: «З нього буде щось дуже добре, або велике ледащо»).

Там матір  добрую мою,

Ще молодую,  у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі).

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми

Мов мишенята. Я до школи-

Носити воду школярам.

Тарас наймитує у  школі, пасе громадську череду. Мине 20 років і він з болем згадає своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».

Вірш читає Муковоз Богдан

Мені тринадцятий минало...

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога ......

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур'яні

Молюся богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята!

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати —

Нема в мене хати!

Не дав мені бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу.

Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала .....

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє... лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Плоскінь -  ПЛО́СКІНЬ, коні, ж. Чоловічі рослини конопель, а також волокно з них. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала, Та й почула, що я плачу (Шевч., II, 1963, 38); При запізненні з вибиранням плосконі втрачається волокно (Наука.., 10, 1956, 25)

3 група.  1.З'ясуйте, про які події з життя Шевченка йдеться? Розкажіть, що вам відомо про це?

1831 рік, весна, пан Енгельгард , Петербург, майстер Ширяєв, Літній сад, білі петербурзькі ночі, Іван Сошенко, Академія мистецтв.

(Весною 1831 року пан переїхав у Петербург, взявши із собою Шевченка, який на той час був козачком молодого пана Енгельгардта. Щоб мати свого дворового маляра пан віддав хлопця в науку до «різних живописних справ цехового майстра» Ширяєва.  Влітку «білими петербурзькими ночами» він став ходити до Літнього саду і перемальовувати статуї і там зустрівся зі своїм земляком Іваном Сошенком, який закінчував Академію мистецтв .          

Козачок – слуга.Нескладні були обов'язки козачка. Сидіти біля дверей панської кімнати і чекати, поки пан гукне подати вогню, щоб закурити люльку, налити воли. Спочатку разом із паном Шевченко виїхав у місто Вільно. Тай тут хлопця не покидала пристрасть до малювання, він крадькома змальовував картини, що прикрашали панські покої).

        2.Що вам відомо про викуп Т.Г.Шевченка із кріпацтва?

Доля усміхнулася Тарасові. Друзі вирішили викупити хлопця з кріпацтва. Карлу Брюллову достатньо було глянути на малюнки Шевченка і зрозуміти його талант. «Він повинен бути вільним, - сказав Брюллов, - сам буду говорити з його паном.

Почалися переговори з паном Енгельгардтом, який запросив 2500 тис. карбованців. Благородні друзі не розгубилися: Карл Брюллов намалював портрет письменника Жуковського, який розіграли в лотерею, а на вилучені гроші викупили Шевченка.

22 квітня 1838 року Тарасові вручили відпускну. На той час йому було 24 роки.

«Воля!Воля!- ледве вимовив Тарас, набожно цілуючи папір і заплакав.

Після викуплення Шевченко вступив в Академію мистецтв.

4 група. 1.Які нагороди одержав Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв?

(Під час навчання в Академії мистецтв росте Тарас Григорович як художник і як поет. Протягом 1839 – 1841 років одержує три срібні медалі за свої художня роботи та диплом академіка –гравера).

ГРАВЮ́РА (франц. gravure, від graver – вирізати, висікати) – вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком на папері чи подібному до нього ..

2.Чим знаменний для Тараса Шевченка 1840 рік?

Вийшла перша збірка «Кобзар».

Мої помічники підготували інформацію про те, як зустріли люди вихід «Кобзаря».

          Перша збірка Шевченка вийшла у 1840 році. До неї увійшло 8 творів «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

           Книжку було випущено в м'якій паперовій обкладинці. З усіх прижиттєвих видань творів Шевченка «Кобзар 1840 року був найбільш привабливим зовні: непоганий папір, зручний формат, чіткий шрифт, рівний набір, продуманий розподіл тексту.

Цікава особливість «Кобзаря» - оформлення. На початку книжки малюнок – народний співець Кобзар із хлопчиком-поводарем. Саме цей образ і дав назву першій збірці Шевченка.

           Заборона і вилучення «Кобзаря» після арешту Шевченка у 1847 році зробила цю реліквію української літератури винятково цінною ще за життя поета. Повернувшись із заслання, не мав свого першого видання і сам автор.

За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще у 1844 та 1860 роках.

            Коли Шевченко після заслання готував до друку збірку своїх творів, він мав намір видати її під назвою «Поезія», алецензура дозволила видати збірку тільки під назвою «Кобзар».

Як же сприйняли люди вихід «Кобзаря».

«Кобзаря» читали й перечитували прості люди, як може, ніде не читають і не перечитують жодну книжку.

«Вірші Шевченка найближчі до так званих народних пісень: в них немає штучності, ви їх легко приймете за народні пісні та легенди малоросіян – це одне вже багато говорить на їх користь. (Рецензія журналу «Отечественные записки».

«Твори Шевченка , видані окремою книгою під назвою «Кобзар» свідчать про надзвичайне обдарування автора, це цілий народ, що говорить устами свого поета…» (М.І.Костомаров 1844 р.)

«Він – поет цілком народний… Він вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, а й  обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний»  (М.Добролюбов, 1860 р.)

«Ся маленька книжечка відкрила відразу немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої холодної воли, заясніла невідомою досі в українському письменстві якістю, простотою і поетичною грацією вислову» (Іван Франко)

«Читайте Шевченка, а там отворена ціла проява, історія і душа українського народу. І доки наш народ за своє визволення боротися буде, доти той кріпацький син стоятиме перед очима вашими, ваших дітей, внуків і правнуків. Там для всіх мільйонів українського народу велика книга мудрості, книга любові до України… В його словах показана нам далека- далека дорога до нашої майбутності. Читайте його слово, шукайте тої дороги, йдіть нею, щоб з вас були люди найтвердіші». (Василь Стефаник)

 Відеоролик «Думи мої, думи мої»

Вчитель. І пішли Тарасові думи по Україні, і привітала їх рідна мати. І хоч пройшли десятки років, сотні, пройдуть тисячі, але однаково наш народ шануватиме і любитиме свого поета, бо наш дім – Україна  - це Шевченко. І знову  березень… Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Тараса Шевченка, до постаті, яка у своїй величі була, є  і залишиться ні з чим не зрівняною, невичерпною для людського подиву й осягнення.

Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Відео діти 

відео Нігоян

Ви також готували свої улюблені вірші.

Записати відеопоезію

Тарас Шевченко справді святим був для кожного українця.Колись майже в кожній хаті можна було побачити портрет Т. Шевченка. Зверніть увагу на виставку портретів. Ці портрети вишиті руками наших випускників. А ось цей портрет вишила Валентина Михайлівна.

А яке місце Шевченко займає у вашому домі? Чи є у вашій бібліотеці «Кобзар»?

Народ не просто шанував Шевченкові думи, він плакав над ними, співав їх. Нам відомі сотні пісень на слова Шевченка. Давайте згадаємо, які ви чули

«Реве та стогне Дніпр широкий»

«Заповіт»

«По діброві вітер виє»

«Зоре моя вечірняя»

Зацвіла в долині»

«Нащо мені чорні брови»

«Плавай, плавай лебедонька»

 пісня

Як же в наш час шанують Шевченка. Проект.

Пропоную на згадку про нашу майстерню створити літературний дайжест.