Югославія після Другої світової війни

Югославія після Другої світової війни (1945 – по сьогодні)Роботу виконували студенти групи МТ-11

Політична боротьба за владу та прихід комуністів до влади. У ході боротьби проти нацизму у країні сформувався патріотичний Єдиний народно-визвольний фронт, який об'єднував представників різних політичних партій. Ще у 1943 р. емігрантський уряд у Лондоні був позбавлений усіх прав законного уряду Югославії, а королю Петру ІІ було заборонено повертатись у країну до закінчення війни. Призвело до

Проблеми післявоєнного життя і найважливіші завдання у перші повоєнні роки. Проблемитотальна розруха у виробничій та соціально-побутовій сферах;падіння промислового виробництва;нестача продовольства, предметів широкого вжитку;гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів;дефіцит кваліфікованих кадрів;загострення міжнаціональних протиріч і конфліктів;посилення впливу лівих сил;загострення боротьби за владу.ліквідація наслідків нацистської окупації;відродження державності, демократичних прав і свобод громадян;відновлення та розвиток демократії;зміцнення молодої народної влади;об'єднання південнослов'янських земель на рівноправній основі;вирішення національної проблеми;відбудова промисловості та сільського господарства;національно-культурне відродження регіонів;вирішення соціально-побутових проблем. Завдання

У перші післявоєнні роки головним союзником Югославії залишався СРСР. Однак на відміну від інших керівників південно-східних держав, Тіто, будучи національним героєм і послідовним прихильником соціалізму, не допускав беззаперечного підпорядкування сталінському керівництву, а прагнув проводити незалежну внутрішню і зовнішню політику. Отже, причинами цього конфлікту були:1. Прагнення Броз Тіто до прведення самостійної зовнішньої й внутрішньої політики. Його суперечності зі Сталіним.2. Запровадження в Югославії моделі “самоврядного соціалізму”3. Самостійні зовнішні політичні питання:- підтримувала повсталих грецьких комуністів. Виступила за створення Балканської федераціїекономічні відносини з Албанією та Болгарією. Червень 1948 – опубліковано резолюцію Комінформбюро – обвинувачення у відході від марксизму-ленінізму.1949 - СРСР в односторонньому порядку розірвав Договір про дружбу та співробітництво. Конфлікт з СРСР

Радикальні перетворення 1945 – 1946 рр.націоналізація усієї великої та середньої промисловості, банків, транспорту та зв'язку, розробок корисних копалин;одержавлення кооперативних та малих приватних підприємств;конфіскація землі і власності “посібників ворога” та володінь Римо-католицької та Православної церков;колективізація у формі кооперації;аграрна реформа (фактично розподіл землі між селянами та кооперативами), яка знищила приватну власність на селі;утвердження однопартійної політичної системи;наступ на позиції надто впливових у суспільстві Римо-католицької та Православної церков. Це викликалопосилення беззаконня, корупції, чисельних зловживань з боку влади;вкрай напружену атмосферу у суспільстві через невдоволення населення.Єдиним гарантом діяльності влади був непохитний авторитет Йосипа Броз Тіто

Лібералізація режиму у 1960-ті рр. Після розриву відносин з Радянським Союзом в Югославії стали шукати свій шлях будівництва соціалізму. За основу взято модель “самоврядного соціалізму”. Самоврядний соціалізм – це одна з концепцій управління державою, яка передбачає залучення всіх громадян до опрацювання і прийняття рішень, керівництва різноманітними сферами життєдіяльності суспільства.

Реформи “Самоврядного соціалізму” Тіто та їх наслідкипередача промислових підприємств в управління виборним робітничим радам і комітетам трудових колективів;створення системи органів місцевого самоврядування;реформа у галузі планування господарства: більшість функцій передано місцевим органам влади;відмова від політики колективізації: селянські трудові кооперативи реорганізовані і з точки зору господарювання прирівняні до промислових підприємств;економічна свобода промислових підприємств;відмова від державного регулювання цін;лібералізація режиму (демократизація, десталінізація, дебюрократизація, ідеологічний та політичний плюралізм). В організаційній структурі політичної системи – “реальний соціалізм”У товарно-грошових відносинах –капіталізм. У низових ланках виробництва й розподілу – модель “самоврядного соціалізму”Як наслідок: Югославія залишалася країною соціалістичного типу з національним забарвленням і вдалим поєднанням капіталістичних і соціалістичних основ у державному будівництвіСкладова реформ. Результат реформ

Загострення міжнаціональних відносин. З 1981 почалася криза югославської державності, оскільки Югославія як багатонаціональна держава не була добровільним федеративним об'єднанням. Тут була панівна (сербська) і підпорядковані нації, порушувався принцип рівності національних меншин, відбувався несправедливий розподіл коштів, був відсутній загальнонаціональний ринок. Національні проблеми в країні тісно перепліталися з погіршенням соціально - економічного становища республік, наростанням глибокої фінансової кризи. Прагнення влади вирішити міжнаціональні проблеми шляхом децентралізації призвело до формування національно-республіканських кланів. Національні проблеми перетворилися у вісь політичного життя Югославії. Після смерті у 1980 р. Тіто відцентрові тенденції в Югославії посилилися. Країна і компартія втратили стабільне керівництво – вищі посади в державі заміщалися терміном в один рік по черзі представниками усіх республік і країв.

Громадянська війна в ЮгославіїФраньо Туджман (Хорватія)Алія Ізєтбегович( Боснія)Слободан Мілошевич(Сербія)Через накладання національних , соціальних і релігійних проблем посилилось обурення людей, почалися масові акції протестів, кожна етнічна громада воліла власної території. 1991 розгорілася громадянська війна. Влада намагалася придушити повстанські дії силою Югославської Народної армії, терором і етнічними чистками. Найбільше крові пролилося у Хорватії(1991-92), Боснії і Герцеговині (91-95) та Косово(98-99) і Македонії(2001). Загинуло близько 400 тис. осіб. В результаті громадянської війни Югославія розспалася:1991-1992 - проголосили свою незалежність Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, після цього була створена Союзна Республіка Югославія (СРЮ) у складі якої була Сербія і Чорногорія.2006 – Сербія та Чорногорія повністю стали незалежними державами.2008 – Зі складу Сербії відокремилося Косово (наразі ця країна є частково признанею).

Громадянська війна в ЮгославіїКнопка-посилання на відео урок

Дякую за увагу!