З досвіду роботи «Створення умов для розвитку та самореалізації національно-свідомої особистості, формування духовних цінностей українського патріота засобами мистецтва»

 

Створення умов для розвитку та самореалізації національно-свідомої особистості, формування духовних цінностей українського патріота засобами мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість

 

       Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції, національно-свідомої особистості  нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. У Державних національних програмах «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національній доктрині розвитку освіти», «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»  як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника.

       Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості. Він має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу.

 

2. Актуальність  теми досвіду

 

       Актуальність  патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної політичної нації. Зміни, що відбулися в суспільній свідомості за останні роки, невизначеність і суперечливість у питаннях державотворчої ідеологічної доктрини призвели до того, що наше суспільство фактично позбавилося ціннісних орієнтирів, суперечливими стали його духовні і моральні ідеали. Внаслідок цього ціннісні установки молоді формуються багато в чому як агресивні та руйнівні стосовно особистості, родини, держави. Особливої руйнації зазнають патріотичні почуття молодого покоління. Провідним шляхом вирішення означеного завдання є створення ефективної системи патріотичного виховання молоді, змістовним компонентом якої є духовно-культурна спадщина народу України.

 

3.      Теоретичні  засади досвіду

 

     Теоретичні умови патріотичного виховання громадян закладені в працях В.О.Сухомлинського, який підкреслював діяльний характер патріотизму, необхідність вчити дітей шукати своє місце в житті країни, включати їх в боротьбу з недоліками в житті суспільства.

    Не залишилась проблема виховання патріотизму підростаючого покоління поза увагою і сучасних українських науковців. Різні аспекти цього феномена розглядали І. Бех, Г.Біленька, Г.Бугайцева, В.Вербець, Є.Голибард, В.Гонський, Г.Гуменюк, М.Жулинський, Б.Кобзар, П.Матвієнко, Б.Мисак, Н.Міщенко, В.Огнєв, В.Панасюк, І.Пилипів, А.Погрібний, Р.Петронговський, В.Рижих, Ю.Руденко, М.Скрипець, П.Ігнатенко, М.Павленко, В.Коваль, О.Шефер та ін.

     Проблема патріотичного виховання завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє. Як результат ефективного патріотичного виховання у дітей чітко формується патріотизм. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально- політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не «носиться» зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. Як висловився  В.О.Сухомлинський, «патриотизм — чувство самое стыдливое и деликатное... Побереги святые слова, не кричи о любви к Родине на всех перекрестках. Лучше — молча трудись во имя ее блага и могущества».

Патріот – це той, хто в сьогоднішніх умовах недосконалого правового поля сприяє розбудові демократичної соціальної держави правовими методами. Він не ототожнює Україну, державу з владою, а усвідомлює, що влада має бути лише механізмом, засобом здійснення волі народу.

   Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверену, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, і забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.    На мій погляд мета патріотичного виховання дуже чітко конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості та почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства

 - формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

 - формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії аморальності, правопорушенням, шовінізму, фашизму, сепаратизму.

Основні принципи патріотичного виховання:

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Розкриття інновацій щодо створення умов для розвитку й самореалізації  національно-свідомої особистості, формування духовних цінностей українського патріота

 

  1. Діагностика  учнів.

    Для створення системи національно-патріотичного виховання у нашому НВК, мені здається за потрібне, спочатку треба провести діагностику проявів патріотизму у старшокласників. При здійсненні такої діагностики я керувалась важливим положенням особистісно-орієнтованого виховання, сформульованого К.Ушинським так: «Якщо педагогіка хоче виховати людину всебічно – вона повинна насамперед пізнати її всебічно».

    Констатувальний етап діагностики проводився у 2017 та 2018  роках.  Діагностикою  було охоплено 20 учнів 10-Б  кл. (2017 р.), 19 учнів – 11-Б кл.   (2018 р.).

  З метою виявлення знань  про сутність патріотизму, громадянського суспільства, демократії їм було запропоновано письмово закінчити такі речення: «Під патріотизмом я розумію...» «Громадянське суспільство, - це...» «Демократія проявляється...»

У таблиці 1 представлені результати, які характеризують рівень знань школярів про сутність патріотизму (П), громадянського суспільства (ГС) та демократії (Д).    

 

                                                                                                                   Таблиця 1

 

Знання старшокласників про сутність патріотизму громадянського суспільства, демократії

 

Оцінка знань	10-Б (2017 р.)	11-Б (2018 р.)
	П ГС Д	П ГС Д
1. Повні і точні знання	10 7 9	12 9 10
2. Неповні знання	7 8 6	7 6 5
3. Невірні знання	2 3 5	0 4 3
4.Не стали  відповідати	1 2 0	0 0 1
Кількість учасників	20 учнів	19 учнів

 

    Аналіз одержаних даних свідчить про те, що більшість учнів мають повні знання про про сутність патріотизму ( 2017 р. - 50 %, 2018 р. – 63 %). Характеризуючи поняття «громадянське суспільство», 40% (2017 р.), 31 % (2018 р.) дітей  указали, що воно складається з окремих індивідів, особистостей. Однак, учні  цієї групи не відмітили, що держава може бути як демократичною, так і антидемократичною, а для громадянського суспільства характерна лише демократична форма його існування.  50 % старшокласників відповіли, що демократія - це народовладдя, форма організації політичного життя суспільства. Однак зовсім незначна кількість опитаних (25 %) визнала її загальнолюдською цінністю. Демократичні принципи: принцип більшості, конституціоналізму, поділу влади, системи вільних виборів, політичного плюралізму, гласності, контролю народу за діяльністю влади були названі, в основному, лише учнями  11-х класів ( 52 %). Не стали відповідати  5 % дітей. 

 

   2. Роль мистецтва у створенні умов для національно-патріотичного виховання.

      У державі, в якій відбуваються широкі процеси становлення державності, культурно-національного відродження країни, виховання національно-свідомої особистості  та повернення народу до своїх духовних скарбів, виховна роль мистецтва набирає нової сили. Мистецтво допомагає пізнати не тільки світ, а й саму людину, поєднуючи її власний життєвий досвід із засобами мислення, узагальнення, з досвідом інших людей.

  Провідні вітчизняні педагоги й музикознавці одностайно стверджували, що музика більше, ніж будь-який інший вид мистецтва, впливає на формування ідейних і морально-етичних почуттів, національної самосвідомості, виховання всебічно розвиненої особистості, засвоєння історії та культури свого народу.  Рой Слек казав: «По-справжньому виховуючою  є тільки музика, тому що вона розвиває не тільки розум, а  розвиває та облагороджує почуття». 

      Але все ж таки не можна недооцінювати  роль інших видів мистецтва в цьому питанні. Виходячи з цього, я склала такий алгоритм  дій для створення    умов розвитку й самореалізації  національно-свідомої особистості та  формування духовних цінностей українського патріота засобами мистецтва:

• краєзнавча діяльність (відвідування краєзнавчих музеїв міста та області, пошук інформації для оновлення шкільного музею та інше);
• екскурсії-відвідування історичних місць, ознайомлення з пам'ятками української культури та історії;
• використання народного фольклору в спілкуванні з молодшими школярами;
• відвідування театрів, концертів, вистав;
• вивчення українських сімейних традицій на родинних святах;
• організація та проведення тематичних конкурсів зображувальної творчості;
• поїздки-обміни культурними традиціями між учнями з різних регіонів країни;
• організація та створення виставок художніх фотографій за відповідною тематикою;
• пошук, збирання та збереження народної культурної спадщини України;
• відстеження  шляху народної пісні з давнини до сучасності;
• майстер-класи з виготовлення нескладних виробів декоративно-ужиткового  мистецтва;
• перегляди та обговорення кінофільмів відповідної тематики;
• інформаційно-просвітницька діяльність (збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів, волонтерів).

 

3. Організація ефективної виховної  діяльності  у формуванні духовних цінностей українського патріота.

      В арсеналі діяльності з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів та методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства та краси своєї Вітчизни.  Тому я разом зі своїми вихованцями ініціюю  такі форми, види та заходи цієї  діяльності:

-  психологічні практикуми «Знайди себе», «Структура мого власного «Я», «Що таке «Я»?

-    години спілкування «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна  тільки Батьківщину…», «Українці – європейська нація», «Світ уявлень та вірувань», «Старовинна обрядовість в житті українців»;

 - круглі столи: «Я і Україна», «Моральні заповіді українців», «Звичаї і традиції в житті українців», «Народне дитинознавство»,  «Вивчення геральдики нашого краю»;

- розмови-зустрічі «Дружна сім'я – першоджерело людського духу, високоморальності народу»;

- презентації «Традиції моєї родини», «Це фото розповіло...»;

- складання «Дерева роду», гра разом з батьками «Малюємо дерево роду»;

-  конкурси серед сімей «З історії роду», «Традиції моєї сім'ї»;

- ігри-вікторини з молодшими школярами «Розкажи про рідний край», «Народна скринька», «З бабусиної скрині», «Дідусеві загадки», «Розкажи молодшому брату (сестрі)»;

- бесіди з молодшими школярами «Ними пишається рідний край», «Хто піклується про наше місто?»;

- класний вернісаж «Альбом моєї родини»,»Варимо разом куліш», «Козацькі розваги»;

- конкурси «Пісні моєї бабусі», «Сімейні хроніки», «Бабусина скриня»;

- фотовиставки «У колі сім’ї», «Зустріч поколінь», «Мрія про Україну»;

- фотоконкурси «Україна починається з рідного краю», «Квітуча Україна», «Україна – це ми», «Є на світі така країна», «Слава українським військовим»;

- акції: «Спільними зусиллями», «Ми разом», «З вірою в серці»;

- зустрічі-концерти  з  воїнами-учасниками АТО , пораненими бійцями  «Разом ми переможемо», «В єднанні наша сила», з медичною сестрою (бійцем Національної гвардії України) Ільків Л.В., з учасниками протистоянь на Майдані – поетом Миколою Джмелем (М.Сергієнком);

- ессе за темами  «Чому можна навчитись у ...», «Чи є в сучасному житті місце подвигу...», «З думками про Україну...»;

- фестивалі-конкурси патріотичної пісні  «Пам'ять незгасна», «Вклонімося героям», «Завжди у серці»;

- майстер-класи за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців української армії, для поранених, ляльок-оберегів для воїнів Закарпатського зведеного загону;

- виготовлення дітьми інформаційних карток для батьків з питань національно-патріотичного виховання;

- сімейні свята  «Наша мова - солов'їна», «Пісня – душа народу», «Наші обереги»;

- створення відеофільму «Я пишаюсь, що я українець», відеороліку з авторською  піснею О.Козлова «Остановить эту войну».

 

 4. Практично-орієнтована спрямованість виховної роботи.

Під час проведення вищезазначених заходів, намагаюсь, щоб  у кожної дитини обов'язково виникали певні почуття та емоції. І тільки тоді, коли дитина сама братиме участь  у благодійних акціях, відповідних конкурсах, концертних виступах, сімейних святах, зустрічах, майстер-класах, фотовиставках, круглих столах, презентаціях, ця діяльність  стане  її потребою.  Саме так була організована робота над всеукраїнським проектом «Відкривай Україну», в якому активну участь приймали учні мого класу. Готуючи  виступи у різних номінаціях цього проекту, учні самі творили, шукали, складали, вивчали. Вони були і артистами, і поетами, і музикантами, і танцюристами, і фольклористами,  і композиторами.

Складно переоцінити значення виступів хорового колективу та вокального ансамблю «Веселка», учасниками  яких є дівчатка мого класу. Якими піднесеними  і щасливими відчувають себе вони, коли співають пісні часів Великої Вітчизняної війни, українські народні пісні. Хор дівчат старших класів та вокальний ансамбль «Веселка»  декілька років поспіль є переможцями міського конкурсу хорових колективів та вокальних ансамблів. За організацію яскравого виступу хорового колективу на міському святі «Пам'ять незгасна» до 75 річниці Перемоги я одержала подяку від міського Центру дітей та юнацтва. Міський фестиваль української пісні улюблений захід вокального ансамблю, в якому ми завжди перемагаємо. Мої дівчата-солісти завжди бажані гості у військовому госпіталі. Я пишаюсь, що мої артисти співають тільки за власним бажанням. А діти також горді тим, що це їхній власний вибір.

    Хочу декілька слів сказати про свій клас – своїх дітей. Їх у мене 19 чоловік: 10 дівчаток та 9  хлопчиків. Класний колектив  має свого командира та актив класу. За роки навчання учнівський колектив згуртувався. Взагалі колектив класу діяльний, живий, енергійний,  поза заняттями учні люблять разом проводити час, виявляють бажання  ходити  чи  їздити  на екскурсії. Стосунки між дівчатами  та хлопцями  теплі, приятельські, толерантні. В основі взаємин між однокласниками лежить місце проживання, спільні інтереси та взаємодопомога.   Одинадцятикласники охоче працюють, підтримуючи чистоту та порядок на шкільній території й у приміщенні класу. Учні охоче беруть участь у громадському житті міста, школи, активно вболіваючи за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів.

     Мої  учні приймають активну участь у шкільних  гуртках: «Правознавець», «Діалог», «Імпульс», «Ерудит» та мають високі досягнення. Наприклад, команда «Ейнштейн і компанія» має диплом III ступеню за перемогу у 20 міському чемпіонаті з гри «Що?Де? Коли?»  у 2014 р. серед шкільних команд ерудитів (Р.Йорохова, І. Непомняща, М. Давиденко), Йорохова Реґіна – призер 6-го відкритого кубку України з танців у 2015 р., Непомняща Інна – переможець обласних кваліфікаційних змагань з танців,  переможець міського конкурсу хореографічних  колективів «Магія танцю» у 2015 р., Зима Андрій - третє місце з легкої атлетики серед шкіл із бігу в 2015 р., Ворошилов Радислав – II місце у міському конкурсі з технічної творчості в 2015 р., Русалов Костянтин – II місце у міських змаганнях серед шкіл з армреслінгу.

 

5. Робота з батьками та шкільне самоврядування.

       Батьківський колектив зацікавлений в організованості класного колективу, у підвищенні рейтингу навчальних досягнень своїх дітей, тому є активними учасниками навчально-виховного процесу в класі та школі. Діти та батьки охоче співпрацюють.  Класний колектив має достатній рівень самостійності. Органи самоврядування працюють на високому  рівні.

    Хочеться наголосити, що виникнення системи дитячого самоврядування –

явище високого рівня складності, результат тривалої роботи педагогічного та

учнівського колективу. Працюючи в учнівському парламенті, діти виховують у собі  почуття господаря і патріота своєї держави, міста, своєї школи. Зараз діючий Президент школи – це учень мого класу Шахов Олексій. Особисто ним у цьому навчальному році був запропонований проект – створення в нашому НВК кімнати національно-патріотичного виховання.

        Два-три рази на рік проводяться улюблені дні в школі – дні самоврядування,

під час яких учні та вчителі міняються місцями. Переконана, що не можна виховати патріота держави, не приділяючи належної уваги розвитку суспільної, правової культури молодої людини.

     Один американський педагог сказав «коли батьки, вчителі і учні, і усі-усі

бачать один в одному партнерів у вихованні – вибудовується турботливе, гуманне

суспільство». Тож значну роль у вихованні громадянина-патріота приділяю саме

роботі з батьками, залучаючи їх майже до всіх класних заходів.  У виховний план роботи школи щорічно включаються свята родин, походи по рідному краю разом з батьками, вогники-зустрічі, зустрічі випускників. Адже більша частина  батьків – випускники нашої школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Очікувані результати роботи

 

    Вся моя робота – це маленькі кроки у досягненні великої мети. І я маю надію на те, що мої вихованці будуть:

• зберігати  та розвивати  Україну як  суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу;
• любити свій народ, свою країну – Україну;
• знати та осмислювати свою історію, культуру, мистецтво, цінності мораль, символіку свого народу, нації;
• розвинутими особистостями;
• відстоювати свої інтереси, права, свободи в умовах державотворчого процесу в Україні.

     Моя практика показує, що процес  виховання національно-свідомої особистості, громадянина-патріота України  протікає більш ефективно, коли  діти самі  розуміють необхідність формування національної свідомості та патріотизму в собі особисто.

 

6. Висновок

    Давно відома істина: які принципи сповідує класний керівник, такі ж ціннісні

орієнтації переважають і в класному колективі. Наш філософ Г. Сковорода казав, що «велика справа панувати над тілами, то ще більша – керувати душами». Саме класний керівник стоїть найближче до дитини, саме з його допомогою у школі створюються умови для формування у дітей та учнівської молоді національної самосвідомості, любові до рідної землі, здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу. А я, як класний керівник і  як учитель музичного мистецтва та художньої культури, можу впливати на своїх учнів не тільки через уроки, але й через  задіянність в оточуючому культурно-освітньому середовищі, через стосунки, які складаються  між дітьми, через сприятливий  психологічний клімат, який об'єднує батьків і дітей у моєму класі.

    Тож, хай як це не звучить патетично, але переконана, як  би  не  склалося  життя

в країні, яким би боком не повернулася історія до народу, найближче до людської,

зокрема дитячої душі, завжди стоятиме Вчитель. Саме він, як  би  йому не  було важко, не має права на пасивність, жорстокість, байдужість та лиходійство. Бо саме завдяки школі  наші діти переконані, що українці – нація, яка споконвічно прагне багато знати, відроджуватись, жити, бо маємо незнищенне начало-любов до своєї землі!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

Закони  України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».    Указ Президента України від 12.06.2015 № 334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді".    «Про затвердження Державного стандарту базової  і  повної  загальної середньої освіти», 2004.    Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 рр.    «Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)», 2001, «Про Національну  доктрину розвитку  освіти», 2002.    Антонець М.Я. Проблеми формування національної свідомості //Рідна школа. – 1991. – № 2. – С. 5–9.    Бех, І. Патріотичне виховання дітей та молоді / І. Бех, К. Чорна // Позашкілля. – 2011. – № 10. – С. 9-16.    Вугрич В.П. До питання про природу і сутність патріотизму //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матеріали звітної науково-практичної конференції – К., 2003.    Виховання національної самосвідомості у школярів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Україна–Віта, 1996. – С.146 Виховуємо громадян-патріотів України: Науково-методичний посібник/ авт.кол. за заг. кер. К. Чорної:- Черкаси: видавництво ЧОІПОПП, 2011-273с. Виховні цінності традиційної української родини //Цінності освіти і виховання. Наук. метод. збір. /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. Вишневський О. Орієнтири національного виховання //Рідна школа.–1999.– № 6. Вишневський О. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. – Львів: Львів. наук.-метод. ін-т освіти, Львів. обл. пед. т-во ім. Г. Ващенка, 2000.    Горб, Т. Й.Громадянське виховання: інструменти дотику до особистості /  Т. Й. Горб // Виховна робота в шк. — 2014. — № 3. — С. 2–4.. Гнатюк В., Черниш П. Виховний ідеал – бути патріотом//Початкова школа. – 1998. – № 3.  Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави //Рідна школа. – 2001. – №2. Дудар, О. В. Залучення національних традицій до сучасної системи виховання / О. В. Дудар // Класний керівник. – 2012. – № 1/2. – С. 22-23. Зелюк, В. В. Формування патріотизму, свідомої громадянської позиції та зміцнення моральності учнівської молоді: досвід і проблеми / В. В. Зелюк // ПостМетодика. – 2009. – № 4. – С. 57-59. Ігнатієва, А. В. Національні символи України : (усний журнал, 6-7 класи) /  А. В. Ігнатієва // Виховна робота в школі. – 2012. – № 2. – С. 39-42. Коробка, Л.Система громадянського виховання у школі життєтворчості / Людмила Коробка // Директор шк. — 2014. — Лютий (№ 3). — С. 13–16. Костенко, Н. А. Організація роботи учнівського самоврядування в школі /   Н. А. Костенко // Виховна робота. — 2014. — № 2. — С. 45–49. Крупа, Т. М.Музей у школі: з чого розпочати? / Т. М. Крупа // Історія та правознавство. Позаклас. робота. — 2014. — № 3. — С. 10–16. Михальова. С. В. Дидактичні матеріали «Чи знаєте ви Конституцію України» [Текст] / С. В. Михальова // Історія та правознавство.– 2011.– № 16/18. – С. 32-40. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002. Степаненко, І. Ю. Виховання патріотизму й національної свідомості учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій : прогр. вихов. роботи клас. керівника / І. Ю. Степаненко // Вивчаємо укр. мову та л-ру. Позаклас. робота. — 2014. — № 3. — С. 2–6. Чорна К.І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997.