З досвіду роботи. " Вчимося мислити нестандартно"

 

Івано-франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

   Вчимося мислити  нестандартно

      ( Розвиток творчих здібностей учителя і учня в процесі вивчення української мови і літератури шляхом впровадження новітніх технологій)

                      Педагогічне дослідження      

 

 

слухача курсів

учителів української мови та літератури

Голікової Оксани Ярославівни,

учителя Рахинянського НВК

Долинської районної ради 

 

 

 

 

 

Долина

 

 

 

                                                                 -1-

                                                        Вступ

Ми часто запитуємо себе, чи може сучасний  урок   української мови чи літератури бути радісним і цікавим для учнів? Чи може він розкривати творчий потенціал особистості , поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення?

      Я вважаю, що ствердно відповісти на це запитання  можна лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом  перебудови педагогічної технології( найефективнішого досягнення мети навчання, прийоми оптимізації начального процесу) вчителя-словесника і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття мовних знань .

       Напевно, саме такий варіант оптимального навчання мови, як інноваційне навчання відрізняється стилем, формами і засобами.

          Інноваційний підхід забезпечує  позитивну мотивацію  здобуття  знань, активне функціонування інтелектуальних  і вольових сфер, дає відчуття потреби в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмету, зрештою, сприяє розвитку творчої особистості.

       Відповідно до основних аспектів учительської праці виокремлюють різновиди педагогічної творчості. Так, у сфері особистості  - це самореалізація вчителя  на основі усвідомлення своєї творчої індивідуальності. У педагогічному спілкуванні – комунікативна творчість , що полягає в шуканні нових форм  і засобів міжособистісної взаємодії та комунікації учасників навчального процесу. А в педагогічній дяльності  - це діагностична творчість ( віднайдення  та використання різних способів і прийомів вивчення особистостей учнів) і методична творчість ( нові поєднання  методів , прийомів  та форм  навчання.)

          Методична творчість учителя-словесника ґрунтується на педагогічних ідеях:

* спрямованості навчально-виховного процесу на   всебічний, гармонійний особистісний  розвиток його учасників – учителя та учнів;                                                              

   *  реалізації комплексного підходу до навчання – орієнтації на єдність начальної, розвивальної та виховної мети;                                                 

    *  включення суб’єктів навчання в різноманітну за змістом і характером пізнавальну  та практичну діяльність, що забезпечує  формування знань, навичок і вмінь;

    *  упровадження принципів особистісно-зорієнтованого навчання, а отже, поєднання індивідуальних, диференційованих та різноманітних колективних форм діяльності;

       * оптимізації навчального процесу.

 

 

 

 

                                                               -2-

 

        Методична творчість учителя-словесника посідає значне місце в педагогічній діяльності, адже є одним з основних складників його педагогічної творчості.

      Процес творчого мислення  в усіх видах  - це творення нового, використання  оригінальних прийомів та засобів.

         В період реформування мовної освіти основною метою вивчення рідної мови є формування свідомої, багатої мовної особистості.

   На перше місце ставляться зараз функціонально-комунікативний лінгво-дидактичний принципи викладання рідної мови та культурологічна змістова лінія на уроках мови . Адже виникає потреба в різнобічному особистісному мовленнєвому розвитку учнів. Загальноосвітня школа повинна готувати передусім  гуманних, освічених . творчо розвинених людей.

           Неабияке значення у становленні творчої індивідуальності має цілеспрямоване формування особистості пізнавальної, творчої.

Формування самостійності учнів через проблемно-пошуковий принцип, моделювання. Узагальнення, порівняння власної пізнавальної діяльності. Кожен учень повинен набути під керівництвом творчого вчителя цілеспрямований досвід творчої діяльності.

     Практична творчість педагога дуже різноманітна. Новизна його творчої діяльності виявляється в наступних формах:

    *  альтернативне мислення, нестандартний підхід до змісту навчання – літературно-мовного матеріалу, добір за принципом його особистісної значущості  для учнів певного віку з їхніми інтересами і нахилами;

       * художньо-дослідницький підхід до змісту навчання – літературознавчого матеріалу, добір за принципом його особистісної значущості  для учнів певного віку з їхніми інтересами й нахилами;

      * бачення різноманітних варіантів вирішення педагогічної задачі та вибір найефективніших із них;

        * уміння відмовитись від досвіду ,що став стереотипним  не приносить позитивних результатів;

        * створення оригінальної системи педагогічного співробітництва з учнями, що включає сукупність пріоритетних для вчителя принципів, які в поєднанні з його індивідуально-психологічними особливостями  дають змогу досягти вищої якості навчання та виховання;

     * розробка нових методів , форм , прийомів навчальної взаємодії;

     * ефективне використання власного досвіду в нових умовах;

      * систематичне використання у своїй праці педагогічного експерименту;

       * уміле використання в професійній діяльності індивідуальних творчих захоплень педагога( поезія, музика, живопис, гра на музичних інструментах, подорожі, тощо);

 

 

 

                                                                            -3-

 

 * постійний фаховий саморозвиток, підвищення педагогічної та загальної культури й рівня моралі, розвиток професійно-креативних якостей та викорінення негативних рис і т. ін.

 

 

 

 Учені з’ясували, що спонукою до будь-якої творчої діяльності є необхідність постійно розв’язувати суперечності між потребами особистості й суспільства та способами їх реалізації. У педагогічній діяльності  творчий імпульс виникає за умови усвідомлення  вчителем  недосконалості  та обмеженості власного досвіду й знань, що зумовлює  неможливість розв’язання  проблеми. Потреба творчої діяльності з’являється тоді, коли педагог бачить і формулює дидактично-методичну проблему.

     Творчість  - це насамперед новизна, оригінальність мислення , думки, живе слово.        

Художнє слово діє на розум і почуття водночас, живе слово, специфіка мистецтва  слова повинні сприяти активізації навчально-виховної  діяльності  учнів, формування в школярів світу образного мислення.

    Першочерговим завданням вчителів є вчасний вплив на становлення учня,  його творчого потенціалу. Творчість повинна розвиватися через художній текст.

    Учителя-практика, без сумніву, може зацікавити питання стосовно того, чи володіє сучасна методична наука засобами, використання яких допомогло б вчителеві реалізувати інноваційний підхід у навчанні мови чи літератури.

     Серед методичних засобів творчі мовні і мовленнєві завдання можуть бути ефективно застосовані на уроках мови. Розв’язати  проблему нових форм проведення уроків з урахуванням інноваційного аспекту можна через творчий розвиток учителя і учня , їх душі.

       Чимало вчених поділяють думку, що основним показником педагогічних здібностей є педагогічна креативність  - здатність вчителя до творчості.

   Креативність вчителя –словесника це здатність гнучко й адекватно змінювати досвід педагогічної діяльності, що перестав бути продуктивним, а також ставити  нові цілі, впроваджувати  оригінальні засоби і способи навчальної взаємодії  з учнями для їхнього творчого розвитку.

    Провідним мотивом  творчої діяльності вчителя є інтерес до пошуку власних нових рішень, прагнення творити; одна з цілей – стати творчим спеціалістом. Первісним мотиваційним імпульсом до творчості  є інтерес, пов’язаний з прагненням відкриття.  

 

 

 

 

 

 

                                                                -4-

                                                            Основна частина

                                     Спочатку вчаться говорити,

                                               потім мовчати, але ніхто не вчиться

                                                слухати.

                                                                         Юрій Меліхов.         

 

   Серед методичних засобів розвивального навчання є перевірені практикою проблемні та творчі мовні і мовленнєві завдання, опорні конспекти, узагальнюючі таблиці і схеми, текст як одиниця навчання, ситуативні ігри.

     Значно меншою мірою розв’язується проблема нових форм  проведення уроків мови з урахуванням інноваційного аспекту.

     Нові форми проведення уроків є своєрідною модифікацією традиційних їх типів, і найбільша варіантність представлена повторювально-узагальнюючим уроком.

     Форми нестандартного уроку є різні: семінар, залік, практикум, диспут, конференція, навчальна гра…

  Слід пам’ятати, що в основу творення нового мають бути покладені неординарний підхід, незвичайний ракурс, самостійний вибір, цікавий текст, ігрова ситуація. На цьому слід наголошувати, адже мислення дитини, як зазначав В. Сухомлинський , починається із здивування.

     Я працюю над проблемою розвитку творчих здібностей шляхом впровадження новітніх  технологій. Практикую проведення таких форм уроків, як - от: усні журнали, уроки –дискусії, роки – реквієми, мандрівки літературними стежками, уроки-конференції, уроки-ігри, уроки-дослідження та ін. Віддаю перевагу випереджувальним завданням , розповідям від імені героїв, інсценуванням та ін. Намагаюсь організовувати процес навчання таким чином, щоб він сприяв розкриттю, вираженню творчих здібностей учнів , формуванню уміння спілкуватися, інтелігентності, відповідального ставлення до себе й навколишнього світу, створюю відповідні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, для її самоствердження.     

      Широко застосовую проблемний метод навчання, добираю завдання, що містять суперечку, викликають дискусію, спонукають до роздумів і пошуків, підвищують інтерес учнів до пізнання, відкриття нового. До своїх уроків добираю різноманітний матеріал : малюнки, плани-схеми, різнорівневі опорні схеми, опорні схеми, ілюстративний матеріал. Залучаю учнів до цієї роботи – вони малюють ілюстрації до творів, складають питання-загадки, кросворди, готують різнорівневі завдання.

      Отже, пропоную  деякі види( форми) нестандартних уроків.

 

 

 

                                                       -5-

 

 

                                               Урок – семінар

 

      Цей різновид повторювально-узагальнюючого уроку втілює в себе ідею співпраці вчителя і учнів, стимулює самоосвіту вчителів, сприяє глибокому узагальненню матеріалу , формує комунікативне вміння , виробляє навички спілкування з аудиторією мімікою і жестами.

            Найдоцільніше уроки-семінари проводити в старшій ланці середньої школи(8-11 кл.). Визначаючи тему, орієнтуємося на основні розділи науки про мову. Методика організації і проведення семінарських занять може бути різною. В основі уроку – робота в малих групах.

     Орієнтовно за тиждень оголошуємо тему заняття, тематику доповідей, ознайомлюємо  з літературою. Загальну тему членуємо на підтеми, відповідно клас ділиться на групи і призначаємо доповідачів, які писатимуть реферати. Потрібно, щоб кожен учень одержав завдання.: підготувати і відповідно оформити стисле повідомлення із визначеного питання підтеми

 ( 1-2 учні з кожної групи), розробити індивідуальну картку контролю, у якій зафіксовано 5 теоретичних питань  з теми і два завдання  практичного характеру ( добирають вправи з посібників, дидактичний матеріал).

    Учитель передбачає створення ситуацій пошуку введенням запитань і завдань  проблемного характеру , використанням елементів зацікавленості 

( один з доповідачів готує, наприклад, виступ на тему « Це цікаво знати» за матеріалами науково-популярних видань про мову).

     Перед оголошенням теми і мети уроку доречно з’ясувати етимологію, лексичне значення. Слово « семінар» ( лат. – « практичне заняття в групах») .

        Перший доповідач ( 5-7 хв.) у формі вільних висловлювань ( текст реферату не читається, використовується план, окремі тези, ознайомлює учнів з 1 пит. теми, пропонує окремі вправи із самостійно дібраних прикладів( речення, словосполучення) для колективного виконання, ілюструє доповідь. Завершивши усне повідомлення, доповідач відповідає на поставлені питання з теми виступу. Надаємо слово співдоповідачеві , після чого організовується  колективне взаємоопитування ( учень-учневі, учитель-учневі) згідно підготовлених індивід. карток контролю; школярі 1 групи пропонують самостійно дібрані практичні завдання. Регламентується час, запрошується 2 доповідач і т. д. Семінар завершується  обговоренням відповідей і підсумків вчителя. На заняття відводиться 2 навчальні години.

 

 

 

 

 

 

                                                             -6-

 

     Орієнтовна тематика доповідей і співдоповідей для семінарського    заняття: « Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.»

 

       1. Звуки української мови. ( Співдоповідь. Звукова система мови).                        

         2. Мова – особлива знакова система. ( Співдоповідь : На шляху до сучасного алфавіту.)

          3. Українська літературна вимова.( Співдоповідь : Закон краси; про милозвучність української мови)

           4. Принцип українського правопису ( Співдоповідь : Дещо про українську орфографію.)

 

                                                   Урок-залік

 

 

Нова форма проведення повторювально-узагальнюючого уроку, уроку контролю й обліку здобутих знань. Контроль –це не основне, головне –щоб діти закріпили, узагальнили, систематизували матеріал.

                                  Ось приклад такого уроку.

                              Залікова робота 1 ( усно).

   Дати відповідь на такі питання:

    1. Яку роль виконують дієслова у реченні і тексті?

      2. Як відрізнити дієслова доконаного виду від дієслів недоконаного виду?

                                       Приклад.

     3. Як розрізнити перехідність –неперехідність? Які дієслова завжди перехідні?

     4. Які форми дієслова мають рід?

       5. Скільки способів мають дієслова? Прилади.

       6. Які властиві форми дієсловам наказового способу?

        7.  Які дієслова не мають форми часу?

        8. Що можете сказати про утворення форм майбутнього часу?  І т. д.

   Така форма дає змогу перевірити знання з теорії теми.

                             Залікова робота 2  ( письмово)

 

                       Буквенний диктант ( методика проведення)

  Учитель диктує слова ( дієслова І і ІІ дієвідміни, учні в рядок навпроти

 15 цифр , які попередньо зафіксовані в зошитах  по горизонталі, записують лише букви, що позначають закінчення дієслова : е,є,и,і).

   Клеїш, любиш, вимагаєш, радимо, шануєш, біжите, несете, робимо, дбаєте,

  прискорите, втрачаєте, втратиш, пишається, навчимося, гартуємося.

 

 

                                                         -7-

 - Підкресліть дієслова. Зробіть висновок про роль дієслів у тексті. Розберіть 2 дієслова як частину мови.

    Мово вкраїнська, звідки прилетіла , як тут розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злітала в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою.

                                                                                       ( за П. Загребельним).

  -Утворіть від поданих дієслів усі форми наказового способу та умовного. Поясніть правопис перших 5 слів: приїхати, зсохнути, кричати, відбігти, зсипати, співати, линути, зберігати, агітувати, творити, дозволяти, пояснювати.  

                           Програмовий диктант ( методика проведення):

                 Учитель пропонує кодову таблицю:

   Правопис частки НЕ з дієсловами разом – код 1, правопис часток окремо – код 2.

    Учні по вертикалі проставляють цифри, що відповідають кількості слів для кодування ( 13 слів) .

  У ході виконання навпроти цифр школярі записують відповідний код.

         Нездужати, не приготувати, недодивитися, нездужати, не нагріти, ненавидіти, недолюблювати, не дозволяти, не брати, недочувати, не надивитися, незчутися, непокоїти.

   Відповідь: 1-1, 2-2, 3-2, 4-1, 5-2, 6-1, 7-1, 8-2, 9-2, 10-1, 11-2, 12-1, 13-1.

 

                              Урок у формі дидактичної гри 

 

       Відомий психолог Д. Ельконін чітко висловився на предмет того, що гра – це форма творчості, природна потреба організму.

      А тому існуюче нині неемоційне і « серйозне» навчання здатне пригнічувати природу дитини. Очевидно, нові підходи до навчання мови слід шукати тут – у резерві навчальної гри, яка здатна активізувати діяльність, підвищити інтерес до предмета і, що важливо – стимулювати різні види спілкування, розвивати мовлення. На уроці гру  як окремий  навчальний прийом перетворюємо в оригінальний урок у формі дидактичного матеріалу

 ( подорожі, екскурсії, казки. Турніри та ін.)

                               Ось приклади деяких уроків

                          Урок-змагання « Брейн-ринг»

           Пояснюємо дітям лексичне значення слів ( брен- « блискуча ідея, думка», ринг – « майданчик для змагання, арена).

   Урок з теми « Лексика», мета – повторення, узагальнення та систематизація вивченого.

   Клас ділиться на 4 групи: дві з них є учасниками турніру, решта – уболівальники.

 

                                                          -8-

 

 

За кожен конкурс – 10 балів найбільше, відповіді повинні відзначатися чіткістю, аргументованістю, мовлення – нормативністю; уболівальники можуть допомагати команді в одержанні вищого балу, усі письмові завдання         

Здаються після уроку  на перевірку вчителеві .

    Призначається журі, членами якого можуть бути колеги, старшокласники.

 Стиль спілкування з аудиторією демократичний, мовлення емоційне, організація роботи чітка, зміст уроку продуманий до дрібниць.

                                          І команда

   1. Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі ( Приз.)

   2. Масове інфекційне захворювання. ( Епідемія).

   3. Музичний супровід ( Акомпанемент).

   4. Льодова гора, що плаває в морі. ( Айсберг).

   5. Слова, що мають протилежне значення. ( Антоніми).

   6. Завіса на дверях з тканини.      ( Портьєра).

   7. Певний режим харчування. ( Дієта).

   8. Відступ у першому рядку тексту. ( Абзац).

    9. Прохід, прокладений під землею. ( Тунель).

    10. Жорстока, самовладна людина. ( Деспот).

                                    ІІ команда

     1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. ( Ректор).

     2. Людина, що ставить над усе особисті інтереси ( Егоїст).

     3. Передова частина якоїсь суспільної групи. ( Авангард).

     4. Слова, різні за звучанням, але однакові за значенням. ( Синоніми).

     5. Умовні знаки для секретного письма. ( Шифр).

     6. Той, хто любить свою батьківщину. ( Патріот).

      7. Розмова між двома особами. ( Діалог).

      8. Пристосування живих організмів до кліматичних умов. ( Адаптація).

      9. Старовинне слово, що вийшло з ужитку. ( Архаїзм).

      10. Особа, яка виголошує промову. ( Оратор).

 

                                Мовна гра « Павутиння слів».

      З’єднати слова певною лінією. ( слова, близькі за значенням), слова – знайти орфограми.

      Матеріал для роботи заздалегідь зафіксовано на дошці, викликаються почергово представники команд . Уболівальники працюють самостійно в зошитах. Учитель пропонує їм усно скласти речення з певним словом

 ( на вибір); заслуховування відповідей, підсумки.

 

 

 

 

 

-9-

 

 

                                           Словниковий матеріал

 

         Безсердечність      доброта       мужність        несміливість

         Жорстокість          чуйність       відвага            лякливість            

          Байдужість          сердечність    сміливість     боягузливість    

                                         чутливість    хоробрість      полохливість

 

 

 

       неяскравий              яскравий

       нечіткий                   виразний

        тьмяний                   прозорий

        невиразний

 

 

                                 Рольова гра  « Ти – стиліст»

                                     ( творчий диктант)

 

       Уяви, що ти досвідчений редактор. Допоможи письменникові  - початківцю. А для цього перепиши поданий текст , дай йому назву . добери з дужок потрібне за змістом слово.

       Стояла ( безвітряна, спокійна, лагідна, тиха) погода. Дерева ніби

( заціпеніли, заклякли, заніміли, застигли) в непорушній тиші. Здавалося, що й вітер вирішив ( передихнути, відпочити, вгомонитись, перевести подих) від праці. ( Здоровенні, гігантські, велетенські, титанічні, колосальні) сосни ніби заснули на мить. І над усім цим розкинулось ( безхмарне, прозоре, ясне, чисте)  без жодної хмаринки небо.

 

                                          Загадки-жарти 

 

     1. Яке місто ширяє над головами. ( Орел).

     2. З якого крана не набереш  води? ( З підйомного).

     3. Яку річку можна зрізати ножем? ( Прут).

     4.  Яку державу влітку можна носити на голові?  ( Панама).

     5.  Що спільного між неслухняним хлоп’ям і порожнім будинком?

              (  І перший, і другий пустують).

      6. Слово пил – це мій синонім, а омонім – у патроні. ( Порох).

 

 

 

 

 

 

                                                          -10-

 

                              Нестандартні навчальні диктанти

 

          Однією з форм нестандартного проведення форми уроку є навчальні диктанти, які доцільно застосовувати залежно від навчального матеріалу, мети та типу уроку . Це ефективний засіб підвищення рівня культури писемного мовлення учнів. Вони відіграють , зокрема, організаційну і виховну роль, допомагають сформувати навички регламентованої роботи. Водночас передача на письмі ( без змін чи з обумовленими завданням змінами) потребує від учнів розумового напруження і зосередження уваги. Отже, диктант – це метод виховання в школярів дисциплінованості, організованості, точності й акуратності, вміння активізувати розумову роботу й виконання завдання у відведений час.

      Мета нестандартних навчальних диктантів – систематизувати вивчений матеріал і підготувати учнів до контрольних диктантів. Нестандартні навчальні диктанти різняться від традиційних не лише формою і змістом, а й методичним спрямуванням. Передусім  це диктанти невеликі, проте насичені орфограмами.

 

                                 Диктант швидкої дії

 

  Речення для цього різновиду диктантів добираємо переважно короткі, найкраще афористичного змісту( прислів’я, крилаті вислови),що їх учні зможуть запам’ятати і використовувати вмовленні. Наприклад, для засвоєння правопису слів з апострофом можна застосувати такий диктант

                  Причепився як реп’ях до кожуха. Скривився як середа на п’ятницю. Найбільше багатство – здоров’я. Добре ім’я краще за багатство.

      Опрацьовуючи тему « Звукове позначення букв я, ю, є, ї» ускладнюємо цей диктант завданням: записати прислів’я, вставивши слова з довідки, що на дошці:

         Тоді просо …, як глухий дуб …. Ластівка день…, а соловей … . Хто про землю… , вона тому … . Правда із моря …, а неправда … .

    Довідка. Засівається, розвивається; починає, кінчає; дбає, повертає; виринає, потопає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          -11-

 

 

                                        Диктант зворотної дії

 

   Це диктант для вчителя. Учні одержують домашнє завдання – підготувати текст диктанту: 4-6 речень на певні орфограми чи пунктограми. У класі учні диктують текст , учитель записує на дошці, решта класу коментує правопис слів. Подібні завдання вчитель має пов’язувати зі щойно опрацьованими правилами. Для того щоб продиктувати дібраний текст у класі, дитина вдома має його проаналізувати з погляду наявних орфограм. Додатково окремі учні виконують синтаксичний або морфологічний розбір окремих речень диктанту.             

 

                                 Велика літера у власних назвах

 

       Перлина України – Гуцульщина. З давніх- давен славилась вона талантами. Цей край подарував нашому народові  у світовій культурі

 Юрія Федьковича , Леся Мартовича, Марка Черемшину,

  Володимира Івасюка.

 

 

                                          Пунктограми в діалозі 

 

               -   Мамо, чого не їздить мій паровозик? – питає Сашко.

               - Батарейки сіли. Підемо купимо нові. 

                Сашко зітхнув.

                - Не треба. Це буде дуже довго. Хай краще повстають оті, що   сидять.  

 

 

 

 

                                                Диктант наступної дії.

 

Це один з вибіркових диктантів, але з іншим завданням. Учні мають записувати лише ті слова, правопису яких не знають. Відоме пропускають. Потім учні з’ясовують написання цих слів, повторюють правила.

                 У середній течії Міссісіпі має найдовшу притоку – Міссурі.

           Довга і покручена притока   Дарданелли, маленьке Мармурове море і протока Босфор сполучають Середземне море з чорним.

         Абіссинське нагір’я на більшій частині вкрите застиглою лавою.

 

                                                    -12-

 

                                         Диктант повторної дії

 

     Такий диктант доцільно використати, коли вчитель виявив у багатьох школярів значні правописні прогалини або якщо він хоче уникнути появи можливих помилок. Звичайно, другий варіант раціональніший, бо виправляти хиби значно важче, ніж запобігати їм. Пропоную зразок диктанту  повторної дії на правопис ненаголошених голосних.

            Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущу тебе колиску синову гойдати. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів. Але один лиш мій. ( В. Симоненко).

   Після запису диктанту вчитель знову читає текст, пояснюючи правопис кожного слова з орфограмою. Діти виправляють допущені помилки самостійно  і переписують виправлений текст удома.

 

Зі своєї педагогічної практики знаю, що школярі по-різному сприймають літературні твори. Окремі учні засвоюють лише їхній логічний зміст. У таких дітей не розвинене образне мислення, емоційний вплив художнього твору вони відчувають слабко, на уроках літератури відповідають лаконічно, сухо, образи – уявлення в них майже не виникають. Таке раціональне сприймання художніх творів неминуче призводить до збіднення емоційного життя молодої людини.

  Природно, що вчителі літератури повинні дбати про збагачення емоцій учнів, розкривати перед ними засобами художнього слова все розмаїття людських почуттів – громадських, естетичних, моральних тощо. Шлях до цього лежить через  вироблення в школярів емоційного ставлення до мистецтва взагалі й до літератури зокрема. Тому привертаю увагу учнів до деталей обстановки, портрета, мови персонажів, засобів словесного живописання; намагаюся , щоб завдяки своїй уяві вони могли відтворити прочитане в образах, уміли дати самооцінку творові.

     Щоб навчити учнів « логічного» типу  « бачити» текст твору, деталі обстановки, уявляти образи, передавати настрої, характери героїв, роботу необхідно проводити ціле направлено й продумано.

    Розв’язати проблему нових форм проведення таких уроків з урахуванням інноваційного аспекту можна через творчий розвиток учнів.

     Найбільшу  силу в цьому має живе художнє поетичне слово.

     У своїй  практиці я впроваджую методи , прийоми і форми, що сприяють розвитку творчості учнів для збагачення поетичного слова учнів.

        Ви спитаєте, чому саме поезія?

 

 

                                                             -13-

 

    Та тому, що вплив поетичного слова на дитину особливий. Він сприяє розвитку творчості учнів , виробляє високий естетичний смак, вчить користуватися словом, збагачуються знання учнів з віршування. Поезія позитивно впливає на мовлення учнів. Творять її не просто люди, а незвичайні особистості:талановиті, неординарні, з багатим сприйняттям світу. Поезія – це стан їхньої душі. Коли цей стан співпадає з настроєм читача, то поезія глибоко запам’ятовується, зачіпає душевні струни.

         Так, наприклад, на уроках впроваджую такі форми роботи, наприклад, поетичну вікторину « Кому належать ці поетичні рядки?» 

     Або  за методикою професора В.Погребенника « Порушена послідовність»:

                Біля стежки, біля яру             Біля  яру, біля стежки        

                Одягла верба сережки            Одягла верба сережки,

                Хилитала головою,                  Головою хилитала,

                Потихесеньку питала:             Потихесеньку співала:

                - Де ота хата біленька,             - Де ота біленька хата,

                Що гарнесенькі дівчатка?         Що гарнесенькі дівчатка?

                Хай би вибігли до стежки,        Хай би вибігли до стежки,

                 Їм подарую сережки.                Подарую їм сережки.

 

    Дібрати якнайбільше слів, змінюючи 1-2 букви

               ( Завдання –гра « Хто більше?)

  Двір-твір-звір,                                    штиль- стиль – шпиль,

   флірт – спирт,                                     рис- ліс – лис,

    дім – дим –гімн,                                крем – щем – джем,

    ріг – бриг – сніг – біг,                       тля – мла –тьма,

    кущ –збруч –ключ і т. д.                   фа –па.

 

     Дібрати рими до слів:

 

( при цьому повторюється , що таке вірш; чим відрізняється від прози поезія,

Що таке ритм, рима)

         Травичка – водичка –синичка,

         Співає – грає – вітає,

         Малята – хата – свята,

         Хати – спати – гуляти,

        Зіроньки – віроньки

 

 

 

 

 

                                                            -14-

 

                              Складання окремих рядків, фраз, віршів:

   Хати                           Всі пішли до хати,

   Спати                          Бо пора вже спати,

   Зіроньки                     Ясно світять зіроньки

   Віроньки                     Для малої Віроньки.

 

 

    Біла                           Сніговиця біла

    Покрила                    землю всю покрила,

    Дуба                           а старого дуба

    У шубу                       одягла у шубу.

    На ялинки                  На берізки, на ялинки

    Сніжинки                   перші падають сніжинки.

 

 

     Черевички               Качка черевички

       До річки                 взула до річки,

       Ходила                   всюди в них ходила,

        Згубила                 В річці – загубила.

 

 

      Співала                     Дівчинка співала,

       Збирала                     ягоди збирала,

        День                          Аж задзвенів день

         Пісень                       від її пісень .

 

 

        Спати                       Все, стаю на варту. Годі спати!

         Хати                         Треба добре освітити хати,

         Будинки                   І подвір’я, і будинки,

          Хвилинку                 миколай тут буде за хвилинку!

 

    Наступне завдання. Скласти вірші за ілюстраціями. Можні і прзою.

 

         Нічка осіння,                               Настало літо, миле, тепле,

         Світяться зорі,                             І сад сміється пишним цвітом,

         Дивиться  місяць.                        Немає кращої пори

         У вікна прозорі.                            Для усієї дітвори!

 

 

 

                                                     -15-

 

          Я встану рано,

          Вмиюсь росою,

          Сонечко встане.

           Разом зі мною.

 

                                               Літературна  гра

 

     Називаються пари слів. Якщо вони римуються. Діти повторюють останнє слово. а якщо ні, - мовчать.

 

  Весна – красна,                                                 Дорога вулиця

  Світить – іде,                                                     Кіт – воркіт

   Рясно – ясно                                                     Гра – діти

   Літ – світ                                                           струмочки – рядочки

    Гілка – квітка                                                   край – солов’ї

 

 

                     Дано прозовий текст. Скласти відповідник - вірш              

 

 

       Ліс взимку

  Чудово взимку в лісі!                                  Дерева голі і замерзлі

  У срібному вбранні стоять дерева.           Шукають порятунку в неба,

   Повітря сповнене запахом хвої.                Та запах хвої ще не вмерлий,

   Крізь гілля дерев, що рясно вкрите           Десь лине в інеї до тебе! 

   інеєм, кидає своє грайливе проміння

   сонечко. Від цієї краси так гарно на душі!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      -16-

 

   Робота словесника  - особлива. Це покликання, яке вимагає від нього занурюватися в глибини літератури, проникати в таємницю художньої творчості письменника.

    Доволі часто, захоплений довершеністю художнього твору. Вчитель сам зважується на  його створення. З-під його пера виходять поетичні чи прозові рядки, сценарії до уроку-вітальні або літературно-музична композиція.

    Форми учительської творчості можуть бути різними. Головне – аби вони слугували основній меті – розбудити в учнів цікавість до світу художнього слова, до розвитку своїх естетичних уподобань.

    Пропоную своїм вихованцям, щоб стимулювати виявлення їх творчих здібностей,  висловити свої враження від прочитаного, викласти їх у формі твору –роздуму чи есе; написати продовження літературного або створити власний за його мотивами; розробити сценарії до уроку, намалювати ілюстрації тощо.

    Ось як деякі учні під час вивчення поезії Сходу висловлюють свої враження  та випробовують власні сили у написанні хоку:

                                     Сонячне сяйво…

                                     Голубе небо землі.

                                      Ви – моє щастя.

                                      Метелик літа.

                                     На його крилах роса,

                                     Й на щоці також. ( Олійник В., 8клас)

         А це приклад прозового твору:

                                           Осінь в душі

                      Глибока осінь може настати не тільки наприкінці  чийогось цвітіння. Глибока осінь -  душевний смуток і біль  - може прийти в душу  і молодої людини. А крук – нагадування про неминучу старість, яка  майже завжди  самотня…( Коваль В., 9 клас)

                Розмірковуючи над сенсом буття, учні доходять до висновку, що:

                     Людині душу лікувати треба –

                      Без храму душу важко лікувать.

****************************************************

                       Усе в житті мина, воно й саме минає,

                        Але є вічність, що миті поглинає.

                      … Властиво все людині пізнавати,

                          Вона не в змозі вічність наздогнати,

                          Хоч за собою й спалює мости.

****************************************************

                          Життя – благословення чи прокляття?

                           І в чому полягає сенс буття?

                            Людино! Чи дано тобі пізнати

                             Полегшення в хвилину каяття?..

 

                                               -17-

 

  Прагнучи миру та гармонії, юні автори нерідко знаходять їх у контактах з природою, з тим, що оточує їх з дитинства:

                                             Осінь

                          Біля двору клени листя роздають,

                           Жовті та червоні сиплять, мов салют.

                            І кричать прощально в небі журавлі –

                            Важко відлітати з рідної землі.

                             Осінь золотила навкруги ліси,

                            Позичала в сонця теплі кольори,

                            І літала в гаю з вітром навздогін,

                             Віддавала осінь всій землі уклін.

 

    Шкільні роки – це не лише вивчення хрестоматійної класики і навіть не лише засвоєння основних життєвих істин. Поряд із глобальними етичними та естетичними проблемами перед підлітком 13-18 років постають глибоко особистісні питання: знаходження « свого місця під сонцем», визначення життєвої позиції. Оскільки цей вік пов’язаний також і з народженням перших глибоких почуттів – кохання та дружби, то, певна річ, і ця тема глибоко хвилює школярів.

                                        На перехресті мрій і планів,

                                         У натовпі чиїхось днів,

                                          В чужих очах уся розтану,

                                          Аби мене ти не зустрів…

 

                                        … Спалю з тобою всі стрічання

                                          І попелом сипну в лице!

                                           На перехресті мрій і планів

                                           Знайду себе кінець кінцем!

 

**********************************************************

 

                                         Коли на нічнім видноколі

                                          Засяє зірок візерунок,

                                          Я хвилю позичу у долі

                                           На ніжний останній цілунок.

 

                                         Розгублюсь, мов зірка на злеті

                                         В очах твоїх синьо-тривожних:

                                           - Ти ще прийдеш? – закоханий легіт,

                                          А у відповідь шепіт: - А можна?..

                                            Засміялись замріяні вишні –

 

                                                           -18-

                                         Прокотилась луна над гаєм…

                                       І у білій, незайманій тиші

                                        Лиш одне: - Я прийду… Я кохаю…

 

 

              Кожен початківець , який береться за перо, маючи на меті створити щось художнє, ставить себе на місце митця, приміряється  до його ролі.

Не кожному такому « дебютанту» дано стати поетом, письменником або літературним критиком. Але кожен із них набуває таких рис, як здатність творчо мислити, створювати щось власне, особистісне.

                 Навчити своїх вихованців творити як на уроці, так і поза його межами – хіба це не мрія кожного вчителя літератури?

                     Тож нехай наші учні  пишуть більше віршів – хороших і різних.

         Тоді і в дорослому житті, за порогом школи , буде більше творчих людей – хороших і різних.                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         -19-

 

                                                 Висновок

 

    З погляду гуманітарної психології кожна дитина є унікальною неповторною особистістю, наділеною надзвичайною багатим творчим потенціалом , який часто буває нереалізованим з ряду об’єктивних причин.

         Серед них найпоширенішим є:

   * нехтування вчителем психологічних законів інтелектуального розвитку дитини, що призводить до переобтяжування зайвою, надмірною для певного віку інформацією;

 

  *  позбавлення учнів можливостей варіативного шляху вирішення завдань;

   *  невміння створювати атмосферу позитивних емоцій за рахунок елементів гри і творчого азарту, що стимулюють ініціативу учнів.

 

             Нестандартні форми уроків – це своєрідна артистична терапія, адже їм притаманна інтрига, перевтілення  та інші  елементи арттерапії –корекції поведінки засобами мистецтва гри.

         Такі уроки допомагають реалізувати основні принципи навчання -

  науковість, наступність, індивідуалізацію та диференціацію, систематизацію.

             Враховуючи специфіку нестандартних уроків, на яких передбачається  врахування таких аспектів, як емоції та напруженість, екстремальні умови для роботи, азарт і елементи змагання, слід виробляти гнучку систему оцінювання знань.

 

      У « Концепції національного художнього виховання дітей…» зазначено, що « однією з граней національного змісту  художнього виховання дітей є системна робота  з виявлення і виховання обдарованих дітей, створення умов  для їхнього подальшого творчого розвитку».

                Адже творчість – атрибут повноцінного життя учнів. Спочатку для виявлення творчо обдарованих дітей проводиться психолого-педагогічна характеристика ( діагностування), за яким виявляється , що дана категорія дітей  потребує нових вражень, самовдосконалення, жити яскраво, інтенсивно. У творчих дітей неабияке творче мислення , вони відкриті для спілкування, емоційно неврівноважені, , мрійливі фантазери,  схильні керуватися більше почуттям, ніж розумом.

 

 

 

 

 

                                                              -20-

 

 

     Найважливіше серед літературно- творчих здібностей  дітей є вміння мислити художніми образами в процесі  сприймання , здатність до образного     

Узагальнення, відчуття і розуміння метафоричної мови, асоціативного багатства слова, поетичного вимислу.

                     Отже, розвиток творчих здібностей для активізації навчальної діяльності серед учнів оперує не словами, а образами, тому весь зміст роботи може бути використаним для образного мислення.

                Робота з обдарованими дітьми потребує мудрого, талановитого, творчого керівника, який міг би побачити, оцінити й розвинути творчі індивідуальні здібності учнів, зрозуміти й підтримати перші творчі кроки.

                  Найефективніше вплинуть на роботу з творчими дітьми короткі емоційні розповіді про цікаві факти з життя поетів літератури, читання та обговорення учнівських творів, складання віршів, етюдів ( « Творча лабораторія»), бесіди про природу художнього образу, літературні ігри, літературно-мистецькі зустрічі з поетами ( « Поетичний гербарій»).

               Найменша творча перемога дитини повинна стимулюватися добрим словом вчителя, видрукуваними в пресі віршем, пропозицією виступити в конкурсі , перед батьками, вчителями.

       Заохочення відіграє неабияку роль у творчому зростання дитини.

  Хочеться вірити, що такі форми роботи дадуть змогу учням знайти себе в царині слова, вселити віру в свої можливості, розкомплексуватися перед  ровесниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-21-

 

 

                                        Зміст

 

      І Вступ.

   Інноваційне навчання – оптимальний варіант вивчення мови і літератури.

                                                                                                         Стор.  1-4

 

       ІІ.  Основна частина .

      Форми нестандартного уроку.                                                 Стор.  4.

 

      1. Урок –семінар.                                                                       Стор.    5-6

 

      2.  Урок - залік                                                                            Стор. 6-7

 

      3.  Урок у формі дидактичної гри.                                            Стор.  7-9

 

       4.  Нестандартні диктанти.                                                      Стор. 10-13

 

       5. Розвиток поетичних здібностей учнів.                               стор.   14-18

 

        6.  Висновок .                                                                             стор.     19-20   

               Кожна дитина – унікальна творча особистість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        -22-

 

                                 Використана література

  1. Андріїв В. Діалектика виховання і самовиховання  творчої особистості.

    -  Казань, 1983.

 

   2. Бугайко Т., Бугайко Ф. Майстерність учителя – словесника.- К., 1963.

 

    3.  Гуревич С.  В лабораторії вчителя .- Москва, 1975.

 

     4. Дружинин В. Взаимоотношение репродуктивных и творческих    

           способностей // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала/ Под ред.. В. Бодрова.- Москва, 1991.

 

      5. Кан-Калик  В. Педагогічна творчість.- Москва, 1990.

 

      6. Костенко Н.   Українське віршування ХХ ст. – К., 1994

 

       7. Коршунов А. Отражение, познание, творчество// Творчество и социальное  познание. – Москва, 1982.

 

        8.  Лейтес Н. Возрастная одаренность и индивидуальные различия.- Москва; Воронеж, 1997. 

 

      9.   Львова Ю. Творча лабораторія учителя. Книга для вчителя.-

             Москва, 1992.

 

      10. Синиця І. З чого починається педагогічна майстерність. – К., 1972.

 

       11.  Сисоєва С. Основи педагогічної творчості  вчителя: Навчальний посібник.- К., 1994.

 

       12. Шумилин А. Проблемы теории творчества .- Москва ,1989.