Урок." Пісні літературного походження. Національний гімн нашої - «Ще не вмерла України…» П. Чубинського і М. Вербицького"

Тема. Пісні літературного походження. Національний гімн   нашої держави - «Ще не вмерла України…» П. Чубинського і М. Вербицького .

Мета: презентувати пісню П. Чубинського, М. Вербицького «Ще не вмерла України…», звернути увагу на історію її створення, призначення;  пояснити специфіку пісні літературного походження, гімну, національного гімну; формувати вміння інтерпретувати художній твір шляхом використання різних видів мистецтв (музики, співу, художнього перекладу);

 сприяти розвитку навичок міжособистісного спілкування завдяки організації роботи в групах;

прищеплювати розуміння важливості виявлення публічної пошани до національних святинь, символіки інших народів.

Тип уроку: засвоєння нових знань; інтегрований урок ( українська література – музика)

Унаочнення:портрети Павла Чубинського та Михайла Вербицького, запис гімну, державна символіка, дидактичний матеріал(тестові завдання, картки)

Форми роботи: фронтальна, робота в групах, дослідницько – пошукова.

Методи та прийоми:слово вчителя, бесіда, виразне читання, порівняльний аналіз, виконання тестових завдань, робота з картками.

Випереджальна робота: підготувати повідомлення про П. Чубинського,       

М. Вербицького, історію створення  Гімну.

Теорія літератури:  пісня - гімн, пісні літературного походження.

                                                Хід уроку

Своїм походженням і суттю своєю пісня є мистецтвом загальнонародним; незалежно від того, авторська чи анонімна, вона орієнтована на масове сприйняття і засвоєння                                                                                                                    І. Франко

І.Організаційно - мотиваційний момент.

1. Експрес – питання.

1. Коли виконуються календарно – обрядові пісні?

2. Скільки циклів мають календарно – обрядові пісні?.

3. Яку роль виконують веснянки?

4. Епітет – це …

5.Русальні пісні належать до…. циклу.

6. Які пісні співали під час літнього сонцестояння?

7. Які пісні виконують на  свято Івана – Купала?

8. « Ой хто. хто Миколая люблять» пісня … циклу

9. Єдинопочаток, повторення однакових слів, словосполучень або речень на початку віршованих рядків або   строф – це…?

10. Які  пісні співали дітям під час присипання ?

11. Хто найчастіше є виконавцем колискових пісень?

12. Хто автор цих пісень?

 

2. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. На попередніх уроках ми познайомилися з українськими народними піснями. Їхні автори невідомі, це — колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що теж стали народними. От, наприклад, «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина» А. Малишка, «Два кольори» Д. Павличка,  «Червона рута» В. Івасюка та інші.Таких пісень існує чимало, вони присвячені різним темам, подіям, але таким, які завжди актуальні, близькі й зрозумілі багатьом людям. Особливо багато  таких пісень має український народ.

(Лунають уривки з пісень  в аудіозапису)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Звучить аудіозапис Державного Гімна України.

1.Фронтальна бесіда

1.  Подивіться на екран. Прослухайте перші музичні  рядки . Хто знає, що звучить? (Гімн)
2.   За яких обставин  його можна послухати ? ( Приїзд урядових делегацій з інших країн, урочиста лінійка в школі,різноманітні свята)
3. Назвіть  символи України, крім Гімну ( Прапор, герб)

2. Робота з підручником. 

1. Теорія  літератури с. 40.

2.  Визначення, що таке гімн записати в зошити.

Гімн (грец. похвальна пісня) 1. У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. 2. Урочиста пісня, прийнята як символ державності( наприклад, державний Гімн України)

Запам’ятайте, що пісня – гімн – урочистий музичний твір, який використовується як символ держави.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння  навчального матеріалу.

1. Учитель. Гімн – це пісня, що стала символом єдності народу. Українські землі були роздроблені, розпорошені, окремими шматками належали різним державам, імперським системам. У різні періоди XIX – XX ст. як національний гімн України використовували пісні  «Заповіт» Т. Шевченка (композитор Г. Гладкий), «Не пора…», «Гімн» ( «Вічний революціонер…») І. Франка (музика М. Лисенка) потрібна була пісня, яка б об’єднала всіх українців з усіх земель навколо єдиної ідеї, навколо спільної мети – побудови соборної незалежної України. Такою стала пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.

2.Виступ підготовлених учнів.

Бібліограф – 1.

Чубинський  Павло Платонович (27.01.1839 – 26.01. 1884) – український фольклорист, етнограф і поет. Народився на хуторі, що тепер знаходиться у складі м. Бориспіль Київської області. Закінчив Петербурзький університет. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. За бунтарські пісні  був переслідуваний російським царським урядом.   Ще студентом Павло Чубинський почав збирати фольклор, згодом очолив етнографічні експедиції, друкував українознавчі статті. Зокрема він записав близько чотирьох тисяч обрядових пісень, багато казок, звичаїв, обрядів.  Був великим патріотом України.  Прожив майже 45 років.

Бібліограф –2.

Вербицький Михайло Михайлович ( 04.03. 1815 – 07.12. 1870) – один із  перших професійних композиторів у Галичині (Західна Україна), хоровий диригент і музичний діяч. Народився   у польському  селі Явірник Руський. Батько був священиком, помер, коли хлопцеві було 10 років. Михайлом та його братом опікувався їх далекий родич Перемишльський владика Іван Снігурський, один із найяскравіших діячів Української греко – католицької церкви. Снігурський  заснував хор, а  згодом і музичну школу, в якій співав і навчався Михайло.  Побачивши талант хлопця, владика  запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора. Алоїза Нанке. У нього Михайло отримав ґрунтовну  музичну освіту. Безперечно, важливе значення  для формування Вербицького як композитора  мав репертуар  хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика українських  композиторів «золотої доби» - М. Березовського та

Д. Бортнянського. Автор симфоній, хорів, музики до оперет. Помер у селі Млини біля Перемишля (Польща), проживши 55 років.

 

Історик.

Створення українського гімну  бере початок з осені 1862  року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню «Сербія свободна», в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова « серце біє і крев ліє за свою свободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла України », яку тут же проспівали на сербський мотив. Перша публікація вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863р № 4.а з нотами — у1865  і  з 1917 році. почав  використовуватись як державний гімн.

За  Радянської доби  створювався окремий гімн для кожної республіки. Державним гімном  Української РСР став варіант Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна»  ( музика Антона Лебединця) . Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.

У добу незалежності 15 січня 1992 р. музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання в    Конституції України. Тільки 6 березня 2003-го ВР України ухвалила  Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла України» Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику   

М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

3. Дослідницько – пошукова робота

1-ша група – визначити  тему, ідею, головну думку, жанр.

Тема: відтворення прагнення українців жити у волі; намагання боротися з будь – яким ворогом, захищаючи рідний край.

Ідея:віра оборонців рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що « вони козацького роду».

Основна думка: тільки той народ може перемогти ворога, який має мужність, силу, витримку, віру в досягнення своєї

мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям.

Жанр: громадянська лірика, пісня – гімн.

 

2-га група – художні особливості твору.

 

Звертання : «браття українці», «браття

Метафори: « усміхнеться доля», «Чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька» доспіє».

Порівняння: « згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».

Повторення: «браття», « воля», « доля, доленька».

Епітети: «  у своїй сторонці», « в ріднім краї», «нашій Україні», «нашу свободу»,  « козацького роду» підкреслюють патріотичне  звучання твору.

Зменшувально – ласкаві форми: « сторонці», « доленька».

 

3 -тя група  - дослідіть, які географічні назви зустрічаються в тексті

Чому   саме ці?

 

Сян – Дон;  Чорне море – Дніпро; Карпати – степами. Щоб відобразити  всю територію України та прагнення  українського народ жити в мирі та злагоді.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Розв’язування тестових завдань.

1. Гімн – це:

а) величальна пісня, в якій воздається хвала Богові та господареві землі людині;

б) величальна пісня, що виконується під час обрядів;

в)  урочистий музичний твір  на честь держави.

 

 2. Текст  національного  гімну нашої  держави, за основу якого взято вірш  П. Чубинського «Ще не вмерла Україна», був затверджений  Верховною Радою України:

а) 2000 р.;       б) 2001 р.;         в) 2003р.

3. Україна не вмерла, тому  і  живими  є:

а) надія і любов;      б) слава і воля;      в) радість і щастя.

4. Кого у творі названо браттями?

а) Українців;           б) усіх слов’ян;       в) росіян.

5.  Художній засіб фрази «усміхнеться воля» називається:

а) епітетом;            б) метафорою;        в) алегорією.

6. «Згинуть наші вороженьки, як …»:

а) згорять сірники;     б) роса на сонці;     в) сніг у сонячну погоду.

7. Яка річка згадується у пісні-гімні?

а) Каяла;                  б) Ока;                  в) Дон.

8. За що необхідно боротися народу?

а) За власне майно;      б) волю;      в) радість.

9.Яке море ще може «всміхнутися» борцям за Україну?

а) Азовське;           б)Середземне;               в) Чорне.

10.Що віддадуть оборонці рідної землі за свою свободу?

а) Здоров’я і гроші;      б) душу і тіло;        в) розум і мудрість.

11.Слова гімну покладені на музику:

а) М. Лисенком;           б) О. Білашем;         в) М. Вербицьким.

12. В яких рядках гімну звучить заклик до боротьби проти поневолювачів України?

а) «Станем, браття, всі за волю від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати не дамо нікому»

б)Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці»

в) « Чорне море ще всміхнеться і  Дніпро зрадіє…»

Примітка. За кожну правильну відповідь  - 1 бал.

Фронтальна бесіда.

1. Назвіть всі географічні назви, які є в Гімні.

2. Знайдіть строфу, де є три метафори підряд.

3. Визначте, в якому часі переважно стоять дієслова і чому саме в такому.

4.  Зачитайте рядки, які натякають на славне минуле нашої Батьківщини.

5.  Про що вірш – пісня П. Чубинського «Ще  не вмерла України…»? Які її особливості сприяли тому, що вона стала національним гімном України?

6. Чому тривалий час наш Гімн не виконувався в Україні?

V.   Підбиття підсумків. Оцінювання.

Мікрофон: «Слухаючи гімн, я відчуваю…

VІ. Рефлексія

1. Що пізнавального  для вас було на уроці?

2. Який вид роботи був найцікавіший?

3. Що видалося важким і нецікавим?

 

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять  Гімн «Ще не вмерла Україна».
2. Написати твір – роздум «Роль національного гімну та інших символів держави в житті людини»