23 вересня о 18:00Вебінар: Математика на дотик: формати роботи та ідеї завдань для дітей із порушеннями зору

З досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва «Формування у учнів системи естетичних цінностей, розвиток мистецьких умінь, здатність до самовираження та творчої діяльності»

Про матеріал
Мета предмету «Образотворче мистецтво» згідно з Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах – виховувати в учнів цілісне сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвивати зорову культуру та творчу уяву, художньо-естетичне сприйняття різноманітності виявів цілісної образної картини світу, а також оволодівати різноманітними засобами створення художніх образів.
Перегляд файлу

1

 

З досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва

«Формування у учнів системи естетичних цінностей, розвиток мистецьких умінь, здатність до самовираження та творчої діяльності»

 

І залишком олівця можна створити шедевр

Дон-Амінадо

          «В кожній дитині живе Моцарт. І головне його не вбити», - писав Антуан де Сент-Екзюпері. А може й не Моцарт, а Рафаель, Далі, Пікассо чи хтось інший? І головне для вчителя – зберегти цю творчу особистість, допомогти їй прояви себе, знайти себе в цьому світі.

          Мета предмету «Образотворче мистецтво» згідно з Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах – виховувати в учнів цілісне сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвивати зорову культуру та творчу уяву, художньо-естетичне сприйняття різноманітності виявів цілісної образної картини світу, а також оволодівати різноманітними засобами створення художніх образів.

          Але сьогодні, на жаль, більшість учнів цікавляться Інтернетом і пізнають навколишній світ через віртуальні комп'ютерні ігри. За результатами анкетування учнів 5-7 класів, що проводиться в нашій школі щороку в рамках вивчення вихованості та рівня загальної культури, 77% учнів не змогли назвати книгу не шкільної програми, яку вони прочитали самостійно, 61% не знають прізвищ відомих художників та інших культурних діячів. І говорити про проблему занепаду рівня культури сьогоденної молоді можна багато.

          Тому переді мною стало питання: як допомогти дитині стати культурною та духовно розвиненою особистістю. Адже я намагаюся показати і довести, що навіть в нашому діловому та сучасному світі формування особистості, перш за все, повинно відбуватися через сприйняття краси оточуючого світу засобами образотворчого мистецтва.

          Моя проблема – це сформувати в учнів певну систему естетичних цінностей, розвивати мистецькі уміння та компетентність, здатність до самовираження та творчої діяльності.

          Слово про красу естетично впливає на дитину, якщо вона побачить її своїми очима. Споглядання і слухання, переживання побаченого і почутого – це ніби перше віконце в світ краси. Але діти не зможуть її пізнати без яскравого емоційного слова вчителя.

          В.О.Сухомлинський стверджував, що у вихованні естетичної культури дуже велике значення має взаємозв'язок сприймання і творчості. Вплив на духовний світ дитини краси природи, творів мистецтва, навколишнього середовища залежить не тільки від краси, що існує об'єктивно, а й від характеру діяльності учня. Дітей, для яких постійне спілкування з природою стало важливим елементом їхнього духовного життя, глибоко хвилюють зображення картин природи в творах живопису. Багаторічний досвід переконує, що літературні та образотворчі способи творчості – складання віршів, казок та зображення побаченого, почутого, пережитого засобами образотворчого мистецтва розвивають не лише мову, навички в зображенні, а й підвищують рівень загальної культури, спонукають до подальшого пошуку та творчої праці.

          В умовах правильно поставленого виховання діти охоче передають свої почуття, думки, прагнення в малюнках. Чим глибше враження дитини від безпосереднього сприймання, чим яскравіше образи уяви, створені словами педагога, тим гострішою стає потреба відтворити світ у лініях і фарбах і, навіть, у комп'ютерній графіці.

          Для живого, творчого сприйняття дійсність завжди була невичерпаним джерелом народження самого мистецтва, і це не парадокс, а вираження глибокого взаємозв'язку художньої діяльності з життям. Для сприйняття немає безумовної межі між мистецтвом і дійсністю, бо вони живуть спільним життям і разом вбирають людські цінності.

          Не випадково в усіх програмах образотворчого мистецтва передбачається спостерігання за навколишньою природою, робота над краєвидом, а потім над пейзажем: така діяльність розвиває у дітей просторові уявлення, образне мислення, спостережливість, вміння бачити багатогранну красу природи у звичайних, на перший погляд, речах, вміння знаходити щось незвичайне, прекрасне; виховує любов до природи, естетичний смак, любов до рідного краю; допомагає вивчати історію пам'ятних куточків нашої Батьківщини і свого краю. На уроках ми з дітьми спостерігаємо, аналізуємо явища природи, вчимося бачити красу скрізь, відкриваємо її в різні пори року, за будь-яких погодних умов. Джерелом краси є світ, який існує незалежно від нашої свідомості, цей світ треба пізнавати – розумом і почуттями. Із сприймання і пізнання краси починається виховання естетичної культури, виховання почуттів. Усе прекрасне, що існує в навколишньому світі і створено людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити її. Допомагаючи дітям сприймати оточуюче середовище, я зосереджую їхню увагу на окремих ознаках досконалості і закріплюю їх образ оцінними словами, вчу передавати побачене засобами образотворчого мистецтва.

          Отже першим кроком на шляху до творчості є сприймання краси навколишнього світу, розуміння її, прагнення втілити її у малюнку.

           Протягом достатнього часу. Мені не вдавалось ,що я вважаю головним.-малюнків «від душі»

           Я відчувала. Що необхідна інша система занять образотворчої діяльністю. Як же організувати дитяче малювання і як їм керувати? Як розуміти і оцінювати дитячі малюнки? Як розвивати художні здібності дітей і побачити в початкових малюнках і кольорових нарисах момент народження таланту ? Як досягти того . щоб кожна дитина( нехай один у меншій степені . а іншій – в більшій степені ) стати творцем? На уроках образотворчого мистецтва діти набувають знань. Навички, віяння малюнка. Вони оволодівають навичками роботи з різними інструментами . різноманітними образотворчими матеріалами , засвоюють різні притоми і засоби малювання . Але не вистачало головного – у роботах не було творчого підходу: птахи були досить примітивними, такими, як , малював вчитель: квіти, дерева, трава, небо , сонце мали однакову форму і колір , начебто світ, який нас оточує не Має того неповторного різноманіття.                                                                                                                              

          Більшість дітей не могла самостійно стати до роботи , оскільки відчували невпевненість , що зроблять не так , не правильно , чекали від вчителя вказівок , не бачили кольорового різноманіття, оточуючого нас світу.

          «Проходження»  учбового матеріалу в рамках відведеного часу залишало багато незакінчених робіт.

          Першочерговою задачею для мене було зацікавить дітей, викликати інтерес до образотворчого мистецтва, викликати бажання малювати, ліпити, клеїти.

          Для подолання недоліків та для більш ефективних знань образотворчим мистецтвом у процесі навчання я використовую такі педагогічні технології:

  • Особистісно зорієнтоване розвиваюче навчання. Ця технологія допомагає особистості пізнати  себе, самовизначитись, а не формувати раніше закладені якості; передбачає розвиток індивідуальних, пізнавальних здібностей кожної дитини. Така технологія найбільш підходить для уроків, коли подається новий матеріал.
  • Технологію педагогіки співробітництво. Вона передбачає забезпечення спільної розвиваючої діяльності дорослих і дітей, яка закріплюється взаєморозумінням, проникненням в духовний світ один одного, тут можна прослідкувати реалізацію демократизму. Під час колективних робіт ця технологія, на мій погляд, найбільш підходить для уроку. Кожен учень виконує завдання, а потім прикріплює свою роботу на загальне панно, а в кінці уроку ми отримуємо цілу картину з великим яскравим зображенням, наприклад «Ваза з квітами», «Крамниця іграшок», «Транспорти на вулицях» тощо.
  • Групову технологію. Досить ефективна технологія для досягнення високого рівня засвоєння змісту та забезпечення активності навчального процесу. Розподіляючи клас на групи для вирішення навчальних задач, я надаю певні завдання, а група виконує їх під керівництвом лідера. Завдання в групі виконується так, щоб враховувати і оцінити вклад кожного. В такій технології склад групи не постійний.

          У початковій школі я часто проводжу уроки у формі гри. Урок-гра характеризується високим ступенем активності дітей. До навчальної роботи залучаються навіть несміливі та сором'язливі учні, це сприяє їхньому самоствердженню в класному колективі. При цьому виховуються такі якості, як свідома дисципліна, самостійність, ініціативність, творчість.

          Також діти на моїх уроках перш ніж створити малюнок, відгадують загадки, а потім відгадки малюємо або відображаємо як частину зображення. Інколи перед практичною роботою ми «подорожуємо» з учнями, і таким чином набуваємо нові знання, які відразу використовуємо на уроці. Проводжу також уроки-конкурси, які допомагають повторити та закріпити теоретичний матеріал, розвинути швидкість мислення.

          Такі нестандартні уроки дуже яскраві та подобаються дітям. Я вважаю, вони об'єднують дітей у колективі, допомагають їм краще та швидше запам'ятовувати, набувати  нові знання та вміння, розвивати творчі початки.

          Яку б дидактичну мету не передбачав мій урок, він обов'язково має базуватися на грі ( проходити в ігровій формі, містити ігрові прийоми  тощо ). Також для кожного уроку я обов'язково використовую ілюстративний матеріал. Адже він допомагає дітям у практичній роботі.

На уроках в початковій школі я знайомлю дітей з різними нетрадиційними засобами малювання. Таке нетрадиційне малювання давало дітям багато позитивних емоцій , надавало можливість використовувати добре знайомі їм предмети в якості художніх матеріалів .

          Нетрадиційне малювання : пальцями, долонею, клексографія . Учням подобається малювати пальцями . почати цю роботу можна з зображення гилки калини або горобини. Пропоную учням вмокнути палець в фарбу потрібного кольору і зробити відбиток на папері. Так з’являться бузок червоних ягід калини . пензлем домальовуємо гілку дерева. Далі робота ускладнюється . Діти кожний палець обмочують в фарбу з різними кольорами і зображують веселку, квіти, дерева, хмаринку, сонечко.

          Ще більший інтерес викликає у учнів малювання цілою долонею , змоченою фарбою: притиснув долоню до чистого листка паперу діти отримують різні відбитки, а потім домальовують, що забажають. Так з'являється: півень, жар-птиця , метелик  і т.п. .

          І ось перші кроки зроблені. Дітям це подобається, у них виникає інтерес, до образотворчого мистецтва, вони творять. Учням звичайно більше подобається малювати фломастером . Вони малюють яскраво і не потребують при цьому фізичних зусиль. А між тим спеціалісти

рекомендують: дітям треба малювати олівцями, а не фломастерами.Чому ? Олівці потребують різної сили натиску , а це пов’язано з певними фізичними зусиллями дитини, що сприяє зміцненню м’язів рук, і що саме

головне – дозволяю побачити на папері істотну різницю між лініями, які отримуються при різному натиску .

           З учнями початкової школи ми формуємо вміння заштриховувати невеликі площі. Це один з цікавих прийомів малювання. За допомогою штриховки можна малювати різні картини .

          На початку роботи я демонструю, малюнки – штриховки, які виконані звичайним олівцем. Звертаю увагу учнів на те, що накладати штрихи необхідно в одному напрямку: зверху – вниз , зліва на право . При цьому не можна виходити за границі малюнка.

          Обов’язково показую і пояснюю , що застосовуючи різний натиск ми отримуємо різні відтінки одного кольору. При заштриховуванні фігури необхідно застосовувати однаковий натиск.

          Тільки тоді малюнок отримується охайним і красивим. При заштриховуванні овальних форм штрих повинен згинатися за формою . після того як діти засвоїли перші штриховки, можна запропонувати їм намалювати невелику сюжетну картину, застосовуючи звичайний олівець і ластик.

          Заштрихувавши папір, ластиком робиться малюнок. Так з'являється силует куща, дерева, корабля і т.п.

          В 5-7-х класах я працюю за типовою програмою. В п’ятих класах учні знайомляться з видами образотворчого мистецтва. За допомогою крапок, ліній , штрихів і плям ми створюємо «Казковий світ», лінії гуляють у нас по листу. Так виходить знайомство з графікою. З учнями ми проводимо роботу по розширенню уяви про створюваний об'єкт через сприйняття природи.

           Допомагаю дітям, засвоювати нові прийоми і засоби самостійної діяльності , закріплюємо знання про твори народного декоративно – прикладного і образотворчого мистецтва.

          У шостих класах учні глибше знайомляться  з жанрами образотворчого мистецтва (пейзаж , натюрморт , побутовий жанр , анімалістичний жанр, портрет), навчаються малювати з натури .

          Починаючи урок, намагаюсь перш за все створити у дітей гарний настрій, викликати доброзичливе відношення та інтерес до уроку.

          Пропоную вільний вибір образотворчих матеріалів, і одразу становиться очевидно, хто чим цікавиться, що у дитини ще не виходить , в чому йому потрібна допомогти. 

          Зацікавивши дітей запропонованою темою вислухав їх думки  і отримав згоду працювати, пропоную їм можливість самостійно малювати.

          З’ясував дитячий задум, намагаюсь зрозуміти у чому їм треба допомогти, застосовую прийом індивідуальної бесіди на вушко. Іноді доводиться перервати роботу учнів , якщо бачу помилки в їх роботах. Знову всі разом повторюємо і закріплюємо почате.

          Особливу увагу приділяємо аналізу дитячих робіт , який часто проводжу не на при кінці уроку , а на початку наступного уроку. Також обов’язково практикую аналіз малюнка в індивідуальній бесіді з ним.     

          Намагаюсь оцінити досягнення дитини у відповідності з його особистими можливостями і в порівнянні з його попередніми малюнками , ґрунтовно аргументувати оцінку і назвати її позитивний характер , щоб відкрити шлях до виправлення помилок.

           Гарна допомога у роботі знайомство з репродукціями картин художників, де гарно прослідковується кольорові відтінки в різні періоди року, доби. На мій погляд, це приносить користь і допомога достигнути бажаного результату.

          У сьомому класі учні продовжують знайомства з видами образотворчого мистецтва : архітектурою, графікою, традиціями українського народу, історією виникнення костюму, художнім конструюванням і промисловим дизайном.        

         Дуже велику зацікавленість викликає у дітей конструювання . Діти фантазують, розвиваються їхні творчі здібності.

          На кожному уроці я намагаюсь проводити  маленькі виставки: пропоную виходити до дошки учням по черзі (І, ІІ і ІІІ ряди) зі своїми малюнками та демонструвати їх класу. Діти, які сидять на місцях, разом зі мною коментують, аналізують та визначають найкращі роботи.

          Також мої учні беруть участь у районних та міських конкурсах малюнку. Ми брали участь у таких конкурсах, як «Різдвяні свята», «Собори наших душ», «Місто посміхається», «Країна моя - Україна», «Веселкова палітра Криворіжжя», «Правила дорожнього руху», «Моє рідне місто» тощо.

          Попереду мене чекає ще кропітка, наполеглива робота у школі, але зараз вже можна сказати, що систематична, комплексна робота з застосуванням різних методів навчання малюванню і спілкуванню з дитиною

є першим і неперервним розвитком творчих здібностей дітей, розвитку їх фантазії образного мислення.

          Друге – створення умов для вільної самостійної діяльності і розвитку уяви о різноманітності оточуючого світу.

          Підводячи підсумки, хочу сказати, що урок сьогодення – демократичний урок, що проводиться не для учнів, а з учнями. Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями. Урок образотворчого мистецтва є унікальним у вирішенні завдань, як художнього, так і особистісного розвитку, духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

          Ефективність занять образотворчим мистецтвом залежить від:

    1. Зацікавлення художньою працею;

    2. Одержання дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості.

          Забезпечення цих умов досягається характером організації занять, які повинні:

   а) бути не стереотипними та різноманітними;

   б) залучати учнів до співпереживання, певного емоційного настрою (чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв: художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кіно фрагментів).

          Отже, я сподіваюся, що моя педагогічна діяльність допомагає учням стати культурною, духовно розвиненою, сучасною особистістю.

 

docx
Додано
10 квітня
Переглядів
138
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку