З досвіду роботи вчителя "Розвиток критичного мислення на уроках біології та хімії за допомогою таксономії Блума"

Про матеріал

Використання тасономії Блума та його методів ("Кубик Блума", "Ромашка запитань", "Гудзики Блума") на уроках біології та хімії в середній школі для розвитку критичного мислення учнів

Перегляд файлу

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Krytychne-myslennya.jpg$ ПРИВІЛЬНЕНСЬКИЙ ЗАКЛАД

ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ГЕНІЧЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗВИТОК

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ

БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ

Педагогічний досвід

учителя хімії і біології

ДАШКО

ЯНИ АНАТОЛІЇВНИ

2021 рік

$C:\Users\Neo\Desktop\60.jpg$ Школа українська буде успішна,

якщо до неї прийде успішний учитель.

Він – успішний вчитель та фахівець –

вирішить дуже багато питань

щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми

та адміністрацією школи.

До дітей має прийти людина-лідер, яка

може вести за собою, яка любить свій предмет,

яка його фахово викладає”.

(Концепція нової української школи)

$C:\Users\Neo\Desktop\60 (2).jpg$ $F:\Мои фото\Я\photo-29.jpg$

Дата народження –

1.10.1972 рік

Місце роботи –

Привільненський ЗЗСО

Освіта – вища (Мелітопольський державний педагогічний університет ім.. Б.Хмельницького 2009рік)

Спеціальність – учитель біології

Посада – заступник директора з ВР

Категорія - І

Стаж роботи – 30 років

ДАШКО

ЯНА АНАТОЛІЇВНА

ЗМІСТ

ВСТУП 5

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

1.1.Поняття терміну «критичне мислення». 6

1.2 Основні принципи критичного мислення

1.3. Цілі та завдання розвитку критичного мислення

1.4. Головні чинники розвитку критичного мислення

1.5. Структура уроку з розвитку критичного мислення

1.6. Методи розвитку критичного мислення.

ІІ. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ Б. БЛУМА

2.1. Головне про «таксономію» Б.Блума.

2.2. Метод «Кубик Блума»

2.3. Метод «Ромашка запитань»

2.4. «Гудзики Блума»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

«Технологія завтрашнього дня потребує не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на монотонних роботах, не людей, які виконують накази, не зморгнувши оком, а людей, котрі можуть приймати критичні рішення в реальності, яка швидко змінюється».

англ. філософ О.Тоффлер

Щодня життя підкидає нам чимало питань і проблем, які вимагають наших відповідей та ефективних рішень. Деякі з них прості, а деякі – не зовсім: Як заощадити, не втрачаючи якості життя? За якого політика варто проголосувати? У який банк краще покласти гроші на депозит? Де і як знайти достойну роботу?..

Щоб обрати найкраще з рішень, слід увімкнути критичне мислення – це особливо результативний спосіб.

Людина, яка володіє критичним мисленням:

– легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;
– уважно вивчає усі можливості;
– прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір;

Для чого це потрібно?

Критичне мислення дає інструменти, щоб зробити власне життя більш осмисленим і успішним.

Критично мислячі люди:

– інтелектуально незалежні;
– чесні самі з собою;
– ними неможливо маніпулювати;

Вони уміють:

– перемагати сумніви;
– ставити правильні запитання;
– шукати і бачити зв’язки між явищами і вчинками людей;
– вибудовувати судження на доказах;

Є різні способи навчитись критично мислити. Ці способи, певно, не викорінять цілком складні проблеми з вашого життя, але допоможуть приймати більше правильних рішень.

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

1.1. Поняття терміну «критичне мислення» (далі КМ)

До пріоритетів освіти сьогодні відносяться не тільки вміння оперувати власними знаннями, але й готовність змінюватись та пристосовуватись до сучасних потреб, активно діяти, навчатись самостійно упродовж життя. Тому головною метою освіти стає не інформативність, а опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, формування самоосвітньої компетентності, що дає змогу підвищити рівень навчальних досягнень учнів.

Давайте замислимося на хвилину над тим, якими ми хочемо бачити своїх учнів. Звісно, ми прагнемо, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоби вони не лише виживали в цьому світі, а й були щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям. Для цього їм потрібно знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, ми хочемо, щоби наші учні стали творчими особистостями.

Щоб навчити учнів працювати творчо, потрібно проводити уроки, реалізуючи такі компоненти:

мотиваційний (стимулювання підвищення емоційності, зміцнення сенсорної чутливості, розвитку, уяви, фантазії);
пізнавальний (інформаційно-когнітивний);
ментальний (неповторність, індивідуальність);
практичний (уміння, навички, самостійна творча діяльність).

Упровадження ефективних систем навчання передбачає таку організацію навчального процесу, що стимулює самостійну пізнавальну активність учнів, підвищує прагнення здобувача активно долучатися до пізнання нового,критично мислити.

Що ж таке критичне мислення?

Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη —«мистецтво аналізувати, судження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення

Критичне мислення— це процес, під час якого людина може

охарактеризувати явище або предмет, висловити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід із будь-якої ситуації.

Критичне мислення— це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.

Критичне мислення– це використання когнітивних технік або стратегій, що збільшують імовірність отримання бажаного кінцевого результату, такий тип мислення, до якого звертаються при вирішенні завдань, формулюванні висновків, здійсненні імовірнісного оцінювання при прийнятті рішень.

Критичне мислення іноді називають ще спрямованим мисленням.

1.2. Основні принципи КМ:

принцип мінімалізму, згідно з яким завдяки критичному мисленню можна досягнути максимальних успіхів за умови мінімальної кількості засобів;
принцип універсалізму, тобто алгоритм критичного мислення є

актуальним для будь-якої сфери діяльності.

Існує багато інших визначень, але, як бачимо, суть одна й та сама —

самостійне, незалежне мислення.

Отже,мислити критично означає:

використовувати такі мисленневі операції - аналіз, синтез, оцінювання в роботі з різними джерелами інформації;
ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей джерела інформації або ситуації;
ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи різні текстові джерела, структурувати, систематизовувати та критично оцінювати її;
знаходити, розуміти і оцінювати аргументи в тексті і висловлюваннях інших людей;
будувати власні аргументи й оцінювати;
конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формах;
брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію.

Цілі та завдання розвитку КМ:

1.Формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивченняданої теми (питання, проблеми).

2. Розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання; підтримання пізнавальної активності учнів.

3.Спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження;

4.Розвиток критичного способу мислення.

Моя навчально-виховна діяльність полягає у тому, щоб учні на уроках думали і творили, щоб перебування у школі було процесом самопізнання й

саморозвитку.

Головне місце у системі моєї роботи належить урокам. Тут учні отримують знання, вчаться застосовувати їх на практиці. Як відомо, істина має бути пережита, а не викладена. Тому намагаюсь так планувати урок, щоб шляхом розвитку критичного мислення, розв’язання практичних завдань учні опановували основи біологічних та хімічних знань.

Головні чинники розвитку КМ учнів є такі:

Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з розвитку критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього й передбачати постійний пошук, розумове напруження школярів.
Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі.
Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками.

Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.

Цінування думок інших.Учні повинні навчитись слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована "колективною мудрістю".
Віра в сили. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми.
Активна позиція. Учнів треба спонукати до активної позиції у навчанні. Це стимулює їх до праці високому рівні складності, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Мої учні намагаються думати критично – проявляють допитливість; використовують дослідницькі методи; ставлять перед собою запитання; розкривають причини і наслідки фактів; здійснюють планомірний пошук відповідей; піддають сумнівам загальноприйняті істини; виробляють точку зору і здатні відстоювати її логічними доведеннями; проявляють увагу до аргументів опонента і їх логічно осмислюють.

Розвиваючи критичне мислення на уроках у різних класах, використовую лише окремі вправи, або будую уроки у властивій для цієї технології триступеневій моделі(актуалізація, усвідомлення, рефлексія, або відтворення) та процеси, що відбуваються на кожному з цих етапів.

Структура уроку з розвитку КМ

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Такий урок традиційно складається з трьох основних частин:

Виклик, або Вступна частина уроку

Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.

Зеленая галочка картинки, стоковые фото Зеленая галочка | Depositphotos Наше мислення є асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки – інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями.

Звернення до вже засвоєного матеріалу підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже, виконує мотиваційну функцію. Її важливість не піддається сумніву. Напевно, кожен учитель чув від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу хімію (біологію)?”.

Тож на власному досвіді знаю, що їм украй важливо усвідомлювати потрібність, значущість того, чого можна навчитись на уроці.

Отже, під час вступної частини уроку має пропонуватися учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
3) зосередити увагу на новій темі;
4) створити контекст для сприйняття нових ідей;
5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

Люди восклицательный знак картинки, стоковые фото Люди восклицательный знак | Depositphotos

Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.

Під час вступної частини уроку учні мають опанувати декілька важливих способів пізнавальної діяльності або вдосконалити наявні вміння. Процес активного згадування того, що вони знають з опрацьовуваної теми, змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Це дає змогу визначити рівень цих знань і долучити до них нові.

Вступна частини уроку з розвитку критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і результати, яких слід досягнути, та стимулює учнів до усвідомлення їхніх власних цілей навчання.

Осмислення, або основна частина уроку

Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:

— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;
— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналізують отриманий досвід;
— переглядають свої очікування й висловлюють нові;
— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
— відстежують хід власних думок;
— роблять висновки щодо змісту матеріалу;
— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;
— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками.

Рефлексія, або підбиття підсумків

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;
обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;
оцінюють набуті знання й уміння;
ставлять перед собою запитання;
планують застосування вивченого.

Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

1.6. Методи розвитку КМ

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у Схемі.

ІІ. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ Б. БЛУМА

2.1. Головне про таксономію Б.Блума

«Де немає простору

для виявлення здібностей,

там немає здібностей»

Л.Фейербах

Ми завжди замислюємся , які цілі та конкретні завдання треба ставии перед собою перед тим, як увійти у клас? Як вони пов’язані між собою? І як перевірити, чи досягаються поставлені цілі?

Над цими питаннями міркував у 50-х роках XX століття професор педагогіки Чиказького університету Бенджамін Блум. Намагаючись звести до єдиної системи набір розрізнених цілей і завдань, Блум створив теорію, яка ось уже шостий десяток викликає бурхливі суперечки й обговорення.

На думку Блума, цілі навчання безпосередньо залежать від ієрархії розумових процесів - запам’ятовування (remembering), розуміння (understanding), застосування (application), аналізу (analysis), синтезу (synthesis) та оцінки (evaluation).

Таксономія — ієрархічно побудована система цілей і результатів від простої до складної. Поняття «таксономія» виникло вперше в біології.

Термін запропонував швейцарський ботанік Огюстен Декандоль у 1813 році. Американський психолог Бенджамін Блум у 1956 році розробив класифікацію рівнів мислення, яку назвав таксономією.

Таксономія Блума пропонує класифікацію завдань, які встановлює педагог учням, і, відповідно, цілей навчання. Вона ділить освітні цілі на три сфери: когнітивну, афективну і психомоторну. Ці сфери можна приблизно описати словами «знаю», «відчуваю» і «творю» відповідно. Усередині кожної окремої сфери для переходу на більш високий рівень необхідний досвід попередніх рівнів, що розрізняються в даній сфері.

Мета таксономії Блума - мотивувати педагога фокусуватися на всіх трьох сферах, пропонуючи, таким чином, найбільш повну форму навчання.

Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень класифікації. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (мисленням низького рівня). А наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (мисленням високого рівня).

ТАКСОНОМІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

ТА РЕЗУЛЬТАТІВ Б. БЛУМА

tablytsya-1_blum

Бенджамін Блум встановив також, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді, всі запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення.

Запитання – один з механізмів формування навичок критичного мислення. Можна з упевненістю сказати, що запитання стимулюють критичне мислення. Відповідаючи на запитання, учні аналізують й інтерпретують інформацію, аналізують ідеї, будують гіпотези, відстоюють свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.

Використання на уроках запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку – дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Уміння вчителя формулювати такі запитання є обов’язковою умовою вирішення цієї проблеми. З іншого боку, ми маємо навчити також учнів формулювати запитання різного рівня у процесі дослідження того чи іншого джерела знань. Розвинути такі уміння в учнів може допомогти використання вчителем спеціальних питальних слів для кожного рівня запитань. Такі слова можуть певний час виступати опорою для розвитку мислення учнів, зокрема і зоровою у вигляді роздаткових переліків.

Проте, використання таксономії Блума передбачає й формулювання пізнавальних завдань, які забезпечують досягнення навчальних результатів різного рівня. Такі завдання можуть бути побудовані за допомогою спеціальних дієслів, що «програмують» мисленнєву діяльність учнів певного рівня.

ПИТАЛЬНІ СЛОВА І ДІЄСЛОВА ДЛЯ РІЗНОГО РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ tablytsya-2_blum

В умовах компетентнісного підходу результатами навчання визнаються знання, уміння і ставлення (цінності, мотивація) учнів, що вони застосовуватимуть у відповідь на потреби ситуації – навчальної чи життєвої. Саме тому “класична” таксономія, що дозволяє навчати учнів не креативності як такій, а синтезу і оцінюванню як сукупності конкретних мисленнєвих умінь і навичок, навчання яких можливе через сукупність спеціальних методів.

Серед таких методів, що засновані на таксономії Бенджаміна Блума, – «Кубик Блума» , «Ромашка запитань», «Гудзики Блума»

2.2. Метод «Кубик Блума»

«Кубик Блума» – один із популярних практичних прийомів, що розвиває критичне мислення дітей. Цей метод навчає учнів вирішувати проблемні питання самостійно, спираючися на вже здобуті знання і вміння, а також використовуючи досвід, спостережливість, логіку і творче мислення.

Прийом універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями.

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Кубики\Новый точечный рисунок - копия.bmp$ У вступній частині вчитель формулює і записує тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика.

Кубик вчитель виготовляє попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання або відповіді до теми.

Кубик с вопросительными знаками Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:

● Що таке..?

● Що означає..?

● Для чого потрібно..?

● З чого складається..?

● Чому? Що якщо..?

● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

(Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми).

В основній частині уроку кубик використовується після першого знайомства з темою.

Можливі два варіанти використання «Кубика»:

1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії – коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.

ОФОРМЛЕНИЕ ЗАГРАНПАСПОРТА | Работа в Германии 2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!

Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкались різних аспектів заданої теми.

Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:

1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)

2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)

3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)

4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)

5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)

6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

Примітка. Кожного разу, коли ви кидаєте кубик, ви залучаєте до обговорення більшу кількість дітей. Що це дає? Це підвищує ефективність заняття та розуміння теми, чи допоможе вчителю виявити прогалини у знаннях учнів. Крім того, цей метод навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору.

«Кубик Блума» – це дієвий прийом, що дозволяє виконати не тільки перевірку засвоєння знань, а й виявити ступінь предметно-емоційного занурення дітей в тему. Методика зручна тим, що не вимагає багато часу на підготовку і проведення , і може використовуватися на всіх етапах уроку як рефлексія.

2.3. Метод «Ромашка запитань» (або «Ромашка Блума»)

Мета цього методу – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу. Учні «зривають» по одній пелюстці (всліпу або відкрито) і формулюють відповідне запитання згідно теми (на пелюстках вказано тип запитання і підказки, а в серцевині ромашки можна написати тему). Учні можуть обирати пелюстки одне одному, обмінюватись ними або працювати в парах. Ромашок може бути декілька, щоб був вибір і всім вистачило потрібної кількості пелюсток. На сформульовані запитання також можуть відповідати інші учні або весь клас.

Можна оцінити якість цих запитань зі спільним обговоренням.

Метод доречно використати у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, оголошеної вчителем, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інших джерел інформації.

В основній частині уроку ромашка використовується після першого знайомства з темою для осмислення нової інформації, її систематизації. Ромашку вчитель виготовляє (або малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Кубики\Новый точечный рисунок.bmp$ 1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”.

Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …?“.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Які причини цього явища..?”, “Чим один вид відрізняється від іншого?”, “Що є спільним, а що відмінним..?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Запропонуй власну систему застосування? “.

Які є варіанти використання

Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:

Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до теми, з якою працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

2.4. Метод «Гудзики Блума»

Мета – задіяти всі рівні мислення під час дискусій, обговорень на уроці. Учні обирають картку у формі ґудзика самостійно або їх роздає вчитель. На картці –запитання або завдання відповідно до рівня мислення за Блумом. До кожної теми можна формулювати на картках конкретні запитання або послуговуватись загальними шаблонами. Учні можуть працювати як індивідуально, так і в групах , в тому числі і з використанням веб-інструментів і сервісів і мобільних пристроїв.

Відповіді можна спільно обговорювати класом або записувати на аркушах / бланках / онлайн. Якщо учні відповідають правильно, залишають картку в себе, якщо ні – повертають учителю й беруть нову. Для наочності можна роздати учням «сорочки» на папері, де вони мають зібрати потрібну комбінацію ґудзиків і «одягтись» (наприклад, по одному ґудзику кожного рівня або інші комбінації на розсуд вчителя). Можна влаштувати змагання: хто перший «одягнеться», озвучуючи відповіді на свої запитання.Гудзики Блума - прийом, придуманий Колін Аланіз, американською вчителькою з Техасу

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Новый точечный рисунок.bmp$ Освоїти тему або поняття - досить нудна постановка задачі. Куди привабливіше звучить - застебнути сорочку. Якщо сорочка повністю застебнута, ти одягнений і готовий в путь. Іншими словами, учень опановує поняття / тему, виконавши завдання всіх рівнів від запам'ятовування до створення.

Яскраво і незвично , зрозуміла мета - "застебнути сорочку" - освоїти потрібні поняття, правила, ідеї і т.д. і прокреслена стежка - наведені завдання, які необхідно виконати, щоб досягти мети.

ВИСНОВКИ

«…Найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та

володіти іншими сучасними вміннями ».

Концепція нової української школи.

Критичне мислення - це не просто мисленнєвий процес, подібний до логічних, аналітичних, креативних та інших процесів мислення. Це мислення яке формує вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці. І від форм і методів розвитку критичного мислення залежить, якою буде позиція підростаючого покоління громадян України.

Застосування сучасних методів і технологій навчання дозволяє мені будувати уроки на зовсім новому рівні. У своїй педагогічній практиці я керуюся принципом «Сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні». Уроки біології та хімії— це уроки, де учні опрацьовують різну інформацію, розв'язують проблеми, задачі, оцінюють ситуації, обирають раціональні способи діяльності, створюють плідні умови для розвитку критичного мислення.

Методика критичного мислення визначає найважливіші вміння, якими учень повинен оволодіти впродовж навчання:

• порівнювати, протиставляти, зіставляти, визначати незрозуміле, вміти шукати вихід зі складних становищ;

• висловлювати ставлення до того, що бачить, спостерігає, робить;

• шукати літературу з питання, яке цікавить;

• знаходити в книжці потрібну інформацію;

• проводити аналіз висновків з інформації;

• розробляти систему доказів на підтримку відповідної точки зору;

• приймати рішення, яке ґрунтується на доказах.

Учень, який має критичне мислення, на основі власного, хоч і невеликого, досвіду формує особисту думку. Під час використання методик критичного мислення учні є активними учасниками навчального процесу, в них формується самостійність і творчість, помітно посилюється бажання розширити та поглибити знання. Учні невимушено засвоюють інформацію й використовують додаткову літературу.

Головне завдання, яке має поставити собі кожен сучасний вчитель – навчити критично мислити, а отже, розв’язувати неординарні, творчі, складні завдання, мислити самостійно та працювати в колективі, чути думку оточуючих та бути почутим, тобто розвивати мислення другого (вищого) порядку, яке називається критичним мисленням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Салівон Н.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом використання методики розвитку критичного мислення учнів// Біологія.-2007.-№19.-с.14.
Буцька І. В. Принципи активного навчання та критичного мислення. Англійська мова та література: наук.-метод. журн. Харків: Основа, 2011. № 8. С. 7—14.
Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення: наук.-метод. посібн. Київ: Плеяди, 2006.
Пометун Е., Сущенко И., Пилипчатина Л., Баранова И. Критическое мышление для всех: Самоучитель. Київ: Освіта, 2012.
Пометун О. І., Сущенко І. М. Навчаємо мислити критично: посібн. для вчит. Дніпро: ЛІРА, 2016.
Таксономія Блума. Вікіпедія. URL: goo.gl/bb7R92 (дата звернення: 06.05.2018).
Клустег Д. Чуто такое критическое мышление? // Перемена.-2001. - №1.
Іванова О. Навчаємо критично мислити // http://osvita.ua
Кравченко Н.А. Критична освіта як основа педагогічної концепції Паула Фрейре // Відкритий урок, -2002 - №1-2.
Ліпман М. Чим може бути критичне мислення // http://osvita.ua/school
Фрейре П. Педагогіка пригноблених. – К.: Вид-во «Юніверс», 2003, - 168с.
Дистанційні курси Київського інституту ПО ім.. Б.Гринченка

Розвиток критичного мислення на уроках біології та хімії за оновленою таксономією Блума та пАдагогічного колеса - https://umity.in.ua/user/38202/?profiletab=access

Критичне мислення: Що? Де? Як?

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=365

Запитання як головний інструмент критичного мислення

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=360

Інтерпретація та її роль в критичному мисленні

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=364

Аналіз як складова критичного мислення

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=353

Презентація та способи представлення інформації

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=349

Виклики світу VUCA та реконструкція освіти

https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/course/view.php?id=384

Нові сенси КОДів успіху. Про роль критичного мислення в повсякденному житті людини https://youtu.be/gxKtZc6HmfE

Критичне мислення для щастя. Як пов'язані критичне мислення та персональний добробут - https://youtu.be/cjGpGeWT9aw

Реконструкція освіти критичне мислення й нова нормальність

https://youtu.be/FqiaINJexpM

Сократівський діалог у просторі ІКТ. Презентація освітньої практики взаємодії викладача і студентів https://youtu.be/YTu1XYVQw5s

Критичне мислення: Що? Де? Як? https://youtu.be/jZLmzka5pUM

Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf
Панченков А. Дидактичні стратегії критичного читання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/method/technol/1125/
Поль Р.У. Критическое мышление: Что необходимо каждому для выживания в быстро меняющемся мире [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/Paul.R/index.html
Халперн, Д. Психология критического мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.ereading.club/bookreader.php/110655/Halpern_- _Psihologiya_kriticheskogo_myshleniya.htm

ДОДАТКИ

МАЙСТЕР – КЛАС

Теоретична частина

Моя науково-методична проблема: «Методи і прийоми розвитку критичного мислення учнів на уроках біології та хімії ».

Перед людиною три шляхи до пізнання:

шлях критичного мислення - найблагородніший,

шлях наслідування – найлегший,

шлях особистого досвіду – найважчий

Конфуцій

Але ж треба пам’ятати: найважча дорога завжди веде до вершини.

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.

Насправді критичне мислення – це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних у її житті проблем, готовність докласти зусилля для їх практичного подолання.

Критичне мислення – це:

- здатність ставити нові запитання;

- випрацьовувати різноманітні аргументи;

- приймати незалежні та продумані рішення.

Критичне мислення має 5 характеристик (за Д. Клаустером):

самостійне;

узагальнене;

проблемне й оціночне;

аргументоване;

соціальне.

Отже, критичне мислення – це мислення самоспрямоване; самодисциплінуюче; самооцінююче; самокорегуюче.

Критичне мислення – це вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формувати надійні вірогідні судження.

Вправа «Знайди спільне»

Завдання: шляхом критичного мислення знайти спільне між зовсім не схожими об’єктами.

Відповіді: - це ланка життєвого циклу рослини,тварини(птаха);

-це живі об’єкти

Зверніть увагу на представлені об’єкти:

Життєвий цикл пшениці:

Зерно пшениці зелена рослина пшеничне колосся. Можна асоціативно за цією тріадою створити модель уроку за технологією критичного мислення.

Актуалізація побудова знань консолідація

Фаза актуалізації – зерно саджають у родючий грунт. Успіх уроку залежить не тільки від цього «зерна», а й від знань, які вже є в учнів, подібно до того, як зерно має використати поживні речовині з грунту.

Фаза побудови знань – зерно пускає коріння та проростає.

Фаза консолідації - пшениця починає колоситись, у колоссі містяться зерна численних майбутніх рослин.

Так і урок може призвести до багатьох нових видів діяльності. Тому кожний свій урок я конструюю з урахуванням того, що було раніше і не забуваю про те, що буде далі.

Знання будуються, спираючись на отримані раніше, для того, щоб просуватися вперед. Найбільш успішними є уроки, на яких учнів необхідно заохочувати думати самостійно та критично мислити.

Хто сучасні учні – це покоління народжене у ІІІ тисячолітті, так званому світі VUCA (епоха невизначеності, різноманітності, можливостей та мотивації) – міленіали. Вони потребують швидких результатів та оцінок. Ось чому таку популярність набули лайки та репости.

Вони швидко сприймають інформацію, але затримати увагу на об’ємному тексті їм дуже важко. Їм легше працювати з короткими підписами, схемами, малюнками. Вони не шукають інформацію на спеціалізованих сайтах, а більше довіряють соціальним мережам.

Якості міленіала

Мотивація трофеями
Коротка увага
Мозаїчне мислення
$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Новый точечный рисунок (2).bmp$ Пошук правдивої інформації.

Це покоління, яке просто не хоче дорослішати.

Тому сучасна освіта передбачає нові технології і нові засоби навчання. Нова тема має бути максимально логічно структурована та ефектно подана.

Існує більш 70 методів розвитку критичного мислення, які представленні в книзі ОЛЕНИ ПОМЕТУН «Урок, що розвиває критичне мислення».

Але я б хотіла більш детально зупинитися на методиці Блума і її використанні на моїх уроках біології та хімії.

Практична частина

Чому навчати? Для чого? Як?

Усьому, що необхідно знати навчити неможливо,

вчитель може зробити тільки одне - вказати дорогу.

Річард Олдінгтон

Важливо навчити дітей бачити не тільки те, що зовні, наявне, а й те що приховане, мікроскопічне, зміни, які відбудуться, якщо не правильно харчуватися, зміни в ядерному реакторі, головному мозку, атмосфері, гідросфері.

Мислення високого рівня – це вміння ставити питання по суті. Саме з метою розвитку критичного мислення потрібно навчити дітей ставити питання. Учені вважають, що запитання дітей є своєрідною «потаємною лабораторією процесу пізнання».

І. Систематику запитань розробив відомий американський психолог і педагог Бенджамін Блум за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, аналіз, синтез, застосування, оцінювання).

Цю систематику було названо «Ромашка запитань» ,

або «Ромашка Блума».

Квітка з 6 пелюсток – шість типів запитань: прості, уточнювальні, пояснювальні, творчі, оцінювальні, практичні. В центрі ромашки записується тема, до якої складаються запитання.

Прості (буквальні) запитання — запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. їх часто використовують при традиційних формах контролю. Вони, зазвичай, розраховані на механічне пригадування, учневі достатньо мати знання обмеженого фрагменту певної сфери знань, щоб успішно відповісти. Відповідь на таке запитання легко знайти в тексті. Вона полягає лише у відтворенні того, що було повідомлено.

Уточнювальні запитання. Цей тип запитань, що, зазвичай, позбавлені «пізнавального ядра». Учні з першого разу приймають план дій, перепитують, уточнюють, не розуміють смислу діяльності тощо. (Чи так це? А так можна? Як потрібно?) Свідчать про реакцію учнів на незнайому для них обстановку, нову для них діяльність. Часто починаються зі слів: «Отже, ти говориш, що..?», «Якщо я правильно зрозумів, то..?», «Я можу помилитися, але, здається...», що надають людині можливість зворотного зв'язку щодо сказаного. Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, відсутню у повідомленні.

Практичні запитання. Якщо запитання спрямоване на встановлення взаємозв'язку між теорією і практикою, ми називаємо його практичним. Запитання на застосування знань, що існують,— дають учням можливість розв'язувати або далі досліджувати логічні задачі, що містяться в текстах для читання або під час навчання.

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання. Вони часто починаються зі слова «Чому?». Запитання на витлумачення розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями.

Орієнтовні запитання на витлумачення: «Чому, на вашу думку..?» Або: «У чому, повашому, причина того, що..?».

Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку — вимагають від учня вироблення суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами. Подібні запитання пропонують інтегрувати нову інформацію до особистої системи переконань і виробити відповідні судження. Це передбачає складні процеси розуміння та інтеграції, що надають процесу навчання особистісного характеру, а учневі — можливість висловити власні думки та принципи. Також ці запитання передбачають винесення оцінки якості набутої інформації або в окремих випадках власної поведінки щодо нової інформації.

Творчі запитання. Якщо в запитанні є частка «б», елемент умовності, прогнозу, то ми називаємо його творчим. «Що змінилося б у світі, якби зникли метелики?». Ці запитання заохочують до створення нових сценаріїв, задач і т.д.

Дітям подобається записувати самостійно запитання на пелюстках ромашки, або шукати відповіді на запитання підготовлені вчителем.

НАПРИКЛАД:

Роботу можно провести поетапно:

Тема «Значення бактерій» (6 клас)

І етап:

На дошці кріпиться загальна ромашка. Вчитель ставить перед дітьми завдання:після опрацювання теми вони повинні скласти запитання за рівнями Блума (робота в парах). Обов’язково повторюється правило складання зпитань (питання обираються жеребкуванням).

ІІ етап:

Опрацювання теми за презентацією.

ІІІ етап:

Діти складають відповідні запитання до теми.

Відповіді обговорюються колективно.(Вчитель звертає увагу на те, як були поставлені запитання, чи легко на них відповідати, тощо).

Ця робота дає змогу побачити як засвоїли та зрозуміли матеріал діти.

Можна провести на етапі актуалізації опорних знань з теми

«Багаторівневе опитування» (ромашка Блума)

Тема «Дихання» ( 9 клас)

Діти відривають пелюстку ромашки вже з готовими запитаннями. Вчитель має змогу бачити на якому рівні мислення засвоїв тему учень.

1. Який склад видихуваного повітря?

2. Ти стверджуєш, що без дихання людина може прожити годину?

3. Як зміниться самопочуття людини, якщо вона підніматиметься у

гори?

4. Яких правил потрібно дотримуватись, щоб не захворіти хворобами дихальних шляхів?

5. На основі яких процесів відбувається обмін газів у легенях та тканинах?

6. За словами французького вченого А.Лавуазьє «Життя – це горіння». Яким чином ці слова стосуються дихання?

7. Як тютюновий дим впливає на легені? До чого призводить паління у ранньому віці?

Можна попрацювати в групах на етапі вивчення нового матеріалу

Тема «Кисень» (хімія 7 клас).

Кожна група на початку уроку отримує питання (можна шляхом жеребкування, можна за бажанням учнів групи, тощо).

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\trafarety-tsvetov-dlya-vyrezaniya-iz-bumagi-20.png$ На підготовку відводиться до 7 хв.

Група 1.

Поясніть, родоначальником якої групи є Оксиген? Дайте характеристику Оксигену за положенням у Періодичній системі.

Група 2.

Яку будову має молекула кисню? Чому кисень найпоширеніший елемент Землі? Перелічіть фізичні властивості кисню.

Група 3.

Зазвичай Оксиген виявляє ступінь окиснення - 2 і, отже, є окиснювачем. Які класи речовин він окиснює? Доведіть це за допомогою рівнянь хімічних реакцій.

Група 4.

Складіть алгоритм отримання кисню розкладанням перманганату калію та пероксиду водню. Чи можна такими способами отримувати кисень у промислових масштабах?

Група 5.

Чи важлива роль кисню у процесі дихання людини та тварин? Де застосовують кисень?

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Новый точечный рисунок (3).bmp$ Після опрацювання матеріалу кожна група презентує свою відповідь. (Доцільніше починати з найпростішого рівня)

Можна використовувати при дистанційному навчанні, як творчу роботу

8 клас хімія

Тема «Будова атома»

Завдання: Створити «Ромашку запитань» до параграфу 8 // Хімія. 8 клас. Н.М. Буринська

Ставлячи учням не прості запитання, учитель демонструє повагу до їх мислення. Учні починають розуміти, що опанування фактичних знань є лише одним із видів навчання, що вони мусять інтегрувати, аналізувати та використовувати інформацію в міру її цінності. Учні також поступово починають розуміти, що знання — це не лише те, що написано у книзі чи вимовлене вчителем.

ІІ. Засвоїти тему чи поняття – досить «нудна» ціль, набагато привабливіше – застібнути сорочку.

«Гудзики Блума» - дуже цікавий прийом в навчанні. Придумала його американська вчителька з Техасу Колін Аланіз.

Суть прийому в наступному: 6 рівнів когнітивної сфери таксономії Блума – 6 яскравих ґудзиків. Кожному рівню відповідає свій колір ґудзика. Далі вчитель готує «петлі» - завдання для кожного рівня – на невеликих картках – ґудзик з петелькою.

Учні обирають ґудзик і завдання відповідно обраному рівню. Завдання можуть мати різні способи їх виконання: індивідуально, в парі, в групі, у тому числі, з використанням веб-ресурсів, сервісів та мобільних пристроїв.

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Новый точечный рисунок.bmp$

Учні засвоюють поняття теми через виконання певних завдань всіх рівнів від запам’ятовування

до виконання

ІІІ. Вчителю важливо не тільки дізнатися і зрозуміти емоційний стан учня у фіналі навчального заняття, але й те, наскільки продуктивним для нього став урок. У цьому мені допомагає «Кубик Блума».

«Кубик Блума» — інтерактивний прийом розвитку критичного мислення, який полегшує розглядання різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й повністю, використовуючи для цього глибині знання. Цей прийом було запропоновано американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом, автором теорії таксономії, яка передбачає поділ цілей навчання на блоки: «знаю» — «творю» — «умію». Цей прийом допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.

Щоб розпочати роботу з даною методикою, нам знадобиться паперовий куб, можна також придбати пластмасовий, на гранях якого буде написано:

Назви. Чому. Поясни. Запропонуй. Придумай. Поділись.

Спочатку формулюється тема уроку, котра повинна містити коло запитань, на які доведеться відповідати. Далі вчитель кидає кубик. Грань, яка випала вкаже: котрого виду питання слід поставити. 3 цього слова і починатиметься запитання.

Прийом розвитку критичного мислення особливий тим, що пропонує ставити найрізноманітніші запитання.

Замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:

назви (предмет, колір, явище, форму, розмір, ...) — перевірка базових знань;
скажи, чому (опиши процес, що відбувається з предметом, явищем, ...) — визначення причинно-наслідкових зв’язків теми;
поясни (ти справді вважаєш, що...; ти впевнений, що...) — різнобічний підхід до поставленого питання;
поділись (поділись, що ти відчуваєш, коли...; чому ти вибрав...) — розкриває емоційний стан учня, учить висловлювати власні емоції;
придумай (що буде, якщо...; придумай, як...) — розвиток стратегії мислення;
запропонуй (запропонуй, де...; запропонуй, як...; що, якщо...) — окреслення учнем власних ідей стосовно поставленого питання.

Такий прийом роботи дуже подобається учням, особливо, коли вони самостійно підкидають кубик і з ключового слова, що випало на грані, формулюють запитання.

НАПРИКЛАД:

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Кубики\3.jpg$ Біологія 6 клас.

Тема «Будова і життєдіяльність грибів» сторони кубика наповнюються наступним чином:

Що таке гриб?
Чому гриби не відносяться до класу рослин?
Поясни, у чому особливість будови грибів.
Запропонуй 4 ознаки подібності грибів з тваринами і рослинними організмами.
Придумай, як зміниться життєвий цикл природи, якщо зникнуть гриби.
Як ти вважаєш, у чому основне призначення грибів в природі?

Хімія 9 клас

Тема «Хімічний зв’язок» можна запропонувати такий кубик:

1. Що таке хімічний зв'язок ?

2. Проаналізуй утворення ковалентного зв’язку

3. Порівняй ковалентний полярний зв'язок з ковалентним неполярним.

4. Застосуй знання про основні типи хімічного зв’язку в житті людини.

5. Оціни вплив електронегативності нахімічний зв’язок .

6. Вислови своє ставлення про вплив типу хімічного зв’язку на властивості речовин .

Хімія 9 клас

Тема «Електричнадисоціація основних класів неорганічних сполук»

Кидаючі кубики двох типів «Катіони» і «Аніони», учень отримує сполуку. І за допомогою запитань різних рівнів характеризує її.

$C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Кубики\Новый точечный рисунок (2).bmp$ $C:\Users\Neo\Desktop\Метод Блума\Кубики\Новый точечный рисунок (3).bmp$

Рефлексія в кінці

Вчителю важливо не тільки дізнатися і зрозуміти емоційний стан учня у фіналі навчального заняття, але й те, наскільки продуктивним він для нього став.

Метод «Застібни сорочку» («Гудзики Блума»)

$C:\Users\Neo\Desktop\0007 (6) - копия.jpg$ $C:\Users\Neo\Desktop\0008.jpg$

$C:\Users\Neo\Desktop\0007 (5) - копия.jpg$

$C:\Users\Neo\Desktop\0007 (4) - копия.jpg$

$C:\Users\Neo\Desktop\0007 (2) - копия.jpg$

$C:\Users\Neo\Desktop\0007 (2).jpg$

$C:\Users\Neo\Desktop\0007.jpg$

Кожен учасник оцінює захід , даючі відповіді на запитання, які написані на петлях. Тим самим підсумовуючи матеріал.

Отже головне завдання вчителя у навчанні – дати дітям не «заготовку» знань на завтра, а озброїти вмінням здобувати ці знання не на один день, не на два, а на все життя. Найпродуктивнішим викладання буде тоді, коли використані методи і прийоми на фазі розминки, актуалізації, побудови знань і консолідації, сприятимуть активному навчанню учнів і розвитку в них практичного мислення.

РОЗРОБКА ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

ДО ТЕМИ «ОКСИДИ»

при вивченні хімії у 8 класі, керуючись таксономією Блума

І рівень «Знання»

1.Оксиди- це ___________ речовини, які складаються з____елементів, один з яких__________________

Оксиди, які містять Ме називаються________________

Оксиди, які містять не Ме називаються______________

Оксиди, які містять Al і Zn називаються______________

Назвіть оксиди:CO; CuO; MgO

ІІ рівень «Розуміння»

2. З формул виберіть оксиди:

KOH ; CaO ; HCL , Н2О, MgO, BaCO3, CO2, Na2O, Fe2O3.

Випишіть : Основні , Кислотні , Амфотерні.

ІІІ рівень «Застосування»

1.Визначіть формули речовин та напишіть рівняння реакцій:

BaO+ X→BaCO3

2. Здійсніть перетворення відповідно до схеми:

S→SO2→H2SO3→SO2

3. Знайдіть по 1 «Чужому » оксиду в ряді:

H2O ; CaO; SiO2 ;P2O5

CO2 ; ВаO ;CO ; SiO2

4.Напишіть рівняння реакцій:

Фосфор→ фосфор (V) оксид →ортофосфатна кислота

IVрівень « Аналіз»

Доведіть експериментальним шляхом, що в одній із пробірок оксид?

V рівень «Синтез»

Складіть «Сенкан» про оксид за зразком:

1. Один іменник.

2. Два прикметники.

3. Три дієслова.

4. Речення з чотирьох слів.

5. Один іменник – синонім.

VI рівень «Оцінка»

Паркан пофарбували у зелений та синій кольори. Які оксиди при цьому використовували?

КОЛЕКЦІЯ СХЕМ- ЗВ’ЯЗКІВ

ТАКСОНОМІЇ БЛУМА ТА ІНТЕРНЕТ- СЕРВІСІВ,

які сприяють реалізації навчальних цілей за Блумом.

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тому, щоб просто надавати інформацію учням, а у тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення.

Схеми на тему "Розвиток критичного мислення" Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже першочерговим є розвиток тих умінь і навичок мислення, що дають змогу адекватно оцінювати нові обставини й формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана. У цьому сенсі життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи очевидна. Тільки таким шляхом ми можемо думати про розвиток відповідно до вимог світового інформаційного суспільства та просуватись далі у напрямі демократії.