З досвіду роботи

вчителя української мови та літератури

Осинівської гімназії Куп’янської районної ради Харківської області

Бойко Валентини Миколаївни

      Свою дорогу в педагогіку я почала у 1987-му році, коли вступила до Харківського педагогічного інституту імені Г.С.Сковороди. Після його закінчення здобула фах вчителя української мови та літератури. Педагогічний стаж — 34 роки.

        У складних життєвих ситуаціях завжди подумки промовляю слова української поетеси Л. Костенко:  «І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт». Вони допомагають мені бути сильною, не втрачати оптимізму та віри в людей.

         Моя життєва позиція: «Працювать,працювать без упину,кожній хвилі нема вороття. Ні, я зовсім іще не заповнила золотої анкети життя»

       А  професійне кредо  таке: «Учитель і учень зростають разом».

«Впровадження освітніх новітніх технологій на уроках української мови та літератури, зорієнтованих на формування соціальних компетентностей здобувачів освіти»  — це тема моєї самоосвіти.

    Не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми в освітньому процесі все частіше застосовують інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення.

     Мета інтерактивного навчання , яке я використовую для досягнення своєї методичної теми — створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
       Інтерактивні методики мають багато переваг: у роботі задіяні всі діти класу;гімназисти вчаться працювати у групі; створюється «ситуація успіху»; формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх здобувачів освіти. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин. Інтерактивне навчання активує емоції, свідомість, що сприяє більш якісному запам’ятовуванню, розвиває емоційний інтелект та формує комунікативні навички.

     У роботі зі своїми учнями завжди використовую елементи інтерактивних ігор та вправ.

В.Сухомлинський писав: «Дитина має справжнє емоційне й інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості».

        Готуючись до уроків, заздалегідь продумую фізкульхвилинки, релаксиційні хвилинки. Уроки починаю з’ясуванням емоційної готовності учнів. Для цього використовую такі прийоми: «Коло настрою», «Графічне або кольорове зображення настрою», «Обмін компліментами», «Висловлювання настрою рядками з поетичних творів», «Побажанням успіхів».

             Урок має можливості впливати на становлення дуже багатьох якостей особи учнів засобами змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності учнів.

           Тому необхідно особливо ретельно підбирати дидактичний матеріал, методи та прийоми навчання:

• робота в парах, робота в групах;
• «Мозковий штурм»;
• кластер, ментальна карта;
• скрайбінги;
• кроссенси;
• квест;
• «Мікрофон»

      На одному з уроків української мови у 5 класі діти вчаться писати листи. Я запропонувала їм подискутувати на таку тему: «Чи варто сьогодні, у час розвинених комп’ютерних технологій, писати листи вручну та пересилати їх поштою?» Таким чином школярі вправлялися у пошуку й формулюванні аргументів на підтвердження власної позиції.

Вивчаючи повість М.Гоголя «Тарас Бульба(9 кл.), використала рольову гру. Ця форма сприяє тому, що школярі набувають досвіду проникнення у психологію людських стосунків, контролю своїх емоцій, вміння миттєво реагувати на ситуацію спілкування .

І на уроках української мови, і літератури використовую роботу в малих групах. Ось тільки два приклади: написання твору-опису природи за картиною в художньому стилі (одна група створює міський пейзаж, друга – гірський, третя – морський за допомогою різних засобів (слів, фарб, звуків)); вивчення  повісті Лесі Ворониної «Таємниця Товариства боягузів, або засіб від переляку №9» (перша група: розповісти гостю Климу Джурі  10 реченнями про свою батьківщину; друга: скласти 10 запитань до нього).

Для повторення та узагальнення вивченого матеріалу час від часу застосовую інтерактивну технологію «навчаючи – учусь». Учні вчаться самостійно компонувати матеріал у так звані блоки, складати схеми та презентувати свою роботу однокласникам.

Сьогодні українська школа знаходиться на шляху змін.  Головна мета навчання в  середній школі — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної, всебічно розвиненої особистості, здатної до інновацій . Виходячи з  вищезазначеного, бачимо, що процеси розвитку, виховання і соціалізації  нової школи покликані зробити випускника конкурентоздатним у ХХІ ст. 

      Як же розвивати в учнях ці якості? Як  зацікавити дитину? Дати поштовх для визначення учнями  життєвих пріоритетів?!! Кожен вчитель сам обирає шляхи вирішення цих завдань. Та зрозуміло одне, для вирішення потрібні знання, вміння, енергія, пошук нових шляхів.

За проектом  «Нової української школи» шляхів реалізації два:

• компетентнісний підхід (формування предметних і ключових компетентностей);
• педагогіка партнерства (спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками).

З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей.

Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую  вікові, психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую  такі складові:

• кількість учнів в класі;
• рівень сформованості та успішності дітей;
• зміст навчального матеріалу;
• предметну і ключову компетентність.

Методи повиненні бути зрозумілими, переконливими і порівняно стислими.

Наприклад, для збудження і підвищення інтересу учнів до уроку обираю прийом «Зв'язок поколінь», використовуючи вислови відомих людей у вигляді епіграфів чи для формування ключового питання.

Також учні полюбляють кросворди, тому доволі часто використовую

прийом «Розгадування мовознавчого (літературознавчого) кросворда».

Тема.  Драматичний твір на тему народної казки «Кирило Кожум’яка»

О.Олеся

Для створення інтерактивних кросвордів використовую програму

Microsoft PowerPoint, сервіс LearningApps.

Тож ці прийоми:

• супроводжуються позитивними емоціями;
• підвищують цікавість до навчання;
• призводить до зосередження уваги;
• сприяють формуванню і розвитку пізнавального інтересу.

На етапі засвоєння нових знань  використовую такі методи:

• сократичний;
• дослідницький;
• конкретно-індуктивний;
• евристичний;
• доцільних завдань тощо.

Реалізуючи конкретно-індуктивний метод, можна використовувати інтерактивні  плакати. У цього прийома велика кількість переваг:

1. Зацікавленість дітей зростає;
2. Можливість подати більший об’єм потрібної наукової інформації в доступній формі;
3. Розвиток вміння вирізняти головну і другорядну інформацію;
4. Можливість виконання тренувальних наукових вправ;
5. Зменьшення часу на опрацювання матеріалу.

Для створення інтерактивних плакатів використовую сервіс ThingLink.

       Інфографіка – прийом, який безперечно зацікавить учнів (використання дослідницького методу). Це не тільки спосіб подання інформації. Техніку інфографіки використовую для створення  ментальних карт (листів) на сервісі Piktochart. Учні звертаються до карт під час виконання  певних завдань, наприклад проходження квесту.

Квести для дітей – найулюбленіші прийоми виконання завдань, адже квести носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний характер. У вигляді квестів проводжу не тільки уроки, а й позакласні заходи

     Набувають популярності веб-квести. Розрізняють два типи квестів: для короткочасної та довготривалої роботи. Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах, що забезпечує розвиток навичок роботи з ІКТ.

    Квести проводяться під керівництвом педагога, який корегує діяльність команд.   

   Отже, технологія квест сприяє формуванню  компетентностей, необхідних для конкурентоздатного випускника, а саме:

 - використання ІКТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, проектів тощо);

- самонавчання і самоорганізація;

- робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);

- вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;

- навик публічних виступів.

     Серед методів закріплення знань обираю:

• метод супровідного закріплення;
• метод повторення;
• метод вправ.

Застосовую на уроках української мови та літератури також інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо), створені на сервісі LearningApps.

     Вивчаючи окремі мовні поняття, працюючи над образами письменників, літературних героїв застосовую такі прийоми:  «Інформаційне гронування»,  «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Доміно», «Мої асоціації», адже вони сприяють:

• розвитку пізнавальної діяльності;
• збільшенню активності;
• формуванню творчих навичок;
• розвитку критичного і логічного мислення тощо.

     Серед уроку доречно використовувати хвилинки відпочинку. Надаю перевагу музичним та поетичним фізкультхвилинкам. Також обираю хвилинки релаксації. Дітям подобається вправа «Малюнок на спині». Внаслідок проведення цих вправ формується здоров’я-збережувальна компетентність.

   Уже 32-й рік я є класним керівником. Справа ця складна, відповідальна, але й дуже цікава. Разом ми подорожуємо , розважаємося (неодмінно святкуємо 8 Березня, День захисника Вітчизни та День закоханих; влаштовуємо ігри, конкурси), обговорюємо важливі для них проблеми, словом, живемо.

    Я вважаю, що  сучасне життя зазнало багатьох змін, тому школа  вже не може бути тільки осередком знань. Школа повинна давати вміння застосовувати  ці знання для вирішення будь-яких життєвих, особистісних,  проектно-дослідницьких проблем, формувати цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни в цілому. Тож тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з життям, використовує сучасні інноваційні технології, здатний не зійти на узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.

     Не забуваймо, справжній вчитель повинен працювати на майбутнє, а наше гідне майбутнє – це наші діти!

        Видатний польський педагог, лікар і громадський діяч Я́нуш Ко́рчак писав: «Ви кажете: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхніх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтесь. Не від того ми втомлюємось, а від того, що треба підійматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити». Це дуже важко, це не завжди вдається, але я стараюся. Я їх вчу, вони – мене. Разом дорослішаємо і, сподіваюсь, мудрішаємо. Тому що існує між нами міцний зв’язок, який звемо ШКОЛА.