З Україною в серці живу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «З Україною в серці живу»

 

 

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу, повагу до символів України, до своїх батьків; спонукати  учнів до усвідомлення ними необхідності бути корисними своїй державі.

Обладнання: святково прибрана зала: стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, калина, рушники на стінах, плакати, ноутбук,  мультимедійний проектор, екран.

 

Епіграф: Свою Україну любіть,

                 За неї господа моліть…

                                   Т.Г Шевченко

Хід  заходу

 

І. Вступна  частина

ЗВУК 1(Інструментальна  мелодія)

( На сцену виходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах з короваєм на вишитому рушнику).

 

Учень:   Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                   Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

                   Для людей відкрита зала наша світла,

                   Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Учениця:  Наш щедрий край, багатий край

                    Старі прикмети має

                    На рушникові коровай

                    Всіх радо зустрічає.

                    Ще здавна люди хліб і сіль

                    Несли на рушникові,

                    Бажали щастя і добра

                    Й щоб всі були здорові

 

Вчитель: Шановні вчителі, діти, гості. Ми раді вітати  вас у цій світлій залі. Учні нашого  ліцею   підготували виховний захід «З Україною в серці живу». Сьогодні поговоримо з вами,  про нашу рідну Неньку — Україну! Мовимо тільки «Україна» — і розгорнуться перед поглядом прозорі води Дніпра-Славути, і розкинуться навкіл лани широкополі, і розхлюпочеться багатство зелених лісів. Подивиться на тебе з пагорба весела сільська вулиця, складуться в міські квартали нові сучасні будинки. І перед очима постане вся велич, багатство та героїчна історія нашої країни. А  поведемо ми нашу розмову про наш рідний край, де ви народились і проживаєте,  про нашу славну Україну. Адже, ми – патріоти нашої прекрасної   Батьківщини.

 

 

 

ЗВУК  2 «Серцебиття»

Ведуча   1. Якщо маєш в серці Україну,

То живи для неї неодмінно,

І любов синівську невгасиму 

До людських сердець неси невпинно.

 

Ведуча  2. На  жаль,  на  сьогоднішній  день  на  українській  території  проходять  військові  дії,  під  час  яких  загинуло   багато  мирного  населення   та  українських  солдат.  То  ж  пом’янемо   загиблих   Героїв  України.

 

ЗВУК 3 Загиблим  в  Україні  присвячується…  «Білі  лебеді  у  небесах…»  (Перегляд презентації)  під  запалену свічку 

 

(ХВИЛИНА  МОВЧАННЯ)

 

Ведуча 1. Слава  Україні!  

Учні.   Героям  Слава!   Герої  не   вмирають!

 

ІІ. Основна  частина

Вчитель. Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть. З давніх -  давен  линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені.

Учень:      Мені над усе більш нічого не треба:

                 Домівка матусі, волошки  в житах,

                 Вишневий світанок, полив’яне небо,

                 І сиза роса на траві  при шляхах.

                 Таке все тут миле, доступне і гідне;

                 Високі тополі і тихе село…

                 Таке сокровенне, насущне і рідне,

                 Воно в мою душу навіки вросло.

                 Корали калини і мамині очі,

                 І доля - з лелечого наче крила…

                 Я більшого щастя на світі не хочу,

                 Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

Вчитель: Рідний край… Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт з барвінку, який ніжно стелиться по садочку.              Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина. Адже  Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

Учень: це роботящі руки наших прабабусь, бабусь які в тяжкі роки  підняли  до життя нашу землю, вмили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет:

                     Орали землю, сіяли жита.

                     Рушали в бій до змієвого валу.

                     І нива пращурів – земля свята,

                     Сто сотень поколінь нагодувала.

ЗВУК  4 «Заспіваймо  пісню  за  Україну»  у  виконанні  учнів  8 класу (супроводження слайд-шоу  про  Україну)

 

Ведуча 1

 Мій край чудовий – Україна!

Тут народилась ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі.

Ведуча  2

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова.

Чумацький шлях кудись зорить…

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

 

ЗВУК  5  «Я  україночка»

ЗВУК  6    Мінусовка  про  рушник

Учениця: розстеляє рушник Україна                               

 Пломеніє багаттям калина,

З вітром грає сивий Дніпро.

Розстеляє рушник Україна                          

На щастя, любов і добро.

 

Учениця: край поля струнка тополина,

У долині травиця шовкова.

Мов струмочок співа Україна                     

І садам і гаям колискову.

 

Учениця: при дорозі тоненька билина,

Ще й колосся жита й пшениці.                  

Зустрічає гостей Україна

І підносить смачні паляниці.

 

 

Учениця: лине печаль журавлина.

Гуля вітер над ставом квітчастим.              

Розстеляє рушник Україна

На добро, на любов і на щастя.

 

Дівчата розстеляють рушники   по черзі

 

І Ведуча. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій,  багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

 

ІІ Ведуча. Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих  себе.

 

ЗВУК  7 «Мова  єднання»  у  виконанні  учнів 8 класу

ЗВУК   8    Інструментальна  мелодія

І  Ведуча.  Мій край чарівний -  Україна!

    Тут народились ти і я,

    А над ставком верба й калина

    І щира пісня солов’я.

 

ІІ  Ведуча.  Все найдорожче в цілім світі

    Бо тут почався наш політ,

    Цвітуть волошки сині в житі,

    Звідсіль ведуть дороги в світ.

 

ІІ.  Ведуча.  Батьківщино, земле рідна,

    Земле сонячна і хлібна,

    Ти навік у нас одна,

    Ти, як мати, найрідніша,

    Ти з дитинства наймиліша,

    Ти і взимку найтепліша –

    Наша отча сторона.

 

Учениця. А я дівчинка маленька, Україна – моя ненька,

             Край Монастирищенський – батько мій, любий серцю, дорогий.

            В мене стрічка у косичці, файні квіти на спідничці,

            І водичка у відерці, а  Вкраїнонька у серці.

            Рано-вранці, в різну пору  я іду весела в школу

            І всім в школі заспіваю, як я землю цю кохаю.

            Хай почує спів мій пташка і замріяна ромашка,

            І усі монастирищенські села, бо щаслива я й весела.

 

ЗВУК 9 «Маленька  країна  велике  життя» 

 

ЗВУК  10   Презентація   ПРО  РІДНЕ МІСТО - МОНАСТИРИЩЕ

 

Учениця.

   Одна Батьківщина і двох не буває

    Місця, де народились ми, завжди святі.                     

    Хто рідну домівку свою забуває,

    Той долі не знайде в житті.

 

Учениця.

   Батьківщина – це ліс осінній,

    Це домівка твоя і школа,

    І гаряче сонячне коло.

    Батьківщина – це труд і свято,                                     

    Батьківщина – це мама й тато,

    Це твої найщиріші друзі,

    І бджола у веснянім лузі.

    Батьківщина – це рідна мова,

    Це дотримане чесне слово.

 

Учениця.

     Буває часом сліпну від краси,

    Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

    Оці степи, це небо, ці ліси.                                            

    Усе так гарно, чисто, незрадливо,

    Усе як є – дорога, явори,

    Усе моє, все зветься Україна.

    Така краса, висока і нетлінна,

    Що хоч спинись і з Богом говори…

 

Учениця.

    Є багато країн на землі,

    В них озера, річки і долини…

    Є країни великі й малі,                                                  

    Та найкраща завжди -  Батьківщина.

 

Учениця.

    Є багато квіток запашних,

    Кожна квітка красу свою має.

    Та гарніші завжди поміж них                                        

    Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

Учениця.

    Є багато пташок голосних,

    Любі, милі нам співи пташині,

    Та завжди наймилішими з них                    

    Будуть з рідної Батьківщини.

 

Учениця.

    І тому найдорожчою нам

    Є і буде у кожну хвилину

    Серед інших країн лиш одна –                       

    Дорога нам усім Україна!

 

ЗВУК  11 (Інструментальна мелодія)

Ведучий  1.Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя

 

(Заходить «Україна»  і три сини: Гімн, Герб, Прапор).

Україна: Мої сини – соколики, діти цього краю

І ніде землі за нашу кращої немає,

 Будьте чесні і сміливі, не гніться чужинцям,

                Несіть в люди силу й славу, бо ми -  українці.

 

Учень. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ

 

Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями Хай в далекому краї зігріває вона тебе.

                                                                                         (корона)

Ведучий  1. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 

Учень. Пустіть, мамо, мене світ подивитися

 

Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.                                                         (прапор)

 

Ведучий 1. Одержав син імення - Прапор.

А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня

 

Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос

 

Ведучий  1. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

 

Учень.

Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,                    

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

 

Учень. Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

 

Учень.Лине пісня незабутня,                                  (гімн)

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном

 

 

І Ведучий. Україно! Одне тільки слово — і ми входимо у світи сивої, мов жито, історії і барвінкової юності, у світи трагедійного епосу і поетичного відродження, у світи героїчних діянь і в світи глибинної краси.

 

ІІ Ведучий. Україно! Ніколи наш народ-народ великої душі і доброго ока не зазіхав на чужі краї. А на його землю рвалися всякі і всякі. І в боях За волю Україна-чайка стала Україною - орлицею, бо її вольнолюбиві діти, як сказав Іван Богун, скидали козацькі шапки лише перед Богом!

 

 

Учениця.

     Я- українка! Живу в Україні,

     На вільній, єдиній моїй Батьківщині,                    

     Де все мені в радість: ліси і садки.

     Озера й річки, і глибокі ставки.

 

Учениця.

     Лани неосяжні, і гори, й долини,

     Цвіт білосніжний, у лузі калини.

     В душі моїй солодко грає сопілка,                         

     Бо я з України, бо я – українка!

Учень.

      Я на рідній мові усім щастя зичу,

      Хай добро у хату кожному іде.

      А майбутнє України я щасливим бачу,                     

      До нових здобутків Бог нас приведе.

 

Учень.

      Я так обожнюю, я так люблю тебе,

      Моя співуча українська мово!                                    

      В тобі весь рідний край і небо голубе,                      

      Усе звучить так легко і чудово.

 

Учениця.

      Рідне слово моє – в нім озвуться віки,

      Рідне слово моє – ти крізь хмари сія.                         

      Словом вишию день, простелю рушники,

      А на тих рушниках Україна моя.

 

( заходить «Україна» - дівчина в гарному українському костюмі )

 

Україна.

Це я, Україна, зібрала діток

На нашому святі сплели ми вінок

Стрічок я наткала, я квіти зростила,

Як плести віночок, то я вас навчила,                      

І квітку до квітки, і стрічку до стрічки -

Віночок сплели ви собі невеличкий

Тепер починайте скоріш виростати,

Вінок і мені, Україні сплітати,

Квітки, наче луки, стрічки, наче ріки

Вінок Україні потрібен великий!

 

ЗВУК  12 «Сонячний віночок» 

 

І Ведучий: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

 

ІІ Ведучий: Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми - діти твої, Україно!

 

ЗВУК   13  «Я  РІДНУ  УКРАЇНУ  В  СВОЇМ  СЕРЦІ  ЗБЕРЕЖУ»  (ВИКОНУЮТЬ  ВСІ  ДІВЧАТА 8  КЛАСУ)

 

ЗВУК   14  (Інструментальна  мелодія)

Заходить Ангел  (зі  свічкою):

Боже великий, єдиний

Нам Україну храни,

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа!

Щастя дай, Боже, народу

На многая, многая літа!                     

Боже великий, єдиний

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти!

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

 

ЗВУК   15 (Інструментальна  мелодія)

 

ІІІ. Заключна  частина

Учитель. Ось і завершилось наше  свято. А як ви розумієте слова Василя Симоненка: «Можна все на світі вибирати, сину,

                     Вибрати не можна тільки Батьківщину»?              

 Чи хотіли б ви мати іншу Батьківщину? Як би ви хотіли покращити своє життя в нашій державі? Як зараз ви можете примножувати славу України?

 

(Усім  учням, що  розповідають   вірші роздати  кольоровий  папірець у  патріотичних  відтінках,  ефект  серпантину)

 

Учень.

Ми – Українці – велика  родина,                 

мова  і  пісня  у  нас  солов’їна.                          

Квітне  в  садочках

Червона   калина

Рідна  земля  для  нас  всіх  -Україна.

 

Учениця.

З Україною в серці живу

І згораю за неї щомиті,                                    

 

Учениця.

Бо я бачу її молоду,

Що вмирає в жорстокому світі.                     

 

Учениця.

Скільки лиха тобі довелось

пережить,

Ненько рідна, моя Україно!                            

 

Учениця.

Буду тільки для тебе я жить

І горіти для тебе нетлінно.                              

 

Учениця.

До дитячих сердечок

несу я тепло, –

Що отримаю, земле, від тебе.                            

 

Учениця.

Вірю свято: відійде все зло

І зійде благодать Божа з неба.                            

 

І  Ведуча.  З  Україною  в  серці  живу

І  милуюся  нею  щоднини.

Бо  я  бачу  її   всю  красу

Що  немає  ніде,  у  всім  світі.

 

ІІ  Ведуча.  Вже  скінчилось  свято.

І  прощатись  нам  пора.

Ми  бажаємо  Вітчизні: щастя,  миру  і  добра.  Слава  Україні!

 

Учні. Україні  слава!   З  Україною  в  серці  живу!

 

ЗВУК   16  Фінальна  пісня  «Україна  -  це  я!»               

 (кольорові  стрічки  у   патріотичних  відтінках, торт «Україна»)

 

Вчитель. Тож давайте примножувати багатство нашої України, доки світить сонце над землею, щоб наливалось добром кожне серце. І пробудиться тоді ще більша повага до народної пісні, танцю, до їх миловидості та краси. І буде гордість за нашу Україну, й заживемо ми щасливо і довго. Люди потягнуться одне до одного, як соняшник до сонця.

                                Хай же вам добробуту прибуде,

                                Мир і праця будуть навіки.

                                Щастя вам, здоров’я, добрі люди,

                                Успіхів, натхнення, наші земляки.