Загальні відомості про Інтернет, електронну пошту.

Тема уроку: Загальні відомості про Інтернет, електронну пошту.

В Інтернеті базовим протоколом є протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IР відповідає за доставку повідомлень за необхідною адресою. Ці протоколи були запропоновані в 1974 році Робертом Кеном, одним з основ­них розроблювачів ARPANET, і вченим-комп'ютерщиком Віктором Серфом. Необхідно мати на увазі, що TCP/IP не яв­ляється єдиним протоколом, що дозволяє з'єднувати різні ме­режі. Інтернет є багатопротокольною мережею, що інтегрує й інші стандарти.

Основні серед них — стандарти взаємодії відкритих систем (OSI). Запропоновані Міжнародною організацією стандартизації (ISO) протоколи OSI одержали ши­роке поширення в Європі, де не так сильно, як у СІЛА, відчу­вався вплив TCP/IP. Системи, що засновані на інших протоко­лах, також підключаються до Інтернет через шлюзи. Напри­клад, BITNET — це мережа, що для передачі даних використо­вує особливі стандарти, але частково, вона доступна через шлюзи Інтернет. Іншими словами, визначити Інтернет можна як взаємо­зв'язок мереж, що базується на єдиному комунікаційному протоколі — TCP/IP.

 Підключення до Інтернету Для того, щоб використовувати будь-які комунікаційні й інформаційні послуги Інтернет, необхідно забезпечити підключення комп'ютера до мережі, що вже має вихід в Інтернет і надає потрібний сервіс; також необхідно мати на комп'ютері, що підключається, необхідне програмне забез­печення. Послуги з підключення до Інтернет надаються ор­ганізаціями, що називаються постачальниками мережевих послуг або сервіс-провайдерами (service provider). Постачальник мережевих послуг має комп'ютерну мережу, що постійно з'єднана з Інтернет, і містить комп'ютери (сервери доступу), через які здійснюється підключення абонентів — окремих користувачів або локальних мереж.

Перед тим, як вибирати постачальника послуг, необхідно обміркувати, які послуги Інтернет Ви хотіли б мати. До пи­тання вибору провайдеру потрібно підходити дуже ретельно. Адже невдало підібраний провайдер може бути причиною ба­гатьох проблем у роботі з мережею.

 Мобільний Інтернет Інтернет швидко стає мобільним. Вже в 2003 році кількість користувачів Інтернету, що одержують доступ з мобільних пристроїв, стала більшою, ніж кількість користу­вачів з фіксованим доступом, і досягла 600 млн. чоловік, а згідно з прогнозами Yankee Group, кількість мобільних терміналів з доступом до Інтернету у 2005 році перевищить мільярд. Розвиток мобільного Інтернету сьогодні обумовлено дво­ма важливими факторами. По-перше, переходом телекомунікаційних компаній до нових стандартів мобільного зв'язку, появою мереж «третьо­го покоління» і удосконалюванням наявних комунікацій до так званого покоління 2,5. Основні стандарти «поколін­ня 2,5» — GPRS (General Packet Radio Services) і EDGE (Enhanced Data rates forGSM Evolution) дозволяють досягати швидкостей передачі даних до 171 і 384 Кбіт/с відповідно. Основні переваги цих мереж — пакетна передача даних і висока швидкість з'єднання досягаються не завдяки корінній перебудові мереж операторів, а за допомогою посту­пового нарощування можливостей наявного комунікаційно­го устаткування, що робить впровадження таких мереж відносно недорогим. Пакетна передача даних дозволяє засто­сувати нові методи ціноутворення (оплата за обсяг переданої інформації, а не за час, проведений в режимі онлайн), зни­жує вартість переданої інформації і дозволяє терміналам ви­користовувати функцію «always on», тобто бути постійно на зв язку і не витрачати час на встановлення з'єднання при кожному виході в Інтернет.

Другий фактор, що обумовлює розвиток мобільного Інтер­нету, — розвиток терміналів. Зрозуміло, що до мережі зі швидкістю передачі даних 2 Мбіт/с підключати звичайний стільниковий телефон не має сенсу. Багато компаній-виробників, як стільникових телефонів (Nokia, Ericsson, Siemens), так і комп'ютерів (Compaq, Hewlett-Packard, IBM) — розроб­ляють цілий клас нових пристроїв, що інтегрують у собі функції могутнього кишенькового комп'ютера і мобільного телефону, що дозволяє підключатися до швидкісних безпро-водних мереж. Прототипи деяких пристроїв обладнані відео-камерами для проведення відеоконференцій і GPS-приймача-ми для встановлення точного місця розташування абонента. Нові мережеві термінали DoCoMo 3-го покоління, осна­щені відеокамерою, дозволяють передавати й одержувати відеозображення. Уже багато провайдерів відеоінформації готові представити свої матеріали користувачам нової ме­режі, що одержала назву FOMA. Багато виробників, у тому числі Ericsson, проектують пристрої, зв'язані через інтер­фейс Bluetooth. Телефон у середині наручних годинників і PDA, між якими встановлений беспроводний зв'язок, кліпса з вбудованим мікрофоном — подібними концептами-прист-роями сьогодні вже нікого не здивуєш.

 Електронна пошта Є сайти та спеціальні програми, використовуючи які можна спілкуватися з друзями в режимі он-лайн, тобто миттєво. Ти вводиш з клавіатури своє повідомлення й одразу ж отримуєш відповідь від співрозмовника. Таке спілкування називається чат. Якщо до комп’ютера приєднати навушники та мікрофон, то завдяки спеціальним комп’ютерним програмам можна спілкуватися по мережі Інтернет за допомогою голосу так само, як по телефону. А якщо в тебе і твого співрозмовника є веб-камера, ви зможете ще й побачити одне одного.

Усе більше й більше людей користуються електронною поштою. Люди, які живуть в різних містах, на різних континентах потребують приватного спілкування або пересилання потрібної художньої чи музичної літератури, необхідних речей, подарунків, раніше це відбувалося завдяки паперовій переписці, ми писали листа, відправляли по пошті і через деякий час адресат, якому ми надсилали листа отримував його, а нам приходила відповідь, або посилка тощо. Для того щоб обмінюватися електронними листами, потрібно мати електронну поштову скриньку. Електронна поштова скринька міститься на сайті (поштовий сервер) і має свою адресу.

Адреса електронної скриньки складається з трьох частин: Перша частина – текст, що характеризує власника скриньки (ім’я користувача, або логін), Дуга частина – спеціальний символ @, Третя частина – адреса сайту. любий_текст @ назва_сайта_компаніі Наприклад: skynet_2020@gmail.com.

Електронна пошта - один з найпопулярніших сервісів в Інтернеті. Можливість відправляти і отримувати листи в режимі онлайн зробила спілкування між людьми легким і зручним. Віртуальні листи та електронні скриньки називають по-різному - «меіл», «е-меіл», «імаіл» або просторічне «мило». Сьогодні можливість зареєструвати скриньку безкоштовної електронної пошти вже не є новою. При цьому компанії, що пропонують такі послуги, не завжди належним чином дбають про якість сервісу, що надається. До того ж різні хостинги для електронної пошти мають свої особливості і різні характеристики, не кажучи вже про такі важливі речі, як дизайн та інтерфейс.

Створюючи собі скриньку, слід врахувати наступні моменти: Мова. В Інтернеті існує як російська, так і американська безкоштовна електронна пошта, а також величезна кількість безкоштовних служб на інших мовах. Обсяг. Обсяг безкоштовної скриньки може досягати декількох гігабайт. Адреса. Основним параметром, яким керується користувач при виборі скриньки, це гарнай і оригінальна адреса. Стандартна безкоштовна скринька виглядає як ваше ім'я@домен, при цьому деякі сервіси пропонують відразу кілька варіантів доменів на вибір. Вибрати свій власний домен в сервісах безкоштовної електронної пошти не можна. Безпека. Скриньки, зареєстровані на безкоштовних сервісах, відповідають всім нормам безпеки мережі, однак для їх збереження необхідно дотримуватися правил. Використовувати складний пароль, не переходити за підозрілими посиланнями і не зберігати на комп'ютері невідомі файли. На випадок непередбачених обставин потрібно уважно поставитися до вибору відповіді на «секретне питання», щоб в будь-який момент мати можливість відновити доступ до свого ящика.

7. Протоколи електронної пошти В Інтернеті для роботи з електронною поштою використо­вуються прикладні протоколи SMTP, POP, ІМАР. Протокол SMTP (Simple Massage Transfer Protocol) — простий протокол, що підтримує передачу повідомлень між будь-якими вузлами Інтернет. Маючи механізми проміжно­го збереження пошти і підвищення надійності доставки, про­токол SMTP припускає використання різноманітних транс­портних служб і поштових серверів. Він може працювати навіть в мережах, які не підтримують стек протоколів TCP/IP. Протокол SMTP дозволяє групувати повідомлення на адресу одного одержувача і розмножувати копії E-mail-повідомлення для передачі за різними адресами.

Протокол POP (Post Office Protocol) надає кінцевому ко­ристувачу можливість доступу до його електронних повідо­млень. POP-клієнти при запиті користувача на отримання пошти вимагають ввести пароль, що підвищує конфе-денційність листування. POPvS — це найпростіший протокол для роботи користувача зі змістом своєї поштової скриньки. Він дозволяє тільки за­брати пошту з поштової скриньки серверу на робочу станцію клієнта і знищити її з поштової скриньки на сер­вері. Всю подальшу обробку поштове повідомлення прохо­дить на комп'ютері клієнта. POP-сервер не відповідає за відправку пошти, він працює тільки як універсальна по­штова скринька для групи користувачів. Якщо користува­чу необхідно відправити повідомлення, він повинен встано­вити з'єднання з SMTP-сервером і відправити туди свої повідомлення за SMTP-протоколом.

Протокол ІМАР4 (Internet Message Access Protocol, Version 4) дозволяє клієнтам діставати доступ і маніпулю­вати повідомленнями електронної пошти на сервері. Про­токол ІМАР4 відрізняється від протоколу POPvS тим, що ІМАР4 підтримує роботу з системою каталогів (або папок) повідомлень. ІМАР4 дозволяє керувати каталогами (папками) віддале­них повідомлень так само, якби вони розташовувалися в ло­кальному комп'ютері. ІМАР4 дозволяє клієнту створювати, видаляти і перейменовувати поштові скриньки, перевіряти наявність нових повідомлень і видаляти старі. Завдяки тому, що ІМАР4 підтримує механізм унікальної ідентифікації кожного повідомлення в поштовій папці клієнта, він дозво­ляє читати з поштової скриньки тільки повідомлення, які за­довольняють певним умовам, або їх частині, змінювати атри­бути повідомлень і переміщати окремі повідомлення.

Поштові сервіси та програми Навіть з появою безлічі месенджерів, ми все одно залежимо від електронної пошти. І, на жаль, далеко не всі поштові сервіси безкоштовні (а серед безкоштовних багато не найпростіших у використанні або з обмеженим функціоналом). Основними програмами є: Microsoft Outlook Express, Microsoft Internet Mail, Netscape Messenger з пакету NetscapeCommunicator, Eudora, Pegassus Mail, TheBAT! і т. і.  Найпопулярніші сервіси - це пошта:

Microsoft Internet Gmail

Microsoft Outlook Express