Захід "Дивіться на нас, як на рівних"

Тема: Дивіться на нас, як на рівних.

Мета: ознайомити другокласників з поняттями «діти з особливими потребами»,   «діти - інваліди»; вчити їх висловлювати власну думку, міркувати, збагачувати активне мовлення, виховувати позитивні риси характеру: співчуття, милосердя, чуйність.

                                                 Хід заходу

   І. ВСТУПНА РОЗПОВІДЬ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ

     Сьогодні наша виховна година буде присвячена діткам, які живуть поруч з нами, але вони мають особливі потреби. Вони хочуть, щоб ми дивилися на них, як на рівних.

 Тому тема нашої виховної години так і звучить - «Дивіться на нас, як на рівних».   Ми дізнаємось, які це дітки, спробуємо навчитися допомагати їм.

          Спочатку хочу розповісти вам історію, яка сталася з однією дівчинкою – Марійкою. Вона другокласниця, як і ви.

     Одного дня вийшла Марійка зі школи і попрямувала додому. На лаві біля школи сиділа сумна жінка. Дівчинка зупинилася біля неї, тому що розстебнувся черевичок. Жінка була схвильована, ніби на когось чекала. А в руках тримала квіточку з різними яскравими пелюсточками. Марійка подумала, що ця квіточка дуже схожа на ту, яка була у мультику «Квітка-семицвітка». Жінка підняла очі, уважно подивилася на дівчинку і запитала:

      - Дівчинко, ти часом не з 2-А класу?

      - Ні! Я з 2-Б , - відповіла Марійка.

   Дівчинка задивилась на квітку і тихенько сіла поруч. Тут сталося диво. Квіточка повернула свої пелюсточки до Марійки. Тим часом жінка когось помітила на порозі школи – там у інвалідному візочку сидів хлопчик. Вона поклала квіточку на лаву і поспішила до хлопчика. Марійка взяла квітку і помітила, що на одній пелюсточці почало «з’являтися» слово.

(Вчитель відкриває дошку, де розміщена квітка з сімома різнокольоровими пелюстками, і прикріплює на пелюстку картку зі словом «ЗНАЮ»

      ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПОНЯТТЯМ «ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ» ТА «ДІТИ-ІНВАЛІДИ»

-           Діти! Ви чули коли-небудь слова «діти-інваліди» та «діти з особливими потребами»?

    Інваліди – це люди, які мають певні вади, пов’язані зі здоров’ям. Вони можуть бути незрячими, глухими, мати ушкоджені ноги, руки та інші частини тіла. Такими вони можуть народитися або стати внаслідок якоїсь травми чи хвороби. Інвалідами можуть бути не тільки дорослі, а й діти. Дітки бувають дуже хворі. Вони інколи не можуть пересуватися самостійно. Їм потрібні спеціальні візочки, милиці, ліки, протези, слухові апарати. Тому й кажуть, діти з особливими потребами.

    У нашій країні піклуються про таких діток. Для них створені спеціальні школи, про-    грами, підручники, адже право на освіту мають усі діти.

    ІІІ. ПЕЛЮСТКА «ПОМІЧАЮ» Продовження розповіді.

   Марійка підійшла до жінки і до хлопчика. Їй дуже захотілось познайомитися з ними.

 Але як це краще зробити?

    Давайте допоможемо Марійці.

-           Які ми використовуємо слова для того, щоб познайомитися? (Відповіді дітей)

   Отже, наша Марійка познайомилася з хлопчиком. Його звати Миколка.

  - Зараз мені хочеться дізнатися, а як би ви повелися в наступних ситуаціях. Виберіть   правильну, на ваш погляд, відповідь. Хто буде відповідати, має пояснити, чому саме.

ТЕСТИ

1. Якщо ви помітили дитину-інваліда в автобусі, ви

     а) будете на неї уважно дивитися, що вона аж зніяковіє;

     б) відведете погляд убік;

     в) показуватимете пальцем на неї.

2. Дитина-інвалід самотньо сидить на лаві у парку. Ви:

    а) пройдете повз неї;

    б) зупинитесь і будете роздивлятися її;

    в) сядете поруч і спробуєте познайомитись.

3. Ви дуже поспішаєте, а попереду вас ледь іде хвора дитина. Ви:

    а) відштовхнете її і підете далі;

    б) обережно обминете її;

    в) роздратовано попросите її поступитися дорогою.

(Обговорення відповідей дітей)

     ІV.ПЕЛЮСТКА «СПІЛКУЮСЬ»

        Зараз хочу вам запропонувати послухати оповідання «Чарівна розмова», яке вам  підготував учень нашого класу.

       Це було теплого сонячного дня. Все навкруги раділо весні. Квітнули сади, щебетали пташки. А під високою тополею, в інвалідному візку сидів хлопчик, який був дуже сумний. Здавалося він ось-ось заплаче.

      Малюк не бачив, як квітнуть сади. Він не чув, як співають пташки. Небо здавалося йому не блакитним, а сірим.

     Люди йшли повз дитину й не помічали її.

     Та ось один хлопчина підійшов до нього, поклав йому руку на плече і сказав:

    - Привіт, я щодня бачу тебе на цьому місці. Тобі, мабуть, тут дуже подобається гуляти? А як тебе звати?

   - Василько ,- тихенько прошепотів хлопчик.

   -А мене Іван, давай я покажу тобі своє улюблене місце.

    Василько ледь помітно кивнув головою, ніби говорячи: «тобі добре, ти зараз швидень- ко побіжиш. А мені потрібно довго штовхати колеса свого візочка, щоб встигнути за тобою!

    Але Іван не розгубився. Він упевнено взявся за ручки позаду візочка і, гордо піднявши голову почав правити його до дитячого майданчика, де вже зібралось чимало дітей.

    Василько усміхнувся, йому вже не раз хотілось побувати там, але сам він не наважу-  вався.

    А зараз йому не страшно, адже у нього є Іван.

    Василько почув, як весело щебечуть пташки, побачив, як навкруги квітнуть дерева. І хлопчик подумав: «А зараз весна!».

                         Обговорення оповідання:

    - Чому оповідання має назву «Чарівна розмова»?

    - Що ми можемо сказати про Іванка?

    - Чому Василькові хотілося побувати на дитячому майданчику?

    - Через що, на вашу думку, він не наважувався побувати там?

 V. ПЕЛЮСТКИ «ДРУЖУ», «ГРАЮСЬ».

     Робота над ілюстраціями. Обговорення дій дітей.

 VІ. ПЕЛЮСТКИ «СПІВЧУВАЮ», «ДОПОМАГАЮ».

    Діткам з особливими потребами потрібно співчувати, але не словами: «Ой, як мені тебе шкода!», «Ой, який ти хворий!»…

    Знайте, що ваша реальна допомога може бути корисніша за будь-які слова співчуття.

    -А як ми можемо допомогти таким діткам? З’ясувати це ви зможете в групах, склавши речення з розсипаних слів.

       Я, до, сходити, можу, магазину.

       Допомогти, одягнутися, я, можу.

       Я, підготуватися, допомогти, уроку, до, можу.

       Скласти, можу, портфель, допомогти, я.

       Можу, я, візок, попхати.

       Роздягнутися, я, можу, допомогти.

VІІ. ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

      У кожного з вас є аркуш білого паперу. Обведіть на ньому свою долоньку, а в сере- дині запишіть, чим би ви змогли допомогти дитині з особливими потребами.

(Зачитування)

    Це буде долонька допомоги, яку ви ніколи не забувайте простягнути тому, хто потребує її!

VІІІ. ПІДСУМОК

     - Діти, на кожній пелюсточці нашої квітки з’явились важливі слова. Вона допомогла нам дізнатися про дітей, у яких є особливі потреби, навчила їх помічати, співчувати,   гратися з ними, допомагати їм.

    -А як же Марійка і Василько? – запитаєте ви? Зараз вони вірні друзі, часто граються разом, виконують домашні завдання. І Василькова мама вже не така смутна, адже її     син має Марійку – вірного друга.