Захід "Душа української нації" ( до 205-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка)

Захід «Душа української нації »

( до 205-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка)

Ведуча

Є дні, що минають  непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня . День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

Ведуча 2: Наше свято  ми присвячуємо генію українського народу, великому патріоту України, її Пророку. Пошана і вдячність наповнюють серця усього людства, бо Тарас ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми пишаємось тим, що він – наш земляк,  і   прагнемо бути гідними  його нащадками.

(   Сценка       ДЗВІНОЧКИ І ТАРАС)

Ведучий 2  

Весна подарувала світові величну Людину, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка.

Ведучий 1  

Геній, мислитель, пророк… Людина незвичайної долі й надзвичайного таланту, увібрав в себе душу народу, підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

Доля:

Я – тиха Доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність,

Разом з Тарасом

Свічку їй несла.

Тихенько в бур’яні писала вірші

І малювала мрії крадькома.

Я з ним ходила тих стовпів шукати,

Що небо підпирають…

Та дарма…

Ведучий 1  

Шевченко - наш. Він для усіх століть,

Він - як Ісус Христос для України .

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І з цим вогнем виходьте із руїни.

(виходять дівчатка зі свічками)

Ведучий 2  

І стане вам певніше на душі,

Засвітиться вона душею в храмі.

Його слова - освячені ножі,

Вони болять народові, як рани.

Ведучий 1  

Яке ж воно для нас – слово Кобзареве?

(виходять першокласники з кульками)

Ведучий 2  

Барвисте. Пластичне. Живе. Живописне. Поетичне. Квітуче. Мальовниче. Чарівливе. Співуче. Блискуче. Влучне. Неповторне. Живе. Гнучке. Колоритне. Величне. Безсмертне. Рідне. Найрідніше. Найдорожче…

Виступ першачків

Ведучий 1

Родино шкільна, об’єднаймось у рідномовному шевченківському колі всі,

Бо слово Тарасове українське – найдорожче в житті!

Шануймо, любімо, вивчаймо,

Шевченкове слово  величаймо!

(виходять  учасники хору, по черзі називаючи: «Шевченко – Велич, Світоч, Лицар, Сонце Духовності, Володар Слова…»)

Пісні на слова Шевченка виконує хор

Учень:  Поет живе. Ми слухаєм його:

Ми чуєм заповіт його священний –

Учитися, кохати край стражденний,

І не цуратись рідного, свого:

І всі ми, скільки є, в душі своїй

Клялись тих дум не зраджувати зроду.

І справдимо ми заповіт святий, -

Поет живе в серцях свого народу!..

       «Заповіт» англійською мовою

Ведуча 2: Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть.        У чому черпають сили і надії.

                                            Вірші 5 клас

Ведуча 1:  Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко! Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.

Звучить пісня «Садок вишневий коло хати»                                        

Ведуча 2:  Пісня супроводжувала Шевченка все його життя- і у вишневих садках України, і в кара-кумських степах, і на Аральському морі, і в холодному казематі.

Ведуча 1:  Часто пісня для Тараса була єдиною порадницею і розрадою. Розуміючи її роль у житті  народу, його історії, культурі, він збирав і вивчав зразки народної творчості.

 Пісня « У перетику ходила»   -   Щирба Ю, 10 кл

Ведуча 2:  Навіть під час арешту, коли велося слідство, Тарас Григорович  бадьорий, він жартує, співає пісень. А одержавши повідомлення про звільнення із заслання, якого він давно чекав, Шевченко вночі виходить у двір і виливає свої почуття в пісні.

 Пісня «   Таресе, ти наш дорогий »

Ведуча 1:  Пісні, співані Кобзарем, пісні, які він використав  у власній творчості, пісні, які Шевченко записав під час подорожей Україною, цінні для нас не тільки як найкращі зразки української народнопісенної творчості, а й тому, що вони наснажували  творчий дух поета, пробуджували його поетичну пристрасть.

Ведуча 2: Невмирущий Кобзар надихатиме не одне покоління поетів, композиторів, художників, науковців, пропонуватиме напитися   з цілющої криниці віщого, вічного, мудрого слова поета

 Пісня «Зацвіла в долині »

Ведуча 1:  Тарас Григорович Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілий народ, цілу націю. Що це – бідність? Ні, це багатство нашого народу, коли одна людина підставляє свої могутні плечі за цілий народ.

   Учениця      Коло хліба на столі

 На самотканій скатертині

 Лежала книга – як святина:

 Людські надії і жалі.

 То був «Кобзар». Його не міг

 Ніхто, не вмивши рук, узяти,

  Бо він – святий, казала мати,

 Він смерть народу переміг!

Ведуча 2:  «Кобзар»- це духовна книга народу. Біблія і «Кобзар»  у селянській хаті найбільш шановані й зачитані до дірок, вони переходять у спадок від покоління до покоління, і тій ході нема зупину

                             Інсценізація «Сучасна Україна і Шевченко»