Захід "Один день з життя українського села"

(Пісня «Сонце низенько»)

Вибігає гурт дівчат:

1 (Демченко) – Ох, і суму ж навела.

2 (Щокіна) – Лишилося лиш заплакати.

3 (Залозна) – Дівчата, та не варто на сам початок сльози лити!

4(Скорик)  – Згодна, краще веселитись.

(Дівчата відходять трохи назад)

Мати (Кондрашова): Там десь плачуть, десь сміються. Ой дівчатка, мої милі.

Голохвастов(Бєлова) : Що ви жіночко тут кажетє? Тож дівчатка, голубки, красиві, молодії.

(до гурту) Кралі, может поговорим, чи то помолчім.

Гурт дівчат:

1(Демченко)  – Як з таким, недалеким паном общеніє вести, краще нашого таночка зтанцювати.

(Танець дівчат з к/ф «Свадьба в Малиновке»)

Голохвастов (Бєлова) : Славні на України дівчата, справжнє амбре. Щось не бачу, ціпочки цієї що бачив біля церкви, як тут душі тоді, мені, вона припала (мріє).

Кум1 (Сьомченко): А ну, геть отсюда! Подивіться лишень люде.До селища нашого раптом панича занесло.

Кум2 (Пацько) :Та не просто занесло,не на екскурсію.А на молодиць око кинув.Геть,кажу,чим дужче,геть!

Кум1(Сьомченко):Ой пішов нарешті(видихнув)     Тобі я ось що, куме, поспішав розказати, учора додому прийшов…

Кум2(Пацько): Той що?

Кум1(Сьомченко): Не перебивай послухай! Я й кажу дружині, голубці моїй. А зроби смачненького! Вареников наліпи!

Кум2(Пацько): Той добре! А вона що?

Кум1(Сьомченко): А вона карочє, от як було…

                                         Пісня  «А мій милий »

Кум2(Пацько): Тебя, куме, не поймеш. Така дружина на заздрість, усім буде. Красива, хазяйновита, годі й кращої шукати.

Голохвастов (Бєлова): Смєю повторитись. Дівчата на Україні справжнє амбре.

Куми:

А: Чого з’явився ?!

С: Явився не запилився.

А: ну як з’явився то ходи.

С: Не бойся поганого не скоїм

              Пісня  «Ти ж мене підманула » (жінки с кумами);

Діалог чоловіка з Голохвостим :

Чоловік (Соломченко): Ти до нашого села не ходи, як би не було тобі біди.

Голохвастов (Бєлова): Тьху… Мужичьйо не образоване… Далі ходи… Давай - давай,

Маруся (Малєєва): Павичем і в правду не ходи. Не має тобі чого тут робити. Ледачі не довподоби тут нікому.

Голохвастов (Бєлова): (наспівує) Моя мама серце добре має, і папаша мають магазин.

Чоловік (Соломченко): Не займай нікого, не мани. Як найшвидше, отсюда йди.

Орися (Саєнко) : Хто б казав, хто б казав.

             А за себе, Грицю, промовчав.

(зве дівчат) Дівчата, швидше сюди ходіть.

                    Грицьку правду нагадати поможіть.

(«Грицю, Грицю до роботи»)

Чоловік (Соломченко): Нічого з вами дівчата не приховати. Краще відпочивати піду до хати.

Дівчата сідають у коло:

1(Демченко) – Давно було, дівчата, коли ми так сиділи.

2  (Щокіна) – Давно про парубків не говорили.

3 (Залозна) – Хоч й ледащий, але Гриць дуже любий мені.

4(Скорик) – Подруго, схаменись, Степан мій краще.

5 (Бура) – А я Івана люблю дуже, й до других мені байдуже.

(дівчата сміються)

6 (Шевченко) – Ой, подружки, сміємося. А як влітку влюбимося. Не важливо як любого звати: Іван, Дем’ян, Степан…

3 (Залозна) - А як на мене, то краще Гриця молодика немає.

7 (Добровольська) – Та годі, пересваритесь ще через парубків. Краще звімо їх на танок.

(парний гопак)

Кум 2(Пацько): Молоді ще, веселі.

Кума 2( Старовойтова): Ми теж колись такі були…

Голохвастов (Бєлова): Ви, мадам, нівроку. Єщьо всьо впереді. Вашу ручку, бітте дрітте.

(танець «В ту степь» з к/ф «Свадьба в Малиновке»)

Кум 2(Пацько) Кумі: Як весело було.

Кума2(Старовойтова): Але хорошого потроху. Пора і чєсть вже знать. Пора додому вже вертати.

Кума 1(Калініченко): Спасибі всім, шановні за увагу. ( уклін) За сміх, за оплески, та за терпіння, що вислухали нас.

Кум 1(Сьомченко): А на останок хочемо ми вам заспівати! На сцену усіх учасників хочу позвати!

(Пісня «І в вас, і в нас»)