Закон Енгеля - особливість

Закон Енгеля. Брунько Ярослав

Закон Енгеля — зі зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується.

Ернст народився в Дрездені в 1821 році. Навчався в Фрайберзькому університеті гірничого і технологічного виробництва в Саксонії, а також закінчив курс навчання, який пройшов у Німеччині та Франції. Відразу після революції 1848 р. він був приєднаний до королівської комісії в Саксонії, призначений для визначення відносин між торгівлею і робочою силою. У 1850 році він керував урядом для сприяння організації німецької промислової виставки Лейпцига (першої в своїй історії). Його зусилля були настільки успішними, що в 1854 р. йому було запропоновано вступити на державну службу, як керівнику новоствореного статистичного департаменту. Однак він звільнився з посади в 1858 році, заснувавши у Дрездені перше товариство страхування іпотечних кредитів (Hypotheken-Versicherungsgesellschaft), і в результаті успішної роботи його було викликано в 1860 році в Берлін директором статистичного управління, послідовно до Карла Фрідріха Вільгельма Дітерічі. У своєму новому офісі він зробив собі ім'я зі світовою репутацією успішного економіста і статиста. Піднятий у званні до рангу радника, він пішов у відставку в 1882 році і жив в Серковіц, сьогодні частина Радейболю, поблизу Дрездена, де він помер у 1896 році.

Закони Енгеля зводяться до наступних положень:бідні родини витрачають відносно більше на необхідне для життя — їжу і житло;частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житло стабілізується;витрати на дорогі предмети підвищуються в більшій мірі, ніж дохід. При зростанні доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, ніж споживання благ першої необхідності;при зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.