законодавчий процес в Україні розробка уроку

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

Випускна     робота

Особливості     використання методу проектів                   на  уроках  правознавства.

Законодавчий процес в Україні

 

 

 

                                                                         Слухача

                                                                         стаціонарних курсів

                                                                         підвищення кваліфікації

                                                                         вчителів  історії та правознавства

Нижньоворітської  школи –інтернату І-ІІІ ст.

                                                                          Конепуд   В. М.

                                                                          ІІ категорія                                                   

                       Керівники:Качур Б. М. Шимон Ю.Ю.

 

 

 

 

 

Ужгород - 2014

                                      

                                                                                                                                

                                    

                                              ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………… 3

1.Загальна  характеристика методу проектів……………………….4-5

2. Використання методу на  уроках правознавства………………..5-6

3. Опис методики реалізації методу проектів на  уроках правознавства

    через  сучасні освітні  технології…………………………………...6-8

4. Розробка уроку………………………………………………………..8-11

Висновок………………………………………………………………....12

Список  використаної літератури……………………………….....13-14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Вступ

Ідеалом сучасного  навчання є  особистість не  з  енциклопедично

розвиненою пам'яттю, а  з гнучким розумом, зі  швидкою  реакцією на  все  нове, з  повноцінними,розвинутими  потребами дальшого  пізнання та  самостійної дії, з добрими  орієнтувальними навичками й  творчими  здібностями. Розвиток

творчого  потенціалу людини трактується сьогодні як основне  завдання школи.  Учень  сучасної школи зацікавлений  в отриманні знань, які  потрібні йому  для  успішної  інтеграції в

соціум  та  адаптації в  ньому.

      На сьогоднішній день у нашій вітчизняній шкільній освіті, а саме у викладанні деяких дисциплін починає набирати обертів використання проектних технологій що є досить актуальним. У викладанні історії також запроваджується застосування даних технологій, що допомагає вдосконалити систему викладання суспільствознавчих дисциплін.

      Метод проектів не є  принципово новим у  педагогічній  практиці, але  разом  з тим його  сьогодні  відносять до  педагогічних технологій XXI століття як  такий, що передбачає

Вміння адаптуватися  в  світі ,що  стрімко змінюється. Точний переклад слова  «проект»- «кинутий уперед».

      Метод  проектів – це  ідеї, практика  технології, що дозволяють перекинути  місток між досвідом і проблемами педагогів першої третини XX століття та  вимогами  сьогодення.

 У цьому  методі, як  педагогічній технології  відображено  комплекс ідей ,які  найчіткіше були  розроблені американським  педагогом і  філософом Джоном Дьюї (1859-1952). Джон Дьюї та його  колеги  були  впевнені, що  освіта має  базуватися не  на тих знаннях, які дитині  стануть  у пригоді у  майбутньому,а на тому, що  дитині потрібно  саме сьогодні, на проблемах його  реального життя.

      Теоретичною основою такого  підходу є  «метод проектів», розроблений у 20-х роках XX століття американським  педагогом В. Кілпатриком на  основі концепції  прагматизму Джона  Дьюї. Відповідно до цієї  концепції, учні безпосередньо  залучаються  до  практичної діяльності, в  процесі якої опановують  теоретичні  знання, необхідні для виконання  певних  завдань. У  вітчизняній і зарубіжній  педагогіці цьому  питанню присвячували свої  праці:

К. Баханов, О. Онопрієнко, О. Пехота, С. Швецова, І. Єрмаков,

В. Гузеєв,  Г. Селевко, Р. Курбатов, Н. Пахомова, Н. Тарасова та інші. Їхні  дослідження і публікації започаткували  розв'язання загальних проблем  з  теми.

 

 

      

           1.Загальна характеристика методу  проектів                                                                             Метод  проектів- це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей. Вони залюбки погодяться працювати над проектами, бо у даному виді роботи проявляється креативність та цілеспрямованість. Три «кити», на яких тримається дана технологія - це самостійність, діяльність, результативність. Такий метод допомагає учням самостійно пройти всі етапи дослідження обраної проблеми, формує  навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності. Під словосполученням « метод  проектів» ми розуміємо й певний  комплекс ідей, і  досить чітку  технологію, й конкретну практику  роботи. Методи проектування  досить різноманітні, та  добір  їх  залежить від проблеми і  від  предмета проектування, і від  особливостей  суб'єктів, що  беруть  участь у проектуванні. Результатом проектування буде  проект, функціональна  специфіка якого  залежить від  таких  умов: стану соціуму, особливостей  суб'єктів, що  працюють над  підготовкою  проекту, функціональних  зв'язків між  елементами  проекту, реальних  результатів, можливостей його  використання.

  

     Вибираючи тему проекту, слід врахувати його соціальну спрямованість, зв’язок з досліджуваними у відповідному курсі історії темами, наявність необхідних знань й особистого досвіду учнів з цієї проблеми, можливість реалізації міжпредметних зв’язків. Особливо популярними серед учнів є проекти краєзнавчої, історико-політичної, правознавчої спрямованості.

Проекти, виконувані у межах навчального процесу на уроках історії можна класифікувати за декількома ознаками. За типом продукту, що є результатом проектної діяльності, їх можна поділити на: дослідницькі, творчі, інформаційні, технологічні, практико-орієнтовані. За тривалістю виконання проекти можна поділити на: 1) короткострокові; 2) середньострокові; 3) довгострокові. Залежно від кількості учасників проекти поділяються на індивідуальні (або особистісні) та групові (від двох та декількох десятків учнів).

       Вибір тематики проектів залежно від ситуації може бути різним. По-перше, у деяких випадках вона може формуватися спеціалістами органів освіти у межах затверджених програм. По-друге, пропонуватися вчителями з урахуванням навчальної ситуації, професійних інтересів, інтересів і здібностей учнів. По-третє, може обиратися і самими учнями, які, природно, орієнтуватимуться  власними інтересами, не тільки пізнавальними, але й творчими, прикладними.

   

 2. Використання методу проектів на   уроках історії .

Метод проектів  містить у  собі  сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за  самою  своєю  сутністю підходів, сприяє  творчому розвитку учнів, використання ними певних навчально - пізнавальних  прийомів, які  в  результаті самостійних дій дозволяють  вирішувати ту  чи  іншу  проблему. Крім  того  метод  проектів передбачає обов'язкову  презентацію  результатів.  Головним  є те, що  результат  можна побачити, осмислити, застосовувати  в  реальній  практиці. Щоби досягнути  такого  результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити,знаходити і вирішувати  проблеми, використовуючи для цього  знання з  різних  галузей , прогнозувати результати і  можливі  наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми  при  цьому набуває характеру  проектної діяльності. Організація проектної діяльності, саме її запровадження у навчально-виховний процес базується на використанні учителем різноманітних методів навчання. На думку, Н.Матяш, провідними методами навчання школярів проектної діяльності є: вербальні (розповідь, бесіда, дискусія), демонстрація, інформаційна підтримка, мозковий штурм, історичний аналіз, захист і оцінка проектів, самопрезентація, конкурси творчих проектів. Наприклад, постановка вистави з історичної тематики, сценарій якої  повинен наповнюватися інформаційними дослідженнями учнів, охоплює цілий комплекс названих методів. 

   Використовувати проектні технології можна будь як. Як допоміжний матеріал при викладанні вчителем нової теми (таблиці статистики, портрети видатних діячів), при самостійній роботі учнів (проектна робота з метою дослідження певної проблеми).

         Основні  вимоги щодо  використання методу проектів:

1. Формулювання значущої у дослідницькому і творчому  аспектах проблеми ( задачі), вирішення  якої  потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку;
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних  результатів
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4. Структуризація  змістової частини  проекту із  визначенням результатів окремих етапів;
5.  Використання  дослідницьких методів, що  передбачає певну  послідовність дій: обговорення  методів дослідження, способів оформлення  кінцевих  результатів, збір  систематизація,аналіз отриманих даних, підбиття  підсумків, оформлення результатів, їхня  презентація, висновки,висування  нових  проблем  для дослідження

    3. Опис методики реалізації методу  проектів на уроках історії.

Вчитель історії у школі може використовувати проекти, адже вони є посібником у поясненні нового матеріалу. Роботу за проектною технологією необхідно організувати таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні та поточні (проміжні) цілі та завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальніші; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що передбачається; об’єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування і, звичайно, набути достатнього, як для свого віку, рівня компетентостей.

    Проектна діяльність передбачає низку умовних етапів, сутність яких учені визначають по-різному. Проектна технологія не передбачає твердої алгоритмізації дій і не виключає творчого підходу, але вимагає відповідності принципам проектної діяльності. Структура побудови проекту на історичу тематику залежить від типу проекту, специфіки навчального предмета, авторських педагогічних розробок конкретної теми проектів. Тому для різних видів проектів може передбачатися різна кількість етапів. Однак, якщо уніфікувати, то можна виокремлювати п’ять етапів проектної діяльності. Послідовність етапів роботи над проектом відповідає етапам продуктивної пізнавальної діяльності: проблемна ситуація-проблема, виявлена в ній і усвідомлена людиною-пошук способів розв’язання проблеми-рішення.

 Етапи роботи над проектом можна подати у наступній послідовності:

Частково вона може бути видозміненою залежно від типу проекту, індивідуальних особливостей класу, творчості самого вчителя.

     Кожен учитель будує алгоритм виконання учнями роботи над проектом:

Програма з історії України та всесвітньої історії передбачає усвідомлення учнями тієї чи іншої теми, зокрема її розуміння та самостійного опрацювання поданого матеріалу вчителем. Отже, вчитель може дати на обговорення актуальні проблеми  з даної теми і запропонувати оформити домашнє завдання у вигляді проектів. Учні формуються у групи по чотири-шість чоловік, обирається керуючий що координує діяльність групи.

    Наприклад, учням 8 класу дається домашнє завдання такого типу «Перед  вами поставлене завдання за темою «Богдан Хмельницький – борець за волю українського народу». Отже, створіть проект за даною темою». Згідно навчальної програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, учні 8-го класу повинні ознайомитись з такою темою, як «Початок національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття». Вона передбачає вивчення таких постатей як Богдан Хмельницький. Для детального ознайомлення з цією постаттю, учням дається завдання, що містить в собі дослідження його життя, біографія, роль та місце в українській історії.

    Наприклад, у десятому класі вчитель може запропонувати макропроект «Видатні люди першої половини ХХ століття», проекти «Перша світова війна та її роль в українській історії», «Сталінський тоталітарний режим і масові репресії», «Фашизм як форма тоталітаризму». Далі необхідно сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду для здійснення проекту з історії.

     Якщо розглядати той самий 10-й клас, то можна виділити теми: «Українська Народна Республіка: дискусії», «Українські землі на початку Першої світової війни», «голокост-трагедія європейського єврейства», «Громадянська війна в Росії», «Розвиток культури в 1914-1939 роках».

     У сучасній вітчизняній і зарубіжній педагогіці вважається, що найбільш перспективними ідеями, що містяться в роботі за проектною технологією є: зміцнення зв’язку школи з життям; розвиток індивідуальних здібностей і схильностей учнів; розвиток умінь планувати свою навчальну працю й самостійно виконувати її; система контролю й самоконтролю.

    У проектному навчанні правознавства  проявляється раціональне поєднання теоретичних знань і практичних дій під час вирішення конкретної проблеми, використовується сукупність проблемних, дослідницьких, практичних методів роботи, за своєю сутністю завжди творчих. У цьому його переваги над іншими видами навчання. Кінцевим результатом проектів з історії є текст, художнє зображення, вистава, відеофільм, мультимедійна презентація, макет.

 

 

4. Розробка уроку

Законодавчий  процес в Україні

Мета: пояснити  основні стадії законодавчого процесу ; визначити поняття «законодавча ініціатива», «  законодавчий процес», «бюджетний  процес».

• Вчити учнів висловлювати  власне  ставлення щодо процедури прийняття законів  у  нашій  державі.
• Учні зможуть здійснювати самооцінку  та  взаємооцінку    і розширити кругозір .
• Виховувати повагу до  роботи  парламенту і  розвивати  інтерес до  предмету.

Тип  уроку: формування  і   удосконалення  вмінь і  навичок.

Унаочнення: Конституція  України, таблиці , схеми, картки із  завданнями  для груп, презентації і  проекти учнів.

  Очікувані  результати: після  уроку  учні  зможуть пояснювати поняття «законодавчий  процес», визначати основні його стадії. Моделювати  різні ситуації, працювати  над  законопроектом  в групі, висловлювати власну  думку і презентувати  роботу  групи.

                                      Хід  уроку

1. Організаційна  частина.
2. Актуалізація  опорних  знань.

Учні отримали  випереджальне  завдання і із учнівського колективу утворили три групи «Магістри», «Бакалаври», «Ініціатори».

Учитель завчасно підготував  картки із  завданням для груп.

Картка №1

 

1.Дайте визначення поняттям «законодавча  влада», «кворум».

2.Проаналізуйте функції  Верховної Ради.

 

Картка№2

1.Дайте визначення  поняттям «фракція»,  «сесія».

2. Підготуйте повідомлення про структуру Верховної Ради та повноваження народних  депутатів.

 

Картка№3

1.Дайте визначення  поняттям «регламент», «коаліція».

2.Проаналізуйте повноваження  голови Верховної  Ради.

 Метод «Інформаційний марафон». Учні відповідають на  запитання  карток і презентують повідомлення і презентації, при цьому   коментують їх.

Учитель. Учні  ми згадали  з вами основні  поняття, терміни  про роботу Верховної Ради як  основного органа законодавчої влади в Україні.

Запитання  до  класу.

Яку  з названих функцій ви  вважаєте найбільш  важливою і  чому? ( законодавча)

Мотивація  навчальної  діяльності.

А чи  знаєте ви  як приймаються  закони?

Вправа «Коло  ідей».(заслуховуються ідеї учнів).

Отже темою  нашого уроку є  законодавчий  процес в Україні та основні його стадії.

Учитель. Конституція України закріплює  основні  положення законодавчого  процесу.

Робота  над поняттями.

Законодавчий  процес – процес створення, внесення змін і скасування чинних  законів.

Законодавча ініціатива – внесення  офіційної  пропозиції про створення, видання, внесення змін або скасування  законів.

Відповідно до ст. 93 Конституції  України право  законодавчої  ініціативи належить Президенту України, народним депутатам і Кабінету Міністрів України. Законопроекти  визначені  Президентом  України як  невідкладні, розглядаються  парламентом України позачергово.

. Робота  зі схемою.

 Законодавчий  процес в Україні.  Учень коментує схему.

Метод « Прес».

Як  ви вважаєте, чому  процес створення законів  є  таким складним? ( заслуховуються думки учнів)

Захист проектів законів

Уявіть, що ви депутати комітетів Верховної Ради з питань  освіти, культури чи іншої  галузі. Які б пропозиції вдосконалення  законодавства ви  б  запропонували

 

 

Учні  від груп презентують  проекти  законопроектів.

Підсумок уроку

Запитання до учнів.1. Як би ви  прокоментували вислів Ш. де Голя:

«Кожний парламент у тій чи іншій державі є  дзеркальним відображенням інтелектуального рівня  суспільства, яке його обрало.»

2.У чому  полягає значення відповідного виконання стадій законодавчого  процесу?

Законодавчий процес  в  Україні

Президент України

Народні  депутати

Кабінет Міністрів

 

 

Законодавча  ініціатива

 

 

 

Обговорення законопроекту в профільному  комітеті Верховної             Ради України

 

 

 

Розгляд  законопроекту у Верховній Раді на  пленарному  засіданні.   Перше читання законопроекту: обговорюються основні , загальні  положення ( перший розділ законопроекту).    Друге читання законопроекту : постатейне детальне обговорення, внесення  поправок. Третє читання: прийняття  закону  загалом.

 

Прийняття           закону

Підписання закону Головою Верховної Ради і передача  його на  підпис  Президенту України

Президент України впродовж 15 днів

Підписує і офіційно оприлюднює                   Накладає вето. впродовж 10 днів.

 

Підписує і офіційно оприлюднює                   Накладає вето. впродовж 10 днів.

 

 

 

  Висновок

Отже  використання технології  проектного  навчання  на уроках   правознавства  - це організація навчання  історії, за  якої  учні  набувають знання , уміння, становлення та  досвід (компетентності)   у  процесі  планування й виконання завдань, спрямованих  на  створення  і презентацію учнем  певного продукту.  Успіх застосування методу  проектів  залежить від того, наскільки учні  захочуть  самостійно чи  спільними  зусиллями вирішувати  проблему, застосовувати необхідні  знання, отримувати реальний  і відчутний результат.

   Метод  проектів  дозволяє розвивати пізнавальні  інтереси  учнів, уміння  самостійно конструювати свої  знання, орієнтуватися  в  інформаційному  просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на  самостійну діяльність учнів ( індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного  часу. Цей метод  базується на  засадах гуманістичної  та  дитино центристської педагогіки, де у  центрі  навчального  процесу перебуває  дитина  з її особливостями, інтересами, потребами, темпераментом і характером.

  Проект  для учнів – це  можливість щось  зробити самостійно, у парі, з групою товаришів;

• це  нова і незвична діяльність, що  допомагає проявити свої нахили, здібності, самоствердитися, застосовувати свій  життєвий  досвід;
• це  дослідження  і  пошук;
• це нові відкриття і нові знання;
• це  корисна справа, пов'язана з виготовленням  потрібної  речі, яку можна  публічно  продемонструвати;
• це  просто цікаво тому, що  незвично.

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 Список використаної літератури

1. Бакала І. М. Проектне навчання як засіб розвитку пізнавальних потреб учнів / І. М. Бакала // Обдарована дитина. – 2010. – № 3. – С. 61-65.

2. Баханов К. О. Навчання історії в школі : інноваційні аспекти. –  Х. : Основа, 2005. – 125 с.

3. Бондаренко Л. Проект – рушійна сила в освіті / Л. Бондаренко // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. – № 18(трав.). –  С. 19-24.

4. Гроздєва М. Ф. Використання елементів проектного методу на уроках історії з вивчення краєзнавчого матеріалу (Запорізький край) / М. Ф. Гроздєва // Історія та правознавство. – 2010. – №22/23/24. – С. 74-78.

5. Довбенко Т. Метод проектів в історії шкільництва  / Т. Довбенко // Шлях освіти. – 2005. – № 2. – С. 47-52.

6. Дороніна О. Метод проектів на уроках історії та в позакласній роботі / О. Дороніна // Історія України. Шкільний світ. – 2006. –  № 6(лют.). –  С. 14-19.

7. Кисляк Н. Ідеї проектної технології / Н. Кисляк // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. – № 18(трав.). – С. 9-18.

8. Лебідь В. О. Методика викладання історії в загальноосвітнiй школі : навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закладiв. – Херсон : ХДПУ, 1999. – 142 c.

9. Левітас Ф. Л. Методика викладання історії: посіб. учителя / Ф. Л. Левітас, О. О. Салата. – Х. : Основа, 2006. – 96 с.

10. Лопушанська Г. Метод проектів у контексті сучасної освіти / Г. Лопушанська // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. –  № 18(трав.). – С. 1,3-5.

11. Малафіїк І. В. Дидактика : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. В. Малафіїк; ред. В. М. Вдовиченко. – К. : Кондор, 2005. – 398 с.

12. Мельник Т. Система організації освітньої діяльності учнів гімназії через упровадження методу проектів у навчально-виховний процес / Т. Мельник // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 28-30.

13. Метод проектів у сучасних умовах // Відкритий урок. – 2008. – №7/8. – С. 80-82.

14. Мокрогуз О П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х. : Основа : Тріада+, 2007. – 191 с.

15. На шляху до школи проектної культури // Завуч. Шкільний світ. - 2007. –№ 4(лют.). – вкладка.

16.  Назюта З. Проектування – перспективна технологія / З. Назюта // Завуч. Шкільний світ. – 2009. – № 33(листоп.). – С. 17-19.

17. Онищук Л. Проектна парадигма в освіті / Л. Онищук // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. – № 45(груд.). – С. 21-24.

18. Онопрієнко О. Проектна діяльність в освіті / О. Онопрієнко // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. – № 46(груд.). – С. 23-29.

19. Пометун О. Методика навчання історії в школі. – К. : Генеза, 2006. – 328 с.

20. Порохня Л. Метод проектів у навчальному процесі / Л. Порохня // Директор школи. Шкільний світ. – 2006. – № 42(листоп.). – С. 12-15.

21. Проектні технології // Директор школи. Шкільний світ. – 2008. – № 45(груд.). – спецвипуск.

22. Проектні технології в школі // Директор школи. Шкільний світ. – 2006. – № 48(груд.). – спецвипуск.

23. Тодосійчук В. Формування предметних та ключових компетентностей учнів на уроках історії: з досвіду роботи // Історія України. Шкільний світ. – 2009. – № 18(трав.). – С. 10-13.

24. Цимбал І. Використання проектної технології у навчанні / І. Цимбал // Директор школи. Шкільний світ. – 2008. – № 11(берез.). – С. 10-13.

25. Чеховська Л. Проектне навчання на уроках / Л. Чеховська // Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2010. – № 2(січ.). – С. 11-15.