Заліковий урок до теми "Регуляція життєдіяльності організму тварин"

План-конспект уроку

Тема: Регуляція життєдіяльності організму тварин

Мета:

• дидактична: розглянути особливості регуляції функцій тварин, особливості нервової системи, переваги нервової системи з розвиненим головним мозком;
• виховна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв’язки між особливостями будови і функції біологічних структур;
• розвиваюча: виховувати розуміння єдності всього живого і бережливе ставлення до природи.

Основні поняття і терміни: регуляція функцій тварин, нервова система.

Обладнання: підручник, дидактичні картки, ілюстрації, таблиці, презентації, зошити.

Тип уроку: комбінований

1. Організація уроку

• Привітання
• Перевірка присутності учнів

Намалюйте смайлик, який відповідає вашому настрою на початку уроку:

2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Вправа «Вірю – не вірю»

Кожен учень пише в зошиті +/– або вірю/не вірю (в кінці уроку зошити здаються на перевірку та виставляється оцінка).

• Чи вірите ви, що подразливість – це здатність організму змінюватись у разі зміни зовнішнього середовища?
• Чи вірите ви, що виявити зміни зовнішнього середовища тварини можуть за допомогою рухів?
• Чи вірите ви, що рефлекс – це рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами?
• Чи вірите ви, що основними органами чуття в тварин є органи зору, слуху, нюху, смаку й дотику?
• Чи вірите ви, що завдяки органам слуху тварини орієнтуються в середовищі, успішно здобувають їжу у світлий час доби й захищаються від ворогів?
• Чи вірите ви, що таксис – це рухова реакція організму на певний пусковий подразник, яка здійснюється за обов’язкової участі нервової системи?
• Чи вірите ви, що серед наземних безхребетних найбільшого розвитку органи хімічного чуття досягли в членистоногих, особливо в комах, а серед хребетних - у ссавців?
• Чи вірите ви, що органи дотику представлені рецепторами, які у тварин розкидані по всьому тілу?
• Чи вірите ви, що у ссавців органи слуху розміщені на голові, а в коників на ногах?
• Чи вірите ви, що органи чуття – це анатомічні утвори організму тварин, що сприймають інформацію із зовнішнього чи внутрішнього середовища?
• Чи вірите ви, що уперше рефлекси як форми подразливості з’являються у рептилій у зв’язку з виникненням у них дифузної нервової системи?
• Чи вірите ви, що чутливість до хімічних подразників забезпечують органи нюху та смаку?

3. Мотивація навчальної діяльності

«Хвилинка-цікавинка»

• Багато видів риб вміють змінювати стать, залежно від гормонального циклу і навіть від довкілля. А деякі представники мають органи обох статей одночасно. На фотографії - риба-клоун, яка протягом життя може побувати і в ролі самця, і в ролі самиці.
• Мозок слонів - найбільший серед ссавців, його вага складає близько 5 кілограмів. Хоча заміряти інтелект у тварин дуже складно (це важко зробити і у людей), проте співвідношення маси мозку і тіла наближається до аналогічного показника в шимпанзе, що свідчить про високі розумові здібності. Принаймні, останні дослідження доводять відмінну пам'ять у цих гігантів.
• В тілі гусіні більше м'язів, ніж в тілі людини.
• Швидкість пересування равлика - близько 1,5 мм/с.
• Південноамериканський електричний вугор може генерувати напругу до 1200 вольт
• Доросла жаба з'їдає за своє життя більше 3 тонн комарів

4. Вивчення нового матеріалу

РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ТВАРИН - сукупність процесів, що забезпечують узгоджену й скоординовану відповідь тваринного організму на будь-які зміни середовища.

Регуляція життєвих функцій організмів тварин у цілому, а також окремих його органів, узгодження їхньої діяльності, підтримання певного фізіологічного стану та гомеостазу здійснюється нервовою, ендокринною та імунною системами, які тісно взаємопов'язані.

Нервова система регулює життєві функції за допомогою ре­флексів. Вона дає змогу швидко сприймати зміни умов довкілля чи внутрішнього середовища організму і реагувати на них.

Інфор­мація у вигляді нервових імпульсів передається по певних шля­хах, які дістали назву рефлекторних дуг. По них нервові імпуль­си передаються від рецепторів чи спеціалізованих органів чуттів до певних ділянок нервової системи, де відбуваються їх аналіз та від­повідна реакція. Від цих ділянок імпульси прямують до робочих ор­ганів. Нервові імпульси мають електричну природу, але в місцях контакту двох сусідніх нейронів імпульси передаються хімічним шляхом за допомогою сполук-медіаторів, наприклад, ацетилхоліну.

Дифузна нервова система найдавніша, характерна для кишковопорожнинних. Вона являє собою сіткоподібно рівномірне поєднання розкиданих по тілу нервових клітин. Примітивність такої системи в тому, що відсутнє розподілення її на центральну та периферичну частини та відсутні довгі провідні шляхи. Сітка відносно повільно проводить подразнення в усіх напрямках від нейрону до нейрону. Реакції організму мають неточний характер.

Стовбурову нервову систему мають плоскі та круглі черви. Її утворюють скупчення нейронів у формі стовбурів і парного мозкового вузла. У такій системі вже спостерігається поділ на центральну й периферичну системи. Тому в тварин з такою системою спостерігається ускладнення поведінки та підвищення швидкості реакції на подразник. Проте рухливість таких тварин незначна й цей тип нервової системи забезпечує лише примітивні умовні рефлекси.

Вузлова нервова система типова для червів, молюсків, членистоногих. Для неї характерне скупчення тіл нервових клітин з утворенням вузлів – гангліїв. Нейрони, зосереджені у гангліях, утворюють центральну частину нервової системи. Відбувається диференціація нейронів згідно з різними функціями. Нейрони, по яких інформація поступає в нервові центри називаються доцентровими (чутливими) або аферентними. Нейрони, по яких інформація від нервових центрів іде до органів, називаються відцентровими (руховими) або ефекторними. Нервові клітини, що сприймають збудження від інших нейронів і передають далі нервовим клітинам, називаються вставними або інтернейронами. Завдяки спеціалізації нейронів, нервовий імпульс проводиться певним шляхом, що забезпечує швидкість і точність реакцій.

Трубчаста нервова система характерна для вищих тварин – хордових. Ця система забезпечує найбільшу точність, швидкість та локальність відповідних реакцій. Для неї характерна вища ступінь концентрації нервових клітин. Центральна нервова система складається із трубчастого спинного мозку та головного. У головному мозку вищих хребетних утворився новий відділ – кора великих півкуль. Вона збирає інформацію від усіх сенсорних і рухових систем, здійснює вищий аналіз та слугує апаратом тонкої умовнорефлекторної діяльності.

Недолік трубчастої нервової системи в її ураженні: пошкодження центрів призводить до порушення функцій організму у цілому.

• Які ви знаєте відділи головного мозку?

Хребетні тварини відрізняються більш високим рівнем розвитку, ніж безхребетні. Формування мозку хребетних починається з утворення трьох первинних мозкових бульбашок, які в подальшому утворюють різні відділи головного мозку. У головному мозку хребетних розрізняють такі відділи: передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок і довгастий мозок.

Передній мозок хребетних має парні потовщення - півкулі. В них знаходяться програми самого складного інстинктивної поведінки, з якими пов'язані пам'ять, навчання і розумова діяльність.

Проміжний мозок відповідає за такі психічні реакції, як біль, страх, апетит; деякі види пам'яті, терморегуляцію, водний обмін, ріст, розвиток, розмноження, линяння, міграції і інші сезонні явища.

У середньому мозку об'єднується інформація, що отримується органами почуттів. Він відповідає за прості мотивовані дії, сон і неспання.

Мозочок відіграє провідну роль у підтриманні рівноваги тіла і координації рухів, відповідає за збереження пози тваринного і тонусу.

Довгастий мозок управляє такими життєво важливими діями тварини як дихання, кровообіг, травлення та ін.

У риб найбільш розвинені такі відділи головного мозку: середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Передній мозок у них невеликий, півкулі розвинені слабо. Все це свідчить про важливу роль безумовних рефлексів в поведінці риб.

У земноводних передній мозок збільшується, стає можливим розрізнити в ньому два здуття - великі півкулі. Мозочок, навпаки, у них розвинений слабше, ніж у риб. Це пов'язано з тим, що земноводним не потрібно в такій мірі розвинена координація рухів, так як і в воді і на суші їхні рухи досить одноманітні. Крім того, тіло амфібій притиснута до землі, і їм не доводиться підтримувати рівновагу.

У плазунів збільшуються всі відділи головного мозку і в його будові відбуваються серйозні зміни. Передній мозок стає значно більші середнього, чітко відокремлюються обидві півкулі, на їх поверхні з'являється тонка кора головного мозку, що складається з сірої речовини. Порівняно з земноводними, у плазунів мозочок розвинений сильніше. Це пов'язано з більш рухливим способом життя і значною різноманітністю їх рухів.

У птахів головний мозок стає ще більшим, ніж у розглянутих вище хребетних. Однак кора головного мозку поки що розвинена слабо. Особливо збільшується передній мозок. Гарний розвиток півкуль пов'язано зі складною поведінкою птахів (вони добувають корм і уникають небезпеки, будують гнізда і доглядають за потомством, мігрують і інше). Крім того, у птахів швидко виробляються умовні рефлекси. Особливість будови головного мозку птахів - великий, добре розвинений мозочок, що має складчасту будову. Це пов'язано зі складністю рухів птахів, особливо із збереженням рівноваги і координацією під час польоту.

У ссавців головний мозок найбільш розвинений. При наявності тих же відділів, обсяг його сильно збільшується. Відповідно, у нижчих ссавців обсяг мозку менше, ніж у вищих.

У ссавців найбільш розвинений передній мозок, який має великі півкулі. У зв'язку з необхідністю поміщатися в черепній коробці, він має вигнуту форму.

Передній мозок розвивається за рахунок розростання і потовщення кори, з якою пов'язана складна довільна поведінка, пам'ять та розумова діяльність. У людини, що володіє найбільш розвиненою корою півкуль переднього мозку, там розташовуються вищі центри мови і другої сигнальної системи.

Мозочок у ссавців більший, ніж у плазунів, що пов'язано зі складністю і різноманітністю рухів, а також складними позами. Але при цьому він менший ніж у птахів, так як ссавцям не потрібна така висока ступінь координації рухів, яка необхідна птахам під час польоту. Зорові, слухові і нюхові частки достатньо розвинені.

5. Узагальнення і закріплення знань

Практична робота № 6

ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН

Мета: порівняти будову головного мозку у різних груп хребетних тварин; закріпити знання про нервову систему та функції головного мозку тварин.

Хід роботи

1. Визначте, якій групі хребетних належать зображення головного мозку.

2. Зіставте відділи головного мозку хребетних із їхнім значенням у регуляції життєвих функцій.

3. Зіставте групу хребетних тварин з особливостями будови їх головного мозку.

4. Сформулюйте висновок. Як ускладнення будови головного мозку пов’язане з ускладненням процесів життєдіяльності хребетних тварин?

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці мені сподобалось…
• Я дізнався(-лась) про…
• Було важко…
• Я зміг (-ла)…
• Я не зрозумів (-ла)…
• Мені треба попрацювати над…

6. Домашнє завдання

Біологія 7- А. Тема: " Регуляція життєдіяльності організму тварин ". § 43.

Завдання:

1. Прочитайте § 43.

2. Запишіть у зошит основні визначення до теми.

3. Виконайте завдання на ст.189.  (Завдання для самоконтролю).

Завдання для додаткових балів:

• Скласти кросворд (головний мозок, нервова система);
• Знайти цікаві факти про регуляцію життєдіяльності організмів тварин.

Намалюйте смайлик, який відповідає вашому настрою наприкінці уроку: