Заняття "Малюю свій день емоцій" для учнів 3 класу

Про матеріал
Заняття «Малюю свій день емоцій» дозволяє успішно реалізувати комплекс розвивальних та профілактичних завдань для третьокласників: • Рефлексивне: учні навчаться аналізувати свій емоційний стан у ретроспективі дня (від ранкового пробудження до вечірнього спокою) та диференціювати почуття за допомогою колірних метафор. • Психосоматичне/регулятивне: завдяки руханкам «Емоційний танець» та «Емоції в русі» діти опанувують техніку екологічного випуску емоцій через рухи та подальше повернення до стану спокою за допомогою глибокого дихання. • Терапевтичне: казкова метафора допомогає сформувати у дітей безоціночне, позитивне ставлення до всього спектру своїх переживань, знижуючи рівень тривожності та внутрішнього супротиву перед «негативними» емоціями.
Перегляд файлу

Заняття “Малюю свій день емоцій” 3 клас

Доброго дня, діти! Сьогодні ми поговоримо про наші емоції. 

Кожен день приносить нам багато різних почуттів — радість, здивування, сум, іноді навіть злість чи страх. 

Емоції змінюються, як кольори на палітрі художника. 

Зранку ми можемо бути сонними або спокійними, вдень — активними й веселими, а ввечері — спокійними чи трохи втомленими. 

Усі ці емоції — частина нашого життя, і вони допомагають нам краще розуміти себе та інших. 

Сьогодні ми спробуємо намалювати свій день емоцій. Подумай, які почуття супроводжували тебе зранку, вдень і ввечері. Якими кольорами ти можеш їх показати? 

Може, ранок — це жовтий, бо сонячний і теплий? 

А день — зелений, бо сповнений енергії? 

А вечір — синій, бо спокійний і тихий? 

Намалюй свій день так, щоб кожен, хто подивиться на малюнок, зміг відчути твої емоції. 

Пам’ятай: у кожному дні є місце для радості, спокою й навіть для суму — усі емоції важливі, бо вони роблять нас живими.

Казка «День, коли кольори заговорили»

Одного ранку маленький хлопчик Артем прокинувся й побачив, що його фарби на столі… шепочуться! 

– Сьогодні ми хочемо показати тобі, як виглядають емоції, – сказав жовтий колір і весело підморгнув. 

– Я – Радість, – продовжив він. – Коли ти смієшся, граєшся з друзями або обіймаєш маму, я сяю найяскравіше! 

Поруч засумував синій колір: 

– А я – Сум. Я приходжу, коли щось не виходить або коли ти згадуєш когось, кого давно не бачив. Але я теж потрібен – без мене ти не зрозумієш, як важливо цінувати щасливі моменти. 

Раптом червоний колір гримнув: 

– Я – Гнів! Я спалахую, коли тебе щось дратує. Але якщо мене приборкати, я допоможу захистити себе й сказати правду. 

Зелений колір здивовано підняв брови: 

– Я – Здивування! Я приходжу, коли ти бачиш щось нове, цікаве, чарівне. 

Поруч тремтів фіолетовий: 

– Я – Страх. Я з’являюся, коли ти хвилюєшся. Але якщо подивитися мені в очі, я стаю меншим і зникаю. 

І нарешті, зелено-сірий колір скривився: 

– Я – Огида. Я допомагаю тобі розрізняти, що добре, а що ні. 

Артем усміхнувся:  – Ви всі такі різні, але разом створюєте справжню веселку мого дня! 

Він узяв пензлик і намалював свій день емоцій — від ранкової радості до вечірнього спокою.  І коли малюнок був готовий, фарби тихенько прошепотіли: 

– Пам’ятай, Артеме, кожна емоція важлива. Вони всі живуть у тобі, як кольори у веселці.

 

 

Руханка “Емоційний танець”

Інструкція для дітей:
Встаньте у коло.  
Я буду називати емоцію, а ви покажіть її рухом. 

- Радість – підстрибніть і широко усміхніться. 

- Сум – опустіть плечі, зробіть повільний крок і покажіть сумне обличчя. 

- Гнів – тупніть ногою й стисніть кулачки. 

- Страх – прикрийте обличчя руками й зробіть маленький крок назад. 

- Огида – помахайте руками, ніби відштовхуєте щось неприємне. 

- Здивування – широко розкрийте очі й підніміть руки догори. 

 Після кожної емоції зробіть глибокий вдих і видих, щоб повернутися до спокою.  --

 Мета руханки

- Допомогти дітям відчути й виразити емоції через тіло. 

- Зняти напруження та створити веселу атмосферу. 

- Показати, що емоції можна проживати безпечно й творчо.

 

Руханка “Емоції в русі”

Радість – стрибаю вгору, усміхаюсь, як сонце, 

Сміх навколо дзвенить, і тепло ллється! 

Сум – плечі вниз, голівку схиляю, 

Тихо крокую, очі закриваю. 

Гнів – тупну ногою, кулачки стискаю, 

Сильний я стан, але себе я знаю. 

Страх – назад крокую, ручки до лиця, 

Та сміливість поруч, вона захисниця. 

Огида – руками махаю, відштовхую геть, 

Не хочу торкатись — краще обійти цей світ. 

Здивування – очі великі, руки догори, 

“Ого, яке диво!” — вигукни й повтори. 

 

 Після кожної емоції діти роблять глибокий вдих і видих, щоб повернутися до спокою.

docx
Пов’язані теми
Психологія, Розробки уроків
Додано
9 червня
Переглядів
5
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку