Заняття на тему: "Екологічна стежина"

Екологічна стежина

 Мета: узагальнити та розширити знання дітей, про те, що обов'язком кожної людини є охорона рідної природи; закріпити знання дітей про ліс, як цілісну екосистему, про життя та ріст дерев; сформувати вміння висловлювати свою думку; вчити милуватися красою рідного краю, розвивати мислення пам'ять, уяву; виховувати любов до природи бережне ставлення до неї, до всього живого, дружні стосунки і повагу один до одного.

 Діти, ми сьогодні з вами вирушимо в подорож по екологічній стежині де ви дізнаєтесь багато цікавого та повчального. У мене є карта по якій ми будемо подорожувати.

(забігає хлопчик....)

 Стій хлопчику! Ти чуєш як образилась природа на твоє відношення до неї, як тебе звати? Діти давайте візьмемо Дмитрика із собою в подорож, щоб він дізнався, як потрібно вести себе в навколишньому середовищі.

 Ми зараз всі одягнемо маски і будемо частиною природи. Тож давайте відправимося в подорож разом із Дмитриком. Ось і перша зупинка. Ми прийшли до лісового озерця:

 - Діти, які ви знаєте водойма? (моря, океани, річки...)

 - А як ведуть себе мешканці водойм взимку? (замулюються в мул....)

дитина

 Ми - мешканці водойми - живі організми, про яких мають піклуватися люди. А що вони чинять насправді? Викидають в річку сміття, полюють на нас з сітками. А яке ставлення до жабенят?

 Жбурляють в нас камінці, стусають нас ногами, а ми ж такі корисні і потрібні.

 Дмитрику, ти зрозумів, що не можна забруднювати водойми? Давайте поставимо знак, щоб всі зрозуміли, що не можна забруднювати водойма.

 Продовжуємо нашу подорож. ми прийшли на квітучу галявину.

 Діти дивіться, що це? Якась загадка! Що нагадують вам ці кружечки? (пори року)

 Одного разу посперечались пори року - чиї квіти найгарніші. Тупнула чобітками Весна - і там, де лежав сніг, струмки задзюрчали, зазеленіла травичка, земля вкрилася: - які квіти весняні (підсніжники, проліски, тюльпани...)

 Ні! - заперечило Літо - твої квіти, Весно, гарні, а мої гарніші! Змахнуло Літо сонячним капелюшком і в раз заквітчали ліс і поле. - які ви знаєте літні квіти? (ромашка, роза...)

 Аж холодом від заздрощів війнула Осінь і зблякли килими. Мої квіти гарніші, сказала Осінь і махнула багряним рукавом! - Зацвіли (верес, жоржини...)

 А Зима засипала снігом і ліс, і луки, і поля своїми зимовими квітами! Діти, а які квіти у Зими? (сніжинки, візерунки на склі...)

 Ми - квіти - чарівні творіння природи, подарунок людям від неї. розкішні півонії та троянди, елегантні тюльпани, скромні ромашки, запашний бузок, як нас багато та які ми різні. Та це зовсім не означає, що нас можна безжально нищити та виривати з корінням. Серед нас дуже багато лікарських рослин, які допомагають хворим і людям і тваринам. А деякі з нас занесені до червоної книги - так мало нас залишилося. звертаємось до вас любі діти, з великим проханням: не рвіть нас марно, не вищіть просто так, захищайте нас, дбайте про нас, а ми віддячимо вам своєю красою.

 Тож залишимо знак і на цій зупинці. Дмитрику, що цей знак означає?

Рушаймо далі.

 Щось за шишка лежить, а в ній завдання. Дерева просять нас пограти в екологічну гру! Показати життя та ріст дерев.

 - Уявіть, що ви насінини і вас розкидав вітерець. Вона впала на землю (діти лягли)

 - Через рік несміливі паростки пробиваються із землі (піднімають пальчик)

 - Через 3 роки молоді паростки досягають вишини 30 сантиметрів (діти сідають плечі опущені)

 - Через 10 років дерева досягають висоти 3 метри (діти встають)

 - Через 70 років верхівки дерев піднімаються над землею на 18 метрів (діти встають в коло руки підняті вгору)

 - Через 100 років дерева мають розкішну крону і висота досягає висоти 30 метрів (встають навшпиньки і піднімають руки якомога вище)

 Любі діти. Ви не раз бували в лісі, тож знайте як там гарно! І ми любимо наш рідний дім - ліс. Любимо спів пташок і теплий вітерець, який розчісує наші віти. Матінка природа дуже нас любить і пестить.

 Чому ж люди нас не бережуть!?

 Чому під новий рік тремтять наші голівки не від холоду, а від страху, що з'явиться людина із сокирою. А як берізки бояться ранньої весни! Бо прийде людина із ножем і зробить ранку на ніжному стовбурі, щоб напитися їхнього соку. Нам його не жаль, беріть і пийте на здоров'я. Але рани треба замазати глиною, щоб берізки і далі могли жити, і прикрашати світ.

 Діти залишаємо і тут свій знак.

 Відправляємося до останньої нашої зупинки, лісова вікторина.

(діти сідайте на колоду)

 - Який птах наших лісів рухається по стовбуру тільки вгору? Які хижаки живляться тільки ягодами та фруктами?

Всяк в блакитнім піджачку, в рожевій сорочці

В нас зимою по садку гуляють, як гості (снігур)

 Хлопчики й дівчатка, звертаються до вас мешканці лісів і садків - гомінливі, співучі, гарні пташки.

 Чи ви уявляєте собі життя без нас?

 Якщо ви не припините стріляти в нас із рогаток і знищувати наші гнізда ми полетимо від вас туди де нас любитимуть та оберігатимуть.

Скарга сови.

 Ох, не люблять мене люди! Мій голос і очі не подобаються їм. Вважають, що я віщую горе. а чи так це? Якби не я, дехто сидів би без хліба. То ж добре поміркуйте чи ображати чи поважати мене треба?

 Дмитрик, як ми можемо допомогти пташкам?

 Діти давайте разом з Дмитриком пригадаємо правила охорони природи!

 - Правила співучого соловейка - оспівуємо красу рідної землі, як соловейко.

 - Правило червоної калини - прикрашаємо землю добрими справами, як калина гай.

 - Правило дбайливої білочки - беремо від природи те, що потрібно, дбаючи про відновлення скарбів.

 - Правило мудрої сови - спостерігаємо, навчаємось, діємо і відповідаємо за свої вчинки.

 - Правило золотого соняшника - кожна істота, яка живе на Землі , є також незамінною і має право на сонце, повітря і воду.

 - Правило доброго дельфіна - приходимо на допомогу кожному, хто його потребує, як дельфін у морі.

 - Правило наполегливого дятлика - будимо наполегливими і невтомними. як дятлик тоді побачимо свою землю квітучою і зоровою.

 - Правило вічнозеленого барвінку - як вічнозелене листя барвінку, завжди пам'ятаймо про перевагу законів природи над законами людськими.

Запам'ятай і завжди виконуй їх!

 Ми всі живемо на планеті земля і від нас залежить, якою вона буде.

Бо в нас на всіх одна земля.

Краса землі така велика сила,

Що надихая, радість нам дає,

Легкі, надзвичайно дужі крила,

В красі і щастя і надхнення є

Вона облагороджує людину

І поїть душу наче джерело,

таку в природі створює світлину,

Щоб нам приємно й радісно було

І нам потрібно щиро це любити

Та берегти і річки і поля

В гармонії із цілим світом жити,

Бо в нас на всіх одна, одна Земля.