«Народні символи України»
Мета: продовжувати розширювати і поглиблювати знання вихованців про народні символи України, формувати національну свідомість школярів;
сприяти розвитку зв’язного мовлення, мислення, уваги, вміння спостерігати, робити висновки. Збагачувати словниковий запас новими словами, корегувати вимову;
сприяти вихованню у дітей почуття любові, поваги до Батьківщини та її символів.
Обладнання: презентація «Народні символи України», фізична карта України, картки для роботи у парі, ілюстрації, рушники, вінок, кетяги калини, гілочки верби, хліб.
Хід проведення
Сіли рівно, озирнулись,
Один одному всміхнулись.
Тож не гаємо ми час,
Бо знання чекають нас.
Для того, щоб ви правильно вимовляли звуки і говорили, ми зробимо вправи для язика.
Що то, діти, за країна –
Неба синього блакить,
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Отже, зветься ця країна,
Наша ненька- ….(Україна)
Полонина – це пасовище горах.
Пасовище – це місце для випасання домашніх тварин.
Метод «Гронування»
Крім державних символів є і народні символи. Отже, тема нашого заняття «Народні символи України»
Кожен народ на планеті має свої символи.
Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує народ. Називаючи народні символи, можна дізнатися, про яку країну йдеться.
Я запрошую вас у подорож нашою країною, де ми більше дізнаємось про народні символи, їх значення у нашому житті.
Та протягом заняття ми подумаємо, чи треба знати і пам’ятати народні символи?
Перша зупинка буде називатися…
Був зерном він у землі,
Став із сіллю на столі.
З ним їсти ми сідаємо,
І гостей стрічаємо. (хліб)
Зупинка має назву «Хліб – усьому голова»
«Хліб — усьому голова», — кажуть у народі. Це не дивно, адже його здавна вважали основою життя, символом добробуту й багатства. Хліб цінували, вважаючи величезною святинею...
Отже, наступна зупинка має назву «Український рушник»
Рушник належить до родинних оберегів. Не було жодної хати в Україні, яку б не прикрашали рушники.
Рушниками прикрашалося найпочесніше місце в хаті, де була ікона, видні місця при вході, над сімейними портретами, вікнами.
Коли людині бажали щастя, то говорили: «Хай стелиться вам дорога рушниками»
Отже, ми можемо сказати, що усе життя українців пов’язане з рушниками.
Добре, подорожуємо далі.
Відгадайте загадку і дізнаєтесь назву наступної зупинки:
Я – привітний кущик .
Весною білим цвітом зацвітаю.
Восени червоними ягодами вітаю.
Взимку птахів пригощаю. (Калина)
Зупинка має назву «При долині кущ калини»
Калина — найулюбленіший в Україні кущ. Про його походження розповідає народна легенда.
Про калину складено багато пісень та прислів′їв.
Робота в парах: «Склади прислів’я»
З давніх-давен калина відігравала неабияку роль у весільних обрядах: з неї плели гірлянди, прикрашали хати, весільні столи. Калинові букети ставили перед молодими, бажаючи їм вічної краси і міцного кохання.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Крильця пташки розправляють
Їх до сонця підіймають.
Потім можна політати
І комашок поганяти.
На галявину злетілись,
Там зернят вони наїлись.
Потім знову полетіли,
У гніздечку хутко сіли.
От ми і підійшли до наступної зупинки, яка тісно пов’язана із попередньою.
Отже, наступна зупинка – «Верба – берегиня дому».
Важко уявити нашу землю без верби і калини. Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Її оспівували в піснях і легендах, її образ — один з найулюбленіших у народі. Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища.
Із цим деревом пов’язано дуже багато звичаїв і традицій.
Молодці, подорожуємо далі. Наступною зупинкою буде дівоча прикраса, яка має назву «Український віночок»
Оскільки віночок носили тільки дівчатка, ми з Ірою пропонуємо пограти у гру «Склади віночок». Ми з вами створимо власний віночок і розкажемо, що означає кожна квіточка і скільки їх має бути у вінку.
А всього в українському вінку — дванадцять квіточок. До віночка в’язали стрічки — теж символи.
І останньою нашою зупинкою буде символ – птах.
Зупинка називається «Лелека – символ щастя»
Білий лелека є одним з крилатих символів України , оберегом родинного затишку, добробуту і злагоди.
От і підійшла до кінця наша подорож. Але ми потрапили у якусь невідому країну, яка має назву «Країна запитань» і щоб знову повернутися до України ми повинні відповісти на запитання.
Будьте уважні!
Молодці, діти, ми знову потрапили до України.
А тепер давайте повернемось до нашого запитання, яке прозвучало на початку заняття: «Чи треба знати і пам’ятати народні символи» і чому?
Треба, бо це історія для майбутніх поколінь. Кожен українець повинен знати свою історію, символи, традиції.
Недарма говорять: «Без минулого немає майбутнього»!
Наша Україна славна лісами, давайте зараз уявимо, що потрапили у ліс і там знайшли чарівну квітку ….
Сядьте зручно, Закрийте очі і уявіть, що у вас у руках знаходиться чарівна квітка -- Квітка Радості. Ваші руки відчувають незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте руку і розглядаєте Квітку Радості. Уявіть собі якого вона кольору. Якого розміру? Можливо, вона має запах. А, можливо, ви почуєте приємну музику, яка лине від квітки…І вам хочеться її послухати. Подумки зберіть усю радість від цієї квітки й помістіть у своє серце. Я хочу, щоб сьогодні й надалі ви відчували допомогу від Квітки Радості….
А зараз відкриваємо очі.
Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам’ятав те, про що ми говорили сьогодні. Любімо свою землю, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому скривдити її.