Заняття "Розвиток ритму по системі Карла Орфа"

Розвиток почуття ритму по методиці Карла Орфа.

 

  Тема. Розвиток почуття ритму по методиці Карла Орфа.

Мета. Розвивати почуття ритму, вчити органічно поєднувати слово, музику і рух,   виховувати естетичний смак, бажання імпровізувати, творити.

План заходу.

1.    Вступне слово.

2.    Заняття.

3.    Обговорення.

Хід заходу.

1.     Добрий день, шановні гості! Сьогодні ми пропонуємо вам подивитися заняття по системі Карла Орфа. Ця методика, під назвою «Шульверк», вже досить поширена в Україні, деякі її елементи навіть увійшли до програми з музичного мистецтва, але я все ж таки хочу трішки глибше ознайомити вас з нею.

Перед тим, як музика стала чистим мистецтвом і втілилася у талановитих творах класиків, вона багато століть була пов’язана з мовою і рухом. Яскравим прикладом цього є хороводи, які дійшли до нас з давніх часів.

З точки зору Карла Орфа методика навчання дітей музиці малоефективна і невиправдана, якщо в ній відсутня опора і на два головних кореня, з якими виросла музика. Мова, рух і музика – це три засоби, нерозривний зв’язок яких є головним змістом орфовської музичної педагогіки.

Для музичного виховання важливі мовні вправи, тому, що музичний слух розвивається у тісному зв’язку із слухом мовним. Мовний слух – одна із основ слуху музичного. Дитина вчиться користуватися засобами виразності, загальними для мови і музики: темпом, ритмом, регістром, тембром, звуковисотним малюнком або інтонацією тощо.

По відношенню до музики мовні вправи означають перш за все ритмічне і темброво – звукове тренування. Педагогічна ідея – відштовхнутися при вивчені музичного ритму від ритма слів, опершись при цьому на знайоме.

При виборі тексту Орф звертався до дитячого фольклору: лічилки, дражнили, кричали, примовки, заклички, приказки, імена, рими. При цьому увага звертається як на змістовну, так і на звуко-ритмічну сторону тексту.

З досвіду багатьох педагогів відомо, що діти з задоволенням сприймають набір звуків який немає ніякого сенсу. Я думаю, у кожного з вас у пам’яті з дитинства залишилась якась тарабарщина, наприклад: ене-бене-раба квінті-сінті-жаба.

К.І.Чуковський, один з найкращих дослідників дитячої мови, писав, що діти, придумуючи і декламуючи вірші, насолоджуються ними як музикою, не занурюючись в їх сенс. Їх захоплює ритміка і співзвуччя вірша. Він також звернув увагу на синкретичний характер дитячої поетичної творчості: дитячі вірші невід’ємні від пляски. Діти стрибають як дикі у своїх масових танцях, викрикуючи дражнили або лічилки. Вони, декламуючи вірш у процесі гри, або наспівуючи, не хвилинки не стоять на місті.

Зберегти і розвинути цю єдність – одна з головних задач методики Орфа. З цією метою необхідно цілеспрямовано розвивати елементарні навики руху. Особлива увага приділяється ритмічним елементам, що в свою чергу сприяє розвитку музичних здібностей.

Амплітуда вправ дуже велика: від простого ритмічного погойдування з боку в бік до елементарних гімнастичних вправ, які сприяють формуванню свобідної осанки, пластичності руху, допомагають звільнити від напруги корпус тощо. На основі деяких вправ можна створити елементарні таночки.

І, нарешті, ми дійшли до музики. Тут виховання ведеться у трьох напрямках: слухання музики, спів і гра на музичних інструментах. Хочу зразу підкреслити, що в основу навчання закладена дитяча творчість. Якщо це гра на інструментах, то тут педагог навчає дітей користуватися інструментами, а далі процес навчання будується на імпровізації. Наприклад: є пісня, до якої потрібно створити акомпанемент. Педагог пропонує дітям придумати ритмічний малюнок акомпанемента, опираючись на ритмічні блоки, відпрацьовані у мовних вправах (таких малюнків може бути декілька – для різних інструментів). Потім діти визначають, якому інструменту виконувати той чи інший малюнок, і, нарешті, виконують твір. Це не стереотип, а лише одна з форм роботи у даному напрямку.

Що стосується слухання музики, то Орф був проти раннього обмеження музичного слуху дитини рамками класичної музики і мажорно – мінорної гармонії. Він був впевнений, що для дітей потрібна своя, особлива музика, спеціально призначена для слухання і для музикування на початковому етапі. Вона повинна бути доступною переживанню у дитячому віці і бути відповідною психіці дитини. Це не чиста музика, а музика, невід’ємно пов’язана з мовою і рухом. Її Орф назвав елементарною музикою і зробив основою «Шульверка».  

Професор також пропонує подивитись на музичне виховання ширше, чим просто на традиційне залучення дітей до виконання і слухання музики. Діти повинні не тільки слухати музику і відтворювати написану кимось музику, але і, в першу чергу, створювати і виконувати свою, дитячу. Елементарну музику. Це потрібно для творчого самовираження дітей.

Дитину запрошують у «Шульверк» не як гостя, а як співавтора і творця його особистого музичного світу. Це дуже цікаво, дітям подобається. У процесі підготовки до цього заняття вони здивували мене не один раз неординарним рішенням поставлених творчих задач.

Я хочу, що ви теж трішечки побули у атмосфері творчості, і тому пропоную вам одне з завдань, яке ми виконували з дітьми. Закрийте очі і уявіть, що на дворі ніч. Скажіть, які ви можете почути нічні звуки (годинник, сопіння, храп, кіт вуркоче, шурхіт миші, вітер за вікном, дощ, проїхала машина, вода крапає з крана…). А тепер кожен названий звук треба відтворити. Бачите, це дуже цікаво, потребує фантазії.

І на закінчення хочу відзначити, що «Шульверк» Карла Орфа не є підручником у прямому сенсі. Його з повним правом можна назвати дидактичною концепцією, яка відкриває шлях для творчого підходу до процесу навчання музиці. «Шульверк» залишає вибір методики самому педагогу. Початок шляху, його продовження, окремі етапи і тактика – все це, на думку Орфа, повинно вирішуватися кожним педагогом окремо, складати його педагогічну творчість.

А зараз я пропоную вам подивитись заняття по системи Карла Орфа.

* Заняття проходить без супроводу фортепіано чи іншого інструменту.

(Діти заходять до зали під вступ Вітальної пісні, стають біля стільчиків і співають).

Вітальна пісня

Розминка – смішинка

Вчитель: ми привітали наших гостей, а тепер час приступати до занять. Зараз ми зробимо невеличку розминку, пограємо у гру «Луна». Ви повинні швидко і чітко повторювати все, що я буду робити: рухи, слова, інтонацію і навіть вираз обличчя. Всі зрозуміли? Почали.

(І – четвертна, П – восьма, _ - пауза, о - полов              

                    І     І     І  _    //     П         П        І  _  //       (стукає кулачком зверху по  другому кулачку)                                       

Вчитель:  Тук-тук-тук,     //   що за дивний звук?  //     

Діти:        повторюють за вчителем.

                                                                                   

                   І    І     І   _  //    П        П       І    _   // (стукає кулачком об кулачок долонькою до  долоньки)                                  

Вчитель: Тук-тук-тук,    //   може дятла стук?    //   

Діти:        повторюють за вчителем.

 

                  П       П      І _  // І         П    І _  //                П                   І

Вчитель: Сінті-брінті-чок,  //    це – каблучок  //         плескають      тупають

Діти:        повторюють за вчителем.

 

                          П            І              П              І     //    «тарілочки»

Вчитель:  Дзень-дзень-дзень, дзень-дзень-дзень,      

                      П          П     П       І          //«тарілочки»

                Дзвенить муха цілий день.    

Діти:       повторюють за вчителем.   

                                                                

                         П        П      П     І     //             І, ІІІ доля – хлопок по стегнах,  ІІ, ІV - доля - хлопок у долоні                                                                                                                                     

     Вчитель:   Ензи-бензи ензи-трок  

                            П        П          П      І  

                      Скачуть зайці скок та скок  //      повторення рухів     

     Діти:         повторюють за вчителем.       

                                                                   

              П   П     П     П    //     П      П       П     П     // На кожну долю хлопки по стегнах по

    Вчитель:  Ані-бані тарабані  //    це лисичка йде із бані   //  черзі кожною рукою

    Діти:        повторюють за вчителем.

 

                       П     І      П     І   //       П       П     П    І      //    І такт – хлопки в долоні                  

    Вчитель: хо-хо-хо, ва-ва-ва, //  в річці плава-є халва    //    ІІ такт – по стегнах по черзі кожною рукою

Діти:        повторюють за вчителем.

                                                                                           

                   П      І     П     І    //         П     П     П      І   // Повторюють попередні рухи.

Вчитель: хо-хо-хо, ва-ва-ва,  //     в світі  є  та кі ди-ва? //

Діти:        повторюють за вчителем.

Вчитель. Діти, є такі дива в світі?

Діти.       Ні!!!

Вчитель. Молодці, ви були сьогодні дуже уважні. А тепер давайте пригадаємо віршик, який ми вивчили на минулому занятті.

(Діти хором читають віршик)

Пиріг.

Випав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг

Поки смажив, поки пік,

Той пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

Вчитель: гарний віршик, правда? Давайте придумаємо до нього мелодію, і в нас буде пісенька. (Діти пропонують варіанти мелодії, обирають найкращий і співають її разом)

Вчитель: вам подобається наша пісенька? А щоб вона була ще кращою, давайте придумаємо до неї ритмічний акомпанемент. (Дитина, що пропонує варіант акомпанементу для одної фрази, виходить до вчителя). А тепер ми будемо співати пісню, а ви будете з дітьми плескати ритмічний акомпанемент своєї фрази. Дуже гарна пісенька в нас вийшла.

Вчитель:  а тепер давайте пригадаємо, що ми робили на минулих заняттях, тільки буде це трохи незвичайно. (Звук рибальського дзвоника є сигналом, щоб діти утворили коло навколо шумових інструментів, що лежать на полу,  і одночасно – вступом до пісні).

Вечір

Діти виконують пісню різними способами:

1.     Декламують текст, погойдуючись і плескаючи себе по стегнах по черзі кожною рукою.

2.     Співають пісню, плескаючи остинатний ритм                                            

3.     Співають пісню, акомпануючи собі на шумових інструментах:

    П   І  //  П   І  //  П   І  //  П   І //                                                                 

        І   І  //   І   І   //   І    І //   І  І //

        о      //   о       //   о       //   о    //

4.     Співають пісню з рухами:

1 строчка – ідуть по колу;

  2 строчка – з’єднують руки як у грі «Тин»;

  3 строчка – стають на одну ногу і «махають крилами»;

  4 строчка – присідають, потім сідають «по-турецьки»;

(Коли діти закінчують співати, світло приглушується – вечір)

Вчитель (тихо): діти, ви пам’ятаєте, ми з вами вчили пісню «Темінь». Ми співали її голосно, звичайним звуком, тихо, промовляли пошепки. А як вам зараз хочеться її проспівати? (Як правило, діти відповідають: «Тихо»). Давайте проспіваємо.

Темінь

Діти супроводжують спів у 1 куплеті легкими метричними поплескуваннями по своїх колінах, у 2 – по колінах сусідів праворуч і ліворуч.  У кінці пісні гаситься світло і педагог накриває дітей чорною тканиною.

Таємниче рондо

Вчитель: хто у темряві сидить і від страху весь тремтить?

Діти: у кутку не дрижи, а про себе розкажи!

(Діти по черзі беруть інструмент з середини кола, виповзають з-під тканини, називають своє ім’я, кажуть: «Ось я який»  і грають імпровізацію – розповідь про себе, після чого приєднуються до педагога. Гра продовжується поки під тканино не залишиться дітей).

Вчитель: Давайте з вами погукаємо світлячків, щоб вони допомогли розігнати темряву. Подивіться, як вони гарно світяться і виблискують! (вчитель підкидує угору заздалегідь нарізані з блискучого паперу, яким закривають влітку вікна, прямокутники). Упіймайте собі світлячка, посадіть собі у кулачок і попросіть, щоб він знову запалив свій вогник.

Світлячок

(Діти ходять урозтіч по залі і співають пісню світлячку. Останні слова: «Ти розсій чорноту, прожени темноту» -  проговорюють.).

Вчитель: подивіться, діти, темінь відступає (тканина, якою накривали дітей, «відповзає» вбік). А щоб зовсім погнати темряву, давайте попросимо засвітити наші ліхтарики.

Танок з ліхтариками

Танок складається з елементарних рухів: діти ходять по залі, перешиковуються на декілька кіл, сходяться у одне коло тощо. (Ліхтарики виготовляють з 2-х літрових пластикових пляшок, краще зеленого кольору. В них кріпляться маленькі ароматичні свічки у металічних формах). У кінці таночку діти сідають у коло, задувають ліхтарики і ставлять перед собою.

Вчитель: усі ми змалечку любимо спостерігати за пробудженням природи після довгого зимового сну. Усе навколо починає буяти яскравими кольорами. А ще з’являються нові весняні звуки. Давайте зараз спробуємо уявити, як звучить весна.

Пробудження весни

Вчитель розповідає про пробудження природи, а діти разом відтворюють весняні звуки.

Пригріло весняне сонечко (звук «у» у фальцетному регістрі).

·        З пагорбка побіг веселий струмочок (бовтаючи язичками роблять гліссандо  з гори вниз).

·        З-під кори вилізли жучки і розправили свої крильця (трр-трр-трр)

·        А потім піднялися у повітря і закружляли у веселому таночку (ж-ж-ж у низькому регістрі),

·        За ними поспішили мухи (з-з-з у середньому регістрі),

·        І комарики не заставили довго на себе чекати (з-з-з у верхньому регістрі).

·        Зненацька під хмизом щось зашурхотіло (шур-шур-шур)

·        З-під хмизу виліз їжачок (ф-ф-ф)

·        У лісі почувся спів пташок (цінь-цвірінь - цінь-цвірінь)

Ось і прийшла весна.

А тепер давайте ще раз відтворимо звуки весни (вчитель черзі торкається одного або двох дітей і називає звуки, які вони повинні відтворити. Діти по-черзі відтворюють звуки і тримають їх, щоб утворився кластер. Потім знаком знімає звук). Ось на цій весняній ноті ми і закінчимо наше заняття.

Музичний додаток