Заняття «Школи лідера» на тему: «Лідер – ініціатор позитивних змін у житті громади»
Заняття проводиться з метою розглянути поняття «громадянська позиція» та «ініціатива», визначити особливості ініціювання змін лідером, проаналізувати потенціал лідера у розв'язанні проблем на рівні громади.
Заняття «Школи лідера» на тему:
«Лідер – ініціатор
позитивних змін у житті громади»
Мета: розглянути поняття «громадянська позиція» та «ініціатива», визначити особливості ініціювання змін лідером, проаналізувати потенціал лідера у розв’язанні проблем на рівні громади.
Мета: налагодити позитивну атмосферу в групі, налаштувати учасників на роботу.
Обладнання: аркуш для фліпчарту з написаною темою заняття та регламентом.
Хід вправи
Педагог-організатор вітає учасників тренінгу, звертає їхню увагу на аркуш фліпчарту з темою та регламентом сьогоднішнього заняття:
«Доброго ранку (дня/вечора)! Радий(а) сьогодні всіх вас бачити. Дякую, що прийшли без запізнення. Ми продовжуємо наші заняття і сьогодні розглянемо з вами питання, як лідер може ініціювати позитивні зміни у житті громади. Для цього, я пропоную вам послухати одну коротеньку притчу:
«Це розповідь про чотирьох осіб, яких звали Всі, Хтось, Кожен і Ніхто. Треба було виконати якесь дуже важливе завдання і Всі були впевнені, що Хтось це зробить.
Кожен міг це зробити, але Ніхто не зробив. Хтось розсердився, бо це було завдання Кожного. Усі вважали, що Кожен може виконати це, і Ніхто не зрозумів, що Всі цього не зроблять. Закінчилося тим, що Всі звинувачували Когось, коли Ніхто не виконав того, що Кожен міг зробити сам».
Запитання для обговорення:
- Чого навчає ця притча?
- Чи часто трапляється у нашому житті, що виконання певних завдань ми перекладаємо на плечі інших?
- Чи активна життєва позиція і готовність ініціювати позитивні зміни є характеристиками лідера? Обґрунтуйте свою відповідь.
ІІ. Вправа на знайомство «Шеренги»
Мета: продовжити знайомство, налагодити позитивну атмосферу в групі.
Обладнання: паперовий/малярний скотч або мотузка завдовжки 2 м.
Хід вправи
Педагог-організатор звертається до учасників: «Я пропоную продовжити наше знайомство та дізнатись один про одного більше цікавого. Для виконання роботи вам слід об ’єднатись у 2 групи, стати у шеренги навпроти одна одної на відстані близько 3 метрів».
Педагог-організатор об’єднує учасників групи та шикує їх у шеренги. Між шеренгами посередині на підлозі педагог-організатор клеїть стрічку паперового скотчу або кладе мотузку.
«Тепер, коли ви об’єдналися у 2 групи, ми будемо працювати за таким алгоритмом: члени кожної шеренги мають триматися за руки і поставити щільно свої ноги до ніг сусідів по шерензі праворуч і ліворуч. Завдання обох груп полягає у тому, що учасники в кожній шерензі повинні рухатися у напрямку до стрічки, не розмикаючи рук і не відриваючи ніг (стоп) від ніг (стоп) сусідів.
Для обговорення стратегії свого руху кожна група має по 1 хвилині».
Після цього педагог-організатор дає команду: «Готові? Почали!»
Учасники виконують завдання. Якщо педагог-організатор побачить, що умови гри не виконуються, він повертає команду на місце її старту.
Запитання для обговорення:
- Які труднощі виникали під час виконання завдання?
- Що допомагало вам досягати мети?
- Який досвід ви здобули, виконуючи цю вправу?
ІІІ. Інформаційне повідомлення
«Лідер та його активна громадянська позиція»
Мета: розглянути поняття «громадянська позиція» та визначити, чи повинен лідер мати активну громадянську позицію.
Хід вправи
Педагог-організатор запитує в учасників: «Як ви розумієте, що таке активна громадянська позиція?»
Вислухавши усі твердження, Педагог-організатор повідомляє:
«Справжнього лідера характеризує активна громадянська позиція.
Активна громадянська позиція - усвідомлена участь людини у житті суспільства, що відображає її свідомі реальні дії (вчинки) у ставленні до навколишнього світу в особистому та громадському аспектах, які спрямовані на реалізацію суспільних цінностей за розумного співвідношення особистісних і суспільних інтересів.
Активна громадянська позиція охоплює:
- узгодження необхідності з бажаннями і потребами особистості;
- прояв ініціативи у здійсненні справи, розширення поля діяльності;
- прийняття особистістю відповідальності;
- здатність до узагальнення та оцінки вчинків, подій;
- вироблення внутрішніх принципів і переконань;
- потреба у саморозвитку (самовдосконаленні).
Пригадаємо притчу, почуту на початку заняття. Ми з вами дійшли висновку, що людина повинна бути активною, братися за справи, не чекаючи на те, що, можливо, колись хтось інший покращить її життя та життя оточуючих. Це дуже відповідальна життєва позиція - взяти відповідальність не лише за своє благополуччя, а й за благополуччя інших членів громади.
З урахуванням вищевикладеного можна зробити висновок, що активна громадянська позиція - це заклик до лідерства.
Прояв громадянської позиції передбачає рух і крок вперед - без цього всі рухатимуться на одному рівні і є велика ймовірність перетворення групи людей на натовп. А як відомо, спосіб мислення натовпу не може змінити суспільство й устрій країни загалом (його цінності, норми, звичаї, які розкладають, а не творять).
Пасивність у прояві громадянської позиції можна прирівняти до згоди з тим, що відбувається навколо - беззаконням, деградацією і, врешті-решт, смертю тисяч людей. Тому бути осторонь суспільних проблем, бути байдужим і думати тільки про себе - поведінка, яка не властива справжній особистості, не властива лідеру.
Запитання для обговорення:
- Чи ведете ви за собою когось?
- Чи покращуєте ви життя інших людей? Як саме?
- Чи вважаєте ви, що одна людина може вплинути позитивно на проблему, вирішення якої їй, здавалося б, не під силу? Відповідь обґрунтуйте.
IV. Інтерактивна гра «Трикутник»
Мета: показати учасникам важливість ініціації змін, виявлення лідерської позиції у них.
Хід проведення
Для проведення гри Педагог-організатор повідомляє її умови:
«Зараз усім потрібно розійтися по аудиторії та стати хаотично, як вам хочеться. Кожен з вас має подумки і, не подаючи знаків, обрати собі двох осіб, із якими ви будете утворювати рівнобічний трикутник. Після того, як я скажу: «Рухаємось!», кожен з вас намагається створити рівнобічний трикутник з гравцями, яких ви обрали.
Пам’ятайте! Не треба бігти і хапати людей за руки, а слід діяти так, аби двоє інших гравців не здогадалися, що ви обрали саме їх. Коли всі припинять рухатись (тобто, трикутники уже створені), або ж я скажу «Стоп!», і це означає, що усі мають зупинитися, тоді я можу взяти будь-кого з вас за руку і перевести на інше місце. Після команди: «Рухаємось!» усі знову починають утворювати трикутники».
Гра триває 5 хвилин, по її завершенні Педагог-організатор організовує групове обговорення.
Запитання для обговорення:
- Які ваші враження і відчуття після участі у грі?
- Чому рухалися інші учасники, коли одного з гравців попросили почати рухатися?
- Що нагадує вам ця моделююча гра в контексті нашої теми?
- Чи може одна людина стати ініціатором змін у громаді, житті інших людей? Яким чином?
V. Мозковий штурм «Що таке ініціатива?»
Мета: визначити зміст поняття «ініціатива» та розглянути особливості ініціювання змін.
Обладнання: аркуші для фліпчарту, маркери.
Хід вправи
Педагог-організатор звертається до учасників та запитує їх: «Як ви думаєте, що таке ініціатива? Які асоціації у вас виникають з цим словом?»
Усі відповіді учасників Педагог-організатор фіксує на аркуші для фліпчарту.
Узагальнивши відповіді, педагог-організатор зазначає:
«Ініціатива - здатність висувати нові ідеї, пропозиції, випереджати когось у дії, вчинку; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу.
Лідер здатний створювати ініціативні групи, об’єднуючись із не байдужими до тієї чи іншої проблеми людей. Кожна ініціативна група обирає свій власний шлях, аби стати ініціатором та активним учасником змін у громаді».
Мета: проаналізувати потенціал лідера у розв’язанні проблем на рівні громади, навчального закладу.
Обладнання: кулькові ручки, аркуші формату А4 (за кількістю учасників) та А3 (за кількістю груп), маркери.
Хід вправи
Педагог-організатор звертається до учасників: «Подумайте та запишіть на аркушах формату А4 власний варіант відповіді на запитання “Що може зробити лідер на рівні громади, навчального закладу?”»
Учасники протягом кількох хвилин виконують завдання. На наступному етапі педагог-організатор об’єднує учасників у пари та повідомляє:
«На основі індивідуальних формулювань визначте та запишіть загальну відповідь, яка б влаштовувала обох партнерів».
По завершенні кожні дві пари об’єднуються у малі групи по чотири особи та з двох тверджень формулюють одне, яке б приймалося кожним членом четвірки. Отриманий результат фіксується маркером на аркуші формату А3.
Далі педагог-організатор надає слово кожній групі з метою презентації отриманого результату. По завершенні презентації однією групою інші учасники можуть ставити уточнюючі запитання.
У випадку непарної кількості учасників об’єднання у групи може бути іншим (1*2 і 3*4 і 5). Педагог-організатор повинен заздалегідь обміркувати можливий варіант. Небажано роз’єднувати групу, в якій вже відбувся процес узгодження тверджень.
Наприкінці роботи Педагог-організатору варто підсумувати усі запропоновані варіанти й підвести учасників до думки про важливість «ініціювання корисних справ» та можливість їх упровадження для кожної людини зокрема.
VІІ. Ритуал прощання «Аплодисменти»
Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.
Хід вправи
Педагог-організатор дякує учасникам за увагу та пропонує винагородити один одного аплодисментами.
-
Дуже цікаво! Дякую!!!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку