Заняття "СВІЧКОВІ МАЛЮНКИ"

СВІЧКОВІ МАЛЮНКИ

З давніх-давен живуть на землі бабуся Зимонька та її непосидюча онука Заметіль. Влітку ховаються вони від спеки у своїй крижаній хатинці, а як настають морози, починають хазяйнувати по усіх усюдах. І в лісі, і в полі завалюють усе снігом, намітають кучугури, заморожують річки і ставки, розвішують бурульки. Зимонька-бабуся – мудра, неспішна, усе помічає, усе розуміє. А онука хоч і вправна, проте норовиста. Буває розсердиться й таких холодів нажене, що носа на двір не покажеш. Слухайте самі.

От одного разу, пройшовши по лісах і долинах, Заметіль вирішила завітати до осель людей. Від своєї бабусі вона чула, що люди дуже вигадливі створіння, складають казки  і вірші, вміють співати, сміятися, танцювати. І холоду не бояться! Вийде, бувало, якийсь хлопчина надвір морозного ранку й почне дрова рубати. Заметіль його морозом щипає, вітром обдуває, а він і не помічає, тільки рум’янець яскравіше на щоках палає. Отакі вони, ці люди!

Захотілося Заметілі поближче на людей глянути, підібралася вона до однієї хати й почула дзвінкий дитячий сміх. Зазирнувши у шибку побачила Пензлика, який стояв біля мольберта, малював й одночасно розповідав малечі щось таке цікаве, що  дітлахи голосно сміялись на всю хату. Заметіль уважніше придивилась до малюнка веселого художника й розсердилася: «Чому це він малює білим? Хто дозволив! Люди повинні малювати яскравими фарбами, а білі візерунки карбує лише мій брат Мороз на вікнах! Не дозволю іншим малювати білим кольором!».

 Вихором увірвалася в хату, змела всі баночки з білою фарбою у свою торбу і миттю відлетіла надвір. Вдома вона обурено розповіла про все бабусі. «Навіщо сердитися? Нехай малює, білої фарби на все вистачить, - мудро відповіла старенька Зимонька. – До того ж, якщо людям подобається ця фарба, значить вони люблять зиму, адже білий – наш колір».  Замислилась Заметіль: «Правду бабуся каже… Завтра все поверну».

Зранку вона поспішила до знайомого будинку. Здивуванню її не було меж, коли побачила там нові малюнки з білими візерунками. Як же вдалося Пензлику і його друзям їх зробити, якщо у них не було білої фарби? Заметіль тільки спантеличено знизала плечима, залишила баночки з фарбою на підвіконні і полетіла собі, дивуючись вигадливості людей.

А вам, діти, певно теж цікаво, що ж вигадав Пензлик? Сьогодні він теж розкриє свій секрет! І ви теж можете спробувати зробити білі морозяні малюнки.

Для цього знадобляться:

папір,

свічка,

товстий пензлик,

акварельні фарби,

вода у склянці.

1. Візьміть аркуш білого паперу. Свічкою намалюйте обриси задуманого зображення. Враховуйте, що воскових штрихів на білому папері не буде видно, отже малювати доведеться «всліпу». Для того, щоб було легше правильно розташувати малюнок, можна зробити помітки олівцем.

2.  Зафарбуйте аркуш аквареллю. Свічкові штрихи залишаться білими.

Розповіла Марія Замелюк