Заняття з елементами тренінгу: "Ти - людина, а отже маєш права"
Заняття з елементами тренінгу «Ти – людина, а отже маєш права»
Мета: виховувати самоповагу, почуття власної гідності, свободи; формувати правовий світогляд учнів та відповідну активну позицію у реалізації своїх прав у житті.
Обладнання: презентація, правові документи – Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, закон «Про охорону дитинства», листки самоклеючого паперу, нитки, ватмани та ін.
Хід заняття
Вступне слово вчителя.
Дорогі діти! Сьогоднішнє заняття я б хотіла розпочати рядками вірша нашого земляка Василя Симоненка, який прожив життя-спалах (28 років), про неповторність кожного з нас: «Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні…». Кожен із Вас є неповторним, з індивідуальними рисами характеру та темпераменту. Ви ходите до школи, маєте сім’ю, друзів, захоплення. Ви живете в державі, яка зветься Україною.
Для своїх батьків Ви діти, а для України – громадяни. Надзвичайно важливим є високий рівень правової культури наших громадян, обізнаність з життєво необхідними законами і вміння використовувати знання законів у повсякденному житті.
На занятті ви дізнаєтеся про здобутки у сфері прав дитини, ознайомитеся із текстом Конвенції ООН про права дитини, законодавством України, механізмами захисту прав.
Вправа 1. «Мозковий штурм»
Вироблення поняття «право», «права людини», «права дитини».
(На дошці записуються головні тези, які озвучили учні, а потім вчитель підсумовує все сказане).
- Що таке права людини?
- Для чого дитині потрібні права?
- Ви можете навести приклади своїх прав?
- Назвіть ті можливості, які потрібні для нормального існування людини?
Міні-лекція «Що ви знаєте про права дитини?»
Права людини – це можливості, що необхідні людині для існування й розвитку. Людина біологічна істота, тому їй потрібна їжа, житло, одяг. Водночас людина є соціальною істотою, тому їй необхідно мати змогу вчитися, працювати, спілкуватися з іншими людьми. Людина – громадянин певної держави, отже їй необхідно забезпечити можливість брати участь у житті держави та її справах.
Права людини не потрібно купувати, заробляти, унаслідувати, вони належать людям просто через те, що вони – люди. Права людини не можна забрати, вони є невід’ємними.
Дітям необхідний особливий захист зі сторони держави, адже їх легко образити. Дитина має всі права, які гарантовані дорослим, але, крім того, додаткові права, що забезпечують її розвиток. Фізично слабша дитина має недостатній життєвий досвід і тому потребує додаткового захисту та підтримки з боку батьків, осіб, які їх замінюють, тощо.
Права дитини – спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років (дитиною є людина, яка не досягла 18 років).
Закони різних країни різні. Але ви повинні знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право на турботу і піклування. Також незмінним є твердження про те, що всі діти мають рівні права. Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – ваші.
Для захисту дітей 20 листопада 1989 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, в якій проголошено необхідність створення всіх умов для її освіти, виховання, розвитку. В Україні Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 липня 1991 року. Містить 54 статті, в яких визначено 40 прав, які має дитина.
Конституція України — Основний Закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року. Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.
Закон України «Про охорону дитинства» прийнятий 26 квітня 2001 року. 37 статей зібрані у 7 розділах, 8 розділ містить прикінцеві положення.
Вправа 2 «Законодавство, яке тебе захищає»
Мета: ознайомити учасників тренінгу з переліком документів основного міжнародного й українського законодавства із захисту прав дитини.
Обладнання: перелік документів міжнародного й українського законодавства, що захищає права дитини.
Хід вправи
Учасники заздалегідь поділені на три групи і сидять за трьома круглими столами. Отримують зміст правових документів, опрацьовують їх і презентують опрацьоване.
перша ГРУПА – Конвенція ООН про права дитини (додаток 1).
друга ГРУПА – Конституція України (додаток 2).
третя ГРУПА – Закон «Про охорону дитинства» (додаток 3).
Вправа 3 «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»
Мета: сприяти зміні фокусу точки зору учасників на проблему порушення прав дитини; наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання й розвитку дитини.
Обладнання: сім листків самоклеючого паперу (або сім смужок паперу, що кріпляться шпильками для шиття), на кожній з яких великими буквами (так, щоб можна було прочитати) написано одне з таких слів: «ДІВЧИНКА», «РОДИНА», «ДІМ», «ОСВІТА», «ЛЮБОВ», «ПРАВА», «НАДІЯ»; 7 різнобарвних товстих вовняних ниток (1,5 м.), ножиці.
Хід проведення
Вправа починається зі вступного слова тренера: «Народжується дитина. Щоб вона стала людиною, слід оточити її любов'ю, піклуванням.
Тренер. Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, старший брат, бабуся й дідусь. У дівчинки була РОДИНА. (Тренер виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)
Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала, що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується друга ниточка.)
Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)
Дівчинка училась у школі-гімназії, одній із кращих у їхньому місті, вона одержувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)
У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»; протягується ниточка.)
Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується ниточка.)
Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не перенісши лиха, що прийшло, вмерли один за одним. Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Тренер входить у коло й перерізає ножицями ниточку «ДИТИНА»-«РОДИНА».)
А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)
У дівчинки не стало й ДОМУ. (Тренер ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою, яка вже не дбала про дитину, опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до школи. (Тренер обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які б про неї піклувались. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміннячко НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).
Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже пощастило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (тренер зав'язує нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуваєш себе затишно й комфортно (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розстатися з НАДІЄЮ.
А зараз я всіх прошу встати зробити коло та оточити дитину своєю увагою і послухати казку «Сніжинка». Нехай це буде казка-натхнення!
Отже, слухайте уважно:
- Скажи мені, скільки важить сніжинка? - спитало Мишеня в Голуба.
- Не більше, ніж нічого, - відповів той.
- Тоді я розкажу тобі одну дивну історію, - сказало Мишеня.
Я сидів на ялинковій гілочці, біля самого стовбура, коли почав падати сніг. Це було схоже на безтурботний сон. Щоб якось убити час, я рахував сніжинки, які легенько падали на хвою моєї гілки. Я нарахував приблизно 3741952 сніжинки. Коли впала ще одна, то своєю вагою (не більше, ніж нічого...) зламала гілку». Розказавши цю історію, Мишенятко зникло. А Голуб подумав: «Напевно, для того, щоб настав мир у цьому світі, не вистачає голосу всього однієї людини».
Можливо, діти, саме вашого голосу і підтримки не вистачає, щоб захистити права тих, хто має в цьому велику потребу. Тож давайте візьмемось за руки, подаруємо частинку свого тепла та підтримки своїм товаришам чим і доведемо готовність захистити іншого.
Вправа 5 «Правове поле» Підсумок заняття.
Мета: закріпити отриману інформацію, знання й навички, створити у групі сприятливу емоційну атмосферу. Визначити, чи виріс рівень їх зацікавленості цією проблемою.
Матеріали та обладнання: листки самоклеючого паперу для написання ідей «Що може зробити кожна дитина для захисту своїх прав?».
На ватмані зображення правового поля, на яке учні кріплять зернини «Що може зробити кожна дитина для захисту своїх прав?»
Заключне слово вчителя.
Сьогоднішнє заняття хочеться закінчити знову словами В. Симоненка
Як мені даровано багато, скільки в мене щастя,
чорт візьми! —
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Будьте справжніми людьми, гідними громадянами своєї України, і пам’ятайте, кожен вас є неповторним, і тільки від вас самих залежить, яким буде ваше майбутнє.
Дякую всім за активну роботу.
До побачення.
Додаток 1
Статті Конвенції ООН про права дитини
Стаття 1
Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Стаття 6
1. Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя.
Стаття 7
1. Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Стаття 13
1. Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини.
2. Здійснення цього права може зазнавати деяких обмежень, проте ними можуть бути лише ті обмеження, які передбачені законом і необхідні:
а) для поваги прав і репутації інших осіб; або
b) для охорони державної безпеки, громадського порядку (order public), або здоров'я, або моралі населення.
Стаття 23
1. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
Стаття 24
1. Держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я. Держави-учасниці намагаються забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров'я.
Стаття 27
1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту;
b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;
с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;
d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;
е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.
Стаття 31
1. Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
2. Держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
Стаття 36
Держави-учасниці захищають дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.
Додаток 2
Стаття 3
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 21
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 23
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Стаття 24
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Стаття 27
Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Стаття 28
Кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Стаття 29
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 34
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 43
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Стаття 45
Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Стаття 49
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Стаття 53
Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Стаття 68
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Додаток 3
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;
дитинство – період розвитку людини до досягнення повноліття;
охорона дитинства – система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.
Стаття 3
Основні принципи охорони дитинства
Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Стаття 4
Система заходів щодо охорони дитинства
Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає: забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та
Рівності.
Стаття 6
Право на життя та охорону здоров'я
Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство.
Право на достатній життєвий рівень
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації
Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
Право на захист від усіх форм насильства
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Дитина і сім'я
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її
природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Кожна дитина має право на освіту.
Держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.
Стаття 21
Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю.
Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров'ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків.
Стаття 35
Відповідальність за порушення законодавства про охорону дитинства
Особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку