Заняття з художньо-мовленнєвої діяльності з молодшими дошкільниками на тему: "Розповідання української народної казки «Вовк та семеро козенят»

ЗАНЯТТЯ З ХУДОЖНЬО – МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК)

Тема: Розповідання української народної казки «Вовк та семеро козенят».

Програмовий зміст: продовжувати вчити дітей уважно слухати казку, стежити за розвитком подій, співпереживати, запам’ятовувати слова пісеньки, інтонаційно виразно їх передавати; збагачувати словник дітей україномовними словами; розвивати вміння відповідати на запитання у процесі розглядання ілюстрацій та за змістом казки; розвивати уяву, голосовий апарат – силу і тембр голосу, вміння емоційно передавати стан казкових героїв (радість, страх, здивування…); сприяти розвитку творчих здібностей; формувати навички безпечної поведінки; виховувати інтерес до художньої літератури.

Матеріал: Колобок, книжка «Вовк та семеро козенят», ілюстрації кози та вовка – справжні та казкові; настільний театр відповідно до казки, магнітофон, спокійна та весела музика.

Список використаних джерел:

• Крутій К. Л., Кулинич О. П., Погрібняк Н. В. «Конспекти занять з художньо-мовленнєвої діяльності дітей молодшого дошкільного віку». – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – с. 104 – 106.

• Мовленнєвий розвиток дошкільників/ Уклад. Л. А. Шик. – Х., Вид. група «Основа». – 2010. – с. 152 – 153.

• http://school.xvatit.com/

• http://skarbnu4ka.com/vovk-y-semero-kozenyat/

Хід заняття

І. Організаційний момент. (Діти заходять в групу й сідають півколом на килимку).

– Давайте з вами привітаємося: скажемо один одному «Доброго ранку!» й посміхнемося!

Сьогодні у нас незвичайне заняття.

(Стук в двері)

– Ой! Хтось до нас завітав в гості! (Вихователь заносить Колобка з книжкою).

– Погляньте, хто це! Він ще й з мішечком! А що ж там? Прочитаємо?

«Любі дітки! Я хотів би у вас запитати – ви любите казки? І я люблю. Але ж я не вмію читати! І ніколи не був на занятті. Допоможіть мені! Навчіть мене! Розкажіть казочку! Я вам героїв приніс! Можна я побуду на занятті і у вас повчуся, як треба поводитися на заняттях, навчуся відповідати…»

– Діти, допоможемо Колобкові? Залишимо на занятті? Покажемо, як треба вчитися? Сідай, колобочку, і будь уважним!

 (Вихователь пропонує дітям розглянути два малюнки із зображенням кози й відповісти, яка коза казкова, а яка – справжня, пояснити, чому вони так вирішили).

– Ви правильно вирішили, що лише в казці коза може мати такий казковий вигляд, жіноче вбрання, прикраси. У казці відбуваються різні чарівні й несподівані події, звірі можуть розмовляти, носити одяг, як у людей. Зараз я вам розповім казку.

ІІ. – «Вовк та семеро козенят» – це українська народна казка. Склав її який народ? (український) Уважно послухайте казку, а потім скажете, чи могли б козенята не потрапити в біду, не попасти вовку в зуби.

Розповідання казки під музичний супровід.

Запитання за змістом казки:

- Чому козенята потрапили в біду?

- Чого вчила коза козенят, коли в ліс ішла?

- Яку пісеньку співала коза козенятам? Яким голосом? Заспівайте її пісеньку!

- А вовк співав яким голосом? Проспівайте пісеньку вовка!

Розігрування епізодів казки (під веселу музику).

(Діти виходять на килимок)

Запропонувати дітям зобразити:

веселих козенят, як вони граються, стрибають;

як іде вовк;

як козенята злякалися;

як зраділи приходу мами.

(Діти сідають на місця)

– Діти, давайте з вами пограємо в гру «Скажи, як я!»

Я буду говорити вам слово голосно, тихо і пошепки, а ви повинні повторити його.

Слова: коза, козенята, голосок, діточки, вовк, каміння, матуся.

– Молодці! Правильно повторювали.

– А зараз давайте пограємо у гру «Веселі побрехеньки» про казку, яку ви почули.

Я вам розповідаю, якщо я кажу неправду - побрехеньку – ви тупотіть ніжками.

- Одного разу коза пішла в супермаркет….

- Одного разу коза пішла в ліс…

- Козенята всілися дивитися мультфільми…

- Прилетіла ворона та й стала каркати…

- Вовк приніс козенятам цукерочки…

- Вовк хотів з’їсти козенят…

- Козенята вирішили вийти погуляти в ліс…

– Молодці! Правильно знайшли «побрехеньки». А давайте тепер ви будете казати «побрехеньку», а я буду тупотіти ніжками.

ІІІ. Заключна частина.

– Пригадайте, як називалася казка, яку ви слухали?

– Що в ній незвичне, казкове? (звірі говорять, коза має власний будиночок, вовк змінює голос).

– Який у казці вовк? (злий, розумний) Чому він розумний? (бо здогадався, як дістати козенят)

– Яка коза у цій казці? (теж розумна, а ще вона турботлива мама)

– Як би ви поводилися на місці козенят? Чи можна бути неслухняними дітками?

– Тож завжди будьте уважними і слухайте дорослих! І ніяка біда з вами ніколи не трапиться!

Колобок дуже задоволений вами і  дякує за гарне заняття. Він навчився багато чому. Піде розповісти своїм друзям про вас! До побачення!

«Вовк і семеро козенят»
(Українська народна казка)

Жила – була коза. Було в  неї  семеро козенят, і вона їх дуже любила. Мати – коза кожен день ходила в ліс травички нарвати, діток нагодувати. От якось зібрала коза своїх діток та  й  каже:

— Любі дітки, я йду в ліс, а ви ж глядіть, тільки мені двері відчиняйте, у хату нікого не пускайте. Та стережіться вовка.

Козенята загукали:
– Матусю, йди, не бійся за нас, ми будемо стерегтися!

Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:

 «Дівчатка і хлоп’ятка,

мої козенятка,

ваша матуся прийшла,

молочка принесла».

Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.
Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:

«Дівчатка і хлоп’ятка,

мої козенятка,

ваша матуся прийшла,

молочка принесла».

Але козенята почули товстий голос та й кажуть:
– Не відчинимо, ти не наша матінка; у неї голос тоненький і ласкавий, а твій голос грубий: ти – вовк!

Тоді вовк пішов до коваля і той викував йому нове горло. Прийшов він знову до козенят та й заспівав:

«Дівчатка і хлоп’ятка,

мої козенятка,

ваша матуся прийшла,

молочка принесла».

Почули козенята тонкий голос і відчинили двері. Вовк увірвався і проковтнув їх усіх. Тільки найменше встигло заховатися.

Вернулася стара коза з лісу додому... Двері одчинені. Стіл і лавки перекинуті, на долівці ковдри і подушки валяються. Шукала вона, гукала своїх діток. Нарешті, тоненький голосок:

– Мамо, я ось де! Я заховався!

Знайшла його коза. Тільки найменше козенятко і розповіло, що сталося.

Забрала коза його і пішли до вовка. А він наївся, розлігся під деревом і заснув.

Коза взяла ножиці і розрізала живіт сонному вовкові. Звідти вибігли козенята живі й здорові.

А на їхнє місце коза напхала каміння і зашила.

Прокинувся вовк і відчув таку спрагу, що побіг до криниці. Нахилився він, а каміння потягнуло вниз. Так вовк утопився.