Заняття з розвитку мовлення " Йде нашим краєм чарівниця-осінь "

Тема: Йде нашим краєм чарівниця-осінь .

Мета: вчити дітей описувати осінь та складати казку за схемами; самостійно шукати способи спільного досягнення мети; творчо реалізовувати себе в груповій роботі; вчити підбирати прикметники до іменників; розвивати діалогічне мовлення; збагачувати словник дітей новими словами; вчити вживати в своїй мові форми мовленнєвого етикету; виховувати інтерес до пізнання нового, любов до природи.

Хід заняття.

1.Загадка про осінь.

Жовте листячко летить, під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає, коли, діти, це буває? (восени)

– А які ще ознаки осені ви можете назвати? (діти називають).

2. Цікава ідея.

– Діти, а чи замислювалися ви, чому восени так часто йдуть дощі, чому Осінь плаче? Я запитала в неї і почула відповідь, що час дуже швидко минає, незабаром скінчиться осіння пора, а на зміну їй прийде холодна зима, і від Осені і сліду не лишиться, ніщо про неї не нагадуватиме. Бачите. Є за чим журитися Осені, сумувати. І от я хочу запропонувати вам, малята, одну цікаву ідею. Але спочатку скажіть, чи були ви в музеях? Що ви там бачили? Так, в музеях зібрані різні речі, картинки, виставки, цікаві розповіді, щоб люди милувалися ними і зберігали про них пам'ять. Давайте і ми створимо Музей Осені.

3.Поділ дітей на 3 пари: з червоними кленовими листками, з жовтими, з коричневими (емблеми).

Правила роботи в групі:

Не перебивати товариша, вислуховувати товариша, бути ввічливими.

 Хто потребує допомоги, той піднімає листочок. 

1 пара – складає опис пори року – осінь за схемою.

2 пара – складає казку про листочок за схемою.

3 пара – знайти, в яких казках заховалась осінь і чому.

Перевірка  роботи в парах:

Опис, казка, картинки.

4. Таночок: «Ми – листочки».

– А зараз відпочинемо, візьміть по листочку на килимку, уявіть, що ви маленькі листочки. – Уявіть, що листочки танцювали, кружляли один з одним, а потім зустрілися. Станьте парами, хто з ким хоче. Пам’ятайте, що треба привітатися, познайомитися, а потім про щось запитати.

5. Діалог  листочків.

Діти складають діалоги.

Склали у вазу листочки, натюрморт з осіннього листя (на виставку в музей).

6. Опис осіннього дощику.

 – А зараз намалюємо портрет осіннього дощу словами. Стають діти  в коло,  вихователь кидає м’яч.

  – Дощ який? – сумний, похмурий, важкий, густий, рясний, дрібний, веселий, тривалий, холодний. Ще є капосний дощ, чому, бо він сам гуляє, а дітей на вулицю не пускає.

А ще є   «грибний» дощ – це такий легенький, маленький осінній дощ, після якого росте багато грибів у лісі.

Ось ми і портрет осіннього дощу залишимо музею.

7. Мозковий штурм.

 – Як називається явище, коли опадає листя?

  – Чому опадає листя на деревах?

  – Який колір осені вважається головним?

  – Чому осінь називають «золотою»?

  – Сліди яких тварин ми можемо частіше побачити восени?

  – Що таке «бабине літо»? (тепла, сонячна погода, яка настає після похолодання).

  – Що роблять дерева, коли скидають листя?

  – Що ще роблять листочки, коли опадають? (літають, кружляють).

  – На що схожі листочки, коли вони кружляють у повітрі?

  – Які ви знаєте звуки осені?

8. А зараз, діти, ми зберемо (останні) звуки осені, і теж їх залишимо в нашому музеї.

у – у – у – вітер,

ш – ш – ш – шелестить листя,

кап – кап – кап – дощик,

курли – курли – птахи

листя шелестить (папером).

9.Підсумок:

 – Ось ми і створили Музей Осені.  – Що є в ньому?

  Казки, де заховалась осінь,  казка про листочок осінній,  опис осені, натюрморт з осіннього листя, звуки осені, портрет дощу словесний.

Тема: Музей зими.

Мета:  узагальнити знання дітей про зиму;  вчити описувати зиму та складати казку за схемами; самостійно шукати способи спільного досягнення мети; творчо реалізувати себе в груповій роботі; вчити підбирати прикметники, дієслова до іменників; розвивати діамонологічне мовлення; збагачувати словник дітей новими словами; вчити вживати в своїй мові форми мовленнєвого етикету; виховувати інтерес до пізнання нового, любов до природи.

Хід заняття:

1. Відгадування загадки про зиму.

Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в цих санях білі,

В санях тих сидить цариця,

Рукавом махає –

Сріблом все вкриває (Зима)

 – А як  ви думаєте, чому зима?  – А який місяць? (лютий – останній).

1. Бесіда про погоду в лютому.

– Діти, а чи замислювались ви, чому в цей останній місяць зими часто йде мокрий сніг, навіть дощ, сніжок розтає, чому Зима плаче? Я запитала в неї і почула відповідь, що час дуже швидко минає, незабаром скінчиться зима, а на зміну їй прийде весна, і від Зима і сліду не лишиться, ніщо про неї не нагадуватиме. Бачите, є за чим журитися Зимі, сумувати.

2. Мотивація створення міні-музею зими.

І от я хочу запропонувати вам, малята, одну цікаву ідею. Але спочатку скажіть, чи були ви в музеях? Що ви там бачили? Так, в музеях зібрані різні речі, картини, виставки, цікаві розповіді, щоб люди милуватися ними  і зберігали про них пам'ять . Давайте і ми створимо Музей Зими.

3. Поділ дітей на 3 пари: з голубами, синіми, білими сніжинками (емблеми).

Правила роботи в групі:

Не перебивати товариша, вислуховувати товариша, бути ввічливими.

Хто потребує допомоги, піднімає  сніжинку. 

1 пара – опис пори року  зима за схемою.

2 пара – складає казку про сніжинку за схемою

3 пара – знайти, в яких казках заховалась зима і чому.

Перевірка роботи в парах:

Опис,

Казка,

Картинки.

4. Робота в парах.

 – А зараз станьте парами, хто з ким захоче. Кожен уявить себе в ролі Зими (заплющили очки) і скажіть Зимоньці красиві слова-компліменти.

5.  Намалюємо портрет зимової сніжинки словами.

Стаємо в коло, кидає вихователь м'яч.

Сніжинка яка? – маленька, м'якенька, холодна, блискуча, пухнаста, кришталева, срібна, весела, сумна, неслухняна, велична, казкова, зачарована, ніжна, чудова, візерунчаста.

Сніжинка що робить? – лежить, падає, кружляє, спускається, танцює, пурхає, кружиться, тане, лягає, в'ється.

Ось ми і портрет сніжинки залишимо музею.

6. Танок сніжинок.

 – А зараз відпочинемо, уявіть, що ви маленькі сніжиночки. Танок сніжиночок: покружляли, летять, опустилися, покружляли, зробили, велику сніжинку, покружляли, лягли.

7.  Мозкова атака.

       – Якими фарбами зима розписала природу? (білий, синій, голубий, сірий).

       – Який зимовий колір вважається головним? (білий).

       – Що таке снігопад? (сильно і довго іде сніг)

       – На що схожі сніжинки? (квіточку, зірочку, ватку, балеринку, метелика, пушинку, білу муху, бджілку, пелюстку, павутинку, прикрасу.

      – Чому взимку багато птахів із лісів переселяються до людського житла? (там їм легше знайти собі їжу).

     – Чому в холодну погоду птахи сидять, настовбурчивши пір'я? (так вони зігріваються, чим більше повітря між пір'ям затримається – тим тепліше буде).

    – Де раніше починає танути сніг – в лісі, на городі чи на вулицях міста? Чому? (на вулицях міста, там тепліше).

   – Яку користь приносять людям синички взимку? (шукають у корі дерев шкідливих комах, їх личинки і поїдають їх).

   – Що птахам страшніше взимку – холод чи голод? (голод).

   – Чому на ніч горобці збиваються у зграйки? (так вони гріють один одного: ті що всередині, зігрілися, переходять, назовні, а ті , хто змерз – у серединку).

  – А які ви знаєте звуки зими?

8. Звуки зими.

– А зараз, діти, ми зберемо звуки зими, і теж їх залишимо в музеї.

у – у – у – вітер,

р – р – р – сніг рипить,

цвірінь – цвірінь – горобчики цвірінчать,

шух – шух – відкидають сніг

металофон – бурульки падають

ха – ха – ха – веселий сміх малят.

9.  Підсумок.

Ось ми і створили Музей Зими.

  – Що є в нашому міні-музеї?  

  – Казки, де заховалась Зима.

  – Казка про сніжинку.

  – Опис зими.

  – Портрет веселої сніжинки.

  – Звуки зими.