Шляхи активізації дитячої творчості засобами художньо-естетичного виховання.

Шляхи активізації дитячої творчості засобами 

художньо-естетичного виховання.

    Розвиток творчої особистості дошкільника - одне з пріоритетних завдань дошкільної освіти. Базовий компонент дошкільної освіти визначає, що дошкільник повинен сприймати і усвідомлювати мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляти  емоції та почуття від побачених чи почутих мистецьких творів; вирізняти специфіку образу мистецтва – образотворчого, музичного, танцювального, театрального, літературного; виокремлювати різні види  мистецтва: живопис, пісні, танці, театр.  Дошкільний вік має багатющі можливості для  розвитку творчого потенціалу дитини, саме тому навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу повинен бути орієнтований на стимулювання розвитку творчої активності дитини.                                                  

    Наш     заклад дошкільної освіти  «Берізка» цього навчального року поставив перед педагогічним колективом завдання продовжувати удосконалювати форми роботи з нетрадиційних технологій  у зображувальній діяльності, розвивати чуттєву та емоційну сферу дошкільників шляхом залучення їх до музичної діяльності. Тому одним із пріоритетних напрямків  закладу є розвиток творчих здібностей вихованців. Для створення оптимальних та виконання певних умов  розвитку творчого потенціалу дошкільників була створена творча група, до якої увійшли директор ЗДО , вихователь-методист Чепурна Т.І.,  всі вихователі вікових груп, та музичний керівник ЗДО Кислун А.С.                                                                                                                                                    Починаючи роботу, ми поставили перед собою питання: «Як зробити  творчу діяльність потребою,необхідною часткою життя дитини-дошкільника?» Розмірковуючи над цим питанням нами було виділено наступні напрямки нашої роботи

     Художньо-образотворча діяльність ефективний засіб формування творчої особистості дитини . Дитина , як маленький художник, творить за законами краси й гармонії. Тому важливо створювати такі умови для дитячої художньо-зображувальної діяльності, які будуть сприяти розвитку фантазії, творчості, художнього смаку. Пробудженню інтересу дошкільників до творчості сприяють традиційні  заняття із зображувальної діяльності, ліплення та аплікації, заняття з використанням нетрадиційних технік малювання, та заняття по ознайомленню із творами живопису.

 Театралізована діяльність також сприяє розвитку творчих здібностей дітей, сприяє формуванню виразності мовлення, інтелектуальному та художньому вихованню. Зміст роботи з дітьми спрямований не тільки на знайомство з текстом творів, а й засобами його подання :  міміка, жести, рухи, драматизація казок та інших творів, виготовлення костюмів, декорацій.

Музичне виховання – складний процес розвитку здатності до естетичного сприймання і переживання музики: від чуттєвого сприймання  до проявів особистісних задатків, художньо-творчих здібностей. Розвиток загальних та спеціальних здібностей відбувається через виховання та розвиток музичної пізнавальної активності, розвиток здібностей до співу, рухової  пластичності (хореографії), інтересу до прослуховування класичних, народних та дитячих музичних творів.

На основі творчого потенціалу педагогічних працівників, можливостей дошкільного навчального закладу , інтересів дітей, потреб батьків, для забезпечення єдиного освітнього простору, ми поставили перед собою такі вимоги:

Вимоги створення єдиного освітнього простору розвитку творчої особистості дошкільника  (таблиця):

1.Створення умов для розвитку творчих здібностей вихованців.

2. Забезпечення методичної та матеріально-технічної бази для впровадження пріоритетного напрямку.

3. Створення системи розвитку творчих здібностей через художньо-образотворчу, театралізовану та музичну діяльність.

Була визначена мета художньо-естетичного розвитку дітей: формування творчої особистості кожної дитини та організація комплексного супроводу, який сприяє її саморозвитку, самовираженню та самореалізації в художньо-естетичний діяльності.

     Творча група визначила перед собою такі завдання розвитку  та активізації творчої особистості дошкільника   (таблиця):

1.Створення  умов для розвитку особистості дитини і реалізація її творчого потенціалу.

2. Залучення дитини до загальнолюдських цінностей культури.

3. Допомога дитині в пізнанні своєрідності та єдності „мови” різних видів мистецтва.

4.Розвиток емоційної сфери і культури почуттів, навчання емоційному та естетичному  відгуку на сприймання  творів мистецтва.

Однією з умов створення оптимальних умов розвитку творчої особистості дітей дошкільного віку є   вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників дошкільного навчального закладу.

Вимоги до педагогів, працюючих в дошкільному закладі з художньо-естетичним напрямком:

• знання специфіки різноманітних видів художньо-творчої діяльності дітей, їх розвиток, здатність інтересів, нахили  проектування розвитку творчої особистості в художньому просторі;
• використання в роботі різнобічні форми організації художньої діяльності, забезпечення її зв’язку з іншими видами діяльності в педагогічному процесі; 
• емоційний взаємозв’язок та спілкування з вихованцями в процесі творчості, створення умов для найбільш повного розвитку творчого потенціалу кожної дитини;
• естетична просвіта педагогів та батьків,;
• увага до проявів художніх здібностей дітей;
• прогнозування  рівня потенційного розвитку кожної дитини, групи в цілому, з діагностуванням художніх здібностей, рівня оволодіння знаннями, навичками, уміннями;
• вивчення, апробація різноманітних технологій, пошук форм та  методів розвитку творчості;
• знайомство дітей з творами мистецтва, зі світом культури.

    Кожний педагог має можливість проявити себе в процесі розвитку творчого потенціалу дитини дошкільного  віку. Педагоги продумують та впроваджують в життя новий зміст та нетрадиційні підходи до  художньо-естетичного  виховання.

    Так,  виховатилем Довженко Л.М. розроблено систему завдань з розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку на  традиційних заняттях з зображувальної діяльності  та заняттях з малювання з використанням  нетрадиційних  технік малювання. 

    Зустріч дітей з образотворчим мистецтвом відбувається нерозривно через ознайомлення з творами художників, від естетичного сприймання до розуміння мистецтва. Тому виховатилем –методистом Чепурною Т. І.  розроблена система роботи по ознайомленню дошкільників з творами живопису.

        Музичний керівник  Кислун А.С. на заняттях з музичного виховання  залучає дітей до пісенної творчості, розвитку хореографічних здібностей, активізує творчий потенціал дитини.  Головною метою музичних занять музичний керівник вважає виховання загальної та пізнавальної активності сприймання музики, краси класичної, народної, дитячої, вокальної та інструментальної музики.

   Необхідною умовою дієвого засобу мистецтва в  художньо-естетичному вихованні дошкільників творчою груповою було визначено наявність в групах художньо-естетичного середовища для    розвитку пізнавально - творчої активності вихованців.

  Розвиток  творчої особистості дошкільника засобами художньо-естетичного виховання повинно мати розвиваючий характер, сприяти вихованню творчої особистості. Потяг до мистецтва є у кожної дитини, але в залежності від вроджених нахилів, рівня розвитку художньо-естетичних здібностей може бути різний, навіть у дітей одного віку.

     Це залежить від  виховання і від загального розвитку дитини. Розвиток творчості нерозривно зв’язаний з вихованням спостережливості, умінням бачити особливості оточуючих предметів і явищ, порівнювати їх, виділяти характерне, але із тим, як дошкільник володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми в процесі навчання різних варіантів зображення, технічних прийомів;  уміння перевтілюватися, приймати на себе різноманітні ролі; чути та відображувати мелодії  та різноманітні рухи під музичний супровід;  сприймати твори живопису та музичні твори. Розвиток творчості в художньо-естетичному вихованні досягається формуванням у дошкільнят умінь і навичок художньо - зображувальної  та музично-пісенній діяльності,  підходом вихователя до вибору прийомів і форм організації дітей.

  Творча діяльність вихователя та дітей пронизана пошуком нових знань та нових засобів їх здобуття.